Ухвала

від 16.04.2018 по справі 911/2427/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

"16" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/2427/17

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Західтранссервіс",

с. Минай Ужгородського району Закарпатської області,

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний центр "Казантип-Калина", смт. Калинівка,

2) VNVL LOGISTICS LTD, Республіка Кіпр,

про стягнення 27 881,49 євро.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: ОСОБА_1, довіреність від 09.02.2018 № 2;

ВСТАНОВИВ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК Західтранссервіс" (далі - ТОВ "ТЕК Західтранссервіс") звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 31.07.2017 до відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний центр "Казантип-Калина", смт. Калинівка Васильківського району (далі - ТОВ "ТРЦ "Казантип-Калина", відповідач 1) та VNVL LOGISTICS LTD, Лімассол, Республіка Кіпр (відповідач 2 ), в якому просить суд стягнути:

- солідарно з ТОВ "ТРЦ "Казантип-Калина" та VNVL LOGISTICS LTD на користь ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" заборгованість по договору про транспортно-експедиторське обслуговування експортних, імпортних та транзитних вантажів №5/343-2015 від 30.12.2015 в розмірі 24 224,00 євро, що згідно з курсом Національного банку України станом на 31.07.2017 дорівнює 736 322,23 грн.;

- солідарно з ТОВ "ТРЦ "Казантип-Калина" та VNVL LOGISTICS LTD на користь ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" пеню у розмірі 3 657,49 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 31.07.2017 дорівнює 111 174,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.12.2015 між ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" та VNVL LOGISTICS LTD було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування експортних, імпортних та транзитних вантажів №5/343-2015, відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування вантажів відповідача 2, а відповідач 2 зобов'язався доручати перевезення та оплачувати виконані. За заявкою 5М від 21.06.2016 позивач розпочав відправлення вагонів 27.07.2016 та завершив 11.08.2016. В порушення умов договору, відповідач 2, належним чином та в повному обсязі свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг за заявкою 5М від 21.06.2016 не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 24224,00 євро. У зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, позивач нарахував відповідачу 2 і передбачену договором пеню в сумі 3 657,49 євро.

Між позивачем та ТОВ "ТРЦ "Казантип-Калина" був укладений договір поруки від 22.04.2016, відповідно до умов якого, відповідач 1 зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов'язань відповідача 2, що виникли з договору №5/343-2015. Строк дії договору поруки позивач та поручитель визначили до 31.12.2016.

Враховуючи вище наведене, керуючись ст. 554 ЦК України, якою передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача 1 та відповідача 2 про стягнення заборгованості та пені солідарно.

Ухвалою суду від 14.08.2017 прийнято заяву до розгляду та порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 12.03.2018. Згідно пункту 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах суд зобов'язав позивача в строк до 01.09.2017 подати суду нотаріально засвідчений переклад на англійську мову ухвали про порушення провадження.

Вимоги суду позивачем в строк, встановлений судом, виконано не було. Лише 26.10.2017 від позивача надійшов запитуваний переклад ухвали, який невідкладно був направлений відповідачу 2.

12.03.2017 від VNVL LOGISTICS LTD на електронну скриньку господарського суду Київської області надійшла заява про залишення позовної заяви ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" до відповідачів без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Вказане клопотання відповідач 2 обґрунтовує тим, що відповідно до п.5.1 договору про транспортно-експедиторське обслуговування експортних, імпортних та транзитних вантажів №5/343-2015 від 30.12.2015 всі спори, що виникають за договором або у зв'язку з ним, у випадку недосягнення сторонами компромісу, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд за місцем знаходження позивача. На підставі наведеного, керуючись п. 7 ч.1 ст.226 ГПК України, просить суд залишити позов без розгляду.

12.03.2018 від ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" до господарського суду Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 12.03.2018 ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче судове засідання відкладено на 02.04.2018.

30.03.2018 від VNVL LOGISTICS LTD до господарського суду Київської області надійшло клопотання про роз'єднання позовних вимог ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" до відповідачів ТОВ "ТРЦ "Казантип-Калина" та VNVL LOGISTICS LTD та виділення в самостійне провадження позовних вимог до VNVL LOGISTICS LTD.

