Постанова

від 17.04.2018 по справі 826/6315/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6315/14 Суддя (судді) першої інстанції: Дегтярьова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експерт Сістем на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2014 року (розглянута в порядку письмового провадження, у м.Києві, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експерт Сістем до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Експерт Сістем (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року №95226552207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року №95226552207.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги ТОВ Експерт Сістем задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року №95226552207.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задоволено частково: постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі №826/6315/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2014 року Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, апелянт вказує, що факт порушення ТОВ Леонор податкового законодавства не встановлений; висновки актів є припущенням, на яких неможливо було приймати оскаржуване податкового повідомлення-рішення; крім того, зазначає, що контрагент ТОВ Леонор на момент укладення і реалізації договору мав належний статус, податкові накладні були зареєстровані ним в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за березень 2013 року, ним задекларовано свої зобов'язання, отримано кошти за виконання роботи.

Відповідачем 26.08.2014 року подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Експерт Сістем з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ Леонор за березень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки податковим органом складено акт від 04 листопада 2013 року №601/26552207/35429759, яким встановлено порушення Позивачем вимог п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Кодекс), що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість за звітний період березень 2013 року на суму 44 910, 00 грн, а також завищення товариством від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 5 740, 00 грн. (в тому числі завищення значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації) за квітень 2013 року в розмірі 5 242, 00 грн та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за березень 2012 року на суму 498, 00 грн.

28 листопада 2013 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №95226552207 форми Р , яким збільшено Позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 56 138, 00 грн, з яких 44 910, 00 грн - основний платіж, 11 228, 00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Так, за приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

При цьому, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм випливає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2013 року між ТОВ Експерт Сістем (Замовник), в особі генерального директора Лукашина Т.Л., і суб'єктом господарської діяльності - ТОВ Леонор (Виконавець), в особі директора ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг за №1/13, предметом якого є надання інформаційно-консультаційних послуг щодо пошуку покупців нерухомості та супроводу процесу укладання договору купівлі-продажу нерухомості.

Згідно з п. 4.1 вказаного договору Виконавець зобов'язаний: консультувати Замовника відносно можливої вартості Нерухомості та умов Договору купівлі-продажу Нерухомості, здійснювати підготовку комерційних пропозицій для Покупців; вести пошук Покупців з метою укладання з Замовником Договорів купівлі-продажу Нерухомості на умовах та в строки, попередньо погоджені із Замовником згідно із Замовленням на виконання послуг Замовника; за власний рахунок та своїми силами поширювати інформацію про нерухомість серед зацікавлених осіб та посередницьких компаній, що працюють на відповідних ринках; знайомити Покупців із Нерухомістю, її ознаками та іншою інформацією, попередньо письмово погодженою Замовником; організувати огляд Нерухомості та переговори із Покупцями; вести переговори з Покупцями щодо комерційних умов Договору купівлі-продажу Нерухомості від імені та в інтересах Замовника, але без права укладання правочинів, угод, договорів на підписання від імені Замовника документів, що тягнуть за собою юридичні наслідки; інформувати Замовника про всі переговорні процеси, що проводяться Виконавцем з покупцями, направляти Замовнику всі Пропозиції Покупців; погоджувати із Замовником проекти комерційних пропозицій щодо продажу Нерухомості, призначених для направлення Покупцям, якщо Сторони не домовляються про інше; координувати розробку документації по супроводу продажу Нерухомості консультантами залученими Замовником та/або Покупцем.

Замовник, в свою чергу, зобов'язується, зокрема: надавати Виконавцю копії, що підтверджують право власності Замовника та/або афілійованих осіб Замовника на Нерухомість; забезпечити надання документів, що стосуються нерухомості або інших документів, необхідних для продажу Нерухомості, а також повідомити Виконавця про будь-які існуючі обтяження Нерухомості, якщо такі існують чи можуть виникнути протягом терміну дії цього Договору; сплатити Виконавцю винагороду в розмірів та строки, передбачені цим Договором; за запитом Виконавця надати копію Договору купівлі-продажу Нерухомості для внутрішнього використання, пов'язаного із розрахунком винагороди та виставлення рахунку Замовнику з метою оплати винагороди Виконавцю за надані послуги, та ін.

