Постанова

від 11.04.2018 по справі 910/8475/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/8475/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

позивача - адвокат Дирдін М.Є.

відповідача - Глущенко Д.В.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус",

відповідач - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

розглянувши касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 02.10.2017

у складі колегії суддів: Майданевича А.Г. (головуючого), Михальської Ю.Б., Суліма В.В.

та на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.07.2017

у складі судді: Ковтуна С.А.

у справі № 910/8475/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус"

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 9 464 722,09 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Проектна компанія Ярус до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 9 464 722,09 грн., з яких: 2 189 899,25 грн. 3% річних, 7 274 822,84 грн. інфляційних.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на таке. Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), неналежним чином виконувало свої зобов'язання за договором № 049-13/1/27 від 31.10.2007, у зв'язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю Проектна компанія Ярус звернулося з позовом до суду про визнання частково недійсним договору та стягнення з відповідача 57 931 419,11 грн.. 18.03.2013 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення № 5011-41/15193-2012 про стягнення з відповідача 45006375,42 грн. боргу та 50 016,22 грн. судового збору. Відповідач сплатив 45 006 375,42 грн. боргу лише 07.02.2017.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі №910/8475/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" 2 189 899,25 грн. 3% річних, 7 274 822,84 грн. інфляційних та 141 970, 83 грн. судового збору.

4. Не погодившись з прийнятим рішенням суду Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі №910/8475/17 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі №910/8475/17 залишено без змін.

6. На підтвердження зазначеної позиції, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

6.1 . 31.10.2007 товариство з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус", Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство "Київський метрополітен" уклали інвестиційний договір № 049-13/1/27 про інвестування будівництва накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метрополітену між станціями "Чернігівська" та "Дарниця" з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торгівельно-офісного та розважального призначень, паркінгу, супутньої інфраструктури на станціях метрополітену "Чернігівська", "Дарниця" та вздовж ділянки "Чернігівська" - "Дарниця" у Дніпровському районі м. Києва (далі - договір).

6.2 Неналежне виконання умов зазначеного вище договору було предметом розгляду у справі №41/15193-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання частково недійсним договору та стягнення 57 931 419,11 грн.

6.3 Так, 18.03.2013 Господарський суд міста Києва у справі №41/15193-2012 прийняв рішення про стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" 45 006 375,42 грн. основного боргу та 50 016,22 грн. судового збору.

6.4 У зв'язку з неналежним виконанням рішення Господарський суд міста Києва від 18.03.2013 у справі №41/15193-2012, у травні 2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 9 464 722,09 грн., з яких: 2 189 899,25 грн. 3% річних, 7 274 822,84 грн. інфляційних.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано касаційну скаргу, яку мотивовано тим, що оскаржувані рішення прийнято з неповним дослідженням доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі № 910/8475/17 скасувати, та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

7.1 Представник скаржника в судовому засіданні 11.04.2018 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. 05.04.2018 ТОВ "Проектна компанія "Ярус" подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

8.1 Представник позивача в судовому засіданні 11.04.2018 проти касаційної скарги заперечив з підстав викладених у відзиві на позов.

Позиція Верховного Суду

9. 23.10.2017 Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через Київський апеляційний господарський суд подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі № 910/8475/17, підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8475/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 02.02.2018.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8475/17 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017; призначено розгляд касаційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на 11.04.2018 об 11 год. 45 хв.

12. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

13. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

15. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

16. Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

17. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

18. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

19. Підстави для звільнення від відповідальності визначені у статті 613 Цивільного кодексу України (прострочення кредитора) та статті 617 Цивільного кодексу України (наявність випадку або непереборної сили), які в даному випадку відсутні.

20. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

21. Отже, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях дійшли вірного висновку про те, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

22. За статтею 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач виконав свої зобов'язання щодо сплати 45 006 375,42 грн. лише 07.02.2017.

24. Оскільки вимоги у даній справі є похідними від вимог у справі №41/15193-2012, суди попередніх інстанцій перевіривши розрахунок позивача дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.

25. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

26. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

27. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

28. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

29. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень були дотримані.

30. Доводи скаржника про те, що він неодноразово звертався до суду із заявами про відстрочення виконання рішення від 18.03.2013 у справі № 5011-41/15193-2012 та про зміну способу його виконання, в задоволенні яких ухвалами суду відмовлено, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до уваги не беруться з огляду на те, що такі звернення не звільняли скаржника від обов'язку виконувати вказане рішення суду.

31. Доводи скаржника про те, що для застосування такої форми відповідальності як відшкодування збитків необхідна одночасна наявність 4-х умов, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до уваги не беруться з огляду на те, що предметом позовних вимог у даній конкретній справі є стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які за своєю правовою природою не є збитками а являються відповідальністю за невиконання грошових зобов'язань.

32. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

33. За таких обставин рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

34. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі № 910/8475/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі № 910/8475/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко