Ухвала

від 19.04.2018 по справі 820/8783/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 квітня 2018 р.Справа № 820/8783/14 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1, суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

розглянувши клопотання керівника Кооперативу "Фортиссимо" ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 по справі № 820/8783/14

за позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Харківській області

до Кооперативу "Фортиссимо"

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 задоволено адміністративний позов Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Харківській області до Кооперативу "Фортиссимо" про припинення юридичної особи.

На зазначену постанову суду керівником Кооперативу "Фортиссимо" ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу.

Разом із апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів вважає вказані у ньому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.

Відповідно до п. 13 Розділ VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України у редакції чинній з 15 грудня 2017 року) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Згідно з ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року було направлено Кооперативу "Фортиссимо", проте за закінченням терміну зберігання повернувся конверт з вищезазначеною постановою (а.с. 23-25).

Апеляційну скаргу подано апелянтом до суду 06 квітня 2018 року, тобто зі значним порушенням строків на апеляційне оскарження постанови суду.

Клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи і прийняття постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем оскаржено судове рішення зі спливом майже чотрьох років, тобто не дотримано розумних інтервалів часу для вживаття заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження.

Незнаходження за місцем рєстрації та неповідомлення про зміну місцезнаходження юридичиної особи не можуть бути визнані такими обставинами, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

Керуючись 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави, вказані в заяві керівника Кооперативу "Фортиссимо" ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 по справі № 820/8783/14, та відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 по справі № 820/8783/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5