Рішення

від 17.04.2018 по справі 813/235/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/235/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнпласт" (81050, Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло, вул.Сагайдачного, 31) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) про визнання протиправними дій та рішення суб'єкта владних повноважень, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнпласт" (далі - ТзОВ "Грейнпласт", позивач) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу пені за результатами перевірки, оформленої актом від 27.09.2017 року №1570/13-01-14-12/31267561 і податковими повідомленнями-рішеннями від 18.10.2017 року №0018471412, №0018441412, та зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до всіх необхідних реєстрів та електронних систем щодо стану розрахунків позивача з бюджетом;

-визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача від 11.12.2017 року №45586-17.

Ухвалою судді від 18.01.2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 17.04.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було в повному обсязі сплачено податкові зобов'язання та штрафні санкції за податковими повідомленнями - рішення від 18.10.2017 року №0018471412, №0018441412 в межах встановленого для цього строку. Всупереч цьому, відповідач нарахував позивачу пеню в розмірі 35304,64 грн. з орендної плати з юридичних осіб та скерував позивачу податкову вимогу від 11.12.2017 року № 45586 - 17, в якій зазначив про наявність податкового боргу. У зв'язку з цим позивач вважає дії відповідача щодо нарахування пені протиправними та просить суд зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до всіх необхідних реєстрів та електронних систем та скасувати податкову вимогу відповідача від 11.12.2017 року №45586-17.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Надав відзив на позовну заяву (вх. № 3616 від 09.02.2018 року) та заперечення (вх. № 5244 від 27.02.2018 року). Представник зазначив, що за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ "Грейнпласт" було винесено податкові повідомлення - рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. ГУ ДФС у Львівській області під час проведення перевірки господарської діяльності позивача за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року встановило заниження орендної плати за земельні ділянки держаної та комунальної власності. У разі нарахування суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, здійснюється нарахування пені (у тому числі за період адміністративного та судового оскарження) у порядку та строки, встановлені ст. 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Тому, ревізором інспектором було нараховано пеню згідно п.п.129.1.2 ст. 129 ПК України на суму заниження сплати орендної плати за землю за період заниження починаючи з 03.02.2015 року (згідно розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов'язань до ППР (форма "Р") від 18.10.2017 року № НОМЕР_1. Згідно з п.п.1 п.1 розділ ІІ наказу Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 року з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань. У зв'язку з наявністю пені в інформаційній системі ДФС (інформаційній картці платника) ГУ ДФС у Львівській області 11.12.2017 року винесло вимогу до ТзОВ "Грейнпласт" про погашення податкового боргу. Враховуючи наведене, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ТзОВ "Грейнпласт" код ЄДРПОУ 31267561 знаходиться за адресою: 81050, Львівська область, Яворівський район, смт Шкло, вул. Сагайдачного, 31.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області від 24.07.2017 року № 2767 проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Грейнпласт" з дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1570/13-01-14-12/31267561 від 27.09.2017 року.

Не погоджуючись із висновками акта, позивач подавав до ГУ ДФС у Львівській області заперечення на вказаний акт.

13.10.2017 року керівнику ТзОВ "Грейнпласт" надійшла відповідь про розгляд заперечення за № 17526/10/13-01-14-12, в якій зазначено про часткове врахування заперечень ТзОВ "Грейнпласт".

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області та заперечень позивача, ГУ ДФС у Львівській області винесло:

- податкове повідомлення - рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності з юридичних осіб в загальному розмірі 128657,96 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість в загальному розмірі 2085,50 грн.

На підтвердження сплати вказаних зобов'язань, позивач долучив до матеріалів справи платіжні доручення від 23.10.2017 року № 997 на суму 2085,50 грн., та № 998 на суму 20000,00 грн., від 24.10.2017 року № 1003 на суму 20000,00 грн., від 25.10.2017 року № 1013 на суму 20000,00 грн., від 26.10.2017 року № 1020 на суму 33000,00 грн., від 27.10.2017 року № 1034 на суму 35657,96 грн.

