Постанова

від 20.09.2018 по справі 478/1409/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1409/17 20.09.2018

Провадження №22-ц/784/1472/18

Категорія 30

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. Миколаїв

Справа № 478/1409/17

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Коломієць В.В.,

із секретарем - Горенко Ю.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом

приватного підприємства Дар Ланів

до

ОСОБА_1

про

відшкодування збитків

за апеляційною скаргою

приватного підприємства Дар Ланів

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області, ухвалене під головуванням судді Іщенко Х.В. 19 червня 2018 року в приміщенні цього ж суду, дата складення повного тексту рішення не зазначена,

у с т а н о в и л а:

У вересні 2017 року ПП Дар Ланів звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 2 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ПП Дар Ланів укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,9817 га з кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої в межах території Миколо - Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області строком на 10 років. Державну реєстрацію договору проведено 5 серпня 2016 року.

В період з листопада 2016 року по 3 червня 2017 року на вказаній земельній ділянці позивачем як орендарем на виконання договірних зобов'язань було проведено глибоке рихлення ґрунту із внесенням добрив, культивація ґрунту (в два сліди) під посів соняшнику, передпосівна культивація, посів насіння соняшнику з одночасним внесенням добрив, міжрядний обробіток рослин соняшнику, які станом на 3 червня 2017 року вже потребували другої міжрядної культивації.

Проте, в ніч з 7 червня на 8 червня 2017 року відповідачка в порушення договірних зобов'язань, умисно із застосуванням найманої техніки задискувала земельну ділянку засіяну орендарем насінням соняшника, чим своїми діями знищила рослини соняшника.

Позивач зазначав, що внаслідок самовільного знищення відповідачкою посівів соняшника, підприємство зазнало втрат і не отримало доходів.

Посилаючись на викладене, ПП Дар Ланів просило стягнути з відповідачки на його користь збитки у розмірі 55 253 гривні.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП Дар Ланів , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та невірне застосування судом норм матеріального права, просило його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту серії НОМЕР_2, ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 5,9817 га (кадастровий номер НОМЕР_1), розташованої в межах території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до договору оренди землі, б/н від 2 серпня 2016 року, державну реєстрацію якого проведено 5 серпня 2016 року, ОСОБА_1 передала зазначену земельну ділянку в оренду ПП Дар Ланів строком на 10 років.

В період з листопада 2016 року по 3 червня 2017 року позивач на орендованій земельній ділянці провів сільськогосподарські роботи та засіяв насінням соняшнику.

Проте, в ніч з 7 червня на 8 червня 2017 року відповідачка в порушення договірних зобов'язань, умисно із застосуванням найманої техніки задискувала земельну ділянку засіяну орендарем насінням соняшника.

Наказом Приватного підприємства Дар Ланів від 12 червня 2017 року за № 12, в зв'язку зі знищенням посівів соняшника на території Миколо - Гулаківської сільської ради, створена комісія по встановленню збитків.

Згідно акту Про встановлення розміру збитків (знищення посівів соняшнику) завданих орендарю земельної ділянки ПП Дар Ланів від 12 червня 2017 року позивачем виявлено, що земельна ділянка відповідача, площею 5,9817, була задискована, посіви соняшника повністю знищені.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Необхідною умовою доведення наявності упущеної вигоди є встановлення, насамперед, самих збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника й збитками потерпілої сторони. При цьому потрібно довести, що протиправна дія або бездіяльність особи, яка порушила право, є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, є слідством такої протиправної поведінки.

Збитки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються лише тоді, коли особа могла реально отримати вигоду, якби не протиправна поведінка відповідача.

Отже, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Разом з цим, згідно акту від 29 червня 2017 року складеного комісією, створеною при Казанківської райдержадміністрації та затвердженого головою Казанківської райдержадміністрації сума неодержаного доходу з трьох земельних ділянок складає 162 062 грн.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким визначенням розміру завданих позивачу збитків з огляду на таке.

По-перше, в порушення вищезазначеного Порядку, до складу комісії, не увійшли представники орендаря, яким заподіяні збитки та представники

громадян, які будуть їх відшкодовувати, а тому результати комісії не можна вважати об'єктивними. До того ж, двоє членів зазначеної комісії не підписали зазначений акт.

По-друге, колегія суддів не може погодитись з розміром визначених комісією збитків, оскільки він не відповідає Методиці визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року (далі - Методика).

Так, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 156 ЗК України та ст. 1166 ЦК України така шкода відшкодовується у повному обсязі.

При пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).

Згідно п. 4 Методики, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного

зайняття земельної ділянки, визначається за формулою Шс = Пс x Нп x Кф x Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного

зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений

у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель,

який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової

оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно

до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року.

Проте, наданий позивачем акт про затвердження розміру збитків, не містить таких даних, а розрахунок завданих збитків суперечить Методиці.

Іншого розрахунку позивачем не надано.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позивачем розміру завданих збитків,

Таким чином, основний висновок суду про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності за спричинені збитки є вірним.

Висновок суду першої інстанції щодо правомірності користування ПП Дар Ланів земельною ділянкою, що належить відповідачу, не вплинуло на остаточний висновок суду щодо відсутності підстав для відшкодування збитків, а тому не може бути підставою для його скасування.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу приватного підприємства ДарЛанів залишити без задоволення , а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: О.О. Данилова

В.В. Коломієць

Повний текст постанови складено 21 вересня 2018 року.