Ухвала

від 02.02.2018 по справі 761/20273/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20273/17

Провадження № 2-з/761/111/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина Василя Олександровича

при секретарі: Кривошиї Наталі Вікторівні

розглянувши заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою від 21 серпня 2017р. у вказаній справі було відкрито провадження та призначено до розгляду за участю сторін.

31 січня 2018р. до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову у вказаній справі шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 29,3 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Частиною 1, 4 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 ст. 150 ЦПК передбачає види забезпечення позову, а саме: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В судовому засіданні, представник відповідача - ОСОБА_3 проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечувала, зазначивши, що в разі задоволення судом такої заяви, будуть порушені права відповідача та просила суд застосувати зустрічне забезпечення.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, поважності причин неявки суду повідомлено не було.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги про забезпечення позову, об'єктивно оцінивши їх, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016р. по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом накладення арешту не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

З викладених підстав, вирішуючи питання щодо зустрічного забезпечення, суд вважає за необхідне не вимагати від позивача зустрічного забезпечення, оскільки обраний захід забезпечення позову, не впливає на матеріальний стан відповідача як власника спірного майна, не призведе до понесення додаткових витрат, тобто, застосований вид забезпечення позову не може завдати відповідачу будь-яких збитків.

Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, наведені у заяві позивача доводи дають підстави для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у разі його задоволення може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, у зв'язку з чим позов необхідно забезпечити шляхом накладання арешту в межах заявлених вимог на спірне нерухоме майно, а саме на частину спірної квартири АДРЕСА_2.

Керуючись ст.ст. 149 - 154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП. НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) до ОСОБА_2, (РНОКПП. НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_2), Третьої Київської державної нотаріальної контора (ЄДРПОУ. 02901820, м. Київ, просп. Правди, 33) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити частково.

Накласти арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 29,3 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Дані про стягувача:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП. НОМЕР_1, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1.

Дані про боржника:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП. НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2;

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

В решті заявлених вимог про забезпечення позову відмовити.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову - один рік.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: