Рішення

від 12.04.2018 по справі 906/1096/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1096/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор, (наказ №2/1-К від 07.06.2014р),

ОСОБА_2Н - представник за довіреністю № 3 від 05.02.2018р,

ОСОБА_3 - адвокат, договір №05/02/2018 про надання адвокатських

послуг, ордер серії ЖТ №39752 від 05.02.2018р;

від відповідача: ОСОБА_4 - представник за довіреністю від 12.02.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирагрохім" (м.Житомир)

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Восток-Запад" (смт.Ємільчине, Житомирська область)

про стягнення 260000,00 грн

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.04.2018р до 12.04.2018р.

Приватне акціонерне товариство "Житомирагрохім" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Восток-Запад" про стягнення 260000,00грн основного боргу та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.12.2017р позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирагрохім" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.01.2018р.

Розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувались перерви в судових засіданнях. Зокрема, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.03.2018р, враховуючи клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, а також те, що вирішення питань, передбачених ч.2 ст.182 ГПК України в судовому засіданні 06.03.2018р є неможливим, суд відклав розгляд справи на 20.03.2018р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.03.2018р було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.04.2018р.

Представники позивача в судовому засіданні 03.04.2018р позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві, письмових поясненнях №11 від 12.02.2018р (т.1, а.с.134-136) та письмових поясненнях №24 від 20.03.2018р (т.1, а.с. 237-238). Зокрема, вказали, що доводи відповідача щодо неякісності товару є безпідставними, адже позивачем було поставлено відповідачу товар - вапнякове добриво загальною кількістю 1722,222 тонн, і жодних претензій щодо якості продукції на стадії отримання товару відповідач не повідомляв. Представник позивача ОСОБА_1 пояснив, що товар, який передавався відповідачу за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р - вапнякове добриво, яке є матеріалом природного походження та використовується для підняття рівня рН ґрунту. Також представники позивача вказали, що для контролю якості товару автомобільним транспортом повинні були відбиратись точкові проби безпосередньо з кузова автомобіля, у зв'язку з цим, позивач вважає, що відповідач втратив можливість пред'явлення претензій щодо якості такої продукції.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у позові відмовити з підстав, що наведені у поясненнях №881 від 20.03.2018р (т.1, а.с.242-246). Зокрема, вказав, що умовами договору купівлі-продажу №1 від 07.02.2017р не визначено конкретних умов зберігання вапнякового добрива. Також додав, що ДСТУ EN14069:2012 не визначає за яких саме умов має зберігатись даний вид товару. Крім того, вважає, посилання позивача на ДСТУ 7446:2013 "Меліоранти вапнякові" є помилковим та неприйнятним, оскільки меліоранти вапнякові не були предметом договору купівлі-продажу №1 від 07.02.2017р, а умови зберігання і строк придатності регулюються іншим ДСТУ. Зазначив, що свідки - водії перевізників: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказали на той факт, що ними вапняковий матеріал був отриманий у ПАТ "Житомирагрохім" та розвантажений саме за адресами ПСП "Восток-Запад" - під навіс за адресою: смт.Ємільчине, вул. Незалежності, 177 та у поля - на території Кулішівської сільської ради.

В судовому засіданні 03.04.2018р оголошувалась перерва до 12.04.2018р.

Представники позивача в судовому засіданні 12.04.2018р позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Пояснили, що частково неоплаченим відповідачем залишився товар, який передавався за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р на суму 260000,00грн. Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечили той факт, що 28.09.2017р вони прибули до відповідача з метою з'ясування обставин щодо якості продукції. Вказали, що при огляді продукції встановлено, що речовина зовні частково схожа на продукцію позивача, зберігається відповідачем під відкритим небом, тобто з порушенням умов зберігання (не сформована в конуси - розгорнута по полю, у низинній місцевості, а частина продукції, яка зовні частково схожа на продукцію позивача, зберігається з дотриманням умов її зберігання. Однак, як вказав ОСОБА_1, ним було запропоновано провести відбір зразків продукції у місцях зберігання і заактувати такий відбір зразків і опломбувати їх, але відповідач відмовився це зробити, повідомивши, що для проведення відповідних аналізів він сам здійснить відбір зразків.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.04.2018р проти позову заперечив, просив у позові відмовити. Не заперечував того факту, що частково неоплаченим відповідачем залишився товар, який передавався за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р на суму 260000,00грн.

