Постанова

від 17.04.2018 по справі 26/5009/3599/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 справа № 26/5009/3599/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді секретар судового засідання: учасники справи: від апелянта: від кредиторів: від банкрута:Геза Т.Д. Сгара Е.В., Склярук О.І. Гузікова Я.А. Сухачов О.О. Не з'явилися Верещагін М.В. розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.18 р. у справі№ 26/5009/3599/11 (суддя - Сушко Л.М.) про банкрутство ліквідаторТовариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта", м. Запоріжжя Нікітенко М.О. про банкрутство В С Т А Н О В И В:

15.01.2018р. до господарського суду Запорізької області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" надійшло клопотання про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпеченням вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", а саме: земельної ділянки - кадастровий номер 3221455300:03:005:0001, загальної площі 1,2 га, призначеної для експлуатації та обслуговування нафтобази, розташованої за адресою: Київська обл., Василівський район, смт. Глеваха, вул. Південна, земельна ділянка 1.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.01.18 р. прийнято до відома проміжний звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта".

Строк ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" та повноваження ліквідатора Нікітенка М.О. продовжено до 01.06.2018.

Клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення - задоволено.

Надано згоду на реалізацію майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 93, код ЄДРПОУ 31482122), що є предметом забезпеченням вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", а саме: земельної ділянки - кадастровий номер 3221455300:03:005:0001, загальної площі 1,2 га, призначеної для експлуатації та обслуговування нафтобази, розташованої за адресою: Київська обл., Василівський район, смт. Глеваха, вул. Південна, земельна ділянка 1 в порядку та на умовах реалізації передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала суду першої інстанції в частині задоволення клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення мотивована тим, що ст. 42 Закону про банкрутство визначено порядок надання згоди на відчуження заставного майна, відповідно до якого така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя), а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для формування ліквідаційної маси банкрута.

Суд першої інстанції послався на те, що дії з формування ліквідаційної маси та оцінки предметів застави можуть проводитися ліквідатором пізніше у часі або паралельно з отриманням згоди суду на відчуження заставного майна, для отримання згоди на відчуження ліквідатором майна в ліквідаційній процедурі йому достатньо встановити фактичну наявність у боржника предметів застави на час проведення ліквідаційної процедури та попередньо звернутися до заставодержателя.

Враховуючи те, що ліквідатор неодноразово звертався до заставного кредитора - АТ Укрексімбанк з проханням надати згоду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, однак заставний кредитор її не надав, суд першої інстанції дійшов до висновку, що клопотання ліквідатора є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ (далі за текстом - АТ Укрексімбанк ) звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.18 р. у справі №26/5009/3599/11, в якій просить її скасувати в частині надання згоди на реалізацію майна банкрута ТОВ "Київ Нафта", що є предметом забезпеченням вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", а саме: земельної ділянки - кадастровий номер 3221455300:03:005:0001, загальною площею 1,2 га, з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування нафтобази, розташованої за адресою: Київська область, Василівський район, смт. Глеваха, вул. Південна та прийняти нове рішення, яким відхилити клопотання ліквідатора ТОВ "Київ Нафта" Нікітенка М.О. про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення в рамках справи №26/5009/3599/11.

Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції в цій частині прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції є передчасними та не відповідають обставинам справи.

АТ Укрексімбанк посилається на те, що ліквідатором банкрута не було дотримано порядку дій та їх послідовності, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом для продажу майна банкрута, зокрема, звернення ліквідатора ТОВ Київ Нафта до банку про надання згоди на продаж предмета забезпечення не визначало ключових питань щодо реалізації заставного майна боржника в процедурі банкрутства; не повідомлено початкову вартість реалізації заставного майна боржника й порядок його реалізації в ліквідаційній процедурі; не зазначено обраного ліквідатором організатора аукціону; не надано проект договору на проведення аукціону; не забезпечено доступ для предмета іпотеки для перевірки наявності та стану заставного майна та вважає, що клопотання ліквідатора ТОВ Київ Нафта є безпідставним та передчасним.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Київ Нафта" вважає, що надання згоди ліквідатору на продаж майна банкрута, яке є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та зазначає, що здійснення такого продажу можливе як на підставі згоди, наданої забезпеченим кредитором, так і на підставі згоди, наданої судом. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором, не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок встановлено Законом про банкрутство.

ТОВ "Київ Нафта" посилається на те, що оскільки забезпечений кредитор не надав згоди на продаж майна, ліквідатор був позбавлений можливості отримати згоду на продаж заставного майна АТ Укрексімбанк іншим шляхом, окрім передбаченого абз.2 ч.4 ст.42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , - звернення до суду з клопотанням про надання згоди на реалізацію заставного майна.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2018 року визначено наступний склад колегії суддів: Геза Т.Д. - головуючий суддя, судді: Будко Н.В., Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.18 р. у справі №26/5009/3599/11.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018р. призначено до розгляду справу №26/5009/3599/11 на 17.04.2018 р.

Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Явка учасників справи до суду апеляційної інстанції не визнавалася обов'язковою.

Відповідно до пункту 2.3.25, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.11.1,11.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, у зв'язку із звільненням у відставку судді - члена колегії Будко Н.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 26/5009/3599/11.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи № 26/5009/3599/11 від 03.04.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: Геза Т.Д. - головуючий суддя, судді: Сгара Е.В., Склярук О.І.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ч.6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п.1-1 ч.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом положення цього закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Отже, враховуючи, що клопотання ліквідатора, яке розглядається, стосується надання згоди на продаж майна банкрута, у даній справі підлягають застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що набрала чинності з 19.01.2013р.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.).

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта", відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 05.07.2011р. у справі №26/5009/3599/11 ТОВ "Київ Нафта" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора - ТОВ "Гемма Н".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.09.2013р. визнано грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Київ Нафта" у сумі 20773 815,76 грн., зобов'язано ліквідатора включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2017р. строк ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" продовжено до 20.12.2017. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" призначено арбітражного керуючого Нікітенко Микиту Олександровича.

За результатами проведеної ліквідатором ТОВ "Київ Нафта" роботи виявлено майно банкрута, яке перебуває у його власності, а саме: земельна ділянка - кадастровий номер 3221455300:03:005:0001, загальною площею 1,2 га, призначена для експлуатації та обслуговування нафтобази, розташована за адресою: Київська обл., Василівський район, смт. Глеваха, вул. Південна, земельна ділянка 1.

З метою відновлення правовстановлюючої документації на виявлене майно ТОВ "Київ Нафта", ліквідатор направив запит на отримання примірника рішення господарського суду Київської області від 15.05.2017р. по справі №911/3088/13, яке стало підставою для реєстрації майна за банкрутом та замовив витяг з ДЗК про земельну ділянку.

На виконання положень ст.43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором було замовлено експертну грошову оцінку вартості виявленої земельної ділянки, згідно до якої вартість останньої склала - 2130120,00 грн.

Процедура проведення ліквідаційної процедури, в тому числі, реалізація заставного майна боржника, чітко визначена положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон). Так, ст. 42 Закону передбачає, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Враховуючи вищенаведене, подальші дії ліквідатора були спрямовані на отримання такої згоди.

25.10.2017р. ліквідатор звернувся до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з листом вих. №35/55 про надання згоди на продаж заставного майна банкрута, а саме: земельної ділянки - кадастровий номер 3221455300:03:005:0001, загальної площі 1,2 га, призначеної для експлуатації та обслуговування нафтобази, розташованої за адресою: Київська обл., Василівський район, смт. Глеваха, вул. Південна, земельна ділянка 1.

01.12.2017р. листом №040-40/4753 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" надало відповідь ліквідатору на лист від 25.10.2017р. №35/55, зазначивши, що забезпеченим кредитором погоджується початкова вартість продажу заставного майна, вибір ліквідатором організатора аукціону, розмір винагороди організатора аукціону, проект договору про проведення аукціону, тощо, оскільки витрати, пов'язані з продажем заставного майна погашаються за рахунок коштів, отриманих від такого продажу. Враховуючи зазначене, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" просило ліквідатора повідомити початкову вартість реалізації заставного майна боржника, порядок його реалізації в ліквідаційній процедурі, обраного ліквідатором організатора аукціону та надати проект договору на проведення аукціону.

08.12.2017р. на адресу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ліквідатором було повторно направлено лист за вих. №37/55 про надання згоди на продаж майна банкрута з доданим до нього висновком експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" листом №040-40/6 від 02.01.2018р. надало відповідь ліквідатору, в якому зазначило, що строк ліквідаційної процедури ТОВ Київ Нафта закінчився 20.12.2017р., тому просило ліквідатора повідомити, чи вживалися ним заходи щодо продовження строку ліквідаційної процедури та забезпечити доступ працівників банку на територію земельної ділянки для проведення перевірки наявності та стану заставного майна, а також надати повний звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що забезпечений кредитор не надав згоду на продаж заставного майна.

Частиною 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Правила та порядок продажу майна банкрута врегульовано ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань, має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство, та знаходиться в управлінні ліквідатора, який має право реалізувати дане майно в порядку, передбаченому Законом, але, ліквідатор до продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, повинен спочатку звернутись до кредитора, вимоги якого забезпечено таким майном, для отримання згоди на його реалізацію.

