Рішення

від 17.04.2018 по справі 902/1141/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2018 р. Cправа № 902/1141/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Будівельна Компанія МАЛАХІТ" (вул. Олекси Довбуша, 37, м. Київ, 02092)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеростильбуд" (вул. Савишина, буд.1, корпус-Б, с. Леухи, Іллінецький район, Вінницька область, 22756)

про стягнення 946457,75 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представників сторін:

позивача : не з'явився;

відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Будівельна Компанія МАЛАХІТ" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеростильбуд" 946 457,75 грн., з яких: 575 539,20 грн. - сплачені за договором поставки № 19-07/17 від 19.07.2017р кошти; 370 918,55 грн. - проценти за користування грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 19-07/17 від 19.07.2017р. в частині поставки обумовленого договором товару, що призвело до звернення з позовом до суду та нарахування процентів за користування коштами.

Ухвалою суду від 22.12.2017р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1141/17 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.01.2018 р.

Ухвалою суду від 17.01.2018р. підготовче засідання відкладено на 21.02.2018р., у зв'язку з невиконанням вимог суду.

19.02.2018р. до суду від представника позивача надійшла заява №08 від 09.02.2018р. про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 575 539,20 грн. та проценти за користування грошовими коштами в сумі 580 990,60грн.

Судом розцінено вказану заяву як заяву про зміну предмету позову в частині стягнення попередньої оплати в сумі 575 539,20грн. та збільшення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування коштами в сумі 580 990,60грн. та прийнято до розгляду .

Ухвалою суду від 21.02.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.03.2018р.

20.03.2018р. до суду надійшов відзив на позов, в якому наведено заперечення на позовну заяву, та наголошено, що невиконання зобов'язання за договором поставки № 19-07/17 від 19.07.2017р з боку відповідача відбулось не з його вини. Сам позивач не надав відповідачу відомості щодо розміру, тип товару, що унеможливило виконати умови договору.

Ухвалою суду від 203.2018р закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 17.04.2018р.

На визначену судом дату представник позивача не з'явився. У клопотанні б/н від 10.04.2018р представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, визначених ухвалами суду доказів не подав. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, отримані останнім, про що свідчить підпис на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень за вх. номерами канцелярії суду 51 від 03.01.2018р., 987 від 02.02.2018р, 2328 від 13.03.2018р та 2890 від 02.04.2018р. Обізнаність відповідача про розгляд справи в суді підтверджується також відзивом на позовну заяву.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.04.2018р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна компанія Малахіт (позивач, за договором Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аеростильбуд (відповідач, за договором Постачальник) укладено договір поставки за № 19-07/17 (надалі Договір). (а.с. 12-16)

Відповідно до предмету Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товару продукцію (надалі іменується товар ), що зазначений у рахунках-фактурах № 25, 26, 27, 28 та 29 від 19.07.2017р, які є додатками до цього Договору (надалі іменується рахунок-фактура ) та є його невід'ємною частиною.

Ціни на товар, що поставляється за цим Договором, вказані в рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною Договору. Ціна на товар є фіксованою. Асортимент товару: 1. Скло 1 0.10.EVA (скло гартоване триплекс 10.10.2 шліфованою кромкою та отворами під кріплення вантової системи) 185,49 кв.м.; 2. Вантова система із нержавіючої сталі в комплекті 40 комплектів (в т.ч. закладні деталі з металу). (п. 2.1. Договору)

Загальна сума Договору складає 971 548,20 грн., в тому числі ПДВ-20% 161 924,70 грн. (п. 2.2. Договору)

Загальна сума Договору може бути змінена у разі зміни кількості, ціни та асортименту, який поставляється за цим Договором, та узгоджена обома сторонами і затверджена додатковою угодою. (п. 2.3. Договору)

Постачальник розробляє креслення та специфікацію на виготовлення, виготовляє та поставляє товар партіями на склад Покупця м. Київ, вул. О.Довбуша, 37. (п. 3.1. Договору)

Строк виконання робіт затверджується в додатку № 1 Графік виконання та поставки матеріалів . (п. 3.2. Договору)

Строк поставки: 60 календарних днів з дня здійснення передоплати Покупцем, згідно пункту 6.2.1. дійсного Договору, якщо інше не визначено у додатках до Договору. (п. 3.3. Договору)

Розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України по рахунках-фактурах №25, 26, 27, 28 та 29 від 19.07.2017р, які є невід'ємною частиною Договору. (п. 6.1. Договору)

