Рішення

від 03.04.2018 по справі 910/23336/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2018Справа № 910/23336/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (88018, м. Ужгород, вул. Ф.Тіхого, 8)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудлайн 2014" (04655, м. Київ, вул. Корабель, 3)

про стягнення 6 220 066,87 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін:

від позивача - Борисова Г.Й. (представник за довіреністю);

від відповідача - Козак О.С. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 03.04.2018р. відповідно до положень ст. ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників відповідача, що повний текст рішення буде складено та підписано 20.04.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

26 грудня 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № ДН-5-ДНЮ/456 від 18.12.2017 року в якій викладені позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудлайн 2014" (відповідач) про стягнення нарахованих платежів за час затримки вагонів в сумі 6 220 066,87 грн. (шість мільйонів двісті двадцять тисяч шістдесят шість гривень 87 копійок).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2017 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/23336/17, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.01.2018 року.

В судових засіданнях 25.01.2018р. та 08.02.2018р. судом було оголошено перерву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2018 року підготовче засідання у справі відкладено на 20.03.2018 року. В судовому засіданні 27.02.2018 року судом на місці ухвалено про продовження строку підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в судовому засіданні 20.03.2018 року судом оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 910/23336/17 до судового розгляду по суті на 03.04.2018 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

В лютому та в березні 2018 року від відповідача до суду надійшли заяви про залучення до участі у справі: MULTIKEMIA KFT (Угорщина), фірму PROLISOK SRL (Румунія) та Закарпатську митницю ДФС.

З приводу відповідних заяв суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Вищий господарський суд України в п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що згідно зі статтею 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Кодексу. Це правило встановлено лише для сторін в судовому процесі і не стосується третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Отже, такими особами можуть бути і громадяни, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, зазначається далі у цій же постанові, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов'язки MULTIKEMIA KFT (Угорщина), фірми PROLISOK SRL (Румунія) та Закарпатської митниці ДФС щодо однієї із сторін, а викладені ним обґрунтування заяв по суті зводиться до обставин правовідносин між MULTIKEMIA KFT (Угорщина) та фірмою PROLISOK SRL з позивачем та протиправної діяльності Закарпатської митниці ДФС з приводу пропуску товару, суд дійшов висновку, що відповідні обставини не є підставами для залучення до участі у справі вказаних осіб в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в аспекті вимог ст. 50 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого зазначено, що TOB ВУДЛАЙН 2014 подано адміністративний позов про визнання дій щодо затримки вагонів із товаром протиправними та зобов'язанням вчинити митне оформлення товару. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2016 року у справі № 826/11380/16 відкрито провадження в адміністративній справі за відповідним позовом, предметом якого є протиправні дії які виражаються у зупиненні вагонів №№: 67918771, 66047036, 66709817, 67705483, 66446865, 67910331, 67844217, 66762675, 66730110, 66922220, 66213075, 67571182, завантажені дровами паливними сосновими, вантажовідправником яких відповідач. Отже, на думку відповідача, дані обставини є важливими під час розгляду справи № 910/23336/17 так як в разі винесення рішення Окружним адміністративним судом м. Києва на користь товариства буде підтверджено той факт, що вагони більше року простоювали безпідставно з вини співробітників митниці, а тому обов'язку сплачувати заборгованість, яка виникла на підставі протиправних дій митниці - не має.

Вказане клопотання судом було відхилено на підставі приписів ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, зокрема з мотивів не доведення заявником факту об'єктивної неможливості розгляду справи № 910/23336/17 до вирішення справи № 826/11380/16, що розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва та про можливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в даному господарському спорі. Відповідні обставини занесені до протоколу судового засідання 27.02.2018р.

03.04.2018 року в засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено нараховані йому платежі, пов'язані з затримкою вантажу Закарпатською митницею ДФС України, а відповідно до Митного кодексу України обов'язок щодо оплати всіх операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, покладається на власника товару. Позивач зазначає, що за період проведення митного огляду залізницею виконувались роботи, необхідні для огляду, про що складались відповідні акти загальної форми, в яких зазначалось про нарахування належних платежів, сума яких, за розрахунком позивача, складає 6 220 066,87 грн.

В судовому засіданні 03.04.2018 року представник відповідача проти позову заперечив за викладених у відзиві обставин, згідно яких TOB ВУДЛАЙН 2014 від початку зупинки вагонів по сьогоднішній день не визнає своєї вини в простої вагонів і не визнає обов'язку сплатити зазначені в претензії суми боргу, адже товариство захищаючи свої права звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва, відстоювало свою позицію і в справах про порушення митних правил. За переконанням відповідача, у відповідності до ст. 617 ЦК України визначено підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, тобто особа звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У своїй відповіді на відзив позивач відмітив, що заявки митниці щодо проведення митного огляду і митних формальностей незаконними та неправомірними не визнані, а відтак послуги, що надавалися на їх підставі, повинні бути оплачені відповідачем. На думку позивача, залізниця у даному судовому спорі вимагає стягнення належних платежів і зборів у сумі 6220066,87 грн., правомірність нарахування яких підтверджується доказами у справі. При цьому, відповідач не заперечує проти таких нарахувань залізницею і не спростовує їх. Відповідач також погоджується з тим, що йому дійсно надавалися послуги користування вагонами, зберігання вантажу, маневрова робота, повідомлення власника вантажу, інші послуги, зазначені у розрахунку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Вудлайн 2014 зі станції Біличі Південно-Західної залізниці було відправлено під митним контролем:

17.05.16 вагони: № 66047036, № 67918771, № 66709817, № 67705483 по відправках № 494534, № 494518, № 494542, № 494526 з вантажем;

19.05.16 вагони: № 67910331, № 66446865 по відправках № 496927, № 496901 з відповідним вантажем;

21.05.16 вагони: № 66730110, № 66922220, № 66762675, № 67844217 по відправках № 498527, № 498543, № 498535, № 498493 з вантажем.

21.05.16 вагони № 66047036, № 67918771, № 66709817, № 67705483 затримано митницею на ст. Батьово для повного або часткового вивантаження та проведення митного огляду згідно заявки Митного посту Залізничний від 21.05.2016 № 17/16, про що складено Акт загальної форми №10962 від 21.05.16. На станцію відправлення надано телеграфне повідомлення № 145 від 21.05.16 для повідомлення про це вантажовідправника.

24.05.16 вагон № 66762675 затримано митницею на ст. Батьово для повного або часткового вивантаження та проведення митного огляду згідно заявки Митного посту Залізничний від 25.05.2016 № 24/16, про що складено Акт загальної форми №10980 від 24.05.16. На станцію відправлення надано телеграфне повідомлення №212 від 25.05.16 для повідомлення про це вантажовідправника.

25.05.16 вагони № 67910331, № 66446865, № 66730110, № 66922220 затримано митницею на ст. Батьово для повного або часткового вивантаження та проведення митного огляду згідно заявки Митного посту Залізничний від 25.05.2016 № 25/16, про що складено Акт загальної форми №10982 від 25.05.16. На станцію відправлення надано телеграфне повідомлення №216 від 25.05.16 для повідомлення про це вантажовідправника.

27.05.16 вагон № 67844217 затримано митницею на ст. Батьово для повного або часткового вивантаження та проведення митного огляду згідно заявки Митного посту Залізничний від 27.05.2016 № 29/16, про що складено Акт загальної форми №10995 від 27.05.16. На станцію відправлення надано телеграфне повідомлення №234 від 27.05.16 для повідомлення про це вантажовідправника.

31.05.2016р. та 08.06.2016р. на ст. Батьово, на підставі заявки митниці № 34/16 від 31.05.2016р. було проведено зважування вантажу у вагонах. Згідно даних перевіркою встановлено наступне:

вагон № 67918771: фактична маса брутто вагона склала 59560 кг., тара вагона з бруса - 22850 кг, нетто - 36710 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 43120 кг. Тобто маса вантажу у вагоні є меншою від заявленої в документі на 6410 кг (акт загальної форми №576 від 31.05.16);

вагон № 66709817: фактична маса брутто вагона склала 55840 кг., тара вагона з бруса - 20200 кг, нетто - 35640 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 45860 кг Тобто маса вантажу у вагоні є меншою від заявленої в документі на 10220 кг (акт загальної форми №579 від 31.05.16);

вагон № 67705483: фактична маса брутто вагона склала 56080 кг., тара вагона з бруса - 23200 кг, нетто - 32880 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 44150 кг. Тобто маса вантажу є меншою від заявленої в документі на 11270 кг (акт загальної форми №577 від 31.05.16);

