Постанова

від 23.10.2018 по справі 820/8783/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року

Київ

справа №820/8783/14

адміністративне провадження №К/9901/54270/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кооперативу Фортиссимо на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (судді: Г.Є. Бершов (головуючий), І.М. Ральченко, В.В. Катунов) у справі № 820/8783/14 за позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Кооперативу Фортиссимо про припинення юридичної особи,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - позивач, контролюючий орган, Харківська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області) звернулась до суду з позовом до Кооперативу Фортиссимо (далі - відповідач) про припинення юридичної особи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року задоволено адміністративний позов. Припинено юридичну особу - Кооператив Фортиссимо (код ЄДРПОУ - 06960221, місцезнаходження: 62416, Харківська обл., смт. Пісочин, вул. Чапаєва, б.75).

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області у повному обсязі.

4. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції). Рішення апеляційного суду мотивоване відсутністю поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні рішення не було враховано положень Конституції України щодо гарантування захисту прав і свобод у судовому порядку, а також того, що керівник Кооперативу Фортиссимо не отримував постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року про припинення юридичної особи, про що суд апеляційної інстанції був повідомлений, та тривалий час перебував за межами Харківської області у зв'язку з чим був позбавлений можливості подавати податкову звітність до контролюючого органу, тому суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.

7. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):

9.1. Пункт 4 частини першої статті 299.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

9.2. Частина третя статті 299.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

11. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року залишено без руху апеляційну скаргу Кооперативу "Фортиссимо" та надано десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме - для надання відповідачем заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин для поновлення такого строку та доказів поважності пропуску строку апеляційного оскарження.

12. Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем отримано 24 квітня 2018 року, що ним не заперечується.

13. На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем була надіслана заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

14. Підставами, що наведені скаржником як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказано відсутність керівника Кооперативу "Фортиссимо" за місцем реєстрації відповідача, перебування його за межами Харківської області у зв'язку з чим він був позбавлений можливості подавати податкову звітність до контролюючого органу та не отримав рішення суду першої інстанції.

Проте наведені підстави суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав не поважними.

Суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Проте, наведені скаржником обставини не є об'єктивно непереборними, які унеможливили вчасне звернення з апеляційною скаргою, і такі залежали виключно від волевиявлення скаржника.

У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою".

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

У зв'язку цим, суд, враховуючи, що заявник не обґрунтував поважність причин пропуску строку на оскарження майже на 4 роки, дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції щодо відмови у поновленні строку на оскарження узгоджуються із правомірною метою, а саме дотримання принципу правової визначеності. Натомість, поновлення пропущеного строку без наведення відповідних причин не узгоджувалось би із вказаним принципом.

При цьому, співвідношення між вжитими засобами у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження та поставленою метою - дотримання принципу правової визначеності, на думку суду, є пропорційним, оскільки поновлення строку на оскарження судового рішення без поважних причин було б порушенням принципу остаточності рішення, що негативно вплинуло б на права інших учасників провадження.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, відмова у відкритті апеляційного провадження, за встановлених обставин, є єдиним правомірним засобом, який, в тому числі, дозволяє гарантувати дотримання прав й інших учасників провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Таким чином, оскільки зазначені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження Кооперативом Фортиссимо підстави поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції правильно визнав неповажними, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

17. Враховуючи пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Кооперативу Фортиссимо на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кооперативу Фортиссимо залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 820/8783/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду