Рішення

від 19.04.2018 по справі 926/257/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2018 р. м. Чернівці Справа № 926/257/18

Суддя Т.І. Ковальчук, розглянувши справу № 926/257/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Дніпро,

до Державного підприємства «ОСОБА_1 Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 67)» , м. Сокиряни Чернівецької області

про стягнення штрафу в сумі 95440,00 грн.

за участю: секретаря судового засідання - Гаврилюк І.С.

представників сторін:

Позивача - не з'явився

Відповідача - ОСОБА_2, директор

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» звернулося з позовною заявою від 18.01.2018 р. за № НЮС-1/6 до Державного підприємства «ОСОБА_1 державної кримінально-виконавчої служби України (№ 67)» про стягнення 95440,00 грн. штрафу, передбаченого статтею 122 Статуту залізниць України.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що, здійснивши у вересні 2017 року зі станції Сокиряни Львівської залізниці групове відправлення вагонів № 65230732 та № 68747369 на станцію Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці, відповідач у накладній № 39197553 неправильно зазначив адресу одержувача вантажу - ТОВ «Універсал Груп» , що зафіксовано актом загальної форми і за що згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України з відповідача належить стягнути штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати.

Ухвалою від 07.02.2018 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 27.02.2018 р. за участю представників сторін, позивача зобов'язано надати докази виклику представника ТОВ «Універсал Груп» для участі у складанні акту загальної форми № 29 від 05.10.2017 року, документи на підтвердження посадового становища і повноважень осіб, які склали акт загальної форми № 29 від 05.10.2017 року (Ясик, Мирошниченко, ОСОБА_3), оригінал даного акту надати для огляду в підготовчому засіданні.

Цією ж ухвалою зобов'язано відповідача у строк до 27 лютого 2018 року надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову, копію Статуту ДП «ОСОБА_1 державної кримінально-виконавчої служби України (№ 67)» , одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.

До початку підготовчого засідання 27.02.2018 р. позивачем через канцелярію суду подано витребувані ухвалою від 07.02.2018 р. документи.

Ухвалою від 27.02.2018 р. підготовче засідання відкладено на 27.03.2018 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням відзиву на позов.

Ухвалою від 27.03.2018 р. продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів - до 07 травня 2018 року, розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 12.04.2018 р. за участю представників сторін.

У підготовчому засіданні 12.04.2018 р. оголошувалася перерва до 10-00 год. 19 квітня 2018 р.

До початку підготовчого засідання 19.04.2018 р. від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про зменшення суми штрафу та документи на його підтвердження.

Після перерви представник позивача в судове засідання 19.04.2018 р. не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представників ПАТ «Укрзалізниця» , оскільки позивачем подано всі необхідні докази (а.с. 59).

Представник відповідача в підготовчому засіданні 19.04.2018 р. проти розгляду справи без участі представника позивача не заперечував, з огляду на те, що відповідачем також подано всі необхідні документи та повідомлено про всі обставини справи, надав суду письмову згоду про розгляд справи по суті 19.04.2018 р. після закінчення підготовчого судового засідання.

Враховуючи письмову згоду відповідача на розгляд справи по суті в судовому засіданні 19.04.2018 р. та клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника ПАТ «Укрзалізниця» , те, що сторони подали всі документи і повідомили про всі відомі їм обставини, суд у відповідності до ч. 6 ст. 183, ст. 185 ГПК України усною ухвалою від 19.04.2018 р., занесеною у протокол судового засідання, ухвалив закрити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті того ж дня після закінчення підготовчого засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.04.2018 р. пояснив, що при відправці вагонів дійсно мало місце неправильне зазначення адреси одержувача вантажу ТОВ «Універсал Груп» , однак вини відповідача в цьому немає, оскільки така адреса вказана у договорі поставки, на підставі якого відповідач здійснював відправку вантажу. З огляду на скрутне фінансове становище просив зменшити належний до стягнення штраф.

Заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні 19.04.2018 р., беручи до уваги пояснення представника позивача в підготовчому засіданні щодо обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, та доказів, що їх підтверджують, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Як видно з доданої до позовної заяви копії залізничної накладної № 39197553 від 15.09.2017 року, відповідач ОСОБА_4 підприємство «ОСОБА_1 Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 67)» здійснило групове відправлення вагонів № 65230732 та № 68747369 з вантажем пісок будівельний зі станції Сокиряни Львівської залізниці до станції призначення Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці одержувачеві Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсал Груп» , ЄДРПОУ 34681261, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 20а (а.с. 13).