вагон № 66047036: фактична маса брутто вагона склала 56660 кг., тара вагона з бруса - 20800 кг, нетто - 36860 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 44900 кг. Тобто маса вантажу є меншою від заявленого в документі на 8040 кг (акт загальної форми №578 від 31.05.16);

вагон № 67844217: фактична маса брутто вагона склала 52100 кг., тара вагона з бруса - 21800 кг, нетто - 30300 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 44880 кг. Тобто маса вантажу є меншою від заявленого в документі на 14580 кг (акт загальної форми №634 від 08.06.16);

вагон № 66762675: фактична маса брутто вагона склала 60680 кг., тара вагона з бруса - 22460 кг, нетто - 38220 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 45480 кг. Тобто маса вантажу є меншою від заявленого в документі на 7260 кг (акт загальної форми №663 від 08.06.16);

вагон № 66446865: фактична маса брутто вагона склала 49480 кг., тара вагона з бруса - 22200 кг, нетто - 27280 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 44150 кг. Тобто маса вантажу є меншою від заявленого в документі на 16870 кг (акт загальної форми №637 від 08.06.16);

вагон № 66922220: фактична маса брутто вагона склала 57500 кг., тара вагона з бруса - 22580 кг, нетто - 34920 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 43050 кг. Тобто маса вантажу є меншою від заявленого в документі на 8130 кг (акт загальної форми №636 від 08.06.16);

вагон № 67910331: фактична маса брутто вагона склала 61640 кг., тара вагона з бруса - 22000 кг, нетто - 39640 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 44900 кг. Тобто маса вантажу є меншою від заявленого в документі на 5260 кг (акт загальної форми №638 від 08.06.16);

вагон № 66730110: фактична маса брутто вагона склала 52200 кг., тара вагона з бруса - 21350 кг, нетто - 30850 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 43120. Тобто маса вантажу є меншою від заявленого в документі на 12270 кг (акт загальної форми №635 від 08.06.16).

15.09.16 на підставі заявки митниці від 13.09.2016 № 07-70-61/34/2419 вагони №67844217, №67910331, № 66446865, №66730110, №66922220, №66762675, №66047036, №67918771, № 66709817, №67705483 направлено на станцію Ужгород вантажний двір Доманинці для здійснення його вивантаження та проведення митного огляду, про що складено акти загальної форми №687, №688, №689 від 15.09.16.

16.09.16р. вагони прибули на ст. Ужгород та подані на вантажний двір Доманинці, про що складено Акт загальної форми №2546. На станцію відправлення надано телеграфне повідомлення №107 від 19.09.16р.

На підставі листа Закарпатської митниці ДФС від 14.07.2017 №07-70-61/34/1571 21.07.17, 24.07.17, 26.07.17, 27.07.17, 28.07.17, 31.07.17, 01.08.17, 04.08.17, 05.08.17 вагони були подані під вивантаження в зону митного контролю склади Закарпатської митниці ДФС . Про факт направлення вагонів під вивантаження на станцію відправлення надано телеграфне повідомлення № 80 від 21.07.17

Повне вивантаження товару з вагонів №67844217 №67910331, №66446865, № 66730110, №66922220, №66762675, №66047036, №67918771, №66709817, № 67705483 проведене силами Виробничого структурного підрозділу Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт :

21.07.2017р. вагон №66730110 (Акти загальної форми №2575, №178),

24.07.17 - вагони №66922220, №66762675 (Акти загальної форми №2576, №2577, №179),

26.07.17 - вагон №67844217 (Акти загальної форми №2578, №184),

27.07.17 - вагон №66709817 (Акти загальної форми №2579, №187),

28.07.17 - вагон №66047036 (Акти загальної форми №2581, №189),

31.07.17 - вагон №67705483 (Акти загальної форми №2583, №192),

01.08.17 - вагон №67918771 (Акти загальної форми №2584, №194),

04.08.17 - вагон №67910331 (Акти загальної форми №2585, №197),

05.08.17 - вагон №66446865 (Акти загальної форми №2587, №199).

