Постанова

від 16.04.2018 по справі 813/1471/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/538/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5 сільради ОСОБА_6,

третьої особи ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, ухвалену під головуванням судді Гулкевич І.З. в м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5 сільська рада Городоцького району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 про визнання протиправним і скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5 сільська рада Городоцького району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_8, з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу №1111/16-16 від 12.02.2016.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що має на праві оренди у користуванні нежитлові будівлі за адресою ОСОБА_9,5,6,7 на земельній ділянці площею 2,9 га, що знаходяться на території ОСОБА_5 сільської ради. Відповідач, не маючи законних підстав, надав дозвіл у вигляді наказу №1111/16-16 від 12.02.2016 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 на території ОСОБА_5 сільської ради, орієнтовним розміром 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи. При тому судом неправильно застосовано норми матеріального та не дотримано норм процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, не надав належної оцінки факту наявності постійного землекористувача. Не врахував і тієї обставини, що позивач сплачував земельний податок. Відповідач перед видачею спірного наказу не перевірив правове становище земельної ділянки, зокрема, не подав відповідні запити до Держземагенства у Городоцькому районі, а ті відповідно до ОСОБА_5 сільської ради на території, якої знаходиться спірна земельна ділянка, а також не отримав відповідного погодження органу місцевого самоврядування у вигляді рішення сесії ОСОБА_5 сільської ради. Також вважає, що суд дійшов помилкового висновку, що надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою не призведе до жодного порушення його права, оскільки з метою реалізації права оренди на земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі і які ОСОБА_2 орендує в с.Долиняни по вул.П.Мирного, 5,6,7, розпорядженням голови Городоцької райдержадміністрації надано йому дозвіл на розроблення детального плану території щодо відведення земельної ділянки в оренду, однак виготовити детальний план території йому не вдається, оскільки в державному земельному кадастрі вже зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 4620983300:09:000,0020 на якій розташовані орендовані мною нежитлові будівлі. Кадастровий номер земельній ділянці присвоєний після виконання землевпорядних робіт ФОП Рудницьким на підставі оскаржуваного наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області. Тому вважає, що наказу ГУ Держгеокадастру порушує його законний інтерес як землекористувача та особи, яка претендує на реалізацію права власності або права користування земельною ділянкою.

Подаючи відзив на апеляційну скаргу, відповідач вважає доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі безпідставними, необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою що не підлягає до задоволення, оскільки оскаржуваним рішенням відповідача права позивача не було порушено. Зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_10 без задоволення, а суду першої інстанції постанову без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5 сільська рада вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на те, що нежитлові будівлі, які орендував ОСОБА_2 у ОСОБА_5 сільської ради, є знищені, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про погашення права власності у зв'язку із знищенням об'єктів нерухомого майна, внаслідок чого припинено дію договору оренди, тому і не може бути порушено оскаржуваним наказом право апелянта на оренду земельної ділянки, на якій знаходяться три об'єкти нерухомого майна, що розташовані по вул. Панаса Мирного, 5,6.7 у с. Долиняни Городоцького району. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 у відзиві на апеляційну скаргу просить її залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін, підтримавши доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Звертає увагу, що 08.09.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення права власності на нежитлові будівлі, що розташовані по вул. Панаса Мирного, за № 5,6,7 в с. Долиняни Городоцького району Львівської області у зв'язку з їх знищенням, а отже відповідні договори оренди цих приміщень припинили свою дію.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних мотивів.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №1111/ 16-16 від 12.02.2016 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 на території ОСОБА_5 сільської ради орієнтовним розміром 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Згідно договору оренди від 04.03.2016, укладеного між ОСОБА_5 сільською радою - орендодавцем та ОСОБА_2 - орендарем, передано в оренду комунальне окреме індивідуально визначене майно нежитлову будівлю комунальної власності площею 55,7 кв.м, що розташована по вул. П.Мирного,6, що на території ОСОБА_5 сільської ради з подальшим правом викупу.

Позивач, намагаючись виготовити детальний план території, де розташовані орендовані об'єкти, однак йому це не вдалося, оскільки в державному земельному кадастрі вже зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 4620983300:09:000:0020. Згодом йому стало відомо про наказ ГУ Держгеокадастру у Львівській області №1111/ 16-16 від 12.02.2016, з прийняттям якого не погодився, звернувшись до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив із того, що надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою не призводить до порушення прав позивача.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції і надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини шостої ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_11 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_11 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу наведених норм права необхідно вважати, що ними встановлені підстави, порядок передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Також надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою іншій особі, оскільки вказані підстави не свідчать про позитивне рішення щодо користування земельною ділянкою.

Судом також встановлено, що ОСОБА_5 сільська рада набула право власності на об'єкти нерухомості, але не право власності на земельну ділянку, на якій розташовані нерухомі об'єкти, які передані в оренду позивачу.

Відповідно до даних державної статистичної звітності з земельних ресурсів форми 6-зем, викопіювання з планово-картографічних матеріалів існуючих проектів землеустрою, наданих відділом Держгеокадастру у Городоцькому районі вказана земельна ділянка знаходиться у державній власності, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Згідно ст. 122 ЗК України розпорядником земель державної власності є Держгеокадастр та його територіальні органи.

Отже, враховуючи положення ст. 120 ЗК України, ОСОБА_5 сільська рада Городоцького району як власник об'єктів нерухомості, могла набути право власності на вищезгадану земельну ділянку.

В матеріалах справи наявні копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до яких внесено відомості про припинення права власності на нежитлові будівлі, що розташовані по вул. П.Мирного, 5,6,7 у с. Долиняни у зв'язку із їхнім знищенням.

З огляду на встановлено, а також беручи до уваги договори оренди, які припинили свою дію, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність порушень оскаржуваним наказом головного управління Держгеокадастру у Львівській області прав позивача, що зумовило відмову у задоволенні позову.

В судове засіданні апеляційної інстанції представником відповідача ОСОБА_4 надано інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за кадастровим номером 4620983300:09:000:0020, згідно якої вказана земельна ділянка площею 1,1987 га на території ОСОБА_5 сільської ради Городоцького району Львівської області належить на праві власності ОСОБА_7 Державну реєстрацію права власності здійснила 12.02.2018 Городоцька міська рада Львівської області за №24865210.

У справі, що розглядається, оскаржується наказ відповідача №1111/16-16 від 12.02.2016 стосовно земельної ділянки, на яку набуло право власності, отже виникає спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з набуттям права власності щодо спірної земельної ділянки, відтак судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що спір у даній справі станом на час прийняття постанови не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення визначені статтею 315 КАС України за пунктом четвертим частини першої якої суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, однак враховуючи, що на час розгляду справи в апеляційній інстанції виникли обставини, які виключають можливість розгляду справи за правилами адміністративного судочинства, необхідно частково задовольнити апеляційну скаргу, визнавши постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі нечинною, закривши провадження

Керуючись статтями 238, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 813/1471/17 визнати нечинною та закрити провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин - з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_12 судді ОСОБА_13 ОСОБА_14 Повне судове рішення складено 20.04.2018.