Рішення

від 23.04.2018 по справі 815/4323/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4323/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Іщенко С.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

за участі представників відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віпастех до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Віпастех до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2017 року № 011651401, винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області, як таке, що суперечить чинному законодавству; стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віпастех судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 4349,70 грн.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що в період з 30.03.2017 року по 20.04.2017 року, з метою виконання наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2017 року № 596 та направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Віпастех з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

За результатами передвіки складено акт № 364/15-32-14-0136044807, яким встановлено порушення позивачем норм законодавства, зокрема: пп. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 5.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31,01.200 року № 20, п.п. 5,6,17,18,27 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318.

Позивач, не погодившись з актом перевірки, надав свої заперечення у порядку та в строки визначені ПКУ.

25.05.2017 року позивач отримав відповідь на заперечення від Головного управління ДФС в Одеській області, згідно з якою акт залишили без змін, а заперечення - без задоволення.

На думку представника позивача, позивачу було протиправно та необґрунтовано виписано податкове повідомлення-рішення від 29.05.2017 року № 011651401 на суму 289980,00 грн.

Представник позивача зазначає, що перевірка ГУ ДФС в Одеській області проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки копію наказу позивачу було вручено 23.03.2017 року, тобто перевірка не могла бути розпочата з 30.03.2017 року. Також, представник позивача вказує, що перевірка була неправомірна продовжена, оскільки направлень на проведення перевірки з відмітками про продовження надано не було. Крім цього, представник позивача вказує, що акт перевірки оформлений зі порушенням законодавства, оскільки підписаний не всіма посадовими особами, що проводили перевірку. Представник позивача зазначає, що не погоджується з висновками контролюючого органу з приводу того, що по правовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_3 та з ФОП ОСОБА_4 неможливо встановити економічну мету, оскільки надані до перевірки документи відповідають законодавчим і нормативним актам, а також сутності і несуть доказовість відносно змісту здійсненої операції та є підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку. Також, представник позивача не погоджується з висновком посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області з приводу того, що витрати нараховані у зв'язку із придбанням комп'ютерних послуг з розробки та розміщення Інтернет веб-сайту у ТОВ Везом на підставі документів, які належать різним виконавцям, оскільки разом з договором № 3351 від 08.09.2014 року для огляду до перевірки надавалась додаткова угода про зміну сторони у зобов'язанні, де обов'язки ФОП ОСОБА_5 за договором № 3351 від 08.09.2014 року переходять до ТОВ Везом . Крім цього, представник позивача не погоджується з висновком щодо порушення позивачем відносно не віднесення до складу інших операційних доходів у 2015 році у бухгалтерському обліку по кредиту № 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості та у рядку 2012 звіту про фінансові результати Інші операційні доходи , у зв'язку із закінченням строку позовної давності, суми кредиторської заборгованості, які обліковуються по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками у розмірі 364602,79 грн., оскільки угоди з контрагентами були укладені в усній формі. Під час перевірки податковим органом не було виявлено фактів фактичного невиконання умов зазначених угод, до вказаних правовідносин, на думку представника позивача, є правильним застосування ст. 530 ЦК України.

07.09.2017 року судом приєднано до матеріалів справи заперечення відповідача на адміністративний позов з огляду на які, ГУ ДФС в Одеській області не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає, що позов не підлягає задоволенню. Суд зазначає, що в письмових запереченнях представника відповідача містяться відомості, які вказані в акті перевірки. Саме на підставі висновків акту перевірки, відповідач просить суду відмовити у задоволенні адміністративного позову.

28.11.2017 року та 19.02.2018 року судом приєднано до матеріалів справи письмові пояснення представника позивача.

Ухвалою суду від 22.08.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 07 вересня 2017 року на 10 годину 00 хвилин.

Ухвалою суду від 07.09.2017 року провадження у справі зупинено на підставі клопотання представника позивача для надання часу ознайомитися із письмовими запереченнями на адміністративний позов.

12.10.2017 року ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання, провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 12.10.2017 року провадження у справі зупинено на підставі клопотання представника позивача для надання часу представити суду додаткові докази.

22.11.2017 року ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання, провадження у справі поновлено та за результатом судового засідання провадження у справі зупинено на підставі клопотання представника позивача для надання часу представити суду додаткові докази.

28.11.2017 року ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання, провадження у справі поновлено та за результатом судового засідання провадження у справі зупинено на підставі клопотання представника позивача для надання часу представити суду додаткові докази.

