Постанова

від 19.04.2018 по справі 807/14/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1819/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Довгополова О.М., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-2003 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року про повернення позовної заяви (головуючий у першій інстанції ОСОБА_1, м. Ужгород),

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2018 року Державна служба геології та надр України звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-2003 (далі - ТзОВ Карпати-2003 ) про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3548 від 09.12.2004.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року позовну заяву Державної служби геології та надр України в особі представника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-2003 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами повернуто позивачеві.

Із цією ухвалою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така протиправною, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким направити матеріали адміністративного позову до суду першої інстанції для відкриття провадження та продовження розгляду справи. В обґрунтування вимог апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву, не надавши можливість усунути наявні недоліки. Так ухвала про залишення без руху позовної заяви, датована 10 січня 2018 року отримано позивачем 16.01.2018, 25.01.2018 поштою була направлена заява з платіжним дорученням на виконання зазначеної ухвали. Отже, Державна служба геології та надр України в повному обсязі та у встановлені строки виконала вимоги ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.01.2018.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Згідно матеріалів справи, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року позовна заява Державна служба геології та надр України була залишена без руху з наданням 10-денного строку для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення копії ухвали.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10.01.2018 була надіслана позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену в позовній заяві. Копію зазначеної ухвали позивач отримав 16.01.2018 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 8801707387485.

30 січня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов лист Державної служби геології та надр України №04-0148 від 25.01.2018 з платіжним дорученням №45 від 24.01.2018 про сплату 162 грн судового збору. Згідно відбитку поштового штемпеля на конверті, яким напрнавлявся зазначений лист, такий був зданий 25.01.2018 у поштове відділення.

Апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для повернення позовної заяви позивачу з таких мотивів.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено, що Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі Мушта проти України ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач отримав ухвалу про залишення його позовної заяви без руху 16.01.2018, а станом на 30.01.2018 не усунув її недоліків, то така підлягає поверненню.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є передчасним та помилковим з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити)

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно матеріалів справи, копію ухвали судді Закарпатського окружного адміністративного суду від від 10 січня 2018 року позивачу було вручено 16.01.2018 (а.с. 11).

25 січня 2018 року Державною службою геології та надр України здано на пошту лист №04-0148 від 25.01.2018 з платіжним дорученням №45 від 24.01.2018 про сплату 162 грн судового збору (а.с. 15-17).

Відповідно до ч. 9 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

За таких обставин суд дійшов переконання про підставність вимог викладених в апеляційній скарзі щодо того, що позивач в повному обсязі та у встановлені строки виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, а суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про повернення позовної заяви, що призвело до позбавлення права позивача на судовий захист.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала через порушення норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 243, 250, 308, 310, ч. 3 ст. 312, п. 4 ч.1 ст. 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 807/14/18 скасувати.

Справу за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-2003 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами направити до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді О.М. Довгополов

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 20 квітня 2018 року.