Рішення

від 10.04.2018 по справі 911/359/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/359/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8)

до Приватного підприємства «Ресурс ОСОБА_1» (07100, АДРЕСА_1)

про зобов'язання відшкодувати вартість автомобіля-мусоровоза марки ЗИЛ в розмірі 12197,57 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_2, довір. № 01-07/346 від 04.04.2018 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 01-07-15/184 від 16.02.2018 р. (вх. № 371/18 від 22.02.2018 р.) Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до Приватного підприємства «Ресурс ОСОБА_1» про зобов'язання повернути майно або відшкодувати його вартість.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2018 р. вказану позовну заяву було залишено без руху.

19.03.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 01.07-15/260 від 14.03.2018 р. (вх. № 5390/18 від 19.03.2018 р.) про уточнення позовних вимог, яка за змістом є заявою про усунення недоліків у позовній заяві, та згідно з якою позивач просить суд зобов'язати Приватне підприємство «Ресурс ОСОБА_1» відшкодувати вартість автомобіля-мусоровоза марки ЗИЛ 4505 КО-413, інв. номер 70304, державний номер НОМЕР_1 серії КХС № 416014 в розмірі 12197,57 грн.

Поряд з цим, одночасно з позовом позивачем було подане клопотання № 01.07-15/185 від 16.02.2018 р. про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2018 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; задоволено клопотання Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи № 911/359/18 постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 10.04.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 3/09-Аі від 01.06.2009 р. щодо повернення орендованого майна, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати Приватне підприємство «Ресурс ОСОБА_1» відшкодувати Комунальному підприємству «Управління житлово-комунального господарства» вартість майна, а саме - автомобіля-мусоровоза марки ЗИЛ 4505 КО-413, інвентарний номер 70304, державний номер НОМЕР_1, серії КХС № 416014, в розмірі 12197,57 грн.

10.04.2018 р. до господарського суду Київської області від ПП «Ресурс ОСОБА_1» було подано відзив б/н, б/д (вх. № 6925/18 від 10.04.2018 р.), відповідно до якого відповідач зазначив, що ПП «Ресурс ОСОБА_1» не заперечує, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди транспортних засобів, що належить до комунальної власності № 3/09-Аі від 01.06.2009 р., на підставі якого було передано в оренду майно, в тому числі - автомобіль ЗИЛ 4505 КО-413, державний номер НОМЕР_1.

Відповідач зазначив, що зазначений вище автомобіль-мусоровіз використовувався за призначенням тривалий час, що призвело до значного зносу автомобіля. На даний час дія договору скінчилась, але повернути дане майно належним чином ПП «Ресурс ОСОБА_1» не має можливості, у зв'язку з чим відповідач визнає позов КП «Управління житлово-комунального господарства» щодо відшкодування вартості майна у розмірі 12197,57 грн. у повному обсязі.

10.04.2018 р. до господарського суду Київської області від ПП «Ресурс ОСОБА_1» було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 6924/18 від 10.04.2018 р.) про розгляд даної справи без участі представника відповідача, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні 10.04.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі; представник відповідача не з'явився.

У судовому засіданні 10.04.2018 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2009 р. між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» (орендодавець) та Приватним підприємством «Ресурс ОСОБА_1» (орендар) було укладено договір № 3/09-Аі оренди транспортних засобів, що належать до комунальної власності, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, а саме - транспортні засоби, що належать до комунальної власності, зокрема, автомобіль-мусоровіз марки ЗИЛ 4505 КО-413, інвентарний номер 70304, державний номер НОМЕР_1, серії КХС № 416014.

Згідно з пп. 1.2.2 п. 1.2 договору вартість майна, що підлягає оренді, згідно акту визначення вартості дорожніх транспортних засобів станом на 27.05.2009 р., зокрема, автомобіля-мусоровоза марки ЗИЛ 4505 КО-413, інвентарний номер 70304, складає 12197,57 грн.