19.02.2018 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача позов не визнавав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд робить наступні висновки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Приписами ст. 75 ПКУ передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

У відповідності до наказу № 596 від 10.03.2017 року проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ Віпастех , код ЄДРПОУ 36044807 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року з 30 березня 2017 року тривалістю 10 робочих днів. Строк проведення перевірки було продовжено з 13.04.2017 року на 5 робочих днів (наказ № 969 від 07.04.2017 року), про що наявні відмітки у направленнях на проведення перевірки від 24.03.2017 року № 939/14-01, № 945/14-01, № 944/14-01, № 942/14-01, № 941/14-01, № 940/14-01, № 943/14-01, від 04.04.2017 року № 1109/14-01.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 364/15-32-14-0136044807 від 27.04.2017 року, з огляду на який перевіркою встановлено порушення, у тому числі, п.44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, пунктів 5 та7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 , із змінами і доповненнями, пунктів 11 та 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20, із змінами та доповненнями, п.п. 5,6,17,18,27 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 265338,00 грн., у тому числі по періодам: за 2015 рік - 216054 грн., 1 квартал 2016 року - 3060 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування (збитку) на 79028 грн., півріччя 2016 року - 41851 грн., три квартали 2016 - 41853 грн., 2016 рік - 49284 грн.

29.05.2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податком на прибуток приватних підприємств на 289980, 00 грн.,у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 265338, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24642, 00 грн.

Відповідно до п. п. 44.1,44.2 ст. 44 ПКУ, (в редакції чинній у перевіряємому періоді) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з п. 133.1.1 ст. 133 ПКУ (в редакції чинній у перевіряємому періоді), платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Приписами п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ (в редакції чинній у перевіряємому періоді) передбачено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПКУ (в редакції чинній у перевіряємому періоді), базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Щодо висновків відповідача в акті перевірки з приводу того, що ТОВ Віпастех не віднесено до складу інших операційних доходів у 2015 році у бухгалтерському обліку по кредиту рахунка № 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості та у рядку 2120 звіту про фінансові результати Інші операційні доходи (форма №2-м) у зв'язку із спливом терміну позовної давності, суми кредиторської заборгованості, які обліковуються по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками у розмірі 364602,79 грн., в тому числі:

- по ТОВ БАСТІОН-К у сумі 14329,72 грн.,

- по ТОВ ГАЛАТЕЯ-К у сумі 97731,44 грн.,

- по ТОВ СІНТПОЛІЯ у сумі 37980,63 грн.,

- по ТОВ ЧОРНОМОРПІВДЕНБУД у сумі 86561 грн., внаслідок чого інші операційні доходи за 2015 рік занижені на 346600 грн., суд зазначає наступне.

Так, посадові особи ГУ ДФС в Одеській області встановили, що згідно з даними бухгалтерського обліку, а саме: оборотів рахунку 631 та карток по рахунку 63.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 01.01.2015 року (початок перевіряє мого періоду), на 01.01.2016 року та 31.03.2016 року рахується кредиторська заборгованість у сумі 634602,79 грн., по якій станом на 31.12.2015 року сплинув строк позовної давності.

Суд встановив, що 12.05.2011 року між ТОВ ГАЛАТЕЯ-К та ТОВ Віпастех укладено договір № 120511 про надання послуг з розробки VIP фірмового стилю. Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, за виконану роботу у відповідності до п. 1.1 та п. 1.1.2 договору замовник виплачує виконавцю суму у розмірі: 43560,00 грн., у тому числі ПДВ 7260,00 грн. Розрахунок між сторонами проводиться після підписання акту про прийом-передачу робіт на протязі 60 днів. Згідно з п. 8.1 договору, договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

06.05.2011 року між ТОВ БАСТІОН-К та ТОВ Віпастех укладено договір купівлі-продажу рухомого майна № 060511. Пунктом 2.1 договору передбачено, що оплата за майно здійснюється покупцем на протязі тридцяти банківських днів з моменту набуття чинності цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Відповідно до п. 6.3 договору, у разі порушення покупцем строку оплати за майно чи строку перерахування податку на додану вартість, він сплачує пеню з сум недоїмки, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, коли сплачується пеня. З огляду на п. 6.6 договору сторони дійшли згоди, що до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня) застосовується позовна давність у п'ять років.

