Постанова

від 30.07.2019 по справі 192/1629/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/702/19 Справа № 192/1629/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Щербина Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Відділу Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особа - Дніпропетровська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру" про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації.

В ході судового розгляду справи, позовні вимоги неодноразово уточнювались, та у позовній заяві від 01 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію ( т. 2 а.с. 215-221) .

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилався на те, що відповідно до Державного акта від 01 березня 1993 року йому було надано у постійне користування 17 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства. Землю виділено на підставі Розпорядження представника Президента України від 12 листопада 1992 року №484. У подальшому до зазначеного акта про право постійного користування земельною ділянкою були внесені зміни на підставі Розпорядженнь представника Президента України від 27 січня 1993 року №47 та від 08 липня 1993 року №425, а також на підставі рішення Солонянського райвиконкому від 15 лютого 1995 року. Ним було створено Селянське (фермерське) господарство Наташа , яке було зареєстроване Розпорядженням представника Президента України від 09 жовтня 1992 року № 402. У жовтні 2011 року йому стало відомо про те, що Розпорядженням голови Солонянської державної адміністрації від 30 липня 2008 року за № 312-р-08 Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога ОСОБА_2 було відведено земельну ділянку в натурі в розмірі 6,16 умовних кадастрових гектарів земельної частки (паю) колишнього КСП Перемога , як власнику права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування, зареєстровано за нею право власності і видано державний акт. Вказане розпорядження та виданий на його підставі державний акт про право власності порушують його права, оскільки частина земельної ділянки, виділеної ОСОБА_2 , частково накладається на його земельну ділянку, що встановлено протоколом проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла станом на червень 2012 року, проведеної відділом Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області. Вважає, що Розпорядження Солонянської РДА грубо порушує його право як користувача земельної ділянки на вільне та беззастережне володіння, користування та розпорядження землею, яке гарантовано ст. ст. 316, 317, 319, 321, 345 ЦК України, а тому просив суд визнати незаконним та скасувати Розпорядження голови Солонянської райдержадміністрації №312-р-08 від 30 липня 2008 року Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога гр. ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним Державний акт серії НОМЕР_1 від 12 липня 2010 року про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі Розпорядження голови Солонянської районної державної адміністрації від 30 липня 2008 року №312-р-08 Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога гр. ОСОБА_2 ;

- скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 8,1034 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 2 а.с. 215-221).

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано Розпорядження голови Солонянської районної державної адміністрації від 30 липня 2008 року №312-р-08 Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога гр. ОСОБА_2 .

Визнано недійсним Державний акт серії НОМЕР_1 від 12 липня 2010 року про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі Розпорядження голови Солонянської районної державної адміністрації від 30 липня 2008 року №312-р-08 Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога гр. ОСОБА_2 .

Скасовано Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 8,1034 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнуто з Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 538 грн. 13 коп. з кожного (т. 3 а.с.39-42).

В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просить скасувати рішення суду в частині стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області судового збору, посилаючись на порушення судом норм процесуального права ( т.3 а.с. 46-49).

В іншій частині рішення суду учасниками справи не оскаржується.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України Про місцеві державні адміністрації , згідно яких виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративної територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно ст. 1 ЗК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.ст.22, 23 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ч.1 ст.31 ЗК України вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

Згідно ч.1 ст.35 ЗК України, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Відповідно до ч.1 ст.118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі статтею 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , згідно Розпорядження представника Президента України від 12 листопада 1992 року №484, видано у постійне користування 17 га землі у межах згідно з планом землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства, про що складено Державний акт від 01 березня 1993 року Радою народних депутатів Солонянського району Дніпропетровської області (т. 1 а.с. 7).

У подальшому до зазначеного акту про право постійного користування земельною ділянкою вносились зміни на підставі Розпорядженнь представника Президента від 27 січня 1993 року № 47 та від 08 липня 1993 року № 425, а також на підставі рішення Солонянського райвиконкому від 15 лютого 1995 року.

