Рішення

від 18.04.2018 по справі 164/179/18

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: 164/179/18

п/с 2-а/164/103/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року. смт. Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Токарської І.С.,

при секретарях Матвійчук Н.В., Панасюк Ю.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Волинській області ОСОБА_3, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що 25 січня 2018 року старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Волинській області ОСОБА_3 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивач проводив роботи (обрізання кущів) у межах смуги відводу автодороги без погодження з органами Національної поліції та не встановив при цьому відповідні технічні засоби регулювання дорожнього руху в місці проведення робіт, чим порушив ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП, за що накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Оскаржувану постанову ОСОБА_1 вважає необґрунтованою та незаконною, а тому просив суд її скасувати.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 12 березня 2018 року до участі у розгляді даної справи залучено Департамент патрульної поліції Національної поліції України в якості свіввідповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, пояснив, що він не є посадовою особою, а працює водієм і не несе відповідальності за погодження робіт на дорозі з органами Національної поліції. Крім того, зазначив, що на транспортному засобі, яким він керував, були наявні дорожні знаки, що підтверджують проведення дорожніх робіт.

Відповідач старший інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Волинській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак до суду його представник подав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 позов заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушенни здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В судовому засіданні встановлено, що 25 січня 2018 року старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Волинській області ОСОБА_3 було винесено постанову серії АР № 239127, згідно якої 25 січня 2018 року об 11 годині 40 хвилин на автодорозі Р-14 Луцьк-Маневичі-Любешів-Дольськ на 42 км ОСОБА_1 проводив роботи (обрізання кущів) у межах смуги відводу автодороги без погодження з органами Національної поліції та не встановив при цьому відповідні технічні засоби регулювання дорожнього руху в місці проведення робіт, за що передбачена відповідальність за ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП, у зв'язку з чим на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень (а.с. 12).

Як вбачається із трудової книжки, дослідженої судом, ОСОБА_1 працює на посаді водія у філії Маневицька дорожньо-експлуатаційна дільниця (а.с. 36-37).

Посадовою інструкцією філії Маневицька ДЕД № 25 від 29 липня 2016 року на водія автомобільних засобів не покладено обов'язку погодження з органами Національної поліції проведення дорожніх робіт (а.с. 32-35).

Крім того, в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 239127 від 25 січня 2018 року зазначено, що ОСОБА_1 не були встановлені відповідні технічні засоби регулювання дорожнього руху в місці проведення робіт, однак підставність такого твердження спростовується наданим позивачем та дослідженим в судовому засіданні фотознімком, на якому чітко видно дорожні знаки, прикріплені до транспортного засобу.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

А тому, зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідачем не надано суду доказів, які підтверджують правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, суд приходить висновку про задоволення позову.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 77, 243-246, 255, 261, 262-263 КАС України, ст. ст. 7, 9, 245, 251, 258, 280, 283, 293 КУпАП, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 239127 від 25 січня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП - скасувати.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Маневицького районного суду І.С. Токарська