Представник позивача ОСОБА_3 зазначив, що покази водіїв надані відповідачем свідчать про те, що речовина, яку вони отримали від позивача зберігається у тому ж місці у тих же об'ємах, однак вказаним свідкам не може бути достовірно відомо, яка зараз речовина і в якому об'ємі зберігається у відповідача. Крім того, звернув увагу на той факт, що відповідачем при виявленні неякісного товару не було виконано вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_8 СРСР від 25.04.1966р №7.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2017р між Публічним акціонерним товариства "Житомирагрохім" (позивач/продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Восток-Запад" (відповідач/покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1 (далі - договір, т.1, а.с.12), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що найменування товару: вапнякові матеріали.

Кількість товару: одиниця виміру кількості товару: 1 (одна) тонна. Загальна кількість товару: 4000 (чотири тисячі) тонн (пункт 2.2. договору).

Згідно п.2.3. договору, якість товару, що передається продавцем повинна відповідати вимогам ДСТУ EN 14069:2012 для даного виду товару.

Відповідно до пункту 2.4. договору, гарантійний строк придатності з дня отримання товару покупцем необмежений.

Тара та пакування: насипом (пункт 2.5 договору).

Відповідно до п.3.1. договору, продавець зобов'язаний:

- передати товар покупцю у повному в обсязі протягом 10 (десяти) робочих днів з дня оплати на складі продавця за адресою: Житомирська область, Лугинський р-н. с.Запілля;

- забезпечити покупця такими документами щодо товару: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, податкова накладна.

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною.

Відповідно до п.4.1. договору, ціна за одиницю товару: 360,00 (триста шістдесят) грн., в тому числі ПДВ - 20%.

Згідно з підпунктом 5.2.1. договору, обов'язки покупця: оплатити товар згідно з умовами визначеними в розділі 4 договору.

У випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (пункт 6.1 договору).

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як передбачено п.7.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 року.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що в подальшому, рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Житомирагрохім", затвердженого протоколом №5 від 28.04.2017р було змінено організаційно-правову форму з Публічного акціонерного товариства "Житомирагрохім" на Приватне акціонерне товариство "Житомирагрохім", яке є його правонаступником всіх прав та зобов'язань, що підтверджується статутом ( т.1, а.с.25-27).

Як встановлено судом з поданих до справи доказів, на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №1 від 07.02.2017р, позивач передав, а відповідач прийняв товар - добриво вапнякове у кількості 1722,222 тонн на загальну суму 620000,00грн, що підтверджується видатковими накладними: №1 від 25.07.2017р на суму 260000,00грн. (т.1, а.с.13) та №2 від 25.09.2017р на суму 360000,00грн (т.1, а.с.15).

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого за вказаними накладними товару виконав частково, перерахувавши позивачу грошові кошти на загальну суму 360000,00грн, а саме:

- платіжним дорученням №338 від 02.03.2017р на суму 100000,00грн (т.1, а.с.49),

- платіжним дорученням №423 від 14.03.2017р на суму 100000,00грн (т.1, а.с.50),

- платіжним дорученням №1278 від 10.07.2017р на суму 60000,00грн (т.1, а.с.51),

- платіжним дорученням №1549 від 10.07.2017р на суму 100000,00грн (т.1, а.с.52), а також банківськими виписками (т.1, а.с.19-21).

Отже, відповідно до поданих до матеріалів справи доказів, що також не заперечується представниками сторін, враховуючи здійснені відвантаження та часткову проплату, залишився частково неоплаченим відповідачем товар, який передавався за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р на суму 260000,00грн.

Тобто, фактично предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 260000,00грн за товар, який поставлявся за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р.

З поданих позивачем матеріалів вбачається, що позивач направляв відповідачу претензію №36 від 24.10.2017р з вимогою про оплату в сумі 260000,00грн заборгованості за договором №1 від 07.02.2017р (т.1, а.с.22, докази направлення та отримання відповідачем - т1, а.с.23-24).

Водночас, відповідач вимоги щодо проведення оплати за товар в сумі 260000,00грн не виконав, посилаючись на те, що позивачем було поставлено неякісний товар та у претензії від 02.11.2017р за №64 просив повернути відповідачу витрати в сумі 571428,30грн в 10 денний термін (т.1, а.с. 27).

Проте, спірні правовідносини між сторонами врегульовано не було у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом у даній справі.

