Постанова

від 11.07.2018 по справі 826/13809/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13809/17 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пармагрупп на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пармагрупп до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0053771406 від 19.10.2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Пармагрупп звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, в якому просить, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення форми С № 0053771406 від 19.10.2017 р., ухвалене Головним управлінням ДФС у м.Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Пармагрупп з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за імпортним контрактом від 06.06.2016 року № 119/2016 з компанією Metalska Industrija Varazdin (Хорватія), згідно листа ПАТ Сбербанк від 04.05.2017 року № 4559/4/07-5-1-БТ (вх. ГУ ДФС у м.Києві від 10.05.2017 року № 17394/10) за період з 19.12.2016 року по 14.06.2017 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Пармагрупп ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині несвоєчасного повернення коштів за імпортним контрактом від 06.06.2016 року № 119/2016 з компанією Metalska Industrija Varazdin (Хорватія) на суму 44 250,00 Євро.

За результатами перевірки складено акт від 29.09.2017 року № 1117/26-15-14-06-04/38958404 та винесено податкове повідомлення-рішення від 19.10.2017 року № 0053771406, яким до позивача на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з ст. 4 Закону України Про здійснення розрахунків в іноземній валюті застосовано штраф за порушення строку розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності в сумі 216 982,50 грн. за платежем: пеня за порушення терміну розрахунку у сфері ЗЕД.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ Пармагрупп порушено вимоги ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині несвоєчасного повернення коштів за імпортним контрактом від 06.06.2016 року № 119/2016 з компанією Metalska Industrija Varazdin (Хорватія) на суму 44 250,00 Євро, а відтак, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення форми С № 0053771406 від 19.10.2017 року, ухваленого Головним управлінням ДФС у м.Києві у суду відсутні.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 року № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

У відповідності до ст.1 та ст. 2 Закону України Про здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Постановою Правління Національного банку України від 25.05.2017 р. № 41 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України , яка набрала чинності 26.05.2017 року, внесені зміни до постанови від 13.12.2016 року № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , а саме згідно п. 2 Постанови № 41, збільшення граничного строку для розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів з 120 календарних днів до 180 календарних днів.

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ Пармагрупп та компанією Metalska Industrija Varazdin укладено імпортний контракт від 06.06.2016 року № 119/2016 щодо придбання товару (затвор дисковий, комплект фланців).

На виконання умов вказаного контракту ТОВ Пармагрупп були перераховані валютні кошти компанії нерезиденту Metalska Industrija Varazdin (Хорватія) на загальну суму 44 250,00 Євро (екв. 1216335,28 грн.).

Через неможливість виконати умови контракту від 06.06.2016 року № 119/2016 Metalska Industrija Varazdin (Хорватія) повернуто валютні кошти в сумі 44 250,00 Євро (екв. 1216335,28 грн.) на валютний рахунок ТОВ Пармагрупп з порушенням законодавчо встановлених термінів.

В період з 19.12.2016 року (перерахування коштів нерезиденту) до 26.05.2017 року (набрання чинності постановою НБУ № 41) діяв строк розрахунків 120 днів, і у позивача граничний термін надходження товару припадав на 18.04.2017 року, отже, не повернувши кошти до 18.04.2017 року, позивач допустив порушення строків повернення коштів за імпортним контрактом.

Позивач вказав, що вказане порушення тривало виключно із 19.04.2017 року до 26.05.2017 року (набрання чинності постановою № 41). Тривалість вказаного періоду становить 38 днів.

Оскільки з 26.05.2017 року почав діяти строк розрахунків 180 днів, то враховуючи, що до правовідносин застосовується той Закон, під час якого такі правовідносини мали місце, відповідно, починаючи з 26.05.2017 року порушення позивача припинилось, оскільки з 26.05.2017 року до правовідносин позивача слід застосовувати положення ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а не постанови Правління НБУ від 13.12.2016 року № 410.

Таким чином, у період з 26.05.2017 (набрання чинності постановою НБУ № 41) до 14.06.2017 (повернення нерезидентом коштів Апелянту) Апелянт не вчиняв порушення. Тривалість вказаного періоду становить 19 днів.

За період з 26.05.2017 року до 14.06.2017 року відповідачем неправомірно нараховано апелянту пеню за порушення строку розрахунків за імпортним контрактом.

Загальна сума нарахованої відповідачем пені за період із 19.04.2017 року до 14.06.2017 року (57 днів) становить 216 982, 50 грн.

Сума пені за період із 19.04.2017 року до 26.05.2017 року (38 днів) становить 144 654, 98 грн.

Сума пені за період з 26.05.2017 року до 14.06.2017 року (19 днів) становить 72 327, 49 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення форми С № 0053771406 від 19.10.2017 року в частині нарахування апелянту пені у розмірі 72 327, 49 грн. за період з 26.05.2017 року до 14.06.2017 року (19 днів) є безпідставним, протизаконним та підлягає в цій частині скасуванню.

Суд першої інстанції не врахував вищевказаних обставин справи, і неправильно витлумачив і застосував положення вищевказаного законодавства, в результаті чого ухвалив рішення, незаконне в частині залишення в силі податкового повідомлення-рішення форми С № 0053771406 від 19.10.2017 року щодо нарахування Апелянту пені у розмірі 72 327, 49 грн. за період з 26.05.2017 року до 14.06.2017 року.

Згідно з положеннями ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги - задовольнити

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пармагрупп задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Пармагрупп до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0053771406 від 19.10.2017 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкове повідомлення-рішення форми С № 0053771406 від 19.10.2017 року в частині нарахування пені за несвоєчасне повернення коштів за імпортним контрактом у розмірі 72327 грн. 49 коп. за періоди з 26.05.2017 року по 14.06.2017 року.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

О.Є.Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2018 року.