Отже, положеннями ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"законодавець визначив порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя), а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для формування ліквідаційної маси банкрута.

При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки порядок продажу майна банкрута встановлено Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі, встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу та порядку її зниження, не містить права кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна, встановлювати додаткові вимоги щодо початкової вартості майна, що продається, а також порядку його зниження.

З аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що лише у разі ненадання заставним кредитором згоди на реалізацію майна або ігнорування ним письмових вимог ліквідатора останній, на виконання ст. 42 Закону про банкрутство, може звернутися з відповідним клопотанням про надання такої згоди до суду, який розглядає справу про банкрутство.

Тобто, виключним правом для надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення наділений саме кредитор, вимоги якого це майно забезпечує, а також суд.

Отже, норми вказаної статті також передбачають можливість отримання такої згоди в судовому порядку після звернення ліквідатора до суду з відповідним клопотанням.

Однак наданню згоди саме господарським судом на продаж заставного майна банкрута має передувати звернення ліквідатора до кредитора, вимоги якого є забезпеченими та наявність відмови такого кредитора у наданні такого дозволу чи документальних доказів ухилення такого кредитора від надання цього дозволу.

З аналізу норм законодавства про банкрутство вбачається, що дії з формування ліквідаційної маси та оцінки предметів застави можуть проводитися ліквідатором пізніше у часі або паралельно з отриманням згоди суду на відчуження заставного майна, а для отримання згоди на відчуження ліквідатором майна в ліквідаційній процедурі йому достатньо встановити фактичну наявність у боржника предметів застави на час проведення ліквідаційної процедури та попередньо звернутися до заставодержателя.

25.10.2017р. та 08.12.2017р. ліквідатор звернувся до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про надання згоди на продаж заставного майна банкрута, а саме: земельної ділянки - кадастровий номер 3221455300:03:005:0001, загальної площі 1,2 га, призначеної для експлуатації та обслуговування нафтобази, розташованої за адресою: Київська обл., Василівський район, смт. Глеваха, вул. Південна, земельна ділянка 1.

На звернення ліквідатора від 25.10.2017р. та від 08.12.2017р. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" надало відповідь листом №040-40/4753 від 01.12.2017р., в якому банк просив ліквідатора повідомити початкову вартість реалізації заставного майна боржника, порядок його реалізації в ліквідаційній процедурі, обраного ліквідатором організатора аукціону та надати проект договору на проведення аукціону, та листом №040-40/6 від 02.01.2018р., в якому банк просив ліквідатора повідомити, чи вживалися ним заходи щодо продовження строку ліквідаційної процедури та забезпечити доступ працівників банку на територію земельної ділянки для проведення перевірки наявності та стану заставного майна, а також надати повний звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

Зі змісту листів Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" №040-40/4753 від 01.12.2017р. та №040-40/6 від 02.01.2018р. не вбачається надання згоди на продаж заставного майна, оскільки банк пов'язує надання чи ненадання згоди після виконання певних умов та вчинення ліквідатором необхідних дій, пов'язаних з погодженням та реалізацією, що певним чином ускладнює та унеможливлює вчинення ліквідатором повних та незалежних дій з реалізації майна банкрута у порядку та строки, які встановленні чинним законодавством.

Враховуючи, що порядок продажу майна боржника, його початкова вартість встановлюються нормами ст.43, 44 та розділу ІV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому не потребують додаткового погодження з заставним кредитором.

Разом з тим, відсутність обов'язку ліквідатора узгоджувати з банком-заставодержателем умови продажу заставного майна, в тому числі його початкову вартість, відповідно до ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013 року, не позбавляє ліквідатора банкрута права на вчинення дій шляхом зобов'язання організатора аукціону в договорі про продаж майна банкрута повідомляти кредитора-заставодержателя про дату та місце проведення аукціону з продажу заставного майна, виходячи з його обов'язку дотримуватися балансу інтересів боржника та кредиторів в ході здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Відтак, з метою недопущення затягування ліквідаційної процедури, порушення інтересів боржника і його кредиторів та необхідністю вчинення ліквідатором повних та незалежних дій з реалізації майна ТОВ Київ Нафта , колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Доводи, викладені в апеляційні скарзі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.18 р. у справі №26/5009/3599/11, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.18 р. у справі №26/5009/3599/11 в частині задоволення клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" не підлягає задоволенню.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 30.01.18 р. у справі №26/5009/3599/11 в частині задоволення клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України", м. Київ.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.18 р. у справі №26/5009/3599/11 в частині задоволення клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.18 р. у справі №26/5009/3599/11 в частині задоволення клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта" про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

У судовому засіданні 17.04.2018 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 19.04.2018 року

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Судді: Е.В. Сгара

О.І. Склярук