03.10.2011 року між ТОВ СІНТПОЛІЯ та ТОВ Віпастех укладено договір поставки № 031011. Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі додатків до цього договору на кожну окрему поставку товару. Приписами п. 5.3 передбачено, що загальна вартість договору з урахуванням ПДВ складається із окремих поставок,здійснених протягом дії Договору і зафіксованих у видаткових накладних. Згідно з п. 5.4.1 договору покупець сплачує постачальнику вартості товару на протязі 30 (тридцяти) календарних днів, з дня отримання товару. З огляду на п. 8.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

01.11.2011 року між ТОВ ЧОРНОМОРПІВДЕНБУД та ТОВ Віпастех укладено договір поставки № 42. Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі додатків до цього договору на кожну окрему поставку товару. Приписами п. 5.3 передбачено, що загальна вартість договору з урахуванням ПДВ складається із окремих поставок,здійснених протягом дії Договору і зафіксованих у видаткових накладних. Згідно з п. 5.4.1 договору покупець сплачує постачальнику вартості товару на протязі 30 (тридцяти) календарних днів, з дня отримання товару. З огляду на п. 8.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Суд зазначає, що вказані копії договорів надано суду представником позивача.

Таким чином, суд не приймає до уваги твердження представника позивача як у позові, так і в письмових поясненнях з приводу того, що угоди між ТОВ Віпастех та контрагентами ТОВ ГАЛАТЕЯ-К , ТОВ БАСТІОН-К , ТОВ СІНТПОЛІЯ , ТОВ ЧОРНОМОРПІВДЕНБУД укладалися в усній формі та до вказаних правовідносин правильно застосовувати ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки ним самостійно надано суду копії договорів укладених між позивачем та вказаними контрагентами, в яких а порядок здійснення оплати наданих послуг або отриманих товарів, строк дії договорів.

При перевірці посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області було встановлено, що кредиторська заборгованість виникла у 2011 році. Вказаний факт позивачем не спростовано.

Приписами ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином, суд робить висновок, що оскільки кредиторська заборгованість ТОВ Віпастех виникла у 2011 році, позивачем не надано доказів на підтвердження факту укладення з перерахованими вище контрагентами договорів про збільшення строку позовної давності щодо пред'явлення вимог по вказаній кредиторській заборгованості, позивач протиправно не відніс до складу інших операційних доходів у 2015 році у бухгалтерському обліку по кредиту рахунка № 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості та у рядку 2120 звіту про фінансові результати Інші операційні доходи (форма №2-м) у зв'язку із спливом терміну позовної давності, суми кредиторської заборгованості, які обліковуються по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками у розмірі 364602,79 грн.

Щодо висновків відповідача в акті перевірки з приводу того, що позивачем завищено задекларовані показники у рядку 2180 Звіту про фінансові результати Інші операційні витрати , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції чинній у перевіряємому періоді), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, посадові особи ГУ ДФС в Одеській області зробили висновок з приводу того, що по взаємовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_3 за договором № 1 від 30.10.2015 року неможливо встановити Розумну економічну причину (ділову мету) , у зв'язку із тим, що надані до перевірки первинні документи - акти-здачі прийняття робіт (надання послуг), перелік яких наведено у Таблиці 1 не дають змогу з'ясувати причинно-слідчі наслідки, що обумовлені придбанням бухгалтерських послуг у ФОП ОСОБА_3

Судом встановлено, що відповідно до штатного розпису ТОВ Віпастех на 2015 рік посада Бухгалтер складає 1,5 штатних одиниці: 0,5 - посадовий оклад 2600,00 грн. та 1 - посадовий оклад 2100,00 грн.

Відповідно до штатного розпису ТОВ Віпастех з 17.12.2015 року посада Бухгалтер складає 1,5 штатних одиниці: 0,5 - посадовий оклад 2800,00 грн. та 1 - посадовий оклад 2100,00 грн.

Відповідно до штатного розпису ТОВ Віпастех з 19.09.2016 року посада Бухгалтер складає 2 штатних одиниці: 1 - посадовий оклад 3200,00 грн. та 1 - посадовий оклад 2100,00 грн.

30.10.2015 року між ТОВ Віпастех та ФОП ОСОБА_3 укладено договір № 1 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку. Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає виконавцеві, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати замовникові послуги з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві замовника.

Приписами п. 2.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 року.

Згідно з п. 3.1 договору, за надання послуг, визначених у ст.. 1 договору, замовник сплачує виконавцеві вартість послуг вказану у рахунку-фактурі, який виставляється виконавцем за кожний календарний місяць протягом трьох днів з моменту оформлення акту виконаних робіт.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що здавання-приймання наданих послуг здійснюється після закінчення кожного звітного місяця та оформлюється актом.

Судом встановлено, що директором ТОВ Віпастех 30.10.2015 року, 05.11.2015 року, 04.12.2015 року, 05.01.2016 року, 05.02.2016 року, 04.03.2016 року, 04.04.2016 року, 05.05.2016 року, 03.06.2016 року було сформовано письмові доручення у відповідності до договору на бухгалтерські послуги № 1 від 30.10.2015 року, з якими було ознайомлено ФОП ОСОБА_3

На підтвердження виконання вказаних у дорученнях послуг та складання відповідних документів позивач надав реєстри документів за 30.10.2015-30.06.2016, книгу придбання.

Також як до перевірки, так і суду надано акти здачі-приймання виконаних ролбіт (надання послуг) № 9 від 30.06.2016 року, № 8 від 31.05.2016 року, № 7 від 30.04.2016 року, № 6 від 31.03.2016 року, № 4 від 29.02.2016 року, № 2 від 31.01.2016 року, № 4 від 31.12.2015 року, № 2 від 30.11.2015 року, № 1 від 31.10.2015 року.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, станом на 15.05.2017 року заборгованість ТОВ Віпастех перед ФОП ОСОБА_3 становить 908000,00 грн.

На думку суду, висновки відповідача з приводу того, що по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 за договором № 1 від 30.10.2015 року неможливо встановити розумну економічну мету є помилковими, оскільки позивачем до перевірки надано належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт надання ФОП ОСОБА_3 бухгалтерських послуг щомісячно у відповідності до письмових доручень директора ТОВ Віпастех . При цьому факт наявності на підприємстві штатних бухгалтерів не позбавляє права позивача укладати із третіми особами договори надання бухгалтерських послуг. Також, на думку суду, наявність заборгованості підприємства перед ФОП ОСОБА_3 не свідчить про відсутність розумної економічної мети у взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_3

В акті перевірки також вказано, що по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 по послугам з юридичного обслуговування в частині інших правничих послуг, додаткових послуг чи представництва інтересів (що не входять до пакету Privat та Business ), неможливо встановити Розумну економічну причину (ділову мету) , у зв'язку із тим, що надані до перевірки первинні документи - акти виконаних робіт, перелік яких наведено у Таблиці № 2, не дають змоги з'ясувати причинно-слідчі наслідки, що обумовлені придбанням цих послуг у ФОП ОСОБА_4

Судом встановлено, що 01.02.2014 року між ТОВ Віпастех (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір щодо надання послуг юридичного обслуговування.

Згідно з п. 1.1 договору, виконавець зобов'язується надавати замовнику юридичні послуги: а) виконання послуг юридичного обслуговування відповідно до умов обраного пакету послуг Private (додаток № 1) на підставі окремих письмових доручень замовника.

Приписами п. 1.4 договору встановлено, що додаткові послуги, що можуть надаватися виконавцем, зокрема, але не виключно: - представлення інтересів замовника у судах загальної юрисдикції, спеціалізованих судах, а також інших органах, установах і організаціях незалежно від форми власності при розгляді правових питань, пов'язаних з господарською діяльністю замовника; - надання допомоги в організації контролю за виконанням договорів замовника; - стягнення заборгованостей і застосування передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов'язання; - інше. А також, послуги, які можуть надаватися замовнику поза територією, вказаною у п. 1.3, оплачуються окремо на підставі додаткових письмових угод.

У додатку 1 до договору від 01.02.2014 року викладено умови пакету Private та в п. 6 зазначено, що послуги, які не входять в пакет, узгоджуються окремою додатковою угодою і оплачуються замовником на підставі рахунку.

Тобто, суд зазначає, що умовами вказаного договору було передбачено, що додаткові послуги, які не включені до пакету послуг Private надаються та оплачуються на підставі окремих додаткових письмових угод.

В подальшому між сторонами укладено додаткову угоду, з огляду на яку внесено зміни до п. 1.1 договору та викладено його в наступній редакції: виконавець зобов'язується надавати замовнику юридичні послуги: а) виконання послуг юридичного обслуговування відповідно до умов обраного пакету послуг Business (додаток № 1) .

