Рішення

від 10.04.2018 по справі 192/1629/15-ц

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/1629/15-ц

Провадження № 2/192/3/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю:секретаря судового засідання - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Солоне в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог від 03 листопада 2015 року, 28 грудня 2015 року та 01 серпня 2017 року, звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування Розпорядження голови ОСОБА_4 райдержадміністрації №312-р-08 від 30 липня 2008 року Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога гр. ОСОБА_5 ; про визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯК №306866 від 12 липня 2010 року, виданого на ім'я ОСОБА_5 та скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1225055100:01:332:0041, площею 8,1034 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до Державного акта від 01 березня 1993 року йому було надано у постійне користування 17 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до Розпорядження представника Президента України від 12 листопада 1992 року №484. В подальшому до зазначеного акта про право постійного користування земельною ділянкою були внесені зміни на підставі Розпорядження представника Президента України від 27 січня 1993 року№47, розпорядження представника Президента від 08 липня 1993 року №425, Рішення ОСОБА_4 райвиконкому від 15 лютого 1995 року. Позивачем було створено Селянське (фермерське) господарство Наташа , яке було зареєстроване Розпорядженням представника Президента України від 09 жовтня 1992 року №402.

В жовтні 2011 року позивачу стало відомо про те, що Розпорядженням голови ОСОБА_4 державної адміністрації від 30 липня 2008 року за №312-р-08 Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога гр. ОСОБА_5 було відведено земельну ділянку в натурі в розмірі 6,16 умовних кадастрових гектарів земельної частки (паю) колишнього КСП Перемога як власнику права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування та зареєстровано права власності і виданий державний акт.

Позивач посилається на те, що вказане розпорядження та виданий державний акт про право власності порушують його права, оскільки частина земельної ділянки, виділеної ОСОБА_5 знаходиться на території земельної ділянки, яка надана йому в постійне користування.

ОСОБА_3 зазначає, що оскаржуваним розпорядженням від 30 липня 2008 року було припинено право постійного користування частиною земельної ділянки, що була надана йому, але зазначене не відповідає жодній підставі припинення права користування, визначеній в ст. 142 ЗК України.

Також позивач зазначає, що з технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складеної на підставі договору №703611/36-00084 вбачається, що виділена ОСОБА_5 земельна ділянка частково накладається на земельну ділянку позивача, а накладання двох земельних ділянок одна на одну було встановлено протоколом проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла станом на червень 2012 року, проведеної відділом Держкомзему у ОСОБА_4 районі Дніпропетровської області за результатами якої було встановлено факт перетину 2-х земельних ділянок.

Позивач вказує на те, що за клопотанням його представника була проведена судова експертиза щодо встановлення наявності порушення меж (або накладання) з боку земельної ділянки ОСОБА_5 та відповідність розробленої технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_5 від 2009 року, складеної Дніпропетровською регіональною філією Державного підприємства Центр державного земельного кадастру (на підставі Розпорядження Голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 30.07.2008 року № 312-р-08 Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога )).

Відповідно до висновку № 1141-16, складеного 07 червня 2016 року та висновку за результатами проведення комісійної додаткової судової земельно-технічної експертизи № 6174/75-16 від 16 лютого 2017 року встановлено порушення меж (або накладання) з боку земельної ділянки ОСОБА_5 відносно земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ОСОБА_3, загальною площею 19,4477 га під № 3 згідно Державного акту про право постійного користування від 01 березня 1993 року, а також встановлено порушення технічної документації ОСОБА_5

Вважає, що Розпорядження ОСОБА_4 РДА грубо порушує його право як користувача земельної ділянки на вільне та беззастережне володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яке гарантовано ст. ст.316, 317, 319, 321, 345 ЦК України.

Враховуючи те, що земельна ділянка ОСОБА_5 була передана ОСОБА_4 районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 30 липня 2008 року у приватну власність частково за рахунок земель, які знаходяться у правомірному користуванні ОСОБА_3, без попереднього його вилучення у встановленому законом порядку, без узгодження з позивачем, як суміжним землекористувачем, меж земельної ділянки, тому вважає, що було порушено його права як землекористувача.

Позивач вважає, що оспорюванні рішення ради є незаконними і підлягають скасуванню, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним виданого на підставі такого розпорядження державного акта про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні 08 грудня 2017 року позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник позивача - ОСОБА_2 у судовому засіданні 10 квітня 2018 року підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх в повному обсязі. Пояснила, що за час, який був наданий судом для врегулювання спору з відповідачем в позасудовому порядку, на якому наполягав представник відповідачки, такого врегулювання не відбулося.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в судове засідання 10 квітня 2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. У судовому засіданні представник ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності від 17 жовтня 2017 року (т.3 а.с.11), позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.

27 жовтня 2015 року ОСОБА_4 РДА було подано заперечення проти позову, згідно яких просили залишити позовну заяву без розгляду, оскільки він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (т.1, а.с.54-57).

13 квітня 2017 року ОСОБА_4 РДА було подано додаткові заперечення на позовну заяву, згідно яких просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації, оскільки позивач як на підставу позову наводить лише позицію судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 жовтня 2013 року по справі №6-83цс13, яка є помилковою, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, а тому у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки, а визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку (т.2, а.с.166-167).