За час затримки вагонів на станціях залізницею проведено нарахування платежів та зборів у відповідності до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України та пов'язані з ними послуги, тарифного керівництва №1 із застосуванням коефіцієнта 2,302, загальна сума нарахованих зборів та платежів на станціях по яких становить 6 220 066,87 грн., з них: вагон № 67844217 - 596 164,82 грн., вагон № 66762675 - 635 171,82 грн., вагон № 66446865 - 591 125,28 грн., вагон № 66922220 - 618 116,51 грн., вагон № 67910331 - 650 391,37 грн., вагон №66730110 - 595 561,83 грн., вагон № 67918771 - 641 226,54 грн., вагон № 66709817 - 632 990,21 грн., вагон № 67705483 - 623 684,37 грн. та вагон № 66047036 - 635 634,12 грн. (копії відповідних накладних, актів, повідомлень та розрахунків містяться в справі, а.с. 19-110).

Матеріали справи свідчать, що відповідач у своєму повідомленні від 19.09.17 за № 19/09-01 відмовився від оплати нарахованих залізницею платежів.

16.11.17 року позивач додатково звернувся до відповідача з претензію за № ДН-5-ДНЮ/439 з вимогою оплатити нараховані платежі.

Доказів сплати платежів згідно претензії на суму 6 220 066,87 грн. матеріали справи не містять.

Предметом спору є стягнення плати за затримку вагонів в залізничному перевезенні.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК УКраїни) господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Господарські зобов'язання, відповідно до ст. 174 ГК України , можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язана доставити довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу.

Суд відмічає, що підставою виникнення зобов'язань між позивачем та відповідачем є договір на перевезення вантажу, оформлений залізничними накладними.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч. 5 ст. 307 ГК України, ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України).

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 306 ГК України).

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Крім того, такі правовідносини регулюються Багатосторонньою угодою від 01.11.1951р. Про міжнародне залізничне вантажне сполучення .

Статут залізниць України (надалі - Статут залізниць) який є спеціальним законом, що регулює правовідносини у залізничному перевезенні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457. Статут залізниць чинний із змінами і доповненнями.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Так, ст. 218 Митного кодексу України включена у главу 32 Митні формальності на залізничному транспорті , яка містить спеціальні норми проведення митних процедур саме на залізничному транспорті і підлягає застосуванню в даному випадку до спірних правовідносин сторін, як спеціальна норма права.

Митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами та органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України). Таким чином, дії щодо здійснення митницею митного огляду вагонів, є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення ст. 218 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, та п.п. 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (надалі в тексті - Правила), залізниці вноситься плата вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Таким чином, стягнення коштів за виконання маневрової, огляду/переогляду вантажу та іншої роботи можливе не тільки за умови наявності попередньої згоди вантажовласника на вчинення таких дій, а й у інших випадках передбачених законом, у тому числі у випадку проведення митного контролю та митного оформлення товарів.

Пункт 16 Правил містить вичерпний перелік підстав звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами. Митні процедури не входять до цього переліку.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил).

Суд зауважує, що спір у даній справі не про стягнення штрафу, чи інших платежів, пов'язаних із неправомірними діями вантажовідправника, а саме про стягнення плати за користування вагонами, маневрові роботи, вивантаження та завантаження. Тому, помилковим є покликання відповідача на відсутність його вини, що на його думку свідчить про відсутність підстав для стягнення спірних коштів, позаяк плата за користування вагонами як належності України, так і належності інших держав не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні. Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у п. 5.15 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею .

Як свідчать матеріали справи, 6 220 066,87 грн. розраховано відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317. Відповідні застосовані в розрахунках ставки є фіксовані, а відтак додаткового погодження сторонами не потребують.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові обставин за вказаних вище судом фактів.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 93 301,01 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудлайн 2014" (ідентифікаційний код 39454511, адреса: 04655, м. Київ, вул. Корабельна, буд. 3, р/р 2600373339 в ЗАТ АКБ Львів , МФО 325568), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код юр. особи 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" (адреса: 88018, м. Ужгород, вул. Ф. Тіхого, буд. 8, р/р 26003321568886 в Філії ЗОУ AT Ощадбанк , МФО 312356) Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (ідентифікаційний код 40081195, адреса: 79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: нарахованих платежів за час затримки вагонів - 6 220 066,87 грн. (шість мільйонів двісті двадцять тисяч шістдесят шість гривень 87 копійок) та судовий збір - 93 301,01 грн. (дев'яносто три тисячі триста одна гривня 01 копійка).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення буде складено 20.04.2018р.

Суддя О.В. Котков