У відповідності з пп. 2.5.2 п. 2.5 договору повернення майна орендодавцю здійснюється двосторонньою комісією. Майно повинно бути повернуте орендодавцю протягом 3 робочих днів з моменту закінчення строку дії цього договору. Якщо з вини орендаря стан об'єкту оренди, що повертається, буде гіршим, ніж на момент передачі його в оренду, орендар зобов'язується компенсувати вартість погіршеного майна.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців. Цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 30.04.2012 р.

Між ПП «Ресурс ОСОБА_1» та КП «Управління житлово-комунального господарства» було укладено ряд додаткових угод, якими було продовжено строк дії договору, у тому числі - № 1 від 01.05.2012 р., якою продовжено строк договору до 31.10.2012 р., № 2 від 01.11.2012 р. - продовжено строк договору до 30.04.2013 р., № 3 від 01.05.2013 р. - продовжено строк договору до 30.04.2014 р., № 4 від 01.05.2014 р. - продовжено строк договору до 30.04.2015 р., № 5 від 01.05.2015 р. - продовжено строк договору до 30.04.2016 р., № 7 від 01.05.2016 р. - продовжено строк договору до 30.04.2017 р., № 8 від 01.05.2017 р. - продовжено строк договору до 30.11.2017 р.

КП «Управління житлово-комунального господарства» було направлено на адресу ПП «Ресурс ОСОБА_1» претензію № 01.0715/1538 від 11.12.2017 р., відповідно до якої позивач просив відповідача терміново повернути майно з оренди, а саме - автомобіль ЗИЛ 4505 КО-413, інвентарний номер 70304, державний номер НОМЕР_1, серії КХС № 416014, яку було отримано відповідачем під розпис, про що свідчить напис про отримання на самій претензії.

ПП «Ресурс ОСОБА_1» було надано КП «Управління житлово-комунального господарства» відповідь на претензію б/н, б/д, відповідно до якої відповідач зазначив, що автомобіль-мусоровіз марки ЗИЛ 4505 КО-413, інвентарний номер 70304, державний номер НОМЕР_1, серії КХС № 416014 перебував в оренді за даним договором, проте ПП «Ресурс ОСОБА_1» не може повернути належним чином вищезазначений автомобіль, але погоджується відшкодувати вартість автомобіля відповідно до експертної оцінки.

Оскільки ПП «Ресурс ОСОБА_1» майно не повернуло та не відшкодувало вартість автомобіля, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та відповідно до умов договору, закону, інших правових актів України, а у випадках їх відсутності відповідно до умов, що звичайно ставляться або звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно зі ст. 759 ЦК України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 2 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 4 ст. 285 ГК України орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Поряд з цим, приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки умови договору № 3/09-Аі оренди транспортних засобів, що належать до комунальної власності від 01.06.2009 р. щодо повернення орендованого майна, сплати його вартості відповідачем не виконані, позовні вимоги щодо стягнення суми 12197,57 грн. вартості не повернутого із оренди майна матеріалами справи доведені та підтверджені документальними доказами.

У свою чергу, відповідач у відзиві б/н, б/д (вх. № 6925/18 від 10.04.2018 р.) визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем, суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд зазначає, що подана ПП «Ресурс ОСОБА_1» заява про визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, підписана директором відповідача.

Таким чином, вимоги КП «Управління житлово-комунального господарства» щодо зобов'язання ПП «Ресурс ОСОБА_1» відшкодувати вартість автомобіля-мусоровоза марки ЗИЛ 4505 КО-413, інв. номер 70304, державний номер НОМЕР_1 серії КХС № 416014 в розмірі 12197,57 грн. є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то судовий збір у розмірі 1762,00 грн. покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 191, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Приватне підприємство «Ресурс ОСОБА_1» (07100, АДРЕСА_1, код 33314769) відшкодувати Комунальному підприємству «Управління житлово-комунального господарства» (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код 31476318) вартість майна, а саме - ЗИЛ 4505 КО-413, інвентарний номер 70304, державний номер НОМЕР_1, серії КХС № 416014, у розмірі 12197 (дванадцять тисяч сто дев'яносто сім) грн. 57 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Ресурс ОСОБА_1» (07100, АДРЕСА_1, код 33314769) на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код 31476318) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення підписане 18.04.2018 р.

Суддя В.М. Бабкіна