Постанова

від 23.04.2019 по справі 807/14/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/3405/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, ухвалене суддею Гаврилко С.Є. у м. Ужгороді о 15 год. 58 хв. у справі № 807/14/18 за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-2003 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду у якому просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3548 від 09.12.2004 року виданого товариству з обмеженою відповідальністю Карпати-2003 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки відповідачем не виконано вимоги спеціального дозволу на користування надрами та угоди до нього щодо подання щорічного звіту форми 5-гр. як підтвердження експлуатації корисних копалин та пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин затверджене постановою КМУ від 22.12.1994 року № 865 щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, то це із врахуванням пункту 5 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра, є підставою для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на їх користування.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, Державна служба геології та надр України, яка просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та виходить з мотивів аналогічних тим, які наведені в позовній заяві.

Позиція відповідача зводиться до того, що ним ще 30.01.2016 року подано звітність запасів корисних копалин за 2015 рік за формою 5-гр., а отже виконано свій обов'язок щодо подання звітності передбачений п. 4 Спеціального дозволу на користування надрами № 3548 від 09.12.2004 року.

Оскільки належним чином повідомлені про розгляд справи сторони не з'явилися, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено те, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Карпати-2003 зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРОПУ 32737563, за адресою 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Нікітіна, 26.

Державна служба геології та надр України надала товариству з обмеженою відповідальністю Карпати-2003 спеціальний дозвіл на користування надрами № 3548 від 09 грудня 2004 року, а саме на видобування пісків в якості сировини для будівельних робіт.

22 грудня 2015 року Державна служба геології та надр України та ТзОВ Карпати-2003 з іншої сторони, уклали угоду № 3548 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 3548 від 09 грудня 2004 року.

Наказом Державної служби геології та надр України від 23 грудня 2015 року № 438 Щодо проведення систематичного аналізу Державного балансу запасів корисних копалин , Державне науково-виробниче підприємство Державний геологічний фонд України спільно із Державною комісією України по запасах корисних копалин уповноважено провести аналіз державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами та надати Державній службі геології та надр України відомості у форматі Excel за відповідною формою, у термін до 15 січня 2016 року.

Листом від 13 січня 2016 року № 02/302-0021 Державне науково-виробниче підприємство Державний інформаційний геологічний фонд України повідомило Державну службу геології та надр України про те, що від ТзОВ Карпати-2003 не надходило інформації щодо руху запасів.

Листом від 04 квітня 2016 року № 5587/13/14-16 позивач просив відповідача повідомити Державну службу геології та надр України про дату розгляду Державною комісією України по запасах корисних копалин поданих відповідачем матеріалів геолого-економічної оцінки родовища корисних копалин для повторної державної оцінки. Вказаний лист отриманий відповідачем 13 квітня 2016 року про що свідчить рекомендоване повідомлення поштового відправлення (а.с. 52, 53).

У зв'язку з невиконанням відповідачем вказаної вимоги, наказом від 01 вересня 2016 року № 287 встановлено 60 календарних днів для усунення порушень у зв'язку з ненаданням щорічного звіту перед ДНВП Геоінформ України щодо руху запасів за формами № 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2015 рік, згідно з переліком наведеним у додатку до цього наказу.

Оскільки доказів усунення відповідачем допущених ним порушень у визначений Державною службою геології та надр України строк не надано, то наказом Державної служби геології та надр України від 11 січня 2017 року № 5 Щодо зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень відповідачу встановлено 60 календарних днів для усунення порушень законодавства про надра.

Листом від 04 жовтня 2017 року № 22286/02/14-17 відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня отримання цього листа надати до Держгеонадр України власну пропозицію (згоду/не згоду) на припинення права користування надрами.

Оскільки відповідачем не надано відповіді на вказаний лист, Держгеонадра України звернулись до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано свій обов'язок передбачений п. 4 Спеціального дозволу на користування надрами № 3548 від 09.12.2004 року щодо подання звітності за формою 5-гр.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).

Згідно з пунктом 23 Порядку № 615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Частиною 1 статті 26 Кодексу України про надра (далі - Кодекс) визначені підстави припинення права користування надрами, відповідно до якої право користування надрами припиняється в разі:1) якщо відпала потреба в користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано в користування; 4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом 2 років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої в користування ділянки надр.

Відповідно до частини 2 статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, в разі незгоди користувачів - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Необхідність припинення права користування надрами, позивач обґрунтовує з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 26 Кодексу, а саме порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Оскільки незгоди користувача надрами, ТзОВ Карпати-2003 , як і іншої відповіді, позивач не отримав, то в порядку частини 2 статті 26 Кодексу України про надра звернувся з позовом до суду про припинення права на користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу.