Згідно інформації електронного кабінету, позивач довідався про нарахування пені в розмірі 35304,64 грн. з орендної плати з юридичних осіб, у зв'язку з чим, звернувся до ГУ ДФС у Львівській області з листом.

На вказаний лист ГУ ДФС у Львівській області надало відповідь № 22880/10/13-01-14-12-14 від 01.12.2017 року, в якій зазначено, що пеня позивачу нарахована на підставі ст. 129 ПК України.

11.12.2017 року ГУ ДФС у Львівській області було винесено податкову вимогу форми "Ю" № 45586-17, якою позивача повідомлено, що станом на 10.12.2017 року сума податкового боргу ТзОВ "Грейнпласт" становить 30299,33 грн. (а.с. 73).

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача та винесеною податковою вимогою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд при вирішенні адміністративної справи виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (надалі - ПК України) та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У свою чергу, податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

З системного аналізу вказаних норм податкового законодавства вбачається, що податкове зобов'язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації або контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні); грошове ж зобов'язання може включати в себе штрафні санкції та визначається у разі порушення норм податкового законодавства самостійно платником податків в порядку, передбаченому статтею 50 Податкового кодексу України, або контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, Податковий кодекс України розмежовує поняття податкового зобов'язання і грошового зобов'язання.

Згідно із п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Частиною 1 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1. 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто, по завершенню вказаного 10-денного строку, якщо у податкового органу не буде відомостей (документально підтверджених) щодо сплати або оскарження визначеного грошового зобов'язання, контролюючий орган зобов'язаний розпочати заходи, спрямовані на забезпечення сплати платником податків цього зобов'язання, зокрема, сформувати податкову вимогу.

В свою чергу, на підставі п. 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення/збільшення з суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на подану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З урахуванням вказаної вище різниці між грошовим та податковим зобов'язанням, у тому числі, у встановлених статтею 57 Податкового кодексу України строках їх сплати, момент початку нарахування пені для таких зобов'язань визначається по-різному.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні за результатами планової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Грейнпласт" та на підставі акту № 1570/13-01-14-12/31267561 від 27.09.2017 року, ГУ ДФС у Львівській області винесло податкові повідомлення - рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Відповідно до змісту вказаних податкових повідомлень-рішень, зазначені в них суми підлягали сплаті протягом 10 календарних днів з моменту отримання, тобто до 28.10.2017 року.

Судом встановлено, що ТзОВ "Грейнпласт" узгоджені суми грошового зобов'язання по вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях сплатило своєчасно (в десятиденний строк з дня отримання) та в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.10.2017 року № 997 на суму 2085,50 грн., та № 998 на суму 20000,00 грн., від 24.10.2017 року № 1003 на суму 20000,00 грн., від 25.10.2017 року № 1013 на суму 20000,00 грн., від 26.10.2017 року № 1020 на суму 33000,00 грн., від 27.10.2017 року № 1034 на суму 35657,96 грн.

Відповідно до даних облікової карти платника податків, зазначені кошти у період з 23.10.2017 року по 27.10.2017 року були зараховані на відповідні рахунки в УДКСУ у Яворівському районі та до місцевого бюджету Шклівської селищної ради (а.с. 97).

В свою чергу, 11.12.2017 року ГУДФС у Львівській області винесено позивачу податкову вимогу № 45586-17 про сплату податкового боргу в сумі 30299,33 грн.

Згідно із пп. 59.1 п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, у відповідності до п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпунктів 129.1.1, 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на момент прийняття податкових - повідомлень рішень та прийняття податкової вимоги) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). При нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно із пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України (в поточній редакції) нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Податковим кодексом України прямо передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідач, як на підставу для нарахування пені, посилається на податкові повідомлення -рішення від 18.10.2017 року №0018471412 та №0018441412 (а.с. 56, 58), які винесено за порушення податкового законодавства, виявлені за результатами податкової перевірки, зафіксованої в акті № 1570/13-01-14-12/31267561 від 27.09.2017 року.

