Постанова

від 17.02.2010 по справі 2-а-21/10

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Великобурлуцький районний суд Харківської області

смт. Великий Бурлук, вул. Паркова, 9, 62602, (05752) 5-41-34

№ 2-а-21

2010 р.

П О С Т А Н О В А

іменем України

„17" лютого 2010 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

при секретарі ДРИЛЬ Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Полтавської роти ДПС сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що постановою інспектора дорожньо-патрульної служби Полтавської роти ДПС (далі інспектор ДПС) сержанта міліції ОСОБА_2 від 02 грудня 2009 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн. 00 коп.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02 грудня 2009 року близько 19 год. 02 хв. він керував автомобілем „MITSUBISHI OUTLANDER» , транзитний номерний знак АЕ 1066, та рухався по автодорозі „Київ-Харків» . В районі 391 км., проїжджаючи населений пункт, в зоні дії дорожнього знаку 5.45 ПДР України, рухався зі швидкістю 59-60 км/год. І в цей час його обігнав інший транспортний засіб. Після проїзду даного знаку був зупинений працівниками ДАІ і інспектор повідомив, що він нібито перевищив швидкість на 28 км/год., тобто порушив вимоги пункту 12.9 "б" Правил дорожнього руху. Даний пункт передбачає, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначеному в пунктах 12.4-12.7 ПДР України. Працівники ДАІ пред'явили позивачеві пристрій для вимірювання швидкості руху. Позивач одразу пояснив, що швидкість не перевищував, а прилад зафіксував швидкість іншого транспортного засобу, який обігнав його перед постом ДПС. Інспектор ДПС не узяв до уваги ці зауваження та виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення. Вважає, що при складанні протоколу були порушені норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким повинні користуватися працівники ДАІ, швидкість руху за основу інспектор взяв іншого транспортного засобу.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить ніяких доказів, які б підтверджували факт скоєного ним правопорушення, вказаного в протоколі: не було жодного свідку з боку відповідача, які б підтвердили такий факт чи будь - яких інших доказів. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП, тому просив позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 на адресу суду надав заяву - клопотання, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати без його участі (а.с.24). Суд вважає, можливим розглянути справу у відсутності позивача і це відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.128 КАС України.

Відповідач судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, судову повістку отримано 08 лютого 2010 року за довіреністю (Кавунник) (а.с.25), але в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не вказав, заяви про відкладення розгляду справи не надав. Згідно п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Суд ухвалив, справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів, за відсутності відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази (в тому числі оглянувши направлену до суду постанову з додатками до неї), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч.1 ст.18 КАС України (із змінами згідно Законом № 808-VI від 25.12.2008 року) передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.2 ст.19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАІ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.

В судовому засіданні встановлено, що 02 грудня 2009 року о 19 год. 10 хв. інспектором ДПС ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ № 104436, яким зафіксовано порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1, за яке передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.16).

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративні правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Вказаний протокол складався без свідків, інспектор в протоколі не зазначив назву населеного пункту, що свідчить про порушення законодавства.

На підставі вказаного протоколу посадовою особою, яка має спеціальне звання сержанта міліції ОСОБА_2 винесена постанова серії ВІ № 039290 від 02 грудня 2010 року, згідно якої на позивача ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 255 грн. 00 коп. за порушення п. 12.4 ПДР України, а саме: „02.12.09 р. 19 год. 00 хв. на 391 км. а/д „Київ-Харків» керував автомобілем „MITSUBISHI OUTLANDER» , т.н.з. 17 АЕ 1066 зі швидкістю 88 км/год. в населеному пункті зазначеному знаком 5.45 ПДР України, перевищив на 28 км/год., порушив п.12.4 . В протоколі позивач власноручно зазначив - швидкість не перевищував , свідків правопорушення в даному протоколі не зазначено (а.с.03).

Позивач ОСОБА_1 проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, тому дана справа підсудна Великобурлуцькому районному суду Харківської області.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Суд вважає, що дії посадової особи, яка накладала 02.12.2009 року на позивача адмінстягнення є протиправними, оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого ПДР України, КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а тому підлягає скасуванню.

Так, при дослідженні постанови про адміністративне правопорушення від 02.12.2009 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 судом встановлені порушення вимог КУпАП.

При складанні постанови суб'єктом владних повноважень інспектором ДПС вчинено низку порушень, а саме в порушення вимог ст.280 КУпАП: не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. В постанові відсутні відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.

Судом встановлено недотримання вимог ст.283 КУпАП в постанові відсутній повний опис обставин, установлених при розгляді справи; не конкретно зазначений нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

При накладенні адмінстягнення посадова особа грубо порушила вимоги статей 268, 280, 283 КУпАП та проігнорувала вимоги п.2.8-2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а саме: в постанові серії АХ № 314708 не повністю зазначені відомості стосовно особи, яка вчинила правопорушення, у розділі Встановив поверхово викладено обставини та суть вчиненого правопорушення (не вказано назва автодороги, не зазначено назву населеного пункту, в межах якого нібито було перевищено швидкість), а у розділі „Постановив» не є зрозумілим чи визнана особа винною у вчиненні правопорушення і якого самого (не зазначено статтю і частину КУпАП, а вказано лише штраф 255 грн. 00 коп.).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову (ч.2 ст.71 КАС України). Натомість жодного доказу в заперечення позову відповідачем не надано.

Судом достовірно встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача інспектором ДПС, в порушення вимог ст.280 КУпАП, не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчиненні порушення, будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем ПДР, який не визнавав себе винним у скоєнні правопорушення, до матеріалів справи не додані. Крім цього, письмові пояснення позивача при складанні протоколу про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися; жодні свідки правопорушення не допитувались.

З огляду на встановленні в судовому засіданні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6-11,71,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, районний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати протиправною і скасувати постанову інспектора дорожньо-патрульної служби Полтавської роти ДПС сержанта міліції ОСОБА_2 від 02 грудня 2009 року серії ВІ № 039290 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено та підписано 19 лютого 2010 року.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області: ОСОБА_3

Постанова виготовлена за допомогою комп'ютерної техніки в нарадчій кімнаті.