Рішення

від 19.04.2018 по справі 805/1294/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 р. Справа№805/1294/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Нарадча кімната: м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Час прийняття постанови: 14 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаш Г.П.,

при секретарі - Оголь В.К.

за участю

представника відповідача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 03.04.2018р. №99-99-11-17/05/18),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «СТРОЙ-ВЕСТ» (ЄДРПОУ: 34843722, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Пашковського, б. 64-А, гурт, кв. 82) до Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ: 39292197, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «СТРОЙ-ВЕСТ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 09.01.2018 року №551760/34843722 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 №30 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 30.11.2017 року №30.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 листопада 2017 року ним складено податкову накладну №30 на суму 167 738,4 грн., в тому числі ПДВ 27 956,40 грн.

Згідно квитанції №1 від 15.12.2017 року відповідачем зупинена реєстрація податкової накладної №30 від 30.11.2017 року.

09.01.2018 року відповідачем прийнято рішення №551760/34843722 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає зазначене рішення необґрунтованим, оскільки реальність виконання господарської операції підтверджена відповідною документацією. Також позивач зазначає, що відповідачем не дотримано вимог законодавства та не встановлено конкретного критерію ризику.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що позивачем до ДФС України направлено повідомлення з додатками, в тому числі договір підрядних робіт №497 від 18.09.2017 року за умовами якого позивач зобов`язується на свій ризик, власними силами із застосуванням власних матеріалів, ресурсів та устаткування належної якості виконати роботи з ремонту покрівлі, обсяг та найменування якої визначені у кошторисній, проектній документації, технічними умовами та правилами. Однак позивачем до контролюючого органу не було надано проектно-кошторисної документації, пояснень та документів щодо використаних ресурсів, матеріалів та устаткування, розрахункових документів. У зв'язку із невиконання вказаних вимог відповідачем прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 20 березня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду на 194 квітня 2018 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач, Приватне підприємство СТРОЙ-ВЕСТ зареєстроване як юридична особа 16.02.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

30 листопада 2017 року позивачем складено податкову накладну від №30 на суму 167738,40 грн., яку направлено відповідачу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманою позивачем квитанцією № 1 від 15 грудня 2017 року, податкову накладну від 30 листопада 2017 року №30 прийнято, але її реєстрація зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної позивача, відповідачем вказано на такі виявлені помилки: Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів придбання по товарах згідно з УКТ: 41.00.40-00.00. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу .

Матеріали справи свідчать, що 29.12.2017 року позивачем подано документи на підтвердження реєстрації вказаної податкової накладної, а саме: копії договорів, первинних документів, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання будівельних робіт, договорів на виконання підрядних робіт.

09 січня 2018 року Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №551760/348443722 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30 листопада 2017 року №30 з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

74.2. В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наведені редакції статті 201 та 74.2. Податкового кодексу України були чинними на час подання позивачем податкової накладної та прийняття Державною фіскальною службою рішення про зупинення реєстрації.

Проте Законом України № 2245-VIII від 07.12.2017 року, який набув чинності 31.12.2017 року, стаття 201.16. викладена в новій редакції: реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пункт 74.2. статті 74 Податкового кодексу був виключений на підставі зазначеного Закону.

Тобто при прийнятті оскаржуваного рішення податковим органом не булі враховані зміни до Податкового Кодексу України, внесені Законом України № 2245-VIII від 07.12.2017 року.

Крім того, відповідні Порядки на виконання приписів статті 201.16. Податкового Кодексу булі затверджені Постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117. Тобто на час прийняття Рішення комісії ДФС України 09.01.2018 року вказаних порядків не існувало, а ті норми, на підставі яких приймалось рішення про зупинення реєстрації булі змінені та частково скасовані.

Також судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної, складеної позивачем.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаних рішень, а зазначено загалом, що надані платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, встановлено, що 29 грудня 2017 року позивач надав документи на підтвердження реєстрації вказаної податкової накладної, а саме: пояснення до таблиці даних платника податків від 15.12.2017 року №12-17-1; договір від 18.09.2017 року №497 на виконання підрядних робіт; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; акт №1 приймання виконання будівельних робіт за листопад 2017 року; підсумкова відомість ресурсів розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2а№1.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чиним законодавством України, документів, які свідчать про проведення господарських операцій, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 30 листопада 2017 року №30.

З урахуванням наведеного, Державною фіскальною службою України не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, визначених частиною другою статті 19 Конституції України, частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення Державної фіскальної служби України від 09 січня 2018 року №551760/34843722 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30 листопада 2017 року №30 є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з цим, суд зауважує, що згідно пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою КМУ вид 21.02.2018 року № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відтак не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання ДФС Україні зареєструвати податкову накладну в день її отримання 30.11.2017 року.

Згідно частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1762,00 грн, що документально підтверджується платіжним дорученням від 05 лютого 2018 року № 210.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1762,00 грн підлягає стягненню з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 6, 19-20, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «СТРОЙ-ВЕСТ» (ЄДРПОУ: 34843722, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Пашковського, б. 64-А, гурт, кв. 82) до Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ: 39292197, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 09 січня 2018 року №551760/34843722 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 року №30.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №30, подану Приватним підприємством «СТРОЙ-ВЕСТ» 30.11.2017 року.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень) на користь Приватного підприємства «СТРОЙ-ВЕСТ» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 00 коп.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 квітня 2018 року.

Повний текст рішення складено 20 квітня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.