Представник головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в судове засідання 10 квітня 2018 року не з'явився, листом просили перенести розгляд справи на інший день, у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі (т.3, а.с.36). Згідно заперечень від 11 серпня 2018 року позовну заяву вважали необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та його структурний підрозділ - Відділ у ОСОБА_4 районі не є належними відповідачами по справі, до їх повноважень не відносяться вимоги, які зазначені позивачем у позовній заяві. Відділом у ОСОБА_4 районі Головного управління Держгеокадастру не було порушено вимог норм чинного законодавства щодо підстав, перелічених позивачем у позовній заяві (т.2, а.с.230-231).

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання 10 квітня 2018 року не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином через свого представника (т.3, а.с.30), причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідачки ОСОБА_7 заявою просив перенести розгляд цивільної справи, призначений на 15 годину 00 хвилин 10 квітня 2018 року, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні (а.с.34-35). В судовому засіданні 25 січня 2018 року представник просив оголосити перерву для врегулювання спору в позасудовому порядку (а.с.21), проте доказів такого врегулювання станом на 10 квітня 2018 року суду не надав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України Про місцеві державні адміністрації , згідно яких виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративної територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі В силу ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.ст. 22 , 23 Земельного Кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів, а відповідно до ч.1 ст.31 Земельного Кодексу вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

Відповідно до ч.1 ст.35 Земельного кодексу України , громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Відповідно до ч.1 ст.118 Земельного кодексу України , громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Стаття 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19 , статті 144 Конституції України , статті 25 , частини 14 статті 46 , частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи або скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно зі статтею 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 згідно Розпорядження представника Президента України від 12.11.1992 року №484 видано у постійне користування 17 га землі у межах згідно з планом землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства, про що складено Державний акт від 01.03.1993 року радою народних депутатів Солонянського району Дніпропетровської області.

В подальшому до зазначеного акту про право постійного користування земельною ділянкою вносились зміни на підставі Розпорядження представника Президента від 27.01.1993 року №47, від 08.07.1993 оку №425, Рішення ОСОБА_4 райвиконкому від 15.02.1995 року.

Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №312-р-08 від 30.07.2008 року ОСОБА_5 вирішено відвести земельну ділянку в натурі (на місцевості) у розмірі (6,16 умовних кадастрових гектари) земельної частки (паю) колишнього КСП Перемога власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування із земель запасу та видати державний акт на право власності на землю.

На підставі вказаного Розпорядження зареєстроване право власності та виданий Державний акт про право власності на земельну ділянку на ім'я гр.ОСОБА_5

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване Розпорядження та виданий на його підставі Державний акт ОСОБА_5 про право власності на земельну ділянку порушують права позивача, оскільки частина земельної ділянки, виділеної ОСОБА_5 знаходиться на території земельної ділянки, наданої в постійне користування ОСОБА_8

Вказане підтверджується Висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи з питань землеустрою №1141-16, складеного 07 червня 2016 року (т.2, а.с.20-39), згідно якого технічна документація із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на землю ОСОБА_5 на території Солонянського району на підставі Розпорядження від 30 липня 2008 року №312-р-08 не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

У висновку зазначено, що технічна документація, виконана ДРФ ДП Центр ДЗК не підлягала затвердженню на час видачі державного акту серії ЯК №306866 від 12 липня 2010 року, оскільки земельним законодавством не було передбачено затвердження цієї документації (а.с.35,т.2).

Згідно Висновку експертів за результатами проведення комісійної додаткової судової земельно-технічної експертизи №6174/75-16, складеного 16 лютого 2017 року (т.2, а.с.133-144) встановлено порушення меж (або накладання) з боку земельної ділянки ОСОБА_5 відносно земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ОСОБА_3, загальною площею 19,4477 га під № 3 згідно Державного акту про право постійного користування від 01 березня 1993 року.

Судом було встановлено та не спростовано відповідачами, що питання про зменшення меж земельних ділянок позивача в будь-якому порядку не вирішувалося зі ОСОБА_3, він не підписував технічну документацію як суміжний землекористувач на відведення землі ОСОБА_5

Отже, з досліджених судом доказів очевидним є порушення прав, свобод та інтересів позивача відповідачами у справі, оскільки під час вирішення питання про прийняття Розпорядження голови ОСОБА_4 райдержадміністрації №312-р-08 від 30 липня 2008 року Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога гр. ОСОБА_5 відповідачами не було враховано права позивача на земельну ділянку, не були враховані межі належної йому земельної ділянки, а згоди позивача щодо зменшення площі земельної ділянки від ОСОБА_3 не отримано.

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.

Оскільки Розпорядження голови ОСОБА_4 райдержадміністрації №312-р-08 від 30 липня 2008 року Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога гр. ОСОБА_5 є таким, що порушує законні права ОСОБА_3, та видача спірного Державного акту та реєстрація права за відповідачкою, як власницею земельної ділянки є похідними від прийняття оскаржуваного Розпорядження, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного суд вважає, що позовні вимоги повністю знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 258,259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити позов ОСОБА_3 (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт Солоне, вул.Жовтнева, буд.119, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт Солоне, вул.Задернюка, буд.3, ЄДРПОУ 04052382) , головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м.Дніпро, пр.Олександра Поля, буд.2, каб.327, ЄДРПОУ не відомий), ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію,- в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 30 липня 2008 року №312-р-08 Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога гр.ОСОБА_5 .

Визнати недійсним Державний акт серії ЯК №306866 від 12 липня 2010 року про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1225055100:01:332:0041, виданий на ім'я ОСОБА_5 на підставі Розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 30 липня 2008 року №312-р-08 Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога гр.ОСОБА_5 .

Скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2) право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1225055100:01:332:0041, площею 8,1034 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі з кожного по 538 (п'ятсот тридцять вісім) гривень 13 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 20 квітня 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина