Ухвала

від 12.04.2018 по справі 478/1409/17

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1409/17 Провадження № 2-з/478/2/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2018 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Іщенко Х.В., при секретарі Луговській А.І., розглянувши заяву приватного підприємства Дар Ланів про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Представник за довіреністю приватного підприємства Дар Ланів - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

10.04.2018 року представник за довіреністю приватного підприємства Дар Ланів - ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії у даній цивільній справі, в якій просив до набрання чинності рішення по справі заборонити будь - яким особам у будь - який спосіб вчиняти дії, пов'язані з проведенням сільськогосподарських робіт та обробітком земельної ділянки з кадастровим номером 4823684200:01:000:0101, яка знаходиться в оренді ПП Дар Ланів . При цьому посилається на той факт, що у ПП Дар Ланів є об'єктивні дані, які свідчать про наміри відповідача ОСОБА_2, з початком періоду весняного циклу агрономічних робіт та до винесення рішення по відповідним цивільним справам, приступити до сільськогосподарських робіт, що призведе до порушення майнових прав ПП Дар Ланів .

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 151 , 152 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, та інші відомості, потрібні для забезпечення позову, у тому числі й докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Згідно зі ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв по забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Натомість, у заяві про забезпечення позову не обґрунтовано наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, суд критично ставиться до посилання представника позивача на те, що у ПП Дар Ланів є об'єктивні дані, які свідчать про наміри відповідача ОСОБА_2 приступити до сільськогосподарських робіт, оскільки наявність лише цих обставин не може беззастережно свідчити про те, що відповідач буде вживати заходи для ускладнення або унеможливлення виконання можливого судового рішення про задоволення позову.

Жодних доказів на підтвердження викладених у заяві про забезпечення позову обставин, у тому числі й щодо намірів відповідача ОСОБА_2 приступити до сільськогосподарських робіт, представник ПП Дар Ланів - ОСОБА_1 до суду не надав та не обґрунтовує, чи не завдасть застосування саме таких заходів забезпечення позову шкоди господарській діяльності відповідача.

При цьому судом враховано, що право приватної власності особи захищається не лише нормами національного законодавства, але і ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес ; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою вимог ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Оскільки позивачем не доведено наявність реальної загрози невиконання відповідачем можливого судового рішення і належним чином не обґрунтовано необхідність застосування саме такого заходу забезпечення позову, вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку призведе до порушення вимог ч.3 ст.152 ЦПК України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , оскільки вид забезпечення позову, обраний позивачем, в даному випадку не буде вважатися співмірним із заявленими позивачем вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 , п.2 ч.1 ст. 293 ЦПК України , ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв по забезпечення позову , суд

У Х В А Л И В:

Відмовити приватному підприємству Дар Ланів у задоволенні заяви про забезпечення позову до ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: