Постанова

від 14.12.2006 по справі 45/478

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/478

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.12.2006                                                                                           № 45/478

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                           

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Український мобільний зв"язок"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.10.2006

 у справі № 45/478  

 за позовом                               ЗАТ "Український мобільний зв"язок"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілайн"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 127701,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.10.2006 року у справі № 45\478 позов ЗАТ “Український мобільний зв'язок” ( далі - ЗАТ „УМЗ”) до ТОВ “Мобілайн” про стягнення 127701,59 грн. залишений без розгляду.

 Не погоджуючись з ухвалою, позивач  звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції не з'ясував усіх  обставин, що мають значення для справи, та порушив норми процесуального та матеріального права, просить її скасувати .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини суду не відомі,  сторони про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в відсутність представника відповідача.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд  дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи,  29.08.2006 позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ „Мобілайн” про стягнення 127701,59 грн., який мотивований тим, що відповідачем порушені умови укладеного договору про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку в частині здійснення оплати.

Ухвалою від 04.09.2006 господарський суд порушив провадження у справі та в порядку підготовки справи до розгляду зобов'язав сторони надати документі, що перелічені у п. 3-4 вказаної ухвали, розгляд справи призначений на 02.10.06 о 10:10.

02.10.2006 відповідач в  судове засідання не з'явився, причина суду не відома, представник позивача, в зв'язку з помилкою у довіреності на його ім'я не мав повноважень для участі у судовому засіданні в якості такого, тому суд відклав  розгляд справи на 23.10.06.

Ухвалою від 23.10.2006 господарський суд м. Києва, у присутності у судовому засіданні представника позивача оголосив про залишення  позову без розгляду в зв'язку з тим, що на вимогу суду позивачем не надано витребуваних документів, тому розгляд справи по суті неможливий.

Заперечуючи проти ухвали позивач вказує, що він надав усі документі, що були витребувані судом першої інстанції;  що Адам Вояцкі є відомою людиною, тому це  є загальновідомим фактом, що господарський не витребував додаткових доказів на підтвердження повноважень останнього.

        Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення.

 Колегія суддів  частково не погоджується з доводами позивача, так як відповідно до  ст. 35 ГПК України загальновідомі факти не потребують доказування лише тоді, коли вони визнані такими господарським судом. Загальновідомі-це такі факти, про які у визначених межах значне коло осіб: вій          на, землетрус, повінь, посуха тощо. Є факти, про які знає весь світ, а є й такі, що відомі лише окремому місту, селу тощо. Це - об'єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Проте крім об'єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб'єктивні межі: факт повинен бути відомий не тільки певним особам, але й складу суду, який розглядає справу. Господарським судом не був визначений факт того, що Адам Вояцкі є загальновідомою у певних колах особою і як наслідок не був відомий суду, тому на думку колегії суддів дані обставині не є загальновідомими  та потребують доказуванню.

Згідно зі ст. 36 вказаного Кодексу письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Але, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані документи витребувані судом першої інстанції, тому  залишення позову без розгляду необґрунтовано.

 Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду м. Києва підлягає  скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу ЗАТ „Український мобільний зв'язок ” задовольнити частково, ухвалу господарського суду м. Києва від  23.10.2006 року у справі № 45\478 скасувати.

2.          Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва для розгляду.

3.          

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

18.12.06 (відправлено)