Рішення

від 12.04.2018 по справі 804/1459/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року Справа № 804/1459/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЗ-ДНІПРО" до Державної фіскальної служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейд Трейд" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДКЗ-ДНІПРО (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Естейд Трейд в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Державної фіскальної служби України № 568965/38301289 від 24.01.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 06.12.2017 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 06.12.2017 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю ДКЗ-ДНІПРО (код ЄДРПОУ 38301289, ІПН 383012804660), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну № 3 від 06.12.2017 року, згідно квитанції № 1 накладну було отримано, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну, яку надіслано для реєстрації. Також, в рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних вказано як підставу для відмови надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, тобто, не вбачається конкретної підстави відмови, а тому рішення, прийняте відповідачем є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач вказав, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.01.2018 року № 568965/38301289 про відмову у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, є правомірним, оскільки надані платником податків копії документів, складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Також відповідач вказав, що дії по реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, в які не допускається будь-яке втручання, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 29.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 804/1459/18 до судового розгляду по суті

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити їх з підстав, визначених у позові.

Представник третьої особи в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх з підстав, визначених у позові та зазначив про реальність господарської операції, що підтверджено документально.

Відповідач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ СТАР ТРЕЙДИНГ (код ЄДРПОУ 24922419) та ПАТ АКТАБАНК (код 35863708) було укладено Кредитний договір № 01-1162/Т від 13.12.2012 року, з додатковими угодами до нього, за умовами якого ТОВ СТАР ТРЕЙДИНГ зобов'язаний повернути ПАТ АКТАБАНК кредитні кошти в розмірі, визначеному Кредитним договором.

29 листопада 2017 року була укладена Додаткова угода № 9 до Кредитного договору, згідно якої новим кредитором у вказаному зобов'язанні стало ТОВ Естейд Трейд .

Відповідно до положень Додаткової угоди № 9 від 28.11.2017 року до Кредитного договору, ТОВ Естейд Трейд набуло право вимоги на отримання грошових коштів за Кредитним договором в повному обсязі, в розмірі 5 518 398,86 доларів США, що складається з: заборгованості за основною сумою кредиту 5 372 682,21 доларів США, заборгованості по нарахованим відсоткам 145 716,65 доларів США, що еквівалентно 148 520 233 грн. за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ на 27.11.2017 року.

На забезпечення своєчасного та належного виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та додаткових угод до нього, між ПАТ АКТАБАНК (надалі - Іпотекодержатель ) та ТОВ ДКЗ-ДНІПРО (надалі - ОСОБА_5 ) було укладено Іпотечний договір № 01-1162/Т/3 від 27.12.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі № 6941 (а.с. 21-28).

Згідно Додаткової угоди № 2 від 29.11.2017 року до Іпотечного договору № 01-1162/Т/3 від 27.12.2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі № 5134, замінено сторону у зобов'язанні, а саме новим Іпотекодержателем за Іпотечним договором № 01-1162/Т/3 від 27.12.2012 року стало ТОВ Естейд Трейд (а.с. 31-32).

За умовами Іпотечного договору, ОСОБА_5 передав в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 27 (далі - Предмет іпотеки), що належить ОСОБА_5 на підставі: Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії CAE № 844065, виданого 05.12.2012 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення тієї ж ради від 28.11.2012 року № 1582 та зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради; реєстраційний номер: 38438678, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 36731704 від 14.12.2012 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 154177912101; опис об'єкта нерухомого майна: об'єкт нерухомого майна: у будівлі літ. Б-1 корпусу № 3, цех № 6 з підвалом, цех № 7 - прим. 4 поз. 16-21, у прибудові літ. Б1 -1 прим. 4 поз.51-61, у прибудові літ. Б6 - 3 прим. 1 поз. 1-24, І, II, III, прим.2 поз. 1-12, I, III, прим. 3 поз. 1-25, I, II у прибудові літ. Б2 - 1, б-1 корпусу № 3 цех № 5 - прим. 4 поз. 22-25, 34-36, 40-50, частина прибудови літ Б3 - 1- прим. 4 поз. 66-73, 92-96, 107-112, 115-117, у прибудові літ Б7-1 прим. 4 поз. 121, у прибудові літ. Б8 -1 прим. 4 поз. 122, у прибудові літ. Б9 -1, прим. 4 поз.120, загальною площею 31297,1 кв. м., ґанок літ.б, сходи літ б1, б2. Загальна площа 31297,1 кв.м.; знаходиться на земельній ділянці, площею 7,8821 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:07:497:0228 (78140160).

Оскільки ТОВ Естейд Трейд стало законним кредитором на підставі Додаткової угоди № 9 від 29.11.2017 року до Кредитного договору № 01-1162/Т від 13.12.2012 року, та Іпотекодержателем на підставі Додаткової угоди № 2 від 29.11.2017 року до Іпотечного договору № 01-1162/Т/3 від 27.12.2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі № 5134, а також враховуючи те, що строк виконання зобов'язання настав, ТОВ Естейд Трейд звернулося до боржника ТОВ СТАР ТРЕЙДИНГ та до майнового поручителя (ОСОБА_5) ТОВ ДКЗ-ДНІПРО з вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1 Іпотечного договору № 01-1162/Т/3 від 27.12.2012 року з додатковими угодами до нього, Іпотекодержатель (ТОВ Естейд Трейд ) набув право звернути стягнення на Предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами ОСОБА_5 у випадках невиконання ОСОБА_5 Основного зобов'язання, або порушення порядку його виконання, в інших випадках передбачених Основним зобов'язанням, у випадках порушення обов'язків, встановлених цим Договором та чинним законодавством України.

Оскільки, Боржник - ТОВ СТАР ТРЕЙДИНГ (код 24922419) заборгованість за Кредитним договором № 01-1162/Т від 13.12.2012 року перед Кредитором - ТОВ Естейд Трейд не погасив, то Кредитор - ТОВ Естейд Трейд задовольнив свої вимоги за рахунок майнового поручителя (ОСОБА_5) - ТОВ ДКЗ-ДНІПРО , звернувши стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до Розділу 5 Іпотечного договору № 01-1162/Т/3 від 27.12.2012 року з додатковими угодами до нього, а саме пп 5.1.1 п. 5.1 який встановлює, що даний пункт Договору надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на Предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом прийняття Іпотекодержателем Предмету іпотеки у власність у порядку визначеному ст. 37 Закону України Про іпотеку .

На підставі вказаного, 06.12.2017 року між ТОВ ДКЗ-ДНІПРО та ТОВ Естейд Трейд відбулася операція з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки та, як наслідок, перехід права власності на нежитлову будівлю загальною площею 31297,1 кв.м., розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Ударників, 27, від ТОВ ДКЗ-ДНІПРО до ТОВ Естейд Трейд (код 41710018) на підставі Іпотечного договору № 01-1162/Т/3 від 27.12.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі № 6941, з додатковими угодами до нього. Набуття ТОВ Естейд Трейд права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2017 року індексний номер 106448235 (а.с. 37-40).

На підставі викладеного, ТОВ ДКЗ-ДНІПРО було виписано та подано на реєстрацію податкову накладну № 3 від 06.12.2017 року (а.с. 10).

Вказана податкова накладна доставлена до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено відповідною квитанцією № 1 (а.с.11).

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 0011. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

17 січня 2018 року ТОВ ДКЗ-ДНІПРО було подано до Державної фіскальної служби України пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної № 3 від 06.12.2017 року, що підтверджено квитанцією № 1 та повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена (а.с.12-18).

Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 568965/38301289 від 24.01.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 33 від 06.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 41-42).

Вказане рішення вмотивовано наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

ТОВ ДКЗ-ДНІПРО не погодившись з рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнятого за № 568965/38391289 від 24.01.2018 року, поштовим засобом зв'язку, направило скаргу до ДФС (а.с. 43-46).

Комісією ДФС України з питань розгляду скарг в порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення за № 11525/38301289 від 05.02.2018 року, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України ).

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7. ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами п. 74.2. ст. 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пп. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в радакції станом на момент виникнення правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі-Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі - ОСОБА_3 оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Однак, в даному випадку, відповідачем не надані докази необхідності зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до положень п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано відповідні пояснення стосовно факту виписки податкової накладної № 3 від 06.12.2017 року з наданням документів до пояснень.

Однак, відповідачем, в супереч вимогам п.п. в п. 201.16.1 ст. 201 Податкового кодексу України, не було визначено вичерпного переліку документів, надання яких дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної.

Крім того, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, запитів щодо недостатності документів для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не направляв.

Слід врахувати, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (п.п. в п. 201.16.1 ст. 201 ПК України).

При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких даст можливість прийняти ПН до реєстрації.

З рішення від 24.01.2018 року встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, слід дійти висновку, що посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

З урахуванням наведеного, Державною фіскальною службою України не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язаня ДФС України зареєструвати податкову накладну № 3 від 06.12.2017 року, складену ТОВ ДКЗ-ДНІПРО (код ЄДРПОУ 38301289, ІПН 383012804660), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій ОСОБА_7 Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих ОСОБА_7 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі , суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246, в редакції станом на момент виникнення правовідносин), якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, правильним способом захисту порушеного права позивач буде саме зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладку.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесіпровадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ ДКЗ-ДНІПРО податкову накладну № 3 від 06.12.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗК-ДНІПРО" до Державної фіскальної служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейд Трейд" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №568965/38301289 від 24.01.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 06.12.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 06.12.2017 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЗК-ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 38301289), в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗК-ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 38301289) сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 20 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1