Рішення

від 16.04.2018 по справі 760/23792/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/458/18

Справа №760/23792/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ЖБК ЗЕНІТ про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 29,1 кв.м., житловою площею 15,1 кв.м., в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07.11.2017 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29.11.2017 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду.

При зверненні до суду позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що 28.09.2988 року виконавчим комітетом КМР народних депутатів було видано члену ЖБК ЗЕНІТ ОСОБА_3 на сім'ю з одного чоловіка ордер на право зайняття в порядку обміну житлового приміщення житловою площею 15,3 кв.м., що складається з однієї ізольованої квартири АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року батько позивача ОСОБА_3 помер.

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Зазначена квартира є кооперативною, вона побудована ЖБК ЗЕНІТ . Спадкодавець був членом ЖБК ЗЕНІТ та приймав пайову участь у будівництві цієї квартири і став її власником після того, як вніс пайовий внесок за квартиру.

За життя спадкодавець ОСОБА_3 не визначив подальшу долю майна, що залишилась після його смерті, правом на складання заповіту не скористався.

Спадкоємцями першої черги за законом став позивач - син ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 мати спадкодавця.

Зазначив, що він прийняв спадщину після смерті спадкодавця на підставі ст. 1269 ЦК України, звернувшись 27.03.2017 року до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 не приймала.

23.10.2017 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі позивачу свідоцтва на право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності за померлим квартири АДРЕСА_1.

Вважає, що він має право на спадкування за законом, оскільки ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року набув право власності на спірну квартиру 20.09.1988 року разом зі сплатою в повному обсязі паєнакопичення за вказану квартиру, на підставі ст. 15 Закону України Про власність .

На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Також, просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення рішення по справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі та просила справу розглядати без її участі, проти ухвалення рішення не заперечувала.

Від представника третьої особи ЖБК ЗЕНІТ надійшли письмові пояснення в яких він просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що обов'язковою умовою для визнання права власності на квартиру у ЖБК особі, яка вселяється в квартиру ЖБК, є прийняття її в члени кооперативу та внесення паєнакопичення.

Належність квартири у будинку ЖБК до власності визначається не тільки фактом внесення паю ЖБК, а й набуття особою, яка вселяється членства у кооперативі.

В свою чергу, спадкоємцем не було виконано вимоги діючого законодавства щодо набуття статусу власника квартири у кооперативі, а відтак спірна квартира не може бути предметом позову щодо визнання за спадкоємцем права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

Представники третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явились в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників третьої особи.

Врахувавши заяви позивача та відповідача, письмові пояснення представника третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.09.1988 року виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів було видано ОСОБА_3 на сім'ю з одного чоловіка ордер на право зайняття в порядку обміну житлового приміщення, житловою площею 15,3 кв.м., що складається з однієї кімнати ізольованої квартири АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 12.12.2016 року виданого Відділом державної реєстрації смерті ОСОБА_4 територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги є син померлого позивач ОСОБА_1, та його мати відповідач ОСОБА_2

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 на підставі ст. 1269 ЦК України, звернувшись 27.03.2017 року до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_2 спадщину не прийняла. До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась, що підтверджується матеріалами спадкової справи№240/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3

Після спливу шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини позивач звернувся до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3, а саме квартири АДРЕСА_1.

23.10.2017 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну квартиру.

Підставою для відмови було те, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано за померлим в органі, який здійснює державну реєстрацію нерухомого майна, на що слід зазначити наступне.

З довідки ЖБК ЗЕНІТ №24 від 03.10.2017 року вбачається, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року був власником особового рахунку квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 сплатив пайовий внесок 20.09.1988 року у розмірі 2562,11 руб.

Заборгованість по сплаті пайового внеску відсутня.

З інформаційної довідки НОМЕР_2 від 27.04.2017 року Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна вбачається, що спірна квартира на праві власності не зареєстрована, тобто ОСОБА_3 своє право власності не зареєстрував.

Ст. 15 Закону України Про власність передбачено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Відповідно до ч. 2 п 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Відповідно до ч. 1 п. 16 вказаної Постанови, при вирішенні спорів у зв'язку зі спадкуванням за заповітом суд повинен застосовувати правила глави 85 ЦК та враховувати, що заповідач, зокрема має право: призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Як встановлено вище, ОСОБА_3 повністю сплатив пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1.

Отже, відповідно до ст. 15 Закону України Про власність спадкодавець, ОСОБА_3, за життя набув право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Заперечення представника третьої особи судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Позивач просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 29,1 кв.м., житловою площею 15,1 кв.м., в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, про необхідність визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1,2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір за подання позовної заяви 5872,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 5872,00 грн.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 Про судову практику у справах про спадкування , ст. 15 Закону України Про власність , ст. ст. 321, 328, 392, 1216, 1217, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ЖБК ЗЕНІТ про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на квартиру АДРЕСА_1,загальною площею 29,1 кв.м., житловою площею 15,1 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 5872,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1;

Відповідач: ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2;

Третя особа: ЖБК ЗЕНІТ , код ЄДРПОУ 22905776, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Тополева, 6.

Суддя