Рішення

від 13.04.2018 по справі 826/13809/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 квітня 2018 року 10:29 № 826/13809/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Ксендзові А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Пармагрупп доГоловного управління Державної фіскальної служби у м.Києві проскасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2017 р. № 0053771406

за участю представників сторін:

від позивача: Сидоренко В.В.;

від відповідача: Перепелюк О.В.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 квітня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Пармагрупп звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, в якому просить, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення форми С № 0053771406 від 19.10.2017 р., ухвалене Головним управлінням ДФС у м.Києві.

Позові вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДФС у м.Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій за порушення строку розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачем порушено строки розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Пармагрупп з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за імпортним контрактом від 06.06.2016 р. № 119/2016 з компанією Metalska Industrija Varazdin (Хорватія), згідно листа ПАТ Сбербанк від 04.05.2017 р. № 4559/4/07-5-1-БТ (вх. ГУ ДФС у м.Києві від 10.05.2017 р. № 17394/10) за період з 19.12.2016 р. по 14.06.2017 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Пармагрупп ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині несвоєчасного повернення коштів за імпортним контрактом від 06.06.2016 р. № 119/2016 з компанією Metalska Industrija Varazdin (Хорватія) на суму 44 250,00 Євро.

За результатами перевірки складено акт від 29.09.2017 р. № 1117/26-15-14-06-04/38958404 та винесено податкове повідомлення-рішення від 19.10.2017 р. № 0053771406, яким до позивача на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з ст. 4 Закону України Про здійснення розрахунків в іноземній валюті застосовано штраф за порушення строку розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності в сумі 216 982,50 грн. за платежем: пеня за порушення терміну розрахунку у сфері ЗЕД.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (надалі - Закон N 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Відповідно до ст. 2 Закону N 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 р. № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Постанова № 410) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 25.05.2017 р. № 41 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України , яка набрала чинності 26.05.2017 р. (надалі - Постанова № 41), внесені зміни до постанови від 13.12.2016 р. № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України .

Зокрема, п. 2 Постанови № 41 передбачено збільшення граничного строку для розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів з 120 календарних днів до 180 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Пармагрупп та компанією Metalska Industrija Varazdin укладено імпортний контракт від 06.06.2016 р. № 119/2016 щодо придбання товару (затвор дисковий, комплект фланців).

На виконання умов вказаного контракту ТОВ Пармагрупп були перераховані валютні кошти компанії нерезиденту Metalska Industrija Varazdin (Хорватія) на загальну суму 44 250,00 Євро (екв. 1216335,28 грн.).

Через неможливість виконати умови контракту від 06.06.2016 р. № 119/2016 Metalska Industrija Varazdin (Хорватія) повернуто валютні кошти в сумі 44 250,00 Євро (екв. 1216335,28 грн.) на валютний рахунок ТОВ Пармагрупп з порушенням законодавчо встановлених термінів.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що в період з 19.12.2016 р. (перерахування коштів нерезиденту) до 26.05.2017 р. (набрання чинності постановою НБУ № 41) діяв строк розрахунків 120 днів, і у позивача граничний термін надходження товару припадав на 18.04.2017 р., отже, не повернувши кошти до 18.04.2017 р., позивач допустив порушення строків повернення коштів за імпортним контрактом.

Позивач звертає увагу на те, що вказане порушення тривало виключно із 19.04.2017 р. до 26.05.2017 р. (набрання чинності постановою № 41). Тривалість вказаного періоду становить 38 днів.

Оскільки з 26.05.2017 р. почав діяти строк розрахунків 180 днів, то враховуючи, що до правовідносин застосовується той закон, під час якого такі правовідносини мали місце, відповідно, починаючи з 26.05.2017 р. порушення позивача припинилось, оскільки з 26.05.2017 р. до правовідносин позивача слід застосовувати положення ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а не постанови Правління НБУ від 13.12.2016 р. № 410.

Таким чином, на думку позивача, у період з 26.05.2017 р. (період набрання чинності постановою НБУ № 41) до 14.06.2017 р. (повернення нерезидентом коштів позивачу) позивач не вчиняв порушення. Тривалість вказаного періоду становить 19 днів.

Отже, позивач вважає, що за період з 26.05.2017 р. до 14.06.2017 р. відповідачем неправомірно нараховано позивачу пеню за порушення строку розрахунків за імпортним контрактом.

Загальна сума нарахованої відповідачем пені за період з 26.05.2017 р. до 14.06.2017 р. (57 днів) становить 216 982,50 грн.

Сума пені за період із 19.04.2017 р. до 26.05.2017 р. (38 днів) становить 144 654,98 грн., а сума пені за період з 26.05.2017 р. до 14.06.2017 р. (19 днів) становить 72 327,49 грн.

Однак суд не може погодитися із позицією позивача з огляду на наступне.

Так, на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Указу Президента України від 21.01.98 N 41/98 "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі", інших нормативно-правових актів Національним банком України визначено порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями, регламентований Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. N 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за N 338/3631 (надалі - Інструкція N 136) .

За визначенням п. 1.1 вказаної Інструкції день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Згідно із п. 1.2 цієї ж Інструкції банк згідно з цією Інструкцією контролює дотримання резидентом установлених законодавством строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка товару за імпортною операцією (з оформленням типів МД, зазначених в абзаці другому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції, або документів, зазначених в абзацах третьому, четвертому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції) або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення товару на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення товару на територію України.

Згідно листа ПАТ Сбербанк від 04.05.2017 р. № 4559/4/07-5-1-БТ (вх. ГУ ДФС у м.Києві від 10.05.2017 р. № 17394/10) дата здійснення банком платежу на користь нерезидента (дата списання коштів з рахунку банку) 19.12.2016 р.

Граничний термін надходження товару у ТОВ Пармагрупп встановлений 18.04.2017 р.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем було порушено законодавчо встановлені строки зовнішньоекономічних розрахунків до набрання чинності Постановою № 41, тобто до 26.05.2017 р. (дата набрання чинності), відповідно відповідальність позивач має нести на підставі чинного на той час нормативного акту, тобто Постанови №410.

Відповідно до ст. 4 Закону N 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В силу приписів пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що ТОВ Пармагрупп порушено вимоги ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині несвоєчасного повернення коштів за імпортним контрактом від 06.06.2016 р. № 119/2016 з компанією Metalska Industrija Varazdin (Хорватія) на суму 44 250,00 Євро, а відтак, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення форми С № 0053771406 від 19.10.2017 р., ухваленого Головним управлінням ДФС у м.Києві у суду відсутні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені відповідачем у запереченнях на позов, спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Пармагрупп (код ЄДРПОУ 38958404, 01042, м.Київ, вул. Чигоріна, 18, кв. 214) відмовити.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко

Повний текст судового рішення складено та підписано 13.04.2018 р.