Рішення

від 10.04.2018 по справі 918/896/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2018 р. м. Рівне

Справа № 918/896/17

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Церковної Н.Ф., при секретарі судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Рокитнівської селищної ради до Рокитнівської сільської ради про скасування рішень сільської ради та визнання недійсним в частині Генерального плану забудови,

за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 16 січня 2018 року № 38,

ОСОБА_2, довіреність від 16 січня 2018 року № 38,

ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги від 6 жовтня 2017 року;

від відповідача: ОСОБА_4 (голова сільської ради),

ОСОБА_5, договір про надання правової допомоги від 17 січня 2018 року.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер d8140302a1.

У судовому засіданні 10 квітня 2018 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2017 року Рокитнівська селищна рада (далі - ОСОБА_6 рада) звернулася до Господарського суду Рівненської області з даним позовом до Рокитнівської сільської ради (далі - Сільська рада) про визнання незаконним та скасування рішень останньої від 4 листопада 2011 року № 236 "Про затвердження Генерального плану села Рокитне" та від 22 березня 2012 року № 354 "Про зміну меж населених пунктів Рокитне, Лісове, Старики", а також про визнання недійсним Генерального плану забудови села Рокитне в частині включення до нього земельної ділянки площею 24,4 га.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у 2011 році ОСОБА_7, який на той час обіймав посаду голови ОСОБА_6 ради, одноосібно розпорядився передати 24,4 га земель позивача в користування Сільської ради в обмін на передачу відповідачем ОСОБА_6 раді 30,62 га земель шляхом підписання відповідних актів приймання-передачі цих земель, які в подальшому були затверджені рішенням ОСОБА_6 ради від 21 вересня 2011 року № 256. Враховуючи наведені обставини, відповідач, вважаючи себе належним власником, зокрема, земель позивача площею 24,4 га, виготовила новий Генеральний план села Рокитне, включила наведену ділянку в межі села Рокитне та затвердила вказаний план своїм рішенням від 4 листопада 2011 року № 236. Водночас рішенням відповідача від 22 березня 2012 року № 354 "Про зміну меж населених пунктів Рокитне, Лісове, Старики" Сільською радою було надано згоду на виготовлення проекту зміни меж вказаних населених пунктів з включенням вищенаведеної земельної ділянки площею 24,4 га. Враховуючи те, що зазначені землі площею 24, 4 га, на думку позивача, на момент прийняття вищевказаних рішень, належали не Сільській, а ОСОБА_6 раді, остання, посилаючись на статті 12, 173, 174 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), просила суд визнати незаконними та скасувати рішення Сільської ради від 4 листопада 2011 року № 236 "Про затвердження Генерального плану села Рокитне" і від 22 березня 2012 року № 354 "Про зміну меж населених пунктів Рокитне, Лісове, Старики", а також визнати недійсним Генеральний план забудови села Рокитне в частині включення до нього земельної ділянки площею 24,4 га.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_6 ради від 11 грудня 2017 року № 923 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/896/17 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 17 січня 2018 року.

16 січня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли заперечення Сільської ради на позовну заяву (а.с. 20-26), в якому остання заперечила проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що землі, на які претендує ОСОБА_6 рада, належали колективному сільськогосподарському підприємству "Колос", правонаступником якого є сільськогосподарське приватне підприємство "Рокитне", та відносяться до адміністративної території Сільської ради.