Розпорядженням голови Солонянської районної державної адміністрації № 312-р-08 від 30 липня 2008 року ОСОБА_2 вирішено відвести земельну ділянку в натурі (на місцевості) у розмірі (6,16 умовних кадастрових гектари) земельної частки (паю) колишнього КСП Перемога власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування із земель запасу та видати державний акт на право власності на землю (т.1 а.с. 88).

На підставі вказаного Розпорядження було зареєстроване право власності та виданий Державний акт серії НОМЕР_1 від 12 липня 2010 року про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 (т.1 а.с. 108).

Згідно висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи з питань землеустрою №1141-16, складеного 07 червня 2016 року (том 2, а.с.20-39), технічна документація із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на землю ОСОБА_2 на території Солонянського району на підставі Розпорядження від 30 липня 2008 року № 312-р-08 не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

У висновку зазначено, що технічна документація, виконана ДРФ ДП Центр ДЗК , не підлягала затвердженню на час видачі державного акту серії НОМЕР_1 від 12 липня 2010 року, оскільки земельним законодавством не було передбачено затвердження цієї документації (т.2 а.с.35).

Згідно висновку експертів за результатами проведення комісійної додаткової судової земельно-технічної експертизи №6174/75-16, складеного 16 лютого 2017 року (т.2, а.с.133-144) встановлено порушення меж (або накладання) з боку земельної ділянки ОСОБА_2 відносно земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 , загальною площею 19,4477 га під № 3 згідно Державного акту про право постійного користування від 01 березня 1993 року.

Судом було встановлено та не спростовано відповідачами, що питання про зменшення меж земельних ділянок позивача в будь-якому порядку не вирішувалося із ОСОБА_1 , він не підписував технічну документацію, як суміжний землекористувач, на відведення землі ОСОБА_2 .

Розглядаючи по суті даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що Розпорядження голови Солонянської райдержадміністрації №312-р-08 від 30 липня 2008 року Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та видачу державного акта на право власності на землю за рішенням суду, власнику права на земельну частку (пай) в порядку спадкування колишнього КСП Перемога ОСОБА_2 є таким, що порушує законні права ОСОБА_1 , а видача спірного Державного акту та реєстрація права власності на землю за ОСОБА_2 є похідними від прийняття оскаржуваного Розпорядження, а тому місцевий суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції в цій частині учасниками справи не оскаржується.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд посилався на ст. 141 ЦПК України, стягнувши з Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір - по 538 грн. 13 коп. з кожного, однак з таким висновком суду погодитись не можливо з наступних підстав.

Згідно частин 1, 3, 9 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час розгляду справи представник Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вказували, що до їх повноважень не відноситься предмет позову, отже вони є неналежним відповідачем у справі (т.2 а.с.230, 231).

З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 974 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією від 29 серпня 2015 року (т. 1 а.с. 1).

За наслідками розгляду позовної заяви ОСОБА_1 рішенням суду було визнано незаконним та скасовано Розпорядження голови Солонянської районної державної адміністрації від 30 липня 2008 року №312-р-08 та виданий на його підставі Державний акт серії НОМЕР_1 від 12 липня 2010 року про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_2 , а також скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку.

Таким чином, судові витрати, пов`язані зі сплатою ОСОБА_1 судового збору за подання позовної заяви, підлягають стягненню із відповідачів - Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та ОСОБА_2 - по 487 грн. 20 коп. з кожного.

Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вказано відповідачем в уточненій позовній заяві ОСОБА_1 , однак рішення Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, їх дії, чи бездіяльність позивачем взагалі не оскаржувалися та не були предметом спору у даній справі.

Таким чином, суд дійшов безпідставного висновку про стягнення судового збору з Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь позивача ОСОБА_1 за результатами розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про стягнення із Солонянської районної державної адміністрації та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору по 487 грн. 20 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію скасувати в частині стягнення з Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі по 538 грн. 13 коп. з кожного.

Стягнути із Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 487 грн. 20 коп. з кожного.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді