УХВАЛА
17 грудня 2018 року
Київ
справа №826/12482/16
адміністративне провадження №К/9901/67597/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.04.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 826/12482/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Русин до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
10.12.2018 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.04.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018.
Товариство з обмеженою відповідальністю Русин звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 06.06.2016 №1238-17; визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу №388/26-57-17-51 від 06.06.2016.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.04.2018 залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 - позов задоволено повністю.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.06.2016 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийнято податкову вимогу №1238-17, якою визначено, що станом на 05.06.2016 сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русин" за узгодженими грошовим зобов'язаннями з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить за основним платежем 19 143, 00 грн. та пені 9 442, 17 грн.
06.06.2016 контролюючим органом прийнято рішення №388/26-57-17-51 про опис майна у податкову заставу ТОВ "Русин".
Вирішуючи справу суди дійшли висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Русин завчасно перераховано кошти на електронний ПДВ - рахунок, що підтверджується платіжним дорученням від 07.07.2015 №300 та платіжним дорученням від 15.07.2015 № 306.
Згідно з витягу про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку №0411201, сума зобов'язання по ПДВ у розмірі 19 143, 00 грн. була знята з електронного ПДВ - рахунку.
23.05.2017 з рахунку списані кошти у розмірі 19 143,00 грн., що відображається у стовпчику "сума транзакції", у стовпчику "залишок на рахунку" вказана сума 10 857,00 грн., у стовпчику "сума заборгованості" вказано 0.
Таким чином, відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Русин" податкового боргу, а разом з тим і правової підстави виникнення такого боргу.
Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві не погодившись з судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.04.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 826/12482/16, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції , що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №826/12482/16 є вмога про скасування податкової вимоги №1238-17 від 05.06.2018 у розмірі 28585,17 грн , за основним платежем 19 143, 00 грн. та пені 9 442, 17 грн.
Отже рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.04.2018 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 826/12482/16 - не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 826/12482/16.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2018 |
Оприлюднено | 19.12.2018 |
Номер документу | 78626659 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні