Рішення

від 10.04.2018 по справі 911/3830/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3830/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Сбербанк , м. Київ

до Державного підприємства Конструкторсько-технологічне бюро Судокомпозит , м. Феодосія, Автономна Республіка Крим

про стягнення заборгованості у сумі 3713548,74 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю:

Представник позивача: ОСОБА_1

Представник відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства Сбербанк до Державного підприємства Конструкторсько-технологічне бюро Судокомпозит про стягнення заборгованості у сумі 3713548,74 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; підготовче засідання призначено на 06.02.2018 року.

У підготовчому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 06.02.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В підготовчому засіданні 06.02.2018 року оголошувалась перерва до 06.03.2018 року.

В судовому засіданні 06.03.2018 року позивач клопотав про перехід до розгляду спору по суті. Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 06.03.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 07.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2018 року.

В судовому засіданні 10.04.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача в судове засідання 10.04.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За загальним правилом, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 10.04.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 08.04.2011 року між Публічним акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії (позивач, Банк) та Державним підприємством Конструкторсько-технологічне бюро Судокомпозит (відповідач, Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №02-Н/11/59/ЮО (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України (надалі - Кредитна лінія), а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит за цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, зазначені в ст. 8 цього Договору, і виконувати інші умови цього договору.

Позивач зазначає, що згідно з п. 1.2 Кредитного договору відкрив Позичальнику (відповідачу) ліміт кредитної лінії в розмірі 2 500 000,00 грн., з врахуванням графіку зменшення ліміту кредиту в редакції Договору про внесення змін №3 до Кредитного договору.

Факт надання кредиту підтверджується заявками клієнта та випискою з особових рахунків ДП КТБ Судокомпозит , що підтверджують видачу траншів кредиту, які в загальному розмірі складають 2 500 000,00 грн., а також меморіальними ордерами про видачу кредиту згідно Кредитного договору №02-Н/11/59/ЮО від 08.04.2011 року. За змістом п.1.4 Договору останній день дії Кредитної лінії 06.04.2014 року.

Відповідно до п.6.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати Банку за користування Кредитом проценти у розмірі, передбаченому Договором. Проценти за Кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за Кредитною лінією в валюті заборгованості.

Згідно з п.6.3. Кредитного договору проценти Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 (трьох) робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.

За змістом п. 6.3 Кредитного договору Проценти, нараховані за період, в якому відповідно до п.1.4 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит Банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення Кредиту.

Пункт 8.1. Кредитного договору чітко вказує, що Позичальник зобов'язується повертати Банку кожен із траншів Кредиту у термін, зазначений у відповідній додатковій угоді до Кредитного договору.

В разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених Кредитним договором, Банк має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за Кредитним договором, що зафіксовано в п. 8.3. Кредитного договору.

Зазначений пункт Кредитного договору узгоджується із нормою ст. 1050 Цивільного кодексу України якою передбачено, що у разі якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення зобов'язань за Кредитним договором, своєчасно та в повному обсязі кредитні кошти не повернув, відсотки не сплатив.

У зв'язку з чим, позивач в позові просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 13 грудня 2017 року становить 4 213 548,74грн. та складається з:

- 2 476 046,18 грн. простроченої заборгованості за кредитом;

- 1735 968,01 грн. процентів за користування кредитом, з яких прострочено 1695044,47 грн.;

- 1 534,55 грн. простроченої комісії по кредиту.

Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані, доказів своєчасної сплати кредитних коштів та процентів суду не надано.

Також, позивач повідомив, що за рішенням Господарського суду Київської області від 27.08.2014 року у справі №911/2830/14 стягнуто 500000 грн. частини заборгованості за тілом кредиту, наданого за спірним Кредитним договором (яка не врахована в розрахунку позову).

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитим договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Позика глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з п. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Пунктом 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу кредиту, відповідачем не надано доказів повернення кредитних коштів своєчасно та в повному обсязі щодо 2476046,18 грн., з яких за рішенням Господарського суду Київської області від 27.08.2014 року у справі №911/2830/14 стягнуто 500000 грн., за наслідками розгляду спору сума нестягнутої заборгованості відповідача за тілом кредиту складає 1976046,18 грн. Також, згідно наведеного в позові розрахунку, заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитом складає 1735968,01 грн. та комісії по кредиту - 1534,55 грн., що підтверджується матеріалами справи, відповідачем не заперечено та не спростовано.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 3713548,74 грн., з яких 1976046,18 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1735968,01 грн. заборгованості по сплаті процентів та 1534,55 грн. заборгованості по комісії.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сплаченій позивачем сумі 55 703,23 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства Конструкторсько-технологічне бюро Судокомпозит (98100, Автономна республіка Крим, м. Феодосія, вул. Куйбишева, буд. 14, код ЄДРПОУ 14310554) на користь Публічного акціонерного товариства Сбербанк (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) 1976046,18 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1735968,01 грн. заборгованості по сплаті процентів, 1534,55 грн. заборгованості по комісії та 55 703,23 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Ю. Кошик