Позивач до перевірки надав акти виконаних робіт по договору № 018/02 від 01.02.2014 року, з огляду на які, окрім послуг, що входили до пакету Private та Business , ОСОБА_4 надавав у перевіряємому періоді додаткові послуги правничого характеру, інші правничі послуги, послуги з річного підтримання патенту № 74477, представництво інтересів.

При цьому, суд зазначає, що позивачем ані до перевірки, ані суду не надано додаткових угод, в яких визначені додаткові послуги, які надавалися ФОП ОСОБА_4, не надано рахунків, на підставі яких оплачувалися вказані додаткові послуги, як про це зазначено у договорі від 01.02.2014 року та додатку № 1. З огляду на акти виконаних робіт, неможливо встановити характер наданих додаткових послуг.

У зв'язку із викладеним, суд вважає, що висновки в акті перевірки з приводу того, що по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 по послугам з юридичного обслуговування в частині інших правничих послуг, додаткових послуг чи представництва інтересів (що не входять до пакету Privat та Business ), неможливо встановити Розумну економічну причину (ділову мету) , у зв'язку із тим, що надані до перевірки первинні документи - акти виконаних робіт не дають змоги з'ясувати причинно-слідчі наслідки, що обумовлені придбанням цих послуг у ФОП ОСОБА_4 є правомірними та такими, що відповідають обставинам справи.

З приводу висновків відповідача щодо нереальності взаємовідносин між ТОВ Віпастех та ТОВ Везом суд зазначає наступне.

Суд встановив, що 08.09.2014 року між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ Віпастех укладено договір № 3351 на надання комп'ютерних послуг з розробки та розміщення в Internet веб-сайта, WEB-студією WEZOM .

01.02.2015 року між ТОВ Везом та ТОВ Віпастех укладено договір на виконання робіт з просування веб-сайту.

Згідно з п. 1 договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з просування веб-сайту замовника в мережі Інтернет. Метою просування веб-сайту є: збільшення цільової аудиторії internet-ресурсу, знаходження сайту на першій сторінці результатів пошукових запитів, інші цілі замовника визначаються в додатках до договору.

У додатку № 1 до договору від 01.02.2015 року викладено технічне завдання на просування веб-сайту.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано акти виконаних робіт від 21.04.2015 року, від 27.04.2015 року, від 27.03.2015 року, від 27.02.2015 року, від 16.02.2015 року та акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ Віпастех та ТОВ Везом , який підтверджує, що позивачем повністю оплачено послуги, що надані ТОВ Везом .

Суд зазначає, що враховуючи характер наданих послуг, надані позивачем докази є достатніми та такими, що підтверджують факт реальності надання послуг.

Крім того, з приводу посилання в акті перевірки, що позивач надав до перевірки договір від 08.09.2014 року, який не має відношення до актів виконаних робіт, суд зазначає, що дійсно цей договір не має відношення до акту виконаних робіт, оскільки стосується зовсім іншої господарської операції (розробка сайту), іншим суб'єктом. Проте, суд враховує, що позивач надав договір, який укладений саме з ТОВ Везом та технічне завдання, затверджене сторонами правочину.

Таким чином, висновки відповідача щодо завищення показника Інші операційні витрати та заниження показника у рядку 02 податкових декларацій з податку на прибуток на суму 30000,00 грн. не відповідають дійсності та є помилковими.

Також, під час перевірки посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області зроблено висновок про завищення витрат по рядку 2270 Інші витрати Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за 2016 рік на 41300 грн., у зв'язку із тим, що ці витрати вже були віднесені до складу витрат по рядку 2180 Інші операційні витрати за 9 місяців 2016 року та 2016 рік.

Позивач, на спростування такого висновку, надав суду довідку № Д2-В29/623-237 від 24.05.2017 року, яка складена начальником Приморського відділення АТ ОСОБА_6 ОСОБА_1 , та з огляду на яку, у ТОВ Віпастех сума нарахованих % по ОВД № 015/328351/212290 від 10.04.2014 року становить 75889,16 грн., сума нарахованих % за 2016 рік по КД № 010/79790/0260031 від 17.01.2015 року становить 2769,62 грн., сума нарахованих % за 2016 рік по КД № 010/79790/0299828 від 28.12.2015 року становить 344453,25 грн., сума нарахованих % за 2016 рік по КД № 010/79790/0330774 від 27.10.2016 року становить 28655,46 грн., сума нарахованих % за 2016 рік по ОВД № 015/79790/0330773 від 27.10.2016 року становить 29102,86 грн. РКО за 2016 рік по рахунку № 26003159729 становить 2483,00 грн., а по рахунку № 26000477084 становить 4904,00 грн.