Так, відповідач зазначив, що рішенням загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" від 20 лютого 1993 року, оформленим протоколом загальних зборів від 20 лютого 1993 року № 1, розглянуто клопотання виконавчого комітету ОСОБА_6 ради про передачу землі в урочищі "Осовуха", що прилягає до селища Рокитне, площею 17 га та надано згоду на передачу цієї землі (поле 6 сівозміни 1) в постійне користування виконавчому комітету позивача. У червні 1995 року ОСОБА_6 рада звернулася до Сільської ради з проханням розширити межі селища Рокитне шляхом виділення йому земельної ділянки під будівництво житлових будинків. За результатами розгляду відповідачем наведеного звернення 15 червня 1995 року Сільською радою було прийнято рішення № 15 "Про надання згоди на передачу земельної ділянки Рокитнівській селищній раді", яким надано згоду на передачу позивачу земельної ділянки площею 17 га в урочищі "Осовуха", поле 6, сівозміна 1. У той же час, враховуючи те, що ОСОБА_6 радою починаючи з лютого 1993 року і по теперішній час не було розроблено проекту змін (встановлення) меж селища міського типу Рокитне згідно наданих дозволів відповідно до вимог земельного законодавства, адміністративна межа селища Рокитне, на думку відповідача, є діючою на підставі технічної документації по встановленню адміністративних границь Рокитнівської селищної ради народних депутатів Рокитнівського району Рівненської області інвентарний номер № 47-3 від 2 березня 1992 року, інвентарний номер № 648 від 3 березня 1992 року та технічної документації по встановленню адміністративних границь Рокитнівської селищної ради народних депутатів Рокитнівського району Рівненської області інвентарний номер № 1660-2 від 22 грудня 1991 року, інвентарний номер № 5599 від 25 грудня 1991 року. Зазначена адміністративна межа, на думку відповідача, також підтверджується державним актом на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" серія РВ № 00002 від 27 грудня 1995 року відповідно до рішення Сільської ради від 25 вересня 1995 року № 20 та кадастровим планом земельних ділянок сільськогосподарського приватного підприємства "Рокитне" інвентарний № 238 від 25 червня 2002 року.

Також відповідач зазначив, що йому не відомо підстав та обставин, за яких урочища сівозміни 1 поля 6 перейшли до меж ОСОБА_6 ради, оскільки жодних прохань щодо передачі землі позивачем на адресу сільськогосподарського приватного підприємства "Рокитне" направлено не було, а під час проведення процесу розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" землі урочища "Мосток", "Свинарник" та частина земель урочища "Осовуха" були передані до земель запасу Сільської ради.

Крім того, у наведеному відзиві відповідач просив суд застосувати строки позовної давності до пред'явлених ОСОБА_6 радою вимог.

Ухвалою суду від 17 січня 2018 року розгляд справи відкладено на 13 лютого 2018 року.

7 лютого 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь ОСОБА_6 ради на заперечення від 6 січня 2018 року (а.с. 92-94), в якій остання зазначила, що згідно розпорядження голови Рокитнівської районної державної адміністрації від 13 березня 1996 року № 118 право користування земельними ділянками Масевицької сільської ради площею 16 га, у тому числі 16 га осушеної ріллі, та Рокитнівської сільської ради площею 53 га, було припинено та включено вказані землі в межі ОСОБА_6 ради. Відтак, починаючи з 1996 року позивач, на думку останнього, набув законного права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 69 га, до складу якої входять і спірні землі площею 24,4 га, оскільки необхідність отримання будь-якого іншого правовстановлюючого документа на виконання вищевказаного розпорядження законодавством передбачена не була. Також ОСОБА_6 рада вказала, що у 1996 році Рівненським інститутом землеустрою було складено Технічний звіт по коректуванню планових матеріалів зйомок минулих років колективного сільськогосподарського підприємства "Колос", розташованого на адміністративній території Сільської ради. Водночас у даному звіті також відображена нова межа селища міського типу Рокитне з посиланням на межі населених пунктів згідно відповідного проекту роздержавлення. Крім того, позивач наголосив, що ОСОБА_6 радою на частину спірної земельної ділянки площею 22 га (з числа 53 га) розроблено містобудівну документацію та згідно вимог статті 122 ЗК України передано у приватну власність на земельні ділянки громадянам для індивідуального житлового будівництва, а також у подальшому оформлено відповідні державні акти.

