Постанова

від 05.06.2007 по справі 11/39

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/39

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.06.2007  року                                                            Справа № 11/39

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                             Семендяєвої І.В.

за присутністю секретаря

судового засідання                    Сідорової О.А.

та за участю

представників сторін:

          від позивача                              Медведєв А.О., дов. від 03.01.2007 б/н

          від відповідача                             Скакун Л.М., дов. від 21.03.2007 № 150

          розглянув у відкритому

судовому засіданні

            апеляційну скаргу                              Відкритого акціонерного товариства

                                                              „Луганський міський автобусний парк”

на ухвалу

господарського суду                    Луганської області

від                                                  25.04.2007

у справі                                        № 11/39 (суддя Москаленко М.О.)

         за позовом                                          Відкритого акціонерного товариства

                                                              „Луганський міський автобусний парк”

         до відповідача                              Міського управління праці та соціального     

                                                              захисту населення Луганської міської ради

про                                                  стягнення 718009 грн. 00 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, яка призначена розпорядженнями голови суду від 08.05.2007 та від 23.05.2007,

ВСТАНОВИВ:

         Позивач – Відкрите акціонерне товариство „Луганський міський автобусний парк” (далі –ВАТ „Луганський міський автобусний парк”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Міського управління праці та соціального захисту населення Луганської міської ради (далі –Управління) 718009 грн. 00 коп. збитків, заподіяних несплатою відповідачем згідно умов договору від 02.01.2004 № 293/04-005 (далі –договір) витрат позивача з надання транспортних послуг пільговій категорії громадян.

Позов по справі заявлений згідно із нормами Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.04.2007 провадження у справі припинено на підставі п. 1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судом першої інстанції згідно з матеріалами справи встановлено, що договір укладений Управлінням з метою виконання Законів України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, рішення сесії Луганської міської ради від 26.12.2003 № 16/2 „Про міський бюджет на 2004 рік” у межах асигнувань, передбачених для цієї мети у міському бюджеті на 2004 рік, та з метою реалізації ним своїх владних повноважень як головного розпорядника коштів місцевого бюджету. Як зазначено судом, на відповідача саме законом покладено обов'язок щодо відшкодування витрат, заявлених до стягнення ВАТ „Луганський міський автобусний парк”.

Мотивована ухвала суду також п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (далі –Порядок №256), ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

За висновком місцевого господарського суду, дана справа підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням суб'єктного складу сторін у справі.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування ухвали.

В обґрунтування доводів за апеляційною скаргою її заявник посилається на положення ст. ст. 1, ч. 3 ст. 17, 21 Господарського процесуального кодексу України, стверджує, що розгляд справи № 11/39 не може бути віднесений до компетенції адміністративних судів, оскільки, на думку скаржника, договір між сторонами від 02.01.2004 № 293/04-005 не є адміністративним згідно ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник вважає, що спір по даній справі необхідно розглядати в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідач доводи скаржника за апеляційною скаргою оспорює.

          Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 1 Положення про міське управління праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, затвердженого розпорядженням Луганського міського голови від 20.07.2006 №108/2, Управління створено згідно з рішенням Луганської міської ради від 24.12.2002 № 6/5 шляхом реорганізації (злиття) управління праці та соціального захисту Луганської міської ради, управління Луганської міської ради по нарахуванню субсидій та житлово-комунальних послуг та відділу Луганської міської ради з питань охорони праці та соціального захисту працівників та є їх правонаступником.

Управління є виконавчим органом Луганської міської ради, підконтрольним і підзвітним їй, підпорядкованим її виконавчому комітету і Луганському міському голові та є юридичною особою.

Відповідно до п. 3 Порядку №256 керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення, є головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.

Використовуючи надані йому повноваження, Управління діє як суб'єкт владних повноважень, що скаржник не оспорює.

За змістом договору він укладений з метою реалізації законів України з питань соціального захисту окремих категорій громадян та на відшкодування витрат на їх пільговий проїзд автотранспортом в межах асигнувань, передбачених для цього у міському бюджеті на 2004 рік.

Відповідно до  ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір –це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди;

Вказані положення ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України та мета укладення договору спростовують доводи скаржника про те, що договір сторін не є адміністративним.

Висновок суду першої інстанції стосовно підвідомчості даної справи та обґрунтування судом цього висновку судова колегія вважає правомірним, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачає.

Оскільки Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 N 7-93 “Про державне мито” не передбачено сплату державного мита за оскарження в апеляційному порядку ухвал господарських судів, державне мито в сумі 3590 грн.                 05 коп., сплачене за платіжним дорученням від 04.05.2007 №101, підлягає поверненню ВАТ „Луганський міський автобусний парк” з Державного бюджету  України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

              1. Апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства „Луганський міський автобусний парк” на ухвалу господарського суду Луганської області від 25.04.2007 по справі №11/39 залишити без задоволення.

            2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 25.04.2007  по справі №11/39 залишити без змін.

            3. Повернути Відкритому акціонерному товариству „Луганський міський автобусний парк”, м. Луганськ, вул. Кошового, 31, ідентифікаційний код 05465689, з Державного бюджету  України державне мито в сумі 3590 грн. 05 коп., сплачене за платіжним дорученням від 04.05.2007 №101, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

        Повернення державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Суддя                                                                      І.В.Семендяєва