Рішення

від 18.04.2018 по справі п/811/1313/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/1313/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Ферумбуденерго" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Ферумбуденерго" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.06.2017 року №0001161405;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.06.2017 року №0001171405.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що вказані рішення порушують його права, суперечить діючому законодавству, прийняті на основі необґрунтованих висновків податкового органу.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами.

Відповідачем подано відзив на позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлено під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню. Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають (т.2, а.с.205-208).

На підставі усної ухвали від 30.03.2018 року занесеної до протоколу судового засідання, подальший розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство "Ферумбуденерго" зареєстроване Олександрійським міськрайонним управлінням юстиції в Кіровоградській області 04.12.2012 року (т.1, а.с.26).

Так, на підставі направлень від 11.05.2017 року №417 та від 22.05.2017 року №700, відповідно до наказу №476 від 11.05.2017 року, у період з 16 по 22 червня 2017 року посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Ферумбуденерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Фармхауз" за липень 2014 року, ТОВ "Будактив - ТМ" за серпень - вересень 2014 року, ТОВ "Прайм-Девелопмент" за жовтень 2014 року, ТОВ "ОСОБА_1 Ком" за грудень 2014 року та січень 2015 року, МППВКФ "Експрес-Комплект", ТОВ "Біанс", ПП "Адепт-Аудіт" за лютий 2015 року, ТОВ "Комфорт - Н" за березень 2015 року, ТОВ "ОСОБА_2 ЛТД" та з ТОВ "Юнасіс" за квітень 2015 року, ТОВ "ОСОБА_2 ЛТД" за травень 2015 року, ТОВ "МПД-Груп" за червень 2015 року, ТОВ "Діойл-ЛТД" за червень 2015 року, та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в податкових деклараціях з податку на прибуток за 2014 та 2015 роки.

За результатами перевірки складено Акт №191/11-28-14-11/38319296 від 29.05.2017 року (т.1, а.с.28-80), в якому зафіксовано порушення:

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 385316 грн., в тому числи за липень 2014 року на суму 28615 грн., за серпень 2014 року на суму 15148 грн., за вересень 2014 року на суму 14167 грн., за жовтень 2014 року на суму 13361 грн., за грудень 2014 року на суму 18927 грн., за січень 2015 року на суму 19806 грн., за лютий 2015 року на суму 59947 грн., за березень 2015 року на суму 11737 грн., за квітень 2015 року на суму 68701 грн., за січень 2015 року на суму 50491 грн., за червень 2015 року в сумі 84416 грн. внаслідок завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з постачальниками, в зв'язку з проведенням нереальної (безтоварної) господарської операції з придбання ідентифікованого товару у ТОВ "Фармхауз", ТОВ "Будактив - ТМ", ТОВ "Прайм-Девелопмент", ТОВ "ОСОБА_1 Ком", МППВКФ "Експрес-Комплект", ТОВ "Біанс", ПП "Адепт-Аудіт", ТОВ "Комфорт - Н", ТОВ "ОСОБА_2 ЛТД", ТОВ "Юнасіс", ТОВ "МПД-Груп та ТОВ "Діойл-ЛТД", введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу;

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями), п. 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, до складу інших доходів не включено дохід від одержавних активів 1926585 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 451089 грн., за 2015 рік в сумі 1475496 грн. в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 346785 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 81196 грн., за 2015 рік в сумі 265589 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 13.06.2017 року:

- №0001161405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 481 645,00 грн., в тому числі 385 316,00 грн. за основним платежем та 96329,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.12);

- №0001171405, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 433 481,00 грн., в тому числі 346785,00 грн. за основним платежем та 86696,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ("а" п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

При цьому, податковий кредит в силу приписів п. 198.3 ст. 198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 201.1 ст. 200 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 200 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.3 ст. 200 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. встановлено: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. передбачено, "Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено в "Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі Положення №318).

Згідно п. 4 Положення №318 об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 Положення №318).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Поряд з цим, згідно абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладену у постановах від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, від 26.01.2016 у справі №21-4781а15 про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Фармхауз", ТОВ "Будактив - ТМ", ТОВ "Прайм-Девелопмент", ТОВ "ОСОБА_1 Ком", МППВКФ "Експрес-Комплект", ТОВ "Біанс", ПП "Адепт-Аудіт", ТОВ "Комфорт - Н", ТОВ "ОСОБА_2 ЛТД", ТОВ "Юнасіс", ТОВ "МПД-Груп та ТОВ "Діойл-ЛТД".

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з кожним контрагентом у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом з'ясовано такі обставини.

Приватне підприємство "Ферумбуденерго" 04.12.2012 року зареєстроване як юридична особа та з того часу перебуває на обліку у податковому органі як платник податків, зокрема серед іншого, є платником податку на додану вартість

Основним видом діяльності ПП "Ферумбуденерго" за КВЕД є виробництво будівельних металевих конструкції і частин конструкцій (25.11).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та ТОВ "Прайм девелопмент груп" в матеріалах справи містяться копії рахунків фактур, видаткових та податкових накладних (т.1, а.с.103-108).

Перевезення придбаного у ТОВ "Прайм девелопмент груп" товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т.1, а.с.109-110).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та ТОВ "ОСОБА_1 Ком" в матеріалах справи містяться копії рахунків фактур, видаткових та податкових накладних (т.1, а.с.111-119, 122-130).

