Постанова

від 11.04.2018 по справі 904/10246/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/10246/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Ткач І.В.,

судді: Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представники учасників справи:

позивача - Левченко О.В.,

відповідача - Акулов Є.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2017

(головуючий - Кощеєв І.М., судді Євстигнеєв О.С., Чус О.В.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017

(суддя Золотарьова Я. С.)

у справі № 904/10246/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манітоба"

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 18 244 743,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

Зміна складу колегії суддів Верховного Суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018 для розгляду справи № 904/10246/14 визначено колегію суддів у складі: Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2018 (колегія суддів у складі: Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.) відкрито касаційне провадження у справі №904/10246/14 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та призначено її розгляд на 21 березня 2018 року.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду за № 622 від 19.03.2018 у зв'язку перебуванням судді Мамалуя О.О. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/10246/14.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/10246/14 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Ткач І.В. - головуючий, судді Стратієнко Л.В., Студенець В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Манітоба" (далі - ТОВ "Манітоба") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "ПГЗК") про стягнення 18 244 743,87 грн в рахунок погашення заборгованості за простими векселями: АА 0103601 від 17.08.2007 на суму 40 580,70 грн; АА 0103602 від 23.08.2007 на суму 164 204,42 грн; АА 0103603 від 13.08.2007 на суму 38 729,00 грн; АА 0103604 від 12.09.2007 на суму 678 006,00 грн; АА 0103605 від 13.08.2007 на суму 760 761,92 грн; АА 0103606 від 03.09.2007 на суму 117 885,38 грн; АА 0103632 від 09.10.2007 на суму 2 668 946,10 грн; АА 0103633 від 09.10.2007 на суму 12 355 970,44 грн; АА 0103637 від 11.10.2007 на суму 331 343,52 грн; АА 0103649 від 02.11.2007 на суму 60 590,40 грн; АА 0103650 від 02.11.2007 на суму 170 014,89 грн; АА 0651736 від 02.11.2007 на суму 161 999,80 грн; АА 0651737 від 02.11.2007 на суму 278 329,60 грн; АА 0651738 від 02.11.2007 на суму 92 730,00 грн; АА 0651739 від 07.11.2007 на суму 324 651,70 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача оплачувати векселі, які відповідають вимогам законодавства.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 16.03.2005 Товариством з обмеженою відповідальністю "Манітоба" (комітент) та ТОВ "Приват-Сток-Сервіс" (комісіонер) укладено договір на комісійне обслуговування № К-56-05, відповідно до п. 1.1 якого комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок комітента надавати останньому посередницькі послуги по купівлі, продажу, обміну цінних паперів та інші послуги, пов'язані з обігом цінних паперів, на умовах цього договору.

2.2. Відповідно до п. 1.2 договору на комісійне обслуговування комісіонер надає послуги відповідно до доручень комітента (доручення, замовлення). Доручення (замовлення) оформлюється сторонами у формі додатків до цього договору, в яких узгоджується всі істотні умови вчинення угод з цінними паперами, а також розмір комісійної винагороди.

2.3. На виконання умов договору та відповідно до разових замовлень комітент доручив, а комісіонер зобов'язався купити прості векселі ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013, а саме: АА 0103601 від 17.08.2007 на суму 40 580,70 грн; АА 0103602 від 23.08.2007 на суму 164 204,42 грн; АА 0103603 від 13.08.2007 на суму 38 729,00 грн; АА 0103604 від 12.09.2007 на суму 678 006,00 грн; АА 0103605 від 13.08.2007 на суму 760 761,92 грн; АА 0103606 від 03.09.2007 на суму 117 885,38 грн; АА 0103632 від 09.10.2007 на суму 2 668 946,10 грн; АА 0103633 від 09.10.2007 на суму 12 355 970,44 грн; АА 0103637 від 11.10.2007 на суму 331 343,52 грн; АА 0103649 від 02.11.2007 на суму 60 590,40 грн; АА 0103650 від 02.11.2007 на суму 170 014,89 грн; АА 0651736 від 02.11.2007 на суму 161 999,80 грн; АА 0651737 від 02.11.2007 на суму 278 329,60 грн; АА 0651738 від 02.11.2007 на суму 92 730,00 грн; АА 0651739 від 07.11.2007 на суму 324 651,70 грн.