Розміри та порядок сплати Замовником винагороди Виконавцеві визначені у п.5 зазначеному Договору. Зокрема, за надання послуг у відповідності до цього Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі 3-5% від загальної ціни Договору купівлі-продажу Нерухомості, або договірна сума погоджена між сторонами, якщо Договір купівлі-продажу Нерухомості був укладений Замовником із Покупцем, знайденим та зареєстрованим Виконавцем протягом строку дії цього Договору вказаного в п. 3.1, тобто до 01 лютого 2014 року включно. Винагорода сплачується Замовником на підставі рахунків Виконавця в національній валюті України шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Укладення договору між ТОВ Експерт Сістем і ТОВ Леонор згідно з письмовими поясненнями Позивача зумовлено тим, що ТОВ Експерт Сістем укладено ряд договорів про надання послуг із підприємствами-замовниками - АТ Сведбанк і ТОВ Магна Люкс , за умовами яких Позивач взяв на себе зобов'язання знайти покупців та орендарів на нерухомість замовників, оскільки здійснити повністю вказану роботу своїми власними силами та в короткий строк ТОВ Експерт Сістем не мало можливості, а тому було вирішено залучити до вказаного процесу третю особу -ТОВ Леонор .

За результатами виконання вказаних договорів були виписані акти надання послуг, податкові накладні, банківські виписки, рахунки на оплату наданих послуг, копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин; далі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону №996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону №996-ХІV).

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України Про мови в Україні (п.1.3 Положення).

Таким чином, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, дослідження фактичності здійснення господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов'язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

У матеріалах справи міститься вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року у справі №761/22932/13-к про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.205, ч.5 ст.27, ч.2 ст.205 КК України, скоєних за таких обставин: ОСОБА_4 здійснив пособництво невстановленим слідством особам у створенні фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності. Вказаний вирок набрав законної сили 30 жовтня 2013 року.

Цим вироком встановлено, що згідно з даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ОСОБА_3 є засновником суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи: товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Леонор (код ЄДРПОУ 38464324, юридична адреса: м. Київ, вул. Нагірна, 13/2).

Вказане підприємство було зареєстроване в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими слідством особами за співучастю у формі пособництва ОСОБА_4, вчинене повторно, а також за згодою і безпосередньою участю ОСОБА_3

Зокрема, у жовтні 2012 року ОСОБА_4 вступив у попередню змову з невстановленими слідством особами та запропонував ОСОБА_3 зареєструвати на ім'я останнього в органах державної влади суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ Леонор (код ЄДРПОУ 38464324), створену для прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю.

Домовившись про підписання у нотаріуса статутних та інших документів пов'язаних з реєстрацією підприємства, ОСОБА_4 пообіцяв виплатити ОСОБА_3 за вчинення цих дій грошову винагороду.

Тим самим ОСОБА_4 порадами, наданням засобів та усуненням перешкод сприяв у незаконному створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Не усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих ОСОБА_4, та не усвідомлюючи, що підприємство реєструється з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, ОСОБА_3 погодився на таку пропозицію.

Приблизно в кінці жовтня 2012 року в денний час ОСОБА_4, реалізуючи злочинний умисел, з невстановленою слідством особою прибув до нотаріальної контори, розташованої по АДРЕСА_1, усвідомлюючи, що реєструє суб'єкт господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб схилив ОСОБА_3, який не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, у присутності приватного нотаріуса підписати завчасно підготовлені невстановленими особами: довіреність; протокол загальних зборів учасників ТОВ Леонор ; статут ТОВ Леонор (код ЄДРПОУ 38464324); реєстр нотаріальних дій, після чого передати статут невстановленій слідством особі, тобто вчинив дії направлені на реєстрацію суб'єкта підприємництва.

В подальшому ОСОБА_3, під керівництвом та безпосереднім сприянням ОСОБА_4, відкрив розрахунковий рахунок ТОВ Леонор (код ЄДРПОУ 38464324) №26006063000356 у АТ Фiнростбанк (МФО 328599).

Підписання ОСОБА_3 статутних документів ТОВ Леонор (код ЄДРПОУ 38464324) дало змогу невстановленим слідством особам 29.10.2012 року здійснити реєстрацію підприємства в Шевченківській районній в м.Києві державній адміністрації за номером 10741020000043629.

Протягом 2012 - 2013 років на рахунок ТОВ Леонор (код ЄДРПОУ 38464324) від підприємств реального сектору економіки були перераховані грошові кошти, як оплата за начебто виконані роботи (послуги), поставку товарів, хоча підприємницьку діяльність фактично не здійснювали.

Колегія суддів вважає, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Аналогічний правовий висновок викладено 06 лютого 2018 року в постанові Касаційного адміністративного суд у складі Верховного Суду у справі №826/6986/14 (К/9901/3681/18).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачем не доведений факт здійснення господарських операцій з отримання результатів інформаційно-консультаційних послуг з пошуку покупців та супроводу процесу укладення договорів купівлі-продажу нерухомості від контрагента належними первинними документами, а тому відповідно віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до складу податкового кредиту за звітний період березень 2013 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Леонор , є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експерт Сістем залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2014 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 18 квітня 2018 року.