Також, 30.03.2018 від VNVL LOGISTICS LTD до господарського суду Київської області надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач 2 наголошує на тому, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Додатком до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" є Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України. Вказаним Положенням визначено, що Міжнародний комерційний арбітражний суд є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Так, з огляду на арбітражне застереження, що міститься в договорі, спори за договором мають розглядатись Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, оскільки позов подано позивачем, який є резидентом України.

30.03.2018 від ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" до господарського суду Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 02.04.2018 підготовче засідання відкладено на 16.04.2018.

В підготовче засідання 16.04.2018 з'явився представник відповідача 2. Позивач та відповідач 1 своїх представників в підготовче судове засідання втретє не направили, хоча про дату, час та місце проведення якого повідомлялись судом належним чином, про причини не з'явлення суд не повідомили.

Суд, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи №911/2427/17, відмовляє в його задоволенні, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, що здійснюється в межах строків визначених господарсько-процесуальним законодавством.

Також, судом враховано, що в силу вимог ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.

Судом враховано, що позивач був обізнаний про розгляд судом даного спору, та мав достатньо часу подати всі необхідні докази, письмові пояснення, доводи чи міркування, а відтак, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з метою недопущення безпідставного затягування розгляду спору.

Суд, розглянувши клопотання VNVL LOGISTICS LTD про роз'єднання позовних вимог ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" до відповідачів ТОВ "ТРЦ "Казантип-Калина" та VNVL LOGISTICS LTD відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.6 ст. 173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд наголошує, що згідно принципу диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду заяви/скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Окрім того, судом враховано Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002, яким визначено, що ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, установлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту.

Відтак, це право позивача обирати спосіб захисту, визначати відповідачів та предмет спору і звертатись до суду з позовною заявою до них.

Відповідно до частини 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Позивач, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 543 ЦК України, на власний розсуд на підставі договору поруки заявляє про солідарне стягнення заборгованості з відповідача 1 та відповідача 2.

Відтак, роз'єднання судом солідарних вимог буде обмеженням "права на суд" ТОВ "ТЕК Західтранссервіс", та права на вибір способу захисту та визначення кола відповідачів, тому буде неправомірним та не відповідатиме завданням господарського судочинства.

Щодо заяви відповідача 2 про залишення позовної заяви ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що 30.12.2015 між ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" (експедитор) та VNVL LOGISTICS LTD (замовник) було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування експортних, імпортних та транзитних вантажів №5/343-2015, відповідно до умов якого:

- замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування вантажів замовника, номенклатура, об'єми, строки поставки і маршрут зазначаються в заявках на перевезення (пункт 1.2 договору);

- всі спори, що виникають по цьому договору чи у зв'язку з ним, у випадку недосягнення сторонами компромісу підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд за місцем знаходження позивача (пункт 5.1 договору);

В подальшому між ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" та ТОВ "ТРЦ "Казантип-Калина" був укладений договір поруки від 22.04.2016, відповідно до умов якого :

- боржник VNVL LOGISTICS LTD

- в порядку та на умовах передбачених договором та законодавством України поручитель зобов'язується солідарно з боржником перед кредитором за виконання договору№5/343-2015 (пункт 1.1 договору);

Так, відповідач 2, керуючись ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", додатком до цього закону, вказуючи на арбітражне застереження, що міститься в договорі №5/343-2015, вказує, що спори за договором мають розглядатись Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, оскільки позов подано позивачем, який є резидентом України.

Позивач та відповідач 1 не подали своїх пояснень, доводів міркувань, щодо заявленого відповідачем 2 клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" цей Закон застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Однак положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном.

До міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном . (ч.2 ст. 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує.

Суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").

Судом встановлено, що ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" та VNVL LOGISTICS LTD в умовах договору про транспортно-експедиторське обслуговування експортних, імпортних та транзитних вантажів №5/343-2015 погодили, що всі спори, що виникають по цьому договору чи у зв'язку з ним , у випадку недосягнення сторонами компромісу підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд за місцем знаходження позивача (пункт 5.1 договору);

Предметом розгляду даної справи є вимога ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості, яка виникнула за договором про транспортно-експедиторське обслуговування експортних, імпортних та транзитних вантажів №5/343-2015, яке містить арбітражне застереження.

