Рішення

від 16.04.2018 по справі 826/12482/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 16 квітня 2018 року                      № 826/12482/16 Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Русин”           до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Русин" з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган) та просить суд: - визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.06.2016 №1238-17; - визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №388/26-57-17-51 від 06.06.2016; - судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтування позовних вимог позивач, серед іншого зазначає, що у нього відсутній податковий борг зі сплати податку на додану вартість, як наслідок відсутні підстави для прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені в письмових запереченнях та відзиву на адміністративний позов. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків. 06.06.2016 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийнято податкову вимогу №1238-17, якою визначено, що станом на 05.06.2016 сума податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Русин" за узгодженими грошовим зобов'язаннями з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить за основним платежем 19 143, 00 грн. та пені 9 442, 17 грн. (далі - оскаржувана та/або спірна вимога) (т. 1, а.с. 7). Водночас, 06.06.2016 контролюючим органом прийнято рішення №388/26-57-17-51 про опис майна у податкову заставу ТОВ "Русин" (далі - оскаржуване та/або спірне рішення) (т. 1, а.с.8). Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). В той же час, пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. При цьому,  погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Згідно приписів п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Поряд з цим, податкова вимога, в контексті приписів п. 59.3 ст. 59 ПК України надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. При цьому, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України). Аналіз вищевикладеного дає суду підстави дійти висновку, що підставою для прийняття контролюючим органом податкової вимоги є наявність у платника податків не сплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки. В той же час, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 ПК України). Право податкової застави, в силу приписів п. 88.2 ст. 88 ПК України виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Згідно пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. З вказаного слідує, що підставою як для прийняття контролюючим органом податкової вимоги в контексті приписів п. 59.1 ст. 59 ПК України, так і рішення про опис майна в податкову заставу в розрізі пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України є не сплата платником податків в строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, у тому числі самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Як зазначає позивач, сума грошового зобов'язання у розмірі 19 143, 00 грн. вказана у спірній вимозі, була визначена ТОВ "Русин" у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.05.2016, що прийнята контролюючим органом згідно квитанції №2 13.06.2016 (т. 1, а.с. 30 - 34). Натомість, відповідач у відзиві на позовну заяву від 26.02.2016 вказує, що податковий борг у позивача виник з 14.05.2013 згідно даних ІКП з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Суд критично ставиться до доводів контролюючого органу, мотивуючи це наступним. Так, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В той же час, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України). При цьому, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України). Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Поряд з цим, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 КАС України). Так, оцінивши подані відповідачем докази суд приходить до висновку, що останні не є достатніми та такими, що підтверджують заперечення останнього. При цьому, відповідачем не надано суду доказів, на підтвердження обставин наявності у ТОВ "Русин" податкового боргу, тобто правової підстави виникнення останньго, зокрема податкової декларації з податку на додану вартість. Крім цього, суд звертає увагу, що відповідач стверджує, що податковий борг виник у ТОВ "Русин" 14.05.2013. Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. В контексті наведеного, суд звертає увагу, що податкова вимога була прийнята 06.06.2016, тобто, з закінченням 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, 14.05.2013. (згідно доводів контролюючого органу). Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем завчасно перераховано кошти на електронний ПДВ - рахунок, що підтверджується платіжним дорученням від 07.07.2015 №300 та платіжним дорученням від 15.07.2015 № 306. Крім цього, вказані обставини підтверджується витягом про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку №198017 на запит від 19.05.2016. В той же час, сума зобов'язання по ПДВ у розмірі 19 143, 00 грн. була знята з електронного ПДВ - рахунку, що підтверджується витягом про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку №0411201 на запит від 04.07.2016. Водночас, суд при вирішенні спору по суті бере до уваги повідомлення з інформацією про рух коштів позивача на його рахунках у системі електронного адміністрування податку. Згідно вказаного повідомлення, що сформовано за період з 01.01.2015 по 31.12.2017  відображена наступна інформація: - 07.07.2015 року о 10:56:06 на рахунок № 37513000144585 були зараховані кошти в сумі 20000,00 грн., що відображається у стовпчику "сума транзакції". У стовпчику "залишок на рахунку" вказана сума у розмірі 20 000,00 грн., у стовпчику "сума заборгованості" вказано 0. - 15.07.2015 року о 14:14:14 на рахунок № 37513000144585 були зараховані кошти в сумі 10 000,00 грн. що відображається у стовпчику "сума транзакції". У стовпчику "залишок на рахунку" вказана сума у розмірі 30 000,00 грн. у стовпчику "сума заборгованості" вказано 0. 23.05.2016 року о 16:58:14 податкова декларація з податку на додану вартість внесена в картотеку у стовпчику "сума транзакції" вказана сума 19 143,00 грн. у стовпчику "залишок на рахунку" вказано -19 143,00 грн. у стовпчику "сума заборгованості" вказана сума у розмірі 19 143,00 грн. 23.05.2017 року о 17:02:40 з рахунку списані кошти у розмірі 19 143,00 грн., що відображається у стовпчику "сума транзакції", у стовпчику "залишок на рахунку" вказана сума 10 857,00 грн., у стовпчику "сума заборгованості" вказано 0. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що в ході розгляду справи відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог. За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Русин" (03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, б. 30-А, код ЄДРПОУ 37012980) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, б. 9, код ЄДРПОУ 39513550) задовольнити. 2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.06.2016 №1238-17, прийняту Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві. 3. Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №388/26-57-17-51 від 06.06.2016, прийняте Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві. 4. Судові витрати у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Русин" (03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, б. 30-А, код ЄДРПОУ 37012980) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, б. 9, код ЄДРПОУ 39513550). Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                             М.А. Бояринцева