Покупець здійснює оплату в два етапи: Покупець здійснює передоплату Постачальнику в розмірі 575 539,20 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 95 923,20 грн.; Остаточний розрахунок Покупець з Постачальником здійснює після підписання сторонами акту прийому-передачі загальної кількості товару, визначеного даним Договором. (п.п. 6.2., 6.2.1., 6.2.2. Договору)

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк дії Договору починає свій перебіг з моменту його підписання, та закінчується 31 грудня 2017 року, але у будь-якому випадку не припиняє свою дію раніше дати здійснення остаточного розрахунку між сторонами. (п.п. 13.1., 13.2. Договору)

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між учасниками справи урегульовані нормами Господарського кодексу України (далі ГК України) та Цивільного кодексу України (ЦК України). Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Питання попередньої оплати товару урегульоване у статті 693 ЦК України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Аналогічні положення встановлено пунктом 6.1. Договору, укладеного сторонами.

Судом встановлено, що 19.07.2017р відповідачем виставлено позивачу рахунки-фактури №№ 25, 26, 27, 28, 29 на загальну суму 971 548,20 грн. (а.с. 17-21),

На виконання п. 6.1. Договору позивачем, платіжними дорученнями № 262 від 25.07.2017р., № 258 від 25.07.2017р, № 259 від 25.07.2017р, № 260 від 25.07.2017р, № 261 від 25.07.2017р, № 331 від 13.09.2017р, перераховано на рахунок відповідача передоплату в розмірі 575 539,20 грн. (а.с. 22-27)

Сторони у п. 3.3. Договору узгодили порядок здійснення поставки, зазначивши, що поставка товару здійснюється у строк 60 календарних днів з дня здійснення передоплати.

Як стверджує позивач, та не заперечується відповідачем, останнім не поставлено обумовлений Договором товар.

Пунктом 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Скориставшись своїм правом, позивач в претензії № 119 від 14.11.2017р вимагав, в семиденний строк, з моменту отримання претензії, повернути суму попередньої оплати у розмірі 575 539,20 грн. перерахувавши її на розрахунковий рахунок позивача.

Доказів поставки товару на спірну суму або повернення вказаних коштів відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, тому позовні вимоги про стягнення 575 539,20 грн. суми попередньої оплати є обґрунтованими та позов в цій частині підлягає задоволенню.

Положеннями ч. 3 ст. 693 ЦК України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Положеннями пункту 6.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, що підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

З наведеного вбачається, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення процентів в порядку ст. 536 ЦК України, слід дослідити, чи передбачено умовами договору розмір відсотків за користування грошовими коштами і тільки після цього, за наявності відповідних обставин, застосовувати положення ст. 536 ЦК України.

Тобто, нарахування відсотків на суму попередньої оплати повинно відбуватись в порядку ст. 536 ЦК України у розмірі, визначеному сторонами за договором (постанова ВГСУ від 30.09.15 р. по справі №904/669/15).

Пунктом 4.4. Договору Сторони визначили, якщо Постачальник, одержавши суму попередньої оплати згідно даного Договору, не передав товар у встановлений строк, Покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати, а Постачальник зобов'язаний виконати таку вимогу протягом строку, визначеного Покупцем. На суму попередньої оплати нараховується 0,5% за кожний день користування грошовими коштами, починаючи від дня одержання Постачальником суми попередньої оплати від Покупця до дня фактичної передачі товару Покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами заявлена правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 26.07.2017р по 21.02.2018р, суд встановив, що розрахунок проведено арифметично вірно. Таким чином, вказана позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню у розмірі, визначеному позивачем - 580 990,36 грн.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене в його сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають закону і наданим доказам, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин, а відтак не беруться судом до уваги.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються 17 347,95 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аеростильбуд (вул. Савишина, буд.1, корпус-Б, с. Леухи, Іллінецький район, Вінницька область, 22756, код ЄДРПОУ 38046167) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна компанія МАЛАХІТ (вул. Олекси Довбуша, буд.37, м. Київ, 02092, код ЄДРПОУ 24729540) 575 539 (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 20 коп. - суми попередньої оплати; 580 990 (п'ятсот вісімдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 36 коп. - процентів за користування грошовими коштами та 17 347 (сімнадцять тисяч триста сорок сім) грн. 95 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 ст. 240 ГПК України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 19 квітня 2018 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Олекси Довбуша, 37, м. Київ, 02092)

3 - відповідачу (вул. Савишина, буд.1, корпус-Б, с. Леухи, Іллінецький район, Вінницька область, 22756)