Вказана накладна від імені вантажовідправника - відповідача, підписана директором ДП «ОСОБА_1 Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 67)» ОСОБА_2

Як зазначає позивач у позові, 05.10.2017 р. по прибутті групової відправки № 39197553 на станцію призначення Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці виявлено, що зазначена відправником у накладній адреса одержувача ТОВ «Універсал Груп» не відповідає дійсній адресі названого товариства. Даний факт підтверджується направленою зі ст. Сокиряни телеграмою від 05.10.2017 р., в якій вказано, що: «вагони 65230732 68747369 відправка 39197553 фактично вважати адресу: м. Дніпро вул. Д. Кедріна 53А/156» (а.с. 15). На підставі вказаної телеграми на станції призначення Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці у накладній № 39197553 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 20а на м. Дніпро, вул. Д. Кедріна,53-а, офіс 156.

Також у матеріалах справи наявна заява директора ТОВ «Універсал Груп» ОСОБА_3 від 05.10.2017 р. за вих. № 30 про подачу вагонів № 65230732, № 68747369 на під'їзну колію на відповідальне зберігання до з'ясування правильної адреси (а.с. 25, 32).

Факт неправильного зазначення в залізничній накладній № 39197553 адреси вантажоодержувача ТОВ «Універсал Груп» дійсній адресі названого товариства зафіксована в Акті загальної форми № 29 від 05.10.2017 р., складеному працівниками станції Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.с. 14). Повноваження працівників ОСОБА_5 і ОСОБА_6 складати акти загальної форми підтверджуються наданими позивачем посадовими інструкціями чергового по залізничній станції Верхньодніпровськ ОСОБА_6 і агента комерційної станції Верхньодніпровськ ОСОБА_5 (а.с. 26-31). Керівник ТОВ «Універсал Груп» ОСОБА_3, зазначений в Акті загальної форми № 29 від 05.10.2017 р., участі в його складанні не брав.

Відповідно до частин 5, 6 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 3 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт» , цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначені Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 467.

Статутом залізниць регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

За визначеннями, наведеними в п. 6 Статуту залізниць України:

- вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - це зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення;

- вантажоодержувач (одержувач вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж;

- накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення;

- Правила перевезення вантажів (Правила) - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів;

У відповідності до пункту 23 Статуту залізниць України відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Дослідивши в судовому засіданні накладну № 39197553 від 15.09.2017 р., суд встановив, що цей документ підтверджує договірні відносини між позивачем і відповідачем щодо перевезення вантажу - піску будівельного, зі ст. Сокиряни Львівської залізниці на станцію Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці одержувачу ТОВ «Універсал Груп» у вигляді групової відправки вагонів №№ 65230732, 68747369.

Частина 1 пункту 24 Статуту залізниць України визначає, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Пунктом 1.1 Правил оформлення документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. № 138, далі - Правила), передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну), за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Згідно з пунктом 1.2 Правил накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку в трьох примірниках, один з яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією про приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 Правил відправник заповнює графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, у тому числі графи №№ 4, 5, в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адреса та його код. У графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Наявними у справі доказами - названою накладною, телеграмою від 05.10.2017 р., актом загальної форми № 29 від 05.10.2017 р. підтверджується той факт, що відповідач у перевізному документі - накладній № 39197553 від 15.09.2017 р., зазначив неправильну адресу одержувача, при цьому, в графі 55 електронним підписом директора відповідача ОСОБА_2 засвідчено правильність внесених відомостей до накладної.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить пункт 129 Статуту залізниць України про те, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Враховуючи, що згідно з частиною другою пункту 129 Статуту залізниць України комерційний акт складається для засвідчення вичерпного переліку обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу, то в усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, в тому числі неправильне зазначення адреси одержувача, оформляються актами загальної форми.

Як встановив суд, акт загальної форми № 29 від 05.10.2017 р. складено уповноваженими працівниками станції призначення Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці у відповідності до вимог Правил, відтак, цей документ є належним доказом, який підтверджує неправильне зазначення відправником (відповідачем) в накладній адреси одержувача.

Пунктом 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно з пунктом 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Пунктом 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому штраф, передбачений пунктом 122 Статуту залізниць України, підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки, а право вимагати стягнення такого штрафу мають як залізниці відправлення, так і призначення або транзитні.

Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, що укладається вантажовідправником із залізницею згідно з пунктом 24 Статуту і вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то й відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм, слід дійти висновку, що зазначення у накладній правильної адреси одержувача є обов'язком вантажовідправника, перевірка правильності заповнення цього реквізиту є правом залізниці, факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача засвідчується актом загальної форми, а з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

З огляду на викладене той факт, що в договорі поставки № Г-38/1 від 13.03.2017 р., на підставі якої відповідач відправляв вантаж за накладною № 39197553 одержувачу ТОВ «Універсал Груп» , адреса останнього була зазначена як м. Дніпро, вул. Макарова, 20а, не звільняє відповідача від відповідальності за неправильне зазначення в накладній адреси одержувача ТОВ «Універсал Груп» (а.с. 77-78).

Згідно накладної № 39197553 провізна плата складає 19088,00 грн. (графа 34), отже, п'ятикратна провізна плата становить 95440,00 грн. (5 х 19088,00 грн.), отже, розмір штрафу визначено позивачем правильно

Таким чином, у ході розгляду справи суд дійшов висновку, що порушення у вигляді неправильного зазначення відповідачем адреси одержувача в накладній № 39197553 доведено сукупністю наданих позивачем доказів, тому позовні вимоги про стягнення є обгрунтованими.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення суми штрафу, доводи відповідача та докази, якими він це клопотання обгрунтовує, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У пункті 6.4 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» з наступними змінами і доповненнями зазначено, що з урахуванням норм ст. 551 ЦК, ст. 233 ГК України суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

У пункті 12 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 21.05.2014 р. № 01-06/662/2014 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ) роз'яснено, що приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом Цивільного і Господарського кодексів України право суду зменшувати неустойку є втіленням принципів цивільного законодавства, заснованих, в тому числі, на забезпеченні судового захисту цивільних прав та інтересів на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

З доданих до клопотання відповідача про зменшення суми штрафу документів видно, що відповідач - державне підприємство, яке входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби, утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно-корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності (а.с. 63-69). ОСОБА_1 є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання, звернення стягнення на майно ОСОБА_1 не допускається.

Станом на 1 квітня 2018 року відповідач має значну заборгованість перед кредиторами - 24893 тис. грн., у тому числі 22800 тис. грн. з податків і зборів, 14000 тис. грн. за отримані товари, роботи, послуги (а.с. 70-76).

Встановлений факт неправильного зазначення адреси одержувача вантажу не завдав загрози залізничному руху, строки доставки вантажу залізницею через невірність адреси одержувача порушені не були, порушення зобов'язання носить одноразовий характер, не є значним та було негайно усунено в день прибуття вантажу на станцію Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці.

З огляду на вказане, беручи до уваги скрутний фінансовий стан відповідача, який підтверджений належними доказами, те, що позивачем не понесено додаткових витрат та йому не заподіяно матеріальних збитків, що в сукупності свідчить про надмірність суми штрафу у порівнянні з майновими втратами позивача, суд вважає за можливе застосувати до правовідносин сторін норми статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України і з урахуванням майнових інтересів ПАТ «Укрзалізниця» зменшити належний до стягнення з відповідача штраф, обчислений позивачем у п'ятикратному розмірі провізної плати, до розміру двох провізних плат у сумі 38176,00 грн. (19088,00 грн. х 2).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні позовні вимоги знайшли своє підтвердження, однак з урахуванням всіх обставин справи та клопотання відповідача про зменшення суми штрафу суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача зменшений до розміру двох провізних плат штраф у сумі 38176,00 грн., а в решті вимог у позові відмовити. При цьому, судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача у повному обсязі у зв'язку з тим, що позов є обґрунтованим, а розмір штрафу зменшений судом з огляду на наявність обставин, які надають підстави для такого зменшення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 20, ч. 1 ст. 129, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «ОСОБА_1 Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 67)» (60200, м. Сокиряни Чернівецької області, провулок Покровський, буд. 8, код ЄДРПОУ 08681139) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237) 38176,00 грн. штрафу за неправильне зазначення в накладній адреси одержувача та 1762,00 грн. судового збору.

3. У решті вимог у позові відмовити.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 267 ГПК України).

У судовому засіданні 19.04.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 20 квітня 2018 року.

Суддя Т.І. Ковальчук