2.4. Відповідно до актів прийому-передачі векселів, комісіонер передав, а комітент отримав зазначені прості векселі на загальну суму 18 244 743,87 грн. Оригінали векселів були досліджені судом першої інстанції у судовому засіданні 07.08.2017.

2.5. 12.12.2013 позивач направив на адресу відповідача лист №61, в якому повідомив про те, що ТОВ "Манітоба" є векселедержателем простих веселів (згідно з переліком), які видані ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", та акт пред'явлення векселів до платежу разом із копіями векселів. Цей лист отримано відповідачем 16.12.2013, але залишено без відповіді та без задоволення.

2.6. Відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовними заявами про визнання спірних простих векселів у кількості 15 шт. такими, що не підлягають виконанню в частині зобов'язання сплатити суму грошових коштів у розмірі 18 244 743,87 грн.

2.7. За результатами розгляду зазначених позовів було прийнято такі рішення, які набрали законної сили та є остаточними:

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2015 у справі №904/228/15, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2015, яким припинено провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Електропромснаб"; визнано таким, що не підлягає виконанню вексель серії АА 0103601 в частині зобов'язань позивача сплатити за векселем суму грошових коштів в розмірі 40 580,70 грн на користь ТОВ "Електропромснаб" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 у справі №904/226/15, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2015, яким позов задоволено; визнано таким, що не підлягає виконанню вексель серії АА 0103602 в частині зобов'язань щодо сплатити за цим векселем суми грошових коштів у розмірі 164 204,42 грн на користь ТОВ ПМТП "Спецснаб" чи його наказу зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 у справі №904/225/15, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2015, яким позов задоволено повністю. Визнано таким, що не підлягає виконанню вексель серії АА 0103603 в частині зобов'язання ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (векселедавець) сплатити суму грошових коштів в розмірі 38 729 грн на користь ДП "Криворізька шляхова машинна станція" ВАТ "Трест Укрремшляхчормет" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013. Визнано таким, що не підлягає виконанню вексель серії АА 0103604 в частині зобов'язання ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (векселедавець) сплатити суму грошових коштів в розмірі 678 006 грн на користь ДП "Криворізька шляхова машинна станція" ВАТ "Трест Укрремшляхчормет" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013. Визнано таким, що не підлягає виконанню вексель серії АА 0103605 в частині зобов'язання ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (векселедавець) сплатити суму грошових коштів в розмірі 760 761,92 грн на користь ДП "Криворізька шляхова машинна станція" ВАТ "Трест Укрремшляхчормет" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 у справі №904/236/15, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2015, яким позов ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню вексель серії АА 0103637 в частині зобов'язань ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за цим векселем суму грошових коштів у розмірі 331 343,52 грн на користь ТОВ "Аюспромсервіс" чи його наказу зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 р. у справі №904/231/15, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2015, яким позов задоволено. визнано таким, що не підлягає виконанню вексель серії АА 0651739 в частині зобов'язань щодо сплатити за цим векселем суми грошових коштів в розмірі 324 651,70 грн на користь ТОВ "Енерготех" чи його наказу зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013.

Рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах №904/235/15, №904/227/15, №904/224/15, відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання такими, що не підлягають виконанню векселі серії АА 0103606 від 03.09.2007 на суму 117 885,38 грн.; АА 0103632 від 09.10.2007 на суму 2 668 946,10 грн; АА 0103633 від 09.10.2007 на суму 12 355 970,44 грн.; АА 0103649 від 02.11.2007 на суму 60 590,40 грн; АА 0103650 від 02.11.2007 на суму 170 014,89 грн; АА 0651736 від 02.11.2007 на суму 161 999,80 грн; АА 0651737 від 02.11.2007 на суму 278 329,60 грн; АА 0651738 від 02.11.2007 на суму 92 730,00 грн.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 08 серпня 2017 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Манітоба" 15 906 436,60 грн. заборгованості за простими векселями. В решті позову відмовлено.

3.2. 24 жовтня 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 залишено без змін.

3.3. Частково задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили, зокрема, з такого.

3.3.1. Відповідно до ст. 77 Уніфікованого Закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Відповідно до ст. 70 Уніфікованого Закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Спірні векселі були передані позивачу на виконання цивільно-правових угод без вчинення відповідного напису на векселях.

3.3.2. Уніфікований закон не передбачає порядку відчуження векселів шляхом здійснення цивільно-правових угод, зокрема, купівлі-продажу. Водночас чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями, але у цьому випадку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною, і, якщо на векселі відсутній індосамент, питання, пов'язані із стягненням заборгованості за векселем, регулюються нормами цивільного права, а не вексельним законодавством, оскільки у таких випадках вексель втрачає свою силу і набуває статусу боргового документа.

3.3.3. Рішеннями господарського суду у справах №904/235/15, №904/227/15, №904/224/15, відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання такими, що не підлягають виконанню векселі серії АА 0103606 від 03.09.2007 на суму 117 885,38 грн.; АА 0103632 від 09.10.2007 на суму 2 668 946,10 грн; АА 0103633 від 09.10.2007 на суму 12 355 970,44 грн.; АА 0103649 від 02.11.2007 на суму 60 590,40 грн; АА 0103650 від 02.11.2007 на суму 170 014,89 грн; АА 0651736 від 02.11.2007 на суму 161 999,80 грн; АА 0651737 від 02.11.2007 на суму 278 329,60 грн; АА 0651738 від 02.11.2007 на суму 92 730,00 грн, тому з урахуванням вимог ст. 35 ГПК України, обставини щодо видачі спірних веселів, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

3.3.4. Оскільки відповідач не подав суду доказів на підтвердження сплати заборгованості за простими векселями серії на загальну суму 15 906 436,60 грн (заборгованість за векселями, які в судовому прядку такими, що не підлягають виконанню, не визнавалися), господарські суди дійшли висновку про доведеність позивачем позовних вимог в цій частині.

3.3.5. Враховуючи, що наведеними судовими рішеннями, векселі на загальну суму 2 338 307,27 грн визнано такими, що не підлягають виконанню, господарські суди відмовили в цій частині позовних вимог.

3.3.4. З огляду на викладене, господарські суди відхилили посилання відповідача на порушення судом першої інстанції вимог вексельного законодавства.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 02 листопада 2017 року ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2017, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами:

4.2.1. Господарськими судами неправильно застосовано до спірних правовідносин приписи ст. 241 ЦК України, ст.ст. 7, 8, 77 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, ст.ст. 42, 43, 47, 32, 24, 43, 84, 101, 104 ГПК України, оскільки господарськими судами порушено загальні принципи судочинства, закріплені ст. 125 Конституції України, та не з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи.

4.2.2. Відповідно до п. 9.3.6 статуту відповідача (в редакції від 17.03.2006, чинній на момент видачі спірних векселів), прийняття рішень про випуск векселів належить до компетенції правління товариства. Рішення правління ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо видачі спірних векселів мало прийматися у письмовій формі, з оформленням відповідного протоколу, але жодного рішення правління ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про випуск векселів не приймалось. Відповідно, особи, які підписували ці векселі, діяли з перевищенням повноважень, порушуючи вимоги статуту та положення про правління ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", які діяли у відповідний період.

4.2.3. Наслідки дій представника, який під час підписання векселя діяв з перевищенням повноважень передбачені у ст. 8 Уніфікованого Закону, відповідно до якої, кожний, хто поставив свій підпис на переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо він заплатить, матиме ті самі права, які мала б та особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження. З вказаного слідує, що у випадку підписання векселя представником, який не був належним чином уповноважений на це юридичною особою, для такої юридичної особи не виникає зобов'язань по цьому векселю. Відтак, зазначені обставини вказують на те, що у відповідача було відсутнє волевиявлення щодо видачі векселів, які є підставами для стягнення заборгованості та відсутнє волевиявлення в частині подальшої сплати коштів за цими векселями.

4.2.4. Господарськими судами не досліджено порядок пред'явлення векселів до оплати. У ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відсутні відомості про пред'явлення ТОВ "Манітоба" векселів за місцем платежу, зазначеному в них. З викладеного випливає, що пред'явлення ТОВ "Манітоба" векселів до оплати за адресою платника (ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") не відповідає нормам законодавства, що регулює обіг векселів в Україні.

4.2.5. Скаржник також вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області порушено норми процесуального права, а саме ст. 79 ГПК України, оскільки відповідачем подано до Господарського суду Дніпропетровської області позовні заяви про визнання спірних векселів у кількості 15 штук недійсними. Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження та прийнято позовні заяви про визнання векселів недійсними до розгляду. Відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі №904/10246/14 до вирішення пов'язаних з нею інших справ, але господарський суд під час розгляду клопотання не з'ясував обставин, як пов'язана справа №904/10246/14 з зазначеними справами, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

4.2.6. Оскільки передача векселів була перерваною у зв'язку з відсутністю індосаменту, то відповідно стягнення заборгованості за такими векселями регулюється нормами цивільного законодавства. Враховуючи, що позовна давність обліковується з моменту отримання векселів (03.09.2007), то станом на 12.12.2013 по векселям, які втратили статус цінного паперу і набули статуту боргового документа, позовна давність за цими векселями закінчилась 03.09.2010.

4.3. Відзив від ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Верховного Суду не надходив.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується стягнення 18 244 743,87 грн в рахунок погашення заборгованості за простими векселями у зв'язку з відмовою відповідача оплачувати векселі, які відповідають вимогам законодавства.

5.2.2. Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено (з урахуванням застережень, передбачених у Додатку ІІ до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про цінні напери та фондовий ринок", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель є борговим документом.

Водночас вексельні правочини (зокрема щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України. Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.

Як встановлено господарськими судами, спірні векселі були передані позивачу на виконання цивільно-правових угод без вчинення відповідного напису на векселях.

Чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями, але у цьому зв'язку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною.

З огляду на відсутність безперервного ряду індосаментів, якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться.

Як вбачається зі змісту рішення господарського суду першої інстанції, оригінали векселів були досліджені судом першої інстанції у судовому засіданні 07.08.2017.

5.2.3. Посилання скаржника на те, що векселі, за якими пред'явлено позов у цій справі, підписано неуповноваженою особою (п. 4.2.2-4.2.3 цієї постанови), відхиляються Верховним Судом з огляду на те, що ці обставини вже були предметом дослідження в інших справах і по цих справах прийняті відповідні рішення, які набрали законної сили.

Отже, з урахуванням вимоги ст. 35 ГПК України, наведені відповідачем заперечення щодо видачі спірних векселів не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати за простими векселями (які на час розгляду справи є дійсними) заборгованості у сумі 15 906 436,60 грн, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

5.2.4. Щодо доводів касаційної скарги, які наведені у п. 4.2.4., 4.2.6. цієї постанови Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на такому.

Оскільки передача векселів була здійснена за договором комісії без вчинення індосаментного напису, тобто послідовна передача векселів, передбачена вимогами закону, була перервана, векселі набули статусу боргового документа і відносини щодо них регулюються нормами цивільного законодавства.

У зв'язку з викладеним, позивач надіслав відповідачу відповідного листа від 12.12.2013 з вимогою про оплату заборгованості за відповідними векселями до 20.12.2013.

При цьому, Верховний Суд вважає безпідставними посилання скаржника на те, що позовна давність за векселями, за якими стягується заборгованість, сплила, оскільки в матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування позовної давності до винесення рішення у справі, тоді як застосування судом позовної давності можливе лише за заявою відповідача (частина четверта статті 267 ЦК України).

5.2.5. Крім того, доводи скаржника про пропуск позивачем позовної давності є необґрунтованими, оскільки перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі. Враховуючи, що у векселях зазначено про те, що вони видаються за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013, позивач звернувшись до господарськими суду з позовом у грудні 2014 року, тобто в межах трирічного строку з дати настання строку платежу, зазначеного у векселях.

5.2.6. Твердження скаржника про те, що пред'явлення ТОВ "Манітоба" векселів до оплати за адресою платника (ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") не відповідає нормам законодавства, що регулює обіг векселів в Україні, відхиляються Верховним Судом з огляду на те, що, як зазначалося вище, векселі набули статусу боргового документа і ці відносини регулюються нормами цивільного законодавства. У зв'язку з цим, пред'явлення ТОВ "Манітоба" вимоги ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про оплату заборгованості за відповідними векселями узгоджується з нормами цивільного законодавства.

5.2.7. Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій, з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526, 530, 612 ЦК України, дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

5.2.8. Доводи скаржника про безпідставну відмову місцевим судом у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі на підставі ст. 79 ГПК України, не беруться Верховним Судом до уваги, оскільки клопотання відповідача судом було розглянуто та прийнято відповідне рішення, а відповідно до зазначеної норми права, зупинення провадження у справі є правом, а не обов'язком суду. Крім того, господарськими судами встановлено всі необхідні обставини для прийняття рішення у цій справі.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову обґрунтованим. Скаржником не доведено, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.2. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 у справі №904/10246/14 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 у справі №904/10246/14.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: Л. Стратієнко

В. Студенець