Постанова

від 19.04.2018 по справі 810/1013/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

19 квітня 2018 року

справа №810/1013/16

адміністративне провадження №К/9901/18360/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2016 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фоззі-Фуд до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі по тексту - Товариство, платник податків, позивач) звернулось з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 лютого 2016 року №0000173901, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 70 292 752 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

29 квітня 2016 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2016 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 19 лютого 2016 року №0000173901.

Судові рішення мотивовані тим, що факт здійснення спірних господарських операцій позивача із Товариствами з обмеженою відповідальністю Бєлтранс , СФС Трейд , Агробіотрейд щодо поставок соняшникової олії, сої та соняшникової макухи, а також правомірність формування даних податкового обліку (суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) позивача за господарськими операціями із названими контрагентами повністю підтверджуються матеріалами справи, а доводи податкового органу про протилежне в ході судового розгляду справи свого підтвердження не знайшли.

В квітні 2017 року податковим органом до Верховного Суду України подано заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій відповідач просив скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та відмовити Товариству в позові.

В якості підстав для перегляду судового рішення податковий орган посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції однакових за змістом норм матеріального права, зокрема положень пунктів 198.2 і 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження своєї позиції посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2016 року у справі №К/800/43194/15 та від 16 липня 2015 року у справі №К/9991/33697/12, в яких суд касаційної інстанції, застосувавши (зокрема, але не виключно) положення пункту 138.2 статті 138, пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (справа №К/800/43194/15), а також положення статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (справа №К/9991/33697/12), на основі оцінки фактичних обставин справ дійшов висновків про безтоварність спірних господарських операцій позивачаів з їхніми контрагентами та безпідставне формування позивачами розміру від'ємного значення податку на додану вартість за спірними господарськими операціями за періоди, що перевірялися (справа №К/800/43194/15), а також дійшов висновку про неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи, внаслідок чого направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції (справа №К/9991/33697/12).

10 травня 2017 року ухвалою Верховного Суду України відкрито провадження у справі за заявою податкового органу про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції.

15 січня 2018 року заяву разом з матеріалами справи №810/1013/16 передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з набранням чинності Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

12 лютого 2018 року ухвалою судді Верховного Суду справу №810/1013/16 прийнято до свого провадження.

Відповідно до пункту першого частини першої Розділу 7 Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

З урахуванням наведеного, розгляд заяви податкового органу здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.

Суди попередніх інстанцій установили.

У період з 24 грудня 2015 року по 16 січня 2016 року посадовими особами податкового органу на підставі наказу від 24 грудня 2015 року №1106 та згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариствами з обмеженою відповідальністю Бєлтранс , СФС Трейд , Агробіотрейд за період з 01 травня 2015 року по 31 липня 2015 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 22 січня 2016 року №55/22-10-39-10/32294926, згідно висновків якого встановлено порушення Товариством вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, пунктів 2.4, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, в результаті чого встановлено завищення Товариством суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2015 року в сумі 70 292 752 грн.

Висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю Бєлтранс , Товариством з обмеженою відповідальністю СФС Трейд , Товариством з обмеженою відповідальністю Агробіотрейд зроблені із посиланням на те, що контрагенти позивача, за наявною у податкового органу інформацією, не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій з поставки товарів, та на окремі недоліки товарно-транспотрних накладних, виписаних в процесі виконання договору поставки від 3 листопада 2014 року №0311/04 між позивачем та Товариством з обмеженою віждповідальністю Бєлтранс , на неможливість встановлення походження товарів до того, як вони були реалізовані позивачу зазначеними контрагентами в процесі виконання спірних господарських операцій.

На підставі висновків зазначеного акту первірки податковим органом 19 лютого 2016 року прийняте спірне податквове повідомлення-рішення №0000173901, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 70 292 752 грн.

Підтримуючи висновки судів попередніх інстанцій щодо доведеності реальності спірних господарських операцій Товариства із його контрагентами, суд касаційної інстанції виходив з достатності у матеріалах справи та правильності їх оцінки судами первинних документів, наданих на підтвердження здійснення господарських операцій поставки соняшникової олії, сої та соняшникової макухи від вказаних контрагентів позивачу (договорів поставок, специфікацій до них, видаткових і податкових накладних, актів прийому-передачі товарів, товарно-транспортних накладних, посвідчення якості, книги реєстрації довіреностей), а також підтвердження цими документами витрат, понесених Товариством у зв'язку з придбанням товарів, а отже дійшов висновку про правомірність визначення позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому суд застосував положення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

В силу встановлених главою третьою Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень суду та підстав перегляду судових рішень суду (судів) касаційної інстанції, Верховний Суд позбавлений можливості повторно досліджувати встановлені і оцінені судами фактичні обставини справи.

Аналіз судового рішення, про перегляд якого подано заяву, а також судових рішень, наданих на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, свідчить про те, що вони ухвалені за різних фактичних обставин справ, що зумовило різну оцінку обставин справ судом.

Факт неоднакового застосування судом касаційної інстанції однакових за змістом норм матеріального права свого підтвердження не знайшов.

Конкретними фактичними обставинами даної справи, а також справ, судові рішення в яких долучені на підтвердження доводів заяви про перегляд судового ріення, зумовлена й різна оцінка касаційним судом обставин таких справ.

Так, виконання ремонтно-будівельних робіт (предмет господарських операцій у справі №К/800/43194/15) і поставка продовольчих товарів (предмет господарських операцій у даній справі) в силу особливостей здійснення відповідних господарських операцій, в тому числі з огляду на конкретні умови відповідних правочинів, передбачають встановлення судом певного комплексу фактичних обставин, що входять до предмету доказування конкретної справи і які в кожній конкретній справі є відмінними, що, в свою чергу, впливає на висновки суду. Крім того, конкретні обставини, що мали місце у справі №К/800/43194/15 і були вирішальними при її вирішенні (підписання первинних документів від імені контрагента позивача невстановленими особами), у даній справі місця не мали.

Сам факт того, що суд дійшов висновку про нереальність господарських операцій в одних справах, в той час як в інших справах суд підтримав позиції позивачів, сам собою не може свідчити про наявність різного правозастосування, але про різну оцінку судом обставин справ.

Безпідставними є також посилання податкового органу на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2015 року у справі №К/9991/33697/12, оскільки цим судовим рішенням не було вирішено справу по суті, а направлено її на новий розгляд до суду першої інстанції, крім того у справі №К/9991/33697/12 судом касаційної інстанції застосоване відмінне від даної справи матеріальне право.

Відповідно до частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України непідтвердження обставин, які стали підставою для перегляду справи, або якщо норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно, у задоволенні заяви про перегляд судового рішення належить відмовити.

З аналізу доводів заяви податкового органу висновується, що відповідач фактично незгодний із кінцевим судовим рішенням, яке набрало законної сили, в частині судової цінки обставин справи і просить здійснити його перегляд, а не ставить перед Верховним Судом питання вирішення проблеми неоднакового правозастосування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 235-242, 244, 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, Суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2016 року відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Гончарова

І.Я.Олендер