Ухвалою суду від 13 лютого 2018 року розгляд справи відкладено на 19 лютого 2018 року.

До початку судового засідання, призначеного на 19 лютого 2018 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь Сільської ради на заперечення від 15 лютого 2018 року (а.с. 120-123), в якій відповідач вказав, що згідно діючого на момент прийняття розпорядження голови Рокитнівської районної державної адміністрації від 13 березня 1996 року № 118 земельного законодавства останній не був наділений повноваженнями щодо одноосібного прийняття рішень по припиненню права користування землею, вилученню земель та включенню земель в межі інших населених пунктів, оскільки такі повноваження належали відповідним районним, селищним, сільським радам народних депутатів. У той же час рішенням Сільської ради від 15 червня 1995 року № 15 позивачу було передано земельну ділянку площею лише 17 га, яка знаходиться в урочищі "Осовуха" (поле 6, сівозміна 1). Крім того, за твердженнями Сільської ради, на законну вимогу відповідача до Рокитнівської районної ради про незаконність прийнятого нею рішення від 7 грудня 2012 року № 220, останньою було прийнято рішення від 3 червня 2015 року № 464 "Про скасування рішення районної ради від 07.12.2015 року № 220 "Про встановлення меж селища Рокитне Рокитнівської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області". Відтак, уся земельно-кадастрова документація, виготовлена ОСОБА_6 радою з 7 грудня 2012 року по 3 червня 2015 року, на думку відповідача, є неправомочною в частині спірних земель площею 24,4 га.

Ухвалою суду від 19 лютого 2018 року підготовче провадження у справі № 918/896/17 було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 12 березня 2018 року.

У судовому засіданні 12 березня 2018 року оголошувалася перерва до 3 квітня 2018 року.

Ухвалою суду від 3 квітня 2018 року розгляд справи відкладено на 10 квітня 2018 року.

У судовому засіданні 10 квітня 2018 року представники позивача підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Представники відповідача у даному судовому засіданні проти задоволення вимог ОСОБА_6 ради заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позову заяву та запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих учасниками справи документів їх оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 5 серпня 2011 року між головою Сільської ради та головою ОСОБА_6 ради було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки № 1 (а.с. 98), за змістом якого відповідач (в особі його голови ОСОБА_4) передав, а позивач - прийняв в розпорядження земельні ділянки в урочищах "Свинарник", "Прохорове", "Зайці" загальною орієнтовною площею 24,1 га та землі по вулиці 17 Вересня у селищі міського типу Рокитне площею 6,52 га. У вказаному акті також було зазначено, що датою набуття Сільською радою права розпорядження цією земельною ділянкою є дата реєстрації цього акту.

У той же час 5 серпня 2011 року між головою ОСОБА_6 ради та головою Сільської ради було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки № 2 (а.с. 99), за змістом якого позивач (в особі його голови ОСОБА_7) передав, а відповідач - прийняв в розпорядження земельну ділянку площею 24,4 га, що знаходиться в урочищі "Мосток". У вказаному акті також було зазначено, що датою набуття Сільською радою права розпорядження цією земельною ділянкою є дата реєстрації цього акту.

Судом встановлено, що рішенням ОСОБА_6 ради від 21 вересня 2011 року № 256 "Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок" було затверджено вищенаведені акти приймання-передачі земельних ділянок (а.с. 9).

У зв'язку з наведеними обставинами рішенням Сільської ради від 4 листопада 2011 року № 236 "Про затвердження Генерального плану села Рокитне" було затверджено Генеральний план села Рокитне, розроблений Рівненською філією Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Діпромісто", а організацію виконання цього плану доручено виконавчому комітету відповідача (а.с. 11). Слід зазначити, що до цього плану було включено, зокрема, землі площею 24,4 га, що були передані Сільській раді на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 5 серпня 2011 року № 2 та знаходяться в урочищі "Мосток".