Судом встановлено, що арбітражне застереження містить: очевидну вимогу, яка передбачає намір сторін розглядати спір в арбітражній установі, а не за допомогою судового розгляду; перелік спорів, на які поширюється компетенція арбітражу (в розумінні договору - "всі спори"); вказівку на остаточність рішення арбітражу, що виключає можливість його оскарження. За таких умов арбітражне застереження є чітким, могло бути виконане, а тому є ефективним.

Крім того, суд зазначає, що підлягає встановленню, те що ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном.

Судом встановлено, що арбітражну установу сторони визначили - " Міжнародний комерційний арбітражний суд за місцем знаходження позивача". Так, позивачем у даній справі є ТОВ "ТЕК Західтранссервіс", яке згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002918047 зареєстроване в Україні за адресою - 89422, Закарпатська область, Ужгородський район, вулиця Свободи, буд. 4.

Додатком №1 до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" затверджено Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України. Згідно п.1 вищевказаного Положення Міжнародний комерційний арбітражний суд є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Разом з тим, судом враховано, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном . Так, судом встановлено, що спір виник з комерційним підприємством, яке створене та існує за законодавством Республіки Кіпр.

Отже, з врахуванням суб'єктного складу, судом встановлено, що автономія волі сторін на вирішення спору в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (м. Київ) відповідає вимогам законодавства та є дійсною (юридично допустимою й можливою для виконання).

Уклавши арбітражне застереження, сторони реалізували своє волевиявлення на звернення до міжнародного комерційного арбітражу, а тому право позивача на звернення до суду без врахування арбітражного застереження є помилковим.

В свою чергу позивачем не доведено обставин, які б давали б підстави для висновку щодо недійсності, не чинності чи неможливості виконання арбітражного застереження, зробленого сторонами в договорі транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних та транзитних вантажів №5/343-2015 від 30.12.2015.

Разом з тим, суд зазначає, що наявність дійсного арбітражного застереження та обов'язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи арбітражним судом, що її виявив відповідач 2, не є обмеженням прав позивача, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 55 Конституції України (аналогічна позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в ухвалі від 06.04.2018 910/21409/16).

Згідно з п. 54 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Компанія "Регент" проти України" від 3 квітня 2008 року (Заява № 773/03) зазначено, що стаття 6 Конвенції не виключає створення арбітражних судів з метою вирішення спорів між приватними підприємствами. Насправді, слово "суд" у пункті 1 статті 6 Конвенції не обов'язково має розумітись як суд класичного виду, інтегрований у стандартну судову систему держави (див., inter alia, "Літгоу та інші проти Великобританії" (Lithgow and Others v. The United Kingdom), рішення від 8 липня 1986 року, Серія A, N 102, сторінки 72-73, пункт 201).Також суд вважає, що арбітражний суд був "судом встановленим законом", що діяв відповідно до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", а також внутрішніх процесуальних правил.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Таким чином, арбітражна угода укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі, викладена в письмовій формі, підписана сторонами, скріплена їх печатками і є частиною договору.

Також судом враховано ч.1 та ч. 3 ст. 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Враховуючи, що вказана заява подана відповідачем 2 до початку розгляду справи по суті, позовна заява ТОВ "ТЕК Західтранссервіс" підлягає залишенню без розгляду, у зв'язку з поданням позову з питання, що є предметом арбітражної угоди.

Одночасно, згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишенні позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду.

Оскільки позивачем не подано клопотання про повернення сплаченої суми судового збору, відповідне питання не підлягає вирішенню в даній ухвалі, однак, позивач не позбавлений права вирішити питання про повернення судового збору, подавши відповідне клопотання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 9 Перехідних положень, ст.14, 177, 182, п.1 ч.2 ст. 185, п.7 ч.1 ст.226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника VNVL LOGISTICS LTD від 30.03.2018 про роз'єднання позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Західтранссервіс" у справі №911/2427/17 та виділення в самостійне провадження позовних вимог до VNVL LOGISTICS LTD залишити без задоволення .

2. Заяву представника VNVL LOGISTICS LTD від 12.03.2018 щодо залишення без розгляду позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Західтранссервіс" до ТОВ "ТРЦ "Казантип-Калина" та VNVL LOGISTICS LTD про солідарне стягнення заборгованості задовольнити.

3. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Західтранссервіс" до ТОВ "ТРЦ "Казантип-Калина" та VNVL LOGISTICS LTD про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 27 881,49 євро залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 19.04.2018.

Суддя О.В. Конюх