Рішення

від 20.04.2018 по справі 608/2074/17

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2018 р. Справа № 608/2074/17

Номер провадження2/608/72/2018

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Квятковської Л. Й.

з участю секретаря Маришевої Г.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області - ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішень ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішень ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області. В позовній заяві позивач вказав, що його батько ОСОБА_7 користувався земельним ділянками для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,04 га та для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,58 га (з них 0,25 га біля хати і 0,33 га в полі №6), які розташовані на території с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області. Вказані земельні ділянки обліковувались в кадастровій документації ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Рішенням 6-ї сесії 7-го скликання ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 08 квітня 2016 року №39 "Про вилучення земельних ділянок в громадян, які померли та виділення їх правонаступникам в с. Шманьківчики , список №1 в батька позивача ОСОБА_7 вилучено земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,33 га поле №6, яка розташована в с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області. Вказане рішення в частині вилучення земельної ділянки з користування батька не містить жодного обґрунтування підстав припинення права власності на земельну ділянку та її вилучення. Чинним земельним законодавством не передбачено підстав вилучення земельної ділянки з користування особи у зв'язку із смертю власника за наявності спадкоємців. Як вбачається із назви самого рішення Про вилучення земельних ділянок в громадян, які померли та виділення їх правонаступникам в с. Шманьківчики , прізвища ОСОБА_1 як правонаступника - спадкоємця прав та обов'язків померлого ОСОБА_7 в списку №2 осіб, яким вказані земельні ділянки були передані у власність, згідно п. 3 спірного рішення, не міститься. Натомість згідно цього ж списку-додатку №2 до спірного рішення, земельна ділянка, яка була вилучена із користування батька позивача площею 0,33 га, надана гр. ОСОБА_5, який не є родичем, спадкоємцем майна батька, а тому не може вважатись його правонаступником. Вважає, що вищевказане рішення ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району в частині безпідставного та незаконного вилучення земельної ділянки в позасудовому порядку порушує права та майнові інтереси позивача як спадкоємця померлого батька, а тому він змушений звернутись до суду за захистом свого права.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримують, просять визнати недійсним та скасувати рішення 6-ї сесії 7-го скликання ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 08 квітня 2016 року №39 "Про вилучення земельних ділянок в громадян, які померли та виділення їх правонаступникам в с. Шманьківчики" в частині вилучення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,33 га поле №6 в ОСОБА_7 на території с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області та передачі земельної ділянки безкоштовно у власність площею 0,33 га поле №6 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 в с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що постійно допомагав батькові обробляти город. Його викликали в сільську раду і повідомили, що будуть вилучати город. Після чергового приїзду в село він дізнався, що забрали город. Йому ніяких повідомлень не приходило про сплату податку. 12 червня 2013 року помер батько, не обробляв землю, в сільську раду не звертався, було рішення про передачу.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні наголосила, що в рішенні сільської ради вказані статті (норми) про передачу у приватну власність. Позови про припинення права власності не пред'являлись. Земельна ділянка була передана без розроблення проекту землеустрою проектної документації.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_4 позовні вимоги не визнає. ОСОБА_2 пояснила, що спірна земельна ділянка є власністю сільської ради. Позивач не звертався в сільську раду, спадкував будинок. Не повідомляли ОСОБА_1 про прийняте рішення. Відповідач ОСОБА_5 звертався з заявою, тому йому була надана земельна ділянка. На запитання відповіла, що ОСОБА_5 не виготовляв проектну документацію. Позивачу не надсилали вимоги про сплату податку. Допущена помилка з посиланням на статті.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 сільська рада Чортківського району Тернопільської області вказала, що не погоджується з позовними вимогами, оскільки вважає їх помилковими, а оспорюване рішення законним та таким, що прийнято відповідно до норм земельного законодавства, враховуючи наступне. Спірна земельна ділянка площею 0,33 га згідно земельно-облікових даних сільської ради з 1997 року перебувала в користуванні спадкодавця позивача ОСОБА_7. Як вбачається з свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 06.11.2015 року державним нотаріусом Чортківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8 та зареєстрованим в реєстрі за № 703, позивач успадкував після смерті ОСОБА_7, який помер 12.06.2013 року, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул. Лісова, 7 в с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області, а також земельну ділянку площею 3,1722 га в межах згідно з планом на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №049249, виданого 25.11.2003 року Чортківською РДА, зареєстрованого в реєстрі за №704. Згідно довідки Шманьківської сільської ради від 16.11.2017 року № 225 за ОСОБА_7, який помер 12.06.2013 року, рахувались земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,04 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,58 га (0,25 га город біля хати та 0,33 га город в полі №6), що знаходяться в межах населеного пункту на території ОСОБА_3 сільської ради, тобто присадибне землекористування складало площу 0,2900 (0,04 + 0,250) га. Згідно з рішеннями сесій ОСОБА_3 сільської ради від 31.01.2017 року за № №99, 100 ОСОБА_1 відповідно надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (виготовлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по вул. Лісова, 7 в с. Шманьківчики Чортківського району площею 0,1100 га та для ведення особистого селянського господарства в с. Шманьківчики площею 0,1800 га або 0,2900 га присадибної земельної ділянки. Земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Спадкодавець за життя не переоформив у встановленому законом порядку надане йому право користування земельною ділянкою, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо оспорюваного рішення сільської ради, а саме від 08.04.2016 року № 39 (Додаток №1) в частині вилучення земельної ділянки площею 0,33 га (рілля) у ОСОБА_7, та надання її ОСОБА_5 (додаток №2), відтак у позові слід відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, в суд від нього поступила заява, в якій просить справу слухати за його відсутності. Позовні вимоги не визнає.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити. ОСОБА_2 пояснив, що сільська рада вправі була розпорядитись земельною ділянкою на свій розсуд. Право позивача не порушено. Позивач та його батько не набули право власності, немає підтверджуючих документів. Посилаючись на постанову Пленуму ВСУ від 2013 року, немає порушення спадкових прав позивача.