Верховний Суд в постанові від 19 березня 2019 року справа № П/811/708/16 при вирішенні аналогічного спору зазначив, що суди попередніх інстанцій за умов коли від надрокористувача не надійшло жодної відповіді стосовного згоди чи незгоди на припинення права на користування надрами, дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для вирішення питання про анулювання спеціального дозволу на користування надрами у судовому порядку. Тобто, на думку Верховного Суду такий позов повинен розглядатись в судовому порядку з наданням оцінки фактичним обставинам правопорушення.

Відповідно до пункту 4 спеціального дозволу на користування надрами № 3548 від 09.12.2004 року та пункту 7 підпункту 7.2 угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 22.12.2015 року № 3548 надрокористувач зобов'язаний в установленому порядку подавати до Держгеонадр України щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр.

Таким чином, подання до Держгеонадр України щорічних звітів відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр., як підтвердження видобування корисних копалин, прямо визначено угодою і спеціальним дозволом. При цьому цей обов'язок стосується лише подання звітів форми № 5-гр, а не 6-гр, 7-гр, як цього вимагає позивач.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариством з обмеженою відповідальністю Карпати-2003 29 січня 2016 року листом № 1 адресованого Держаній службі геології на надр України, надіслано звіт про виконання програми робіт за 2015 рік (а.с. 159, 160). Листом від 29 січня 2016 року № 2 позивачу надіслано звітний баланс запасів корисних копалин форми 5-гр. за 2015 рік. Відправлення цих листів підтверджується копіями квитанцій ЗД УДППЗ Укрпошта від 30 січня 2016 року.

Отже, відповідачем виконано обов'язок щодо подання звіту відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр за 2015 рік.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що однією з підстав для припинення права на користування надрами є невиконання обов'язку щодо подання звіту форми 5-гр. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що подання звіту поза встановленими строками, а саме за поза межами 20 числа першого місяця року наступного за звітним, не створює підстави для застосування заходів реагування у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування надрами, оскільки визначальним для застосування цих заходів є неподання звіту, а не його подання пізніше. Вказане, на думку суду апеляційної інстанції, спростовує одну з підстав позову, а саме подання звіту поза межами строку визначеного на його подання.

Крім того, Держгеонадра у позовній заяві зазначає, що відповідачем порушено пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (далі - Положення № 865).

Згідно з пунктом 25 Положення № 865, повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Як зазначає позивач, наказом № 287 від 01.09.2016 року відповідачу надано термін для усунення порушення пункту 25 Положення № 865, а не у зв'язку із ненаданням щорічного звіту перед ДНВП Геоінформ України щодо руху запасів за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2015 рік.

Отже, підставою для анулювання спеціального дозволу № 2302 від 13 листопада 2000 року є невиконання відповідачем вимог вищезазначеного наказу ДСГН України та не усунення порушень, визначених у цьому наказі, зокрема, порушення пункту 25 Положення № 865.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в угоді про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 3548 від 22.12.2015 року жодних вимог щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин не міститься.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що пункт 25 Положення № 865, недотримання вимог якого стало підставою для зупинення дії спеціального дозволу та подальшого порушення питання щодо його анулювання у судовому порядку, був нечинним на момент виникнення спірних правовідносин (грудень - жовтень 2017 року). Така позиція обґрунтована наступним.

Так, пунктом 25 Положення № 865 (у редакції, чинній до 26 березня 2008 року) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов'язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин внесені зміни до пункту 25 Положення № 865 та викладено у наступній редакції:

Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці .

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність з 12 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06 вересня 2005 року, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.

Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

Конституційний Суд України у рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Крім того, у пункті 2 рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/ зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Водночас, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 зміни та доповнення до Положення № 865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення не відновлювалась.

Відновлення чинності пункту 25 Положення № 865 мало місце лише у грудня 2017 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України Про внесення зміни до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин , якою пункт 25 Положення № 865 викладено у новій редакції.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки станом на час прийняття позивачем рішення про зупинення дії спеціального дозволу № 3548 від 09 грудня 2004 року, а саме 11 січня 2017 року, норма пункту 25 Положення № 865 була нечинною, то фактично відсутні підстави вважати, що ТзОВ Карпати-2003 допустило порушення умов користування надрами та, відповідно, відсутні підстави для анулювання спеціального дозволу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21 серпня 2019 року (справа № 807/1332/17).

Таким чином, судом першої інстанції вірно вирішено справу, незважаючи на те, що для оцінки питання про проведення повторної державної експертизи оцінки запасів корисних копалин ним не наведено жодних мотивів. Однак, на думку суду апеляційної інстанції правильне по суті рішення не може бути скасоване лише з формальних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року в справі № 807/14/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 25.04.2019 року