Рішенням ради від 22 березня 2012 року № 354 "Про зміну меж населених пунктів Рокитне, Лісове, Старики" вирішено надати згоду на виготовлення проекту змін меж сіл Рокитне, Лісове, Старики Сільської ради та доручити сільському голові укласти відповідну угоду на проведення необхідних робіт з ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

У той же час судом встановлено, що рішенням ОСОБА_6 ради від 18 січня 2012 року № 88 рішення вказаного органу місцевого самоврядування від 21 вересня 2011 року № 256 "Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок" було відмінено (а.с. 10).

З огляду на наведені обставини, враховуючи те, що вищезазначені землі площею 24, 4 га, на думку позивача, на момент прийняття вищевказаних рішень, належали не Сільській, а ОСОБА_6 раді, остання звернулася до Господарського суду Рівненської області з даним позовом, в якому просила суд визнати незаконними та скасувати рішення Сільської ради від 4 листопада 2011 року № 236 "Про затвердження Генерального плану села Рокитне" і від 22 березня 2012 року № 354 "Про зміну меж населених пунктів Рокитне, Лісове, Старики", а також визнати недійсним Генеральний план забудови села Рокитне в частині включення до нього земельної ділянки площею 24,4 га.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено наступне.

Як було зазначено вище, рішенням ОСОБА_6 ради від 18 січня 2012 року № 88 рішення вказаного органу місцевого самоврядування від 21 вересня 2011 року № 256 "Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок" було відмінено.

Пунктом 5 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати своїх попередніх рішень, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом самоврядування після їх виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 червня 2011 року у справі № 21-50а11.

Отже, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Орган місцевого самоврядування вправі за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Однак, якщо ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, то вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Водночас, судом встановлено, що рішення ОСОБА_6 ради від 21 вересня 2011 року № 256 є актом одноразового застосування по відношенню до сторін і вичерпало свою дію фактом затвердження спірних актів приймання-передачі земельних ділянок від 5 серпня 2011 року №1 та № 2, що виключає можливість скасування чи зміни позивачем вищезазначеного рішення.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 83 ЗК України (в редакції, чинній на момент підписання вищенаведених актів приймання-передачі земельних ділянок) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до частини 5 цієї статті територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.

Згідно статті 131 ЗК України (в редакції, чинній на момент підписання вищенаведених актів приймання-передачі земельних ділянок) громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

За частинами 1, 2 статті 132 ЗК України (в редакції, чинній на момент підписання вищенаведених актів приймання-передачі земельних ділянок) угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Угоди повинні містити назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи); вид угоди; предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо); договірну ціну; права та обов'язки сторін; кадастровий номер земельної ділянки; момент переходу права власності на земельну ділянку.

Крім того, статтею 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент підписання вищенаведених актів приймання-передачі земельних ділянок) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У той же час, суд звертає увагу на те, що нормами ЗК України не передбачено можливості розпорядження землями територіальної громади шляхом підписання актів приймання-передачі таких земельний ділянок без попереднього прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення та укладення договору.

Крім того, предметом вищенаведених актів приймання-передачі була передача земельних ділянок.

Відповідно до частини 1 статті 79 ЗК України (в редакції, чинній на момент підписання вищенаведених актів приймання-передачі земельних ділянок) земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать, зокрема, про установлення конкретних меж земель, що передавались за вищезазначеними актами приймання-передачі від 5 серпня 2011 року.

Також суд звертає увагу на те, що за змістом акту приймання-передачі земельної ділянки від 5 серпня 2011 року № 2 датою набуття Сільською радою права розпорядження земельною ділянкою площею 24,4 га є дата реєстрації цього акту. Проте вказаний документ не містить посилань на осіб, які проводять таку реєстрацію, а також на спосіб та порядок її проведення. У той же час рішення ОСОБА_6 ради від 21 вересня 2011 року № 256 "Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок", яким було затверджено вищенаведені акти приймання-передачі земельних ділянок, також не містить інформації про проведення реєстрації цих актів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що землі площею 24,4 га, що знаходяться в урочищі "Мосток", у встановленому законом порядку не вибули з розпорядження ОСОБА_6 ради на підставі вищенаведеного акту приймання-передачі земельної ділянки.

Частина 1 статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина 2 вищенаведеної статті).

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Приписами статті 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відтак, прийняття Сільською радою рішень від 22 березня 2012 року № 354 "Про зміну меж населених пунктів Рокитне, Лісове, Старики" та від 4 листопада 2011 року № 236 "Про затвердження Генерального плану села Рокитне" в частині включення до цього Генерального плану вищенаведених земель площею 24,4 га, а також відповідно і сам Генеральний план забудови с. Рокитне Рокитнівського району Рівненської області у цій частині порушують права позивача, як належного власника наведених земель.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_6 ради, відповідач вказував на те, що землі, на які претендує позивач, належали колективному сільськогосподарському підприємству "Колос", правонаступником якого є сільськогосподарське приватне підприємство "Рокитне", та відносяться до адміністративної території Сільської ради.

Так, рішенням загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" від 20 лютого 1993 року, оформленим протоколом загальних зборів від 20 лютого 1993 року № 1, розглянуто клопотання виконавчого комітету ОСОБА_6 ради про передачу землі в урочищі "Осовуха", що прилягає до селища Рокитне, площею 17 га та надано згоду на передачу цієї землі (поле 6 сівозміни 1) в постійне користування виконавчому комітету позивача. У червні 1995 року ОСОБА_6 рада звернулася до Сільської ради з проханням розширити межі селища Рокитне шляхом виділення йому земельної ділянки під будівництво житлових будинків. За результатами розгляду відповідачем наведеного звернення 15 червня 1995 року Сільською радою було прийнято рішення № 15 "Про надання згоди на передачу земельної ділянки Рокитнівській селищній раді" (а.с. 31), яким надано згоду на передачу позивачу земельної ділянки площею 17 га в урочищі "Осовуха", поле 6, сівозміна 1. У той же час відповідач зазначив, що йому не відомо підстав та обставин, за яких урочища сівозміни 1 поля 6 перейшли до меж ОСОБА_6 ради, оскільки жодних прохань щодо передачі землі позивачем на адресу сільськогосподарського приватного підприємства "Рокитне" направлено не було, а під час проведення процесу розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" землі урочища "Мосток", "Свинарник" та частина земель урочища "Осовуха" були передані до земель запасу Сільської ради.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог постанови Верховної Ради Української РСР "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року в Рівненській області розроблялися проекти формування територій і встановлення меж сільських, селищних Рад народних депутатів. Зазначені проекти розроблялися згідно Вказівки по складанню проектів формування територій і встановлення меж сільських, селищних Рад народних депутатів, затвердженої Держкомземом України 30 жовтня 1991 року.

Відповідно до пункту 6.3.1 зазначеної Вказівки на кресленні меж сільської, селищної Ради народних депутатів відображались границі населених пунктів.

Так, у 1991 році Рівненським філіалом УкрНДІЗЕМПРОЕКТ (інв. № 1660 в 23 грудня 1991 року) було розроблено технічну документацію по встановленню адміністративних границь Рокитнівської сільської ради народних депутатів Рокитнівського району Рівненської області, яку відповідно до розділу 5 зазначеної Вказівки погоджено Сільською радою (висновок від 13 грудня 1991 року) та проектні рішення затверджено Рокитнівською районною радою згідно рішення останньої від 10 березня 1992 року № 69.

На графічних матеріалах технічної документації, а саме на Плані територій, погоджених головою Сільської ради, вказані границі населених пунктів с. Рокитне, с. Осницьк, с. Лісове, с. Старики. Згідно зазначених матеріалів, зокрема, земельна ділянка площею 53,0 га розташована в адміністративних межах Сільської ради за межами населених пунктів.

На виконання постанови Верховної Ради України "Про прискорення земельної реформи та приватизацію земель" від 13 березня 1992 року № 2200, відповідно до Рекомендацій по складанню та затвердженню проектів роздержавлення та приватизації земель сільськогосподарських підприємств та організацій, затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах за погодженням з Міністерством сільського господарства і продовольства України та Міністерством у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва України 15 травня 1992 року, розроблялися проекти роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до пункту 2.2 вказаних Рекомендацій, по тих сільських, селищних, міських радах народних депутатів, де не проводились роботи по формуванню територій і встановленню меж цих рад, а також не проводились роботи по встановленню меж сільських населених пунктів, у складі підготовчих робіт уточнено межі сільських населених пунктів та передано у відання відповідних рад.

Рівненським філіалом інституту землеустрою на замовлення Рокитнівського районного управління сільського господарства (договір від 5 травня 1995 року № 183) було розроблено Проект роздержавлення та приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" в адміністративних межах Рокитнівської сільської ради Рокитнівського району.

Згідно графічної частини Проекту роздержавлення, а саме Генерального плану, земельна ділянка загальною площею 53,0 га включена в межі селища Рокитне, а межі населених пунктів погоджено головою Сільської ради, головою колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" та начальником відділу земельних ресурсів Рокитнівського району.

Проте, вищенаведений Проект роздержавлення та приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" не було затверджено Рокитнівською районною радою (райдержадміністрацією), як було визначено розділом 5 Рекомендацій.

Слід також зазначити, що колективному сільськогосподарському підприємству "Колос" згідно рішення сесії Сільської ради від 25 вересня 1995 року № 20 було видано державний акт на право колективної власності на землю від 27 грудня 1995 року № 1.

У наведеному державному акті на Плані зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність колективного сільськогосподарського підприємства "Колос", земельну ділянку загальною площею 53,0 га відображено як землі смт. Рокитне у межах землекористування колективного сільськогосподарського підприємства "Колос".

Судом також встановлено, що розпорядженням голови Рокитнівської районної державної адміністрації від 13 березня 1996 року № 118 "Про вилучення земель з землекористування Масевицької і Рокитнівської сільських рад і включення їх в межі смт. Рокитне" (а.с. 75) право користування земельними ділянками Масевицькою сільською радою 16,0 га, у тому числі: 16,0 га - осушена рілля, та Сільською радою 53 га, у тому числі: 53 га - осушена рілля - припинено, а земельні ділянки площею 69 га, у тому числі: 69 га - осушена рілля, передано ОСОБА_6 раді та включено їх в межі населеного пункту смт. Рокитне та в межі ОСОБА_6 ради.

Слід зазначити, що вказане розпорядження на час розгляду цієї справи є чинним, а докази, які свідчать про його скасування у встановленому законом порядку, в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи також вбачається, що після затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських, селищних Рад народних депутатів та проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств вносились зміни у державну статистичну звітність з кількісного обліку земель.

У 1996 році Рівненським інститутом землеустрою складений Технічний звіт від 25 грудня 1996 року по коректуванню планових матеріалів зйомок минулих років колективного сільськогосподарського підприємства "Колос", розташованого на адміністративній території Сільської ради. У вказаному Звіті також було відображено нову межу смт. Рокитне з посиланням на межі населених пунктів згідно вищезазначеного Проекту роздержавлення.

З матеріалів справи вбачається, що також не оспорюється сторонами, що на частину вищенаведеної земельної ділянки площею 22 га ОСОБА_6 радою розроблено містобудівну документацію та передано у приватну власність земельні ділянки громадянам для індивідуального житлового будівництва з оформленням відповідних державних актів.

В рамках діючої Регіональної програми розвитку земельних відносин у Рокитнівському районі на 2006-2015 роки, за ініціативи управління Держкомзему в районі, Рокитнівською районною радою у 2012 році було передбачено кошти на встановлення меж смт. Рокитне та ДП Рівненська філія "Центр ДЗК" розроблено технічну документацію по встановленню меж смт. Рокитне. Зазначена технічна документація розроблялася відповідно до вимог розділу 4 Методичних рекомендацій з розробки проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів (наказ Держкомзему України від 10 липня 2008 року № 165). Дана технічна документація погоджена із суміжними сільськими радами, у тому числі і з відповідачем.

Вищенаведені обставини додатково підтверджуються інформацією, наданою Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області (а.с. 72-73).

Так, згідно поданого клопотання ОСОБА_6 ради вищенаведена технічна документація була розглянута на сесії Рокитнівської районної ради та затверджена рішенням від 7 грудня 2012 року № 220 "Про встановлення межі селища Рокитне Рокитнівської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області" (а.с. 67).

Заперечуючи проти вимог ОСОБА_6 ради, відповідач посилався на те, що на законну вимогу Сільської ради до Рокитнівської районної ради про незаконність прийнятого нею рішення "Про встановлення межі селища Рокитне Рокитнівської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області" у зв'язку з прийняттям цього рішення без відома відповідача, останньою було прийнято рішення від 3 червня 2015 року № 464 "Про скасування рішення районної ради від 07.12.2015 року № 220 "Про встановлення межі селища Рокитне Рокитнівської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області".

З матеріалів справи дійсно вбачається, що рішенням Рокитнівської районної ради від 3 червня 2015 року № 464 "Про скасування рішення районної ради від 07.12.2015 року № 220"Про встановлення межі селища Рокитне Рокитнівської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області" було скасовано рішення цією районної ради від 7 грудня 2012 року № 220 "Про встановлення межі селища Рокитне Рокитнівської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області" та рекомендовано позивачу привести у відповідність до норм чинного законодавства України землевпорядну документацію щодо встановлення (зміни) меж селища Рокитне (а.с. 68).

У той же час, судом встановлено, що зазначене рішення від 3 червня 2015 року № 464 було прийнято Рокитнівською районною радою у зв'язку з тим, що при прийнятті рішення Рокитнівської районної ради від 7 грудня 2012 року № 220 "Про встановлення межі селища Рокитне Рокитнівської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області" останньою не було враховано те, що 6 листопада 2012 року Методичні рекомендації, на основі розділу 4 яких була розроблена технічна документація, були скасовані наказом Держземагентства від 6 листопада 2012 року № 455.

За таких обставин, вищенаведені твердження відповідача щодо підстав скасування рішення районної ради від 7 грудня 2015 року № 220 не беруться судом до уваги.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що площа смт. Рокитне фактично не змінилася та складає 561,3 га. Так, згідно державної статистичної звітності з кількісного обліку земель форми № 6-зем у період з 1 січня 1997 року та по даний час у Рокитнівському районі та згідно планово-картографічних матеріалів (у тому числі і електронної індексної чергової карти смт. Рокитне) межа, площа смт. Рокитне є незмінна та становить 561,3 га.

Крім того, відповідач вказував на те, що розроблена позивачем містобудівна документація на спірній ділянці площею 22,0 га була виконана в односторонньому порядку без відома Сільської ради та всупереч вимогам статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 46 Закону України "Про землеустрій". Проте відповідачем не було надано суду жодних доказів, які свідчать про скасування цієї документації у встановленому законом порядку.

Інші заперечення Сільської ради проти задоволення вимог позивача також не беруться судом до уваги з огляду на їх необґрунтованість і недоведеність.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_6 ради про визнання незаконним та скасування рішень відповідача від 4 листопада 2011 року № 236 "Про затвердження Генерального плану села Рокитне" та від 22 березня 2012 року № 354 "Про зміну меж населених пунктів Рокитне, Лісове, Старики", а також відповідно і про визнання недійсним Генерального плану забудови села Рокитне в частині включення до нього земельної ділянки площею 24,4 га.

