Постанова

від 16.01.2007 по справі 20-4/195

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-4/195

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 13 червня 2007 року  

місто Севастополь                       Справа № 20-4/195

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                                                      

за участю представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача Турчин Дмитро Сергійович, довіреність № 10-004/222 від 03.08.06, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя;

Корчажкіна Любов Михайлівна, довіреність № 10-004/130607 від 13.06.07, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя;

відповідача не з'явився, Управління державного казначейства у місті Севастополі;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Остапова К.А.) від 15.11.2006 у справі №20-4/195

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" (вул. О. Дашковича, 20, місто Черкаси,18000)

в особі Севастопольської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" (вул. Революції 1905 року, 20, місто Севастополь, 99003)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011)

Управління державного казначейства у місті Севастополі (пр. Гер. Сталінграда, 64, місто Севастополь, 99059)

про зобов'язання Управління державного казначейства в місті Севастополі повернути із місцевого бюджету надмірно сплачені кошти в сумі 582682,66 грн за 2004, 2005 роки плати за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу

                                                            ВСТАНОВИВ:          

Постановою господарського суду міста Севастополя від 15.11.2006 у справі № 20-4/195 (суддя Остапова К.А.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" в особі Севастопольської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" задоволено.

Постанова господарського суду мотивована тим, що збільшення Законом України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” та Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” плати за торгові патенти суперечить принципам побудови системи оподаткування в Україні, закріпленим у Конституції України та Законі України „Про систему оподаткування”.  

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що плата за торгові патенти збільшена шляхом внесення змін Законами України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, „Про Державний бюджет України на 2005 рік” до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Ці зміни внесені відповідно до встановленого чинним законодавством порядку,  а тому немає підстав для повернення із бюджету 582 682,66 грн.

У судовому засіданні 13.06.2007 Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя підтримала свої вимоги.

Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що збільшення Законами України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, „Про Державний бюджет України на 2005 рік” плати за торгові патенти суперечить Закону України „Про систему оподаткування”, який є спеціальним законом у сфері оподаткування.

У судовому засіданні 22.01.2007 представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління державного казначейства у місті Севастополі зазначає, що плата за торговий патент є загальнодержавним платежем, що сплачується, у даному випадку, на розрахунковий рахунок Ленінського району. У разі надмірної сплати за торгові патенти органи Держказначейства здійснюють повернення таких сум із бюджету.

У судовому засіданні 22.01.2007 представник Управління державного казначейства у місті Севастополі просив постанову суду першої інстанції скасувати.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Волкова К.В.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.01.2007 до 29.01.2007.

          Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

          Сімферопольська філія товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" є структурним підрозділом товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД", зареєстрована відповідно до довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 22.03.2006 № 02-2-940 (т. 1, а. с. 40). Вид діяльності зазначеного суб'єкта підприємницької діяльності –азартні ігри та ігри на гроші.

За перший квартал 2004 року позивачем відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” було сплачено вартість 44 торгових патентів на  здійснення  операцій  з надання   послуг   у  сфері  грального  бізнесу в сумі 34169,23 грн, за другий квартал 2004 року сплачено вартість 50 торгових патентів у сумі 46561,54 грн, за третій квартал 2004 року сплачено вартість 52 торгових патентів у сумі 48672,35 грн, за четвертий квартал 2004 року сплачено вартість 114 торгових патентів у сумі 80173 грн. Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та пункту 15 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік ” та деяких інших законодавчих актів України” за перший квартал 2005 року позивачем було сплачено вартість 115 торгових патентів у сумі 93520 грн, за другий квартал 2005 року сплачено вартість 133 торгових патентів у сумі 192500 грн, за третій квартал 2005 року сплачено вартість 146 торгових патентів на  здійснення  операцій  з надання   послуг   у  сфері  грального  бізнесу в сумі 171 116,85 грн та за 2 патенти на біл'ярд 254,35 грн, за четвертий квартал 2005 року сплачено вартість 172 торгових патентів на  здійснення  операцій  з надання   послуг   у  сфері  грального  бізнесу в сумі 178858 грн та за 2 патенти на біл'ярд 900 грн, що підтверджується виписками банку за особовим рахунком позивача (т.1, а. с. 14-37).

У зв'язку з перерахуванням вартості торгових патентів на  здійснення  операцій  з надання   послуг   у  сфері  грального  бізнесу позивачем було здійснено доплату вартості торгових патентів за останній квартал їх дії в сумі 111500 грн.

Позивач вважає, що таким чином він надмірно сплатив за торгові патенти на  здійснення  операцій  з надання   послуг   у  сфері  грального  бізнесу у 2004 та 2005 роках 582 682,66 грн, оскільки збільшення статтею 57 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” вартості торгового патенту на 2004 рік, що встановлені Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, удвічі та статтею 47 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, пунктом 15 статті 103 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”  на 2005 рік у три рази  суперечить принципам побудови системи оподаткування в Україні, що закріплені у Законі України „Про систему оподаткування”.  

Судова колегія вважає дані доводи помилковими в частині сплати платежів за торгові патенти за 2–4 квартали 2004 року та 2–4 квартали 2005 року, виходячи із наступного.

Відповідно до положень статті 5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Вартість торгового патенту на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік) і, зокрема, для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем відповідно до частини 3 статті 5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” у 2003 році становила 1400 грн.

Оплата вартості торгового патенту на  здійснення  операцій  з надання   послуг   у  сфері  грального  бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Статтею 57 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” було встановлено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "2800"    (2800 грн на рік, 700 грн на квартал). Закон введено в дію з 1 січня 2004 року.

Статтею 47 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” встановлено, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною 3 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "4200". Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2005 року.

Наведені норми цих законів неконституційними не визнані.

Відповідно до статті 75 Конституції Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково обґрунтувано свої висновки неможливістю застосування ставок встановлених бюджетним законом на бюджетний рік, а не Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, посилаючись на неузгодженість таких змін із загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України “Про систему оподаткування”.

Суд першої інстанції порушив норми матеріального права, надавши перевагу Закону України “Про систему оподаткування” та Бюджетному кодексу України, які в спірних правовідносинах є загальними. Перевагу ж мають спеціальні закони. Такими за наведених обставин є Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та закони про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки.

Крім того, із змісту пункту 3 частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України випливає, що одним із нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України, який регулює бюджетні відносини у сфері наповнення бюджету через механізм справляння податків. Отже, дія зазначеного Закону поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування доходної частини бюджету на поточний рік є податки.

Закон про Державний бюджет України на поточний рік передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема, шляхом визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових зобов'язань для визначеного   кола суб'єктів і звільнення окремих суб'єктів господарювання від сплати певних видів податків.

Виходячи із зазначеного, цим   Законом   може   зупинятись   дія   окремих   положень   податкових   законів, вводитись податкові пільги та інше.  

Відповідно до пункту 2 статті 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в України положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Таким чином, збільшення вартості торгових патентів на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу Законами України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” та Законами України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” не суперечить принципам побудови системи оподаткування в Україні.

Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін його дії звільняє від обов'язку доплати вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства його вартість збільшується.

Судом встановлено, що позивач не сплачував вартість патентів за весь строк їх дії, тому доводи Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про обов'язковість щоквартальної сплати за ставками, встановленими бюджетними законами, відповідають вимогам чинного законодавства.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, згідно з пунктом 19 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування”, належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу), або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, із сплатою позивачем до введення в дію Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” вартості торгових патентів за 1 квартал 2004 року та до введення в дію Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” за 1 квартал 2005 року у розмірі, встановленому чинним на той момент законодавством, його обов'язок із сплати цих платежів припинився, і подальше донарахування податковим органом сум до сплати за вказаними платежами слід вважати безпідставним. Платежі за 2–4 квартали 2004 року та 2–4 квартали 2005 року мали здійснюватись з врахуванням внесених змін до розміру вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Отже, переплата позивача за торгові патенти на здійснення  операцій  з надання   послуг   у  сфері  грального  бізнесу за 1 квартал 2004 року становить 15400 грн, за 1 квартал 2005 року - 40250 грн, що сумарно складає 55 650 грн. Але у зв'язку з тим, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя на підставі листа позивача від 25.06.2004 № 19 (а. с. 153) було зараховано переплату за торгові патенти за 1 квартал 2004 року у сумі 15400 грн  у рахунок плати за патенти наступного кварталу, що підтверджується заявкою на придбання торгового патенту  №  09 від 25.06.2004 (а. с. 150), поверненню з місцевого бюджету підлягає переплата у сумі  40250 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що платежі за 2–4 квартали 2004 року та 2–4 квартали 2005 року у розмірі 527 032,66 грн є переплатою за торгові патенти, а тому постанова господарського суду міста Севастополя від 15.11.2006 у справі № 20-4/195 підлягає скасуванню, апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню.

          Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя задовольнити частково.

2.Постанову господарського суду міста Севастополя від 15.11.2006 у справі № 20-4/195 скасувати.

3.Прийняти нову постанову.

4.Позов задовольнити частково.

5.Повернути з місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя ( р/р 31411526700007 у ГУ Державного казначейства міста Севастополя, ОКПО 24035598, МФО 824509) надмірно сплачені кошти за торгові патенти на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу (КБК 14071700) у сумі 40250 грн на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" в особі Севастопольської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" (99003, м. Севастополь, вул. Революції 1905 року, буд. 20, код ЄДРПОУ 26311855, р/р 2600002670571 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983).

6.Стягнути з Державного бюджету України (р/р  31113095700007 в УДК в місті Севастополі, ОКПО 240 355 98, МФО 824 509) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" в особі Севастопольської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" (99003, м. Севастополь, вул. Революції 1905 року, буд. 20, код ЄДРПОУ 26311855, р/р 2600002670571 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983) судовий збір  у сумі 119 грн.

7.У решті позову відмовити.

8.Господарському суду міста Севастополя видати виконавчий документ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                  

Судді