Згідно пояснень відповідача, за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р, позивачем було відвантажено відповідачу вапнякове добриво в кількості 1000 тонн на суму 360000,00грн разом з ПДВ, яке не відповідало якості.

На підтвердження обставин щодо отримання товару неналежної якості, відповідачем додано до матеріалів справи результати лабораторних досліджень Житомирської філії ДУ "Держгрунтохорона" №158-06/03.03/400 від 03.10.2017р (т.2, а.с.4), акт відбору зразків вапнякових матеріалів від 18.10.2017р (т.2, а.с.3), протокол лабораторних вимірювань Житомирської філії ДУ "Держґрунтохорона" №158-06/03.03/434 від 24.10.2017р (т.2, а.с.6), протокол лабораторних вимірювань Рівненської філії ДУ "Держґрунтохорона" №158-16/03/537 від 24.10.2017р (т.2, а.с.7), лист Рівненської філії ДУ "Держґрунтохорона" №158-16/03/101 від 16.02.2018р (т.2, а.с.2), протокол лабораторних вимірювань Житомирської філії ДУ "Держґрунтохорона" №158-06/03.03/78 від 19.02.2018р (т.2, а.с.5).

З приводу доводів відповідача в заперечення позовних вимог господарський суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої суми.

Статтею 679 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 708 Цивільного кодексу України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем або фальсифікації товару покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Як уже зазначалось, за умовами п.3.1 договору, продавець зобов'язаний: передати товар покупцю у повному в обсязі протягом 10 (десяти) робочих днів з дня оплати на складі продавця за адресою: Житомирська область, Лугинський р-н, с.Запілля; забезпечити покупця такими документами щодо товару: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, податкова накладна.

При цьому, умовами договору не передбачено надання сертифіката якості товару і даний вид товару не підлягає обов'язковій сертифікації.

Пунктом 2.3 договору купівлі-продажу №1 від 07.02.2017р передбачено, що якість товару, що передається продавцем повинна відповідати вимогам ДСТУ EN 14069:2012 для даного виду товару.

Відповідно до пояснень представників позивача, товар, який передавався відповідачу за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р - вапнякове добриво, яке є матеріалом природного походження та використовується для підняття рівня рН ґрунту.

Згідно п.1 ДСТУ EN 14069:2012 цей стандарт описує та визначає мінімальні вимоги до продуктів природного та виробничого походження, що їх застосовують як вапнувальні матеріали в сільському господарстві для підняття рівня рН ґрунту і води.

Згідно з п.4 зазначеного стандарту, опис та мінімальні вимоги до вапнувальних матеріалів природного походження наведено в таблиці 1. Таблиця 1 - продукти природного походження - вапняк: основний хімічний склад - карбонат кальцію, опис - осадові або метаморфічні породи, мінімальні вимоги (NV наведено для сухої маси продукту) - NV 45.

Зазначений стандарт та умови договору купівлі-продажу №1 від 07.02.2017р не містять умов про те, в який спосіб має проводитись приймання продукції за якістю, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_8 СРСР №7 від 25.04.1966р (далі - Інструкція), яка застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами постачання або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

Відповідно до п.6 Інструкції П-7, приймання продукції по якості здійснюється на складі покупця під час міжміської поставки - не пізніше 20 днів.

Згідно п.16 Інструкції П-7, під час виявлення невідповідності якості отриманої продукції договору або даним, вказаним у супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання товару та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених під час приймання дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, які попереджають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акта представника міжміського виробника (постачальника), якщо це передбачено в Основних та особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або в договорі.

Пунктами 17 та 18 Інструкції П-7 встановлено, що в повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику) повинно бути вказано: найменування продукції, дата та номер рахунку-фактури або номер транспортного документа; основні недоліки, які знайдені в продукції; час, на який призначено приймання продукції по якості або комплектності; кількість продукції неналежної якості або комплектної продукції. Повідомлення про виклик виробника (відправника) повинно бути передано йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 год., після виявлення невідповідності якості продукції встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.

Частиною 4 п.19 Інструкції №П-7 встановлено, що представник виробника (відправника) повинен мати посвідчення на право участі у визначенні якості і комплектності продукції, що поступила до одержувача продукції.

За приписами п.20 Інструкції №П-7 при нез'явленні представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції робиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

Згідно п.26 Інструкції П-7 у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, які беруть участь в прийманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.

Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються етикетками підписаними особами, які беруть участь у відборі