Під час судового розгляд справи представник позивача не зміг пояснити суду, яким чином вказаний лист спростовує висновок контролюючого органу про подвійне включення однієї і тієї ж суми др. Складу витрат по різним рядкам фінансового звіту.

При цьому, судом досліджено фінансові звіти ТОВ Віпастех за 2015 рік та за 2016 рік та встановлено, що висновки податкового органу в цій частині є правомірними.

Суд також зазначає, що не приймає до уваги доводи представника позивача з приводу протиправності та недійсності висновків, викладених у п. 3.7.4 акту перевірки, оскільки, з огляду на усні пояснення представника відповідача у судовому засіданні 18.04.2018 року, зазначені висновки не були підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а отже не стосуються предмета розгляду справи.

Суд зазначає, що не приймає до уваги посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки, зокрема ненадання направлень, до яких внесено відомості про продовження терміну проведення перевірки, оскільки, як зазначено вище судом, в направленнях на проведення перевірки вчинено запис про продовження строку її проведення. Також в матеріалах справи наявний наказ про продовження строку проведення перевірки. Також, на думку суду, доводи позивача з приводу того, що акт перевірки підписаний не всіма посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області свідчить про протиправність перевірки ГУ ДФС в Одеській області, та, як наслідок, скасування, прийнятого на підставі висновків такого акту перевірки, податкового повідомлення-рішення є помилковими, оскільки судом встановлено, що дійсно трьома перевіряючими не було підписано акт перевірки. Проте, в акті перевірки вчинені записи про те, що зазначені особи на день складання акту були у відпустці.

Згідно з п. п. 86.1, 86.3 ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Судом встановлено, що перевірка проводилася з 30.03.2017 року по 20.04.2017 року, тобто 27.04.2017 року - є останнім днем складання та реєстрації акта перевірки, у зв'язку з чим, суд зазначає, що посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області було правомірно 27.04.2017 року складено та зареєстровано акт перевірки від 27.04.2017 року та, у зв'язку із перебуванням деяких інспекторів у відпустці, зроблено відповідні відмітки, замість підписів цих осіб.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.3 ст. 54 ПКУ передбачено випадки у яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Суд зазначає, що у відповідності до приписів ст. 245 КАС України суд не наділений повноваженнями за результатами розгляду справи самостійно визначати суму податкового зобов'язання платника податків у випадку, якщо податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків акту перевірки, з якими суд частково погодився, а частково - ні.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що податкове повідомлення рішення № 011651401 від 29.05.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню, проте, ГУ ДФС в Одеській області має право прийняти нове податкове повідомлення-рішення з урахуванням висновків суду щодо правомірності висновків відповідача в частині не віднесення до складу інших операційних доходів у 2015 році у бухгалтерському обліку по кредиту рахунка № 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості та у рядку 2120 звіту про фінансові результати Інші операційні доходи (форма №2-м) у зв'язку із спливом терміну позовної давності, суми кредиторської заборгованості, які обліковуються по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками у розмірі 364602,79 грн., щодо неможливості встановити Розумну економічну причину (ділову мету) по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 по послугам з юридичного обслуговування в частині інших правничих послуг, додаткових послуг чи представництва інтересів (що не входять до пакету Privat та Business ), та щодо завищення витрат по рядку 2270 Інші витрати Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за 2016 рік на 41300 грн., у зв'язку із тим, що ці витрати вже були віднесені до складу витрат по рядку 2180 Інші операційні витрати за 9 місяців 2016 року та 2016 рік.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 4349,70 грн. Таким чином, сума судового збору, яка має бути стягнута на користь позивача складає 4349,70 грн.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Віпастех до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2017 року № 011651401 прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віпастех судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 4349 (чотири тисячі триста сорок дев'ять) грн. 70 (сімдесят) копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Віпастех (місце знаходження: 65055, м. Одеса, вул. Героїв Комсомольців, 49Б, код ЄДРПОУ 36044807).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеський області (місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 39398646).

Повний текст рішення складений та підписаний 23.04.2018 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.