Вислухавши позивача, представника позивача, представників відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Позивачу ОСОБА_7 06 листопада 2015 року в м. Чорткові Тернопільської області видані свідоцтва про право на спадщину за законом про те, що спадкоємцем майна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податки - НОМЕР_1, який проживає та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2. Спадкове майно складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Лісова, 7 в селі Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області та належав ОСОБА_7, та земельної ділянки за кадастровим номером 6125589300:01:001:0030, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1722 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області та належала ОСОБА_7 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №049249, виданого „25" листопада 2003 року Чортківською районною державною адміністрацією відповідно до розпорядження голови Чортківської районної державної адміністрації від 08 грудня 2003 року №523 та зареєстрованого "25" листопада 2003 року Чортківським районним відділом земельних ресурсів в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №225. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена 25.11.2003 року ОСОБА_3 сільською радою Чортківського району Тернопільської області.

Вказані свідоцтва про право на спадщину за законом свідчать про те, що правонаступником ОСОБА_7 є його син ОСОБА_1.

Батько позивача ОСОБА_7 користувався земельним ділянками для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,04 га та для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,58 га (з них 0,25 га біля хати і 0,33 га в полі №6), які розташовані на території с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області. Вказані земельні ділянки обліковувались в кадастровій документації ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

Рішенням 6-ї сесії 7-го скликання ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 08 квітня 2016 року №39 "Про вилучення земельних ділянок в громадян, які померли та виділення їх правонаступникам в с. Шманьківчики , список №1 в батька ОСОБА_7 вилучено земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,33 га поле №6, яка розташована в с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області. Вказана земельна ділянка була виділена відповідачу ОСОБА_5

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 173 Земельного кодексу України визначено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Відповідно до п. п. 3, 4 розділу II Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності з 01.01.2013 року, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Відповідно до пункту б частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 п. 34. ст. 26, ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон) до повноважень міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, в тому числі вилучення (викуп), надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, які розглядаються виключно на пленарних засіданнях.

Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно ч. 1 ст. 122 цього ж кодексу, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно статті 141 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою припиняється виключно у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до частини 2 статті 149 цього ж кодексу, визначено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

За статтями 152, 155 Земельного кодексу, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_2 України від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України (2768-14). У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 1 пункт 1 Першого Протоколу до Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Як вбачається з судової практики Європейського суду з прав людини, останній чітко зазначає, що друге речення першого пункту дозволяє позбавлення майна лише на умовах, передбачених законом (рішення у справі Україна-Тюмень проти України (Ukraine-Tyumen v. Ukraine), N 22603/02, п. 49 від 22 листопада 2007 року). Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами. Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини Стретч проти Сполученого Королівства від 24 червня 2003 року, майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком ОСОБА_2 в зазначеній справі наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки ставиться питання про позбавлення особи права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку має місце непропорційне втручання у право особи на мирне володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції .

Згідно із частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За статтею 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

З огляду на зазначене, рішення відповідача вказаним вимогам чинного земельного законодавства не відповідає, оскільки порядок вилучення земельної ділянки не передбачений статтею 141 Земельного кодексу України. Вказана стаття визначає Підстави припинення права користування земельною ділянкою . Порядок вилучення земельних ділянок визначений іншою статтею цього ж кодексу, а саме статтею 149 Земельного кодексу України. До того ж, за вимогами вказаної статті передбачено вилучення земельних ділянок виключно на підставі добровільної згоди землекористувача.

На вилучення в ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,33 га поле №6 на території ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області не було згоди землекористувача, вказана земельна ділянка виділена не правонаступнику, чим порушені права позивача, про припинення права землекористування у ОСОБА_7 сільська рада не зверталась з позовом в судовому порядку, як передбачено правовими нормами, у рішенні шостої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 08 квітня 2016 року №121 "Про вилучення земельних ділянок" не зазначено підстави для вилучення, воно прийняте з порушенням зазначених вимог законодавства, тому повинне бути визнане недійсним та скасоване.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 12, 83, 116, 118, 141, 149, 152, 158 Земельного кодексу України, ч. 1 п. 34. ст. 26, ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.3,15,16,60, 118, 213 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення 6-ї сесії 7-го скликання ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 08 квітня 2016 року №39 "Про вилучення земельних ділянок в громадян, які померли та виділення їх правонаступникам в с. Шманьківчики " в частині вилучення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,33 га поле №6 в ОСОБА_7 на території с.Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області та передачі земельної ділянки безкоштовно у власність площею 0,33 га поле №6 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_3 сільської ради Чортківського району Тернопільської області в користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 640 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги апеляційному суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: Л. Й. Квятковська