На підставі матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень представників сторін суд встановив, що донарахування пені в розмірі 30299,33 грн., ГУДФС у Львівській області здійснило на підставі пп. 129.1.2 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України, в редакції чинній до 01.01.2017, який передбачав, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Представник відповідача зазначив, що донарахування пені в розмірі 30299,33 грн. відповідачем здійснено підставі п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, оскільки виявлені при перевірці порушення податкового законодавства були допущені "Грейнпласт" за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, а тому ревізором - інспектором проведено нарахування пені здійснено на суму заниження сплати орендної плати за землю за період такого заниження починаючи з 03.02.2015 року.

Однак, ст. 129 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017 року не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов'язань на суму такого заниження та за весь період заниження, у зв'язку з чим пп. 129.1.2. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції на час прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги) не міг бути застосований податковим органом для розрахунку пені, оскільки встановлює момент з якого може бути нарахована пеня на податкове зобов'язання, визначене контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, а тому такі дії відповідача не відповідають вимогам податкового законодавства та свідчать про протиправність оскарженої податкової вимоги від 11.12.2017 № 45586-17, так як податковий борг у позивача виник в результаті безпідставного нарахування пені.

Отже, такі доводи податкового органу суд вважає необґрунтованими, оскільки фінансова відповідальність до платника податків у вигляді пені має бути застосована у розмірі та з дотриманням порядку нарахування пені, чинного на дату сплати зобов'язання (припинення порушення). Крім того, суд звертає увагу, що в акті перевірки № 1570/13-01-14-12/31267561 від 27.09.2017 року та в податкових повідомленнях-рішеннях від 18.10.2017 року №0018471412 та №0018441412 вказана сума пені в розмірі 30299,33 грн. відображена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд вважає, що заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи - порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує позицію Верховного Суду, висвітлену у постанові від 20.02.2018 року у справі №802/1389/16-а провадження №К/9901/2535/17 та у постанові від 20.02.2018 року у справі №805/1915/17-а провадження №К/9901/4004/17.

У вказаних рішеннях Верховний Суд зазначив, що Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 "Відповідальність". Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відсутність обґрунтування правомірності нарахованої пені, а саме об'єкта обчислення, терміну прострочення включаючи день погашення податкового боргу, величини річної облікової ставки Нацбанку України, яка використана для розрахунку пені підтверджує доводи позивача про безпідставність її нарахування та протиправність дій податкового органу щодо такого нарахування.

Отже, надаючи правову оцінку діям та рішенню відповідача, суд керується, зокрема, положеннями ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на наведені вище обставини, суд вважає, що оскаржені дії та рішення відповідача не відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для нарахування пені позивачеві, а отже вказані дії відповідача є протиправними.

Суд наголошує, що протиправні дії, рішення чи бездіяльність органів державної влади не можуть породжувати жодних правомірних наслідків. Тому, враховуючи безпідставність нарахування пені, суд дійшов висновку, що винесена в результаті вказаних дій відповідача податкова вимога від 11.12.2017 року № 45586-17 форми "Ю" є протиправною та підлягає скасуванню.

Крім того, з метою повного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до всіх необхідних реєстрів та електронних систем щодо стану розрахунків позивача з бюджетом.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Грейнпласт" пені за результатами перевірки, оформленої актом від 27.09.2017 року №1570/13-01-14-12/31267561 і податковими повідомленнями-рішеннями від 18.10.2017 року №0018471412 та №0018441412.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області внести відповідні зміни до всіх необхідних реєстрів та електронних систем щодо стану розрахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнпласт" з бюджетом з урахуванням висновків суду.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Львівській області від 11.12.2017 року № 45586-17 форми "Ю".

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнпласт" (код ЄДРПОУ 31267561, місцезнаходження: 81050, Львівська область, Яворівський район, смт Шкло, вул. Сагайдачного, 31) 3524,00 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 квітня 2018 року.

Суддя В.М. Сакалош