Перевезення придбаного у ТОВ "ОСОБА_1 Ком" товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних та подорожніх листів (т.1, а.с.120-121, 131-132).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та ТОВ "Фармхауз" в матеріалах справи містяться копії рахунків фактур, видаткових та податкових накладних (т.1, а.с.133-141).

Перевезення придбаного у ТОВ "Фармхауз" товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т.1, а.с.142-143).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та ТОВ "Комфотр-Н" в матеріалах справи містяться копії рахунків фактур, видаткових та податкових накладних (т.1, а.с.144-150).

Перевезення придбаного у ТОВ "Комфотр-Н" товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т.1, а.с.151-152).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та ТОВ "Діойл-ЛТД" в матеріалах справи містяться копії рахунків фактур, видаткових та податкових накладних (т.1, а.с.153-160).

Перевезення придбаного у ТОВ "Діойл-ЛТД" товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т.1, а.с.161-162).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та ТОВ "Юнасіс" в матеріалах справи містяться копії рахунків фактур, видаткових та податкових накладних (т.1, а.с.163-165).

Перевезення придбаного у ТОВ "Юнасіс" товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т.1, а.с.166-167).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та МПП ВКФ "Експрес-Комплект" в матеріалах справи містяться копії рахунків фактур, видаткових та податкових накладних (т.1, а.с.168-175).

Перевезення придбаного у МПП ВКФ "Експрес-Комплект" товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т.1, а.с.176-177).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та ТОВ "Біанс" в матеріалах справи містяться копії рахунків фактур, видаткових та податкових накладних (т.1, а.с.178-183).

Перевезення придбаного у ТОВ "Біанс" товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т.1, а.с.184-185).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та ТОВ "Адепт - Аудіт" в матеріалах справи містяться копії рахунку фактури, видаткової та податкової накладної (т.1, а.с.186-188).

Перевезення придбаного у ТОВ "Адепт - Аудіт" товару підтверджується долученою до матеріалів справи копією товарно-транспортної накладної (т.1, а.с.189).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та ТОВ "МДП-Груп" в матеріалах справи містяться копії видаткової та податкової накладної (т.1, а.с.190-192).

Перевезення придбаного у ТОВ "МДП-Груп" товару підтверджується долученою до матеріалів справи копією товарно-транспортної накладної (т.1, а.с.193).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та ТОВ "ОСОБА_2 компані ЛТД" в матеріалах справи містяться копії видаткових та податкових накладних (т.1, а.с.194-200).

Перевезення придбаного у ТОВ "ОСОБА_2 компані ЛТД" товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т.1, а.с.201-202).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ПП "Ферумбуденерго" та ТОВ "Будактив-ТМ" в матеріалах справи містяться копії рахунків - фактур, видаткових та податкових накладних (т.1, а.с.203-208, 210-215).

Перевезення придбаного у ТОВ "Будактив-ТМ" товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних та подорожніх листів (т.1, а.с.209, 216-218).

Закон України «Про автомобільний транспорт» та "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил, товарно-транспортні накладні та дорожні листи ватажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу - юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 та частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Як зазначалось вище, позивачем надано товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування придбаного у контрагентів товару.

На підтвердження оплати вартості придбаних товарів та їх оприбуткування до матеріалів справи надано копії банківських виписок, прибуткових накладних та оборотно - сальдові відомості по рахунку "201" (т.1, а.с.81-102; т.2, а.с.90-97, 102-105, 110-120, 126-131, 136-138, 143-146, 151-153, 155-156, 161-171, 180-183, 187-189, 194-199).

Судом встановлено, що товар, придбаний у вказаних контрагентів, ПП «Ферумбуденерго» використало у власній господарській діяльності, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договорів поставки, специфікацій, актів списання та видаткових накладних (т.2,а.с.62-89, 98-101, 106-109, 121-125, 132-135, 139-142, 147-150, 154, 157-160, 172-179, 184-186, 190-193, 200-202).

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата придбаного товару, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених договорами.

При цьому, всі документи, якими оформлювався факт виконання договорів, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суд наголошує, що обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У зв'язку з викладеним, суд визнає правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за вказаними податковими накладними, виданими контрагентами.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ПП "Ферумбуденерго" з контрагентами - ТОВ "Фармхауз", ТОВ "Будактив - ТМ", ТОВ "Прайм-Девелопмент", ТОВ "ОСОБА_1 Ком", МППВКФ "Експрес-Комплект", ТОВ "Біанс", ПП "Адепт-Аудіт", ТОВ "Комфорт - Н", ТОВ "ОСОБА_2 ЛТД", ТОВ "Юнасіс", ТОВ "МПД-Груп та ТОВ "Діойл-ЛТД", а відтак - і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки встановлено проведення нереальної (безтоварної) господарської операції з придбання ідентифікованого товару введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останній мав статус юридичної особи, був зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву приватного підприємства "Ферумбуденерго" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 13.06.2017 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 13.06.2017 року №0001161405.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 13.06.2017 року №0001171405.

Присудити на користь приватного підприємства "Ферумбуденерго" (пров. Транспортний, 32, м. Олександрія, Кіровоградська область, код - 38319296) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 727,00 грн. (тринадцять тисяч сімсот двадцять сім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код - 39393501, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно пп.15.5 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3