У той же час, щодо викладеної у запереченнях на позовну заяву заяви Сільської ради про застосування строку позовної давності до вимог ОСОБА_6 ради суд зазначає наступне.

За нормами статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з приписами частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини 1 статті 261 вказаного кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Таким чином, протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливим є також і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 4 листопада 2011 року № 236 "Про затвердження Генерального плану села Рокитне" та від 22 березня 2012 року № 354 "Про зміну меж населених пунктів Рокитне, Лісове, Старики", а також визнати недійсним Генеральний план забудови села Рокитне в частині включення до нього земельної ділянки площею 24,4 га.

З даним позовом ОСОБА_6 рада звернулася до Господарського суду Рівненської області 12 грудня 2017 року, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду, проставленим на першій сторінці позовної заяви ОСОБА_6 ради (а.с. 3).

Відтак, з огляду на положення статті 257 ЦК України суд дійшов висновку про звернення позивача до суду з даним позовом поза межами встановленого законом строку позовної давності.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 рада у своєму позові просила суд поновити пропущений нею строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

В обгрунтування вказаного клопотання позивач вказував, що у 2011 році ОСОБА_7, який на той час обіймав посаду голови ОСОБА_6 ради, одноосібно розпорядився передати 24,4 га земель позивача в користування Сільської ради в обмін на передачу відповідачем ОСОБА_6 раді 30,62 га земель шляхом підписання відповідних актів приймання-передачі цих земель, які в подальшому були затверджені рішенням ОСОБА_6 ради від 21 вересня 2011 року № 256. У листопаді 2015 року головою ОСОБА_6 ради було обрано ОСОБА_8, який у лютому 2017 року помер, у зв'язку з чим з рішенням позивача від 6 лютого 2017 року № 446 (а.с. 13) тимчасове виконання повноважень голови ОСОБА_6 ради згідно частини 2 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було покладено на секретаря Селищної ради ОСОБА_9

Відтак, з 6 лютого 2017 року повноваження голови ОСОБА_6 ради тимчасово виконує ОСОБА_9, яка, виявивши порушення законних прав територіальної громади смт. Рокитне, і звернулася від імені цієї територіальної громади до суду за захистом її порушених прав.

Суд відзначає, що згідно частини 2 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" або Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

Відповідно до пункту 15 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова, зокрема, звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (частина 5 вищенаведеної статті).

З огляду на наведені нормативні приписи чинного законодавства, а також враховуючи подану позивачем заяву про поновлення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, суд на підставі частини 5 статті 267 ЦК України дійшов висновку про визнання поважними причини пропущення позивачем позовної давності, у зв'язку з чим порушене право ОСОБА_6 ради підлягає захисту.

За таких обставин позов ОСОБА_6 ради підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Рокитнівської сільської ради "Про затвердження Генерального плану села Рокитне" від 4 листопада 2011 року № 236 в частині включення до Генерального плану села Рокитне земельної ділянки площею 24,4 га.

Визнати недійсним Генеральний план забудови села Рокитне в частині включення до нього земельної ділянки площею 24,4 га.

Визнати незаконним та скасувати рішення Рокитнівської сільської ради "Про зміну меж населених пунктів Рокитне, Лісове, Старики" від 22 березня 2012 року № 354 в частині зміни межі населеного пункту - села Рокитне шляхом включення земельної ділянки площею 24,4 га.

Стягнути з Рокитнівської сільської ради (34208, Рівненська область, Рокитнівський район, село Рокитне, вулиця Соборна, будинок 31, ідентифікаційний код: 04387622) на користь Рокитнівської селищної ради (34200, Рівненська область, Рокитнівський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Незалежності, будинок 15, ідентифікаційний код: 04387421) 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "18" квітня 2018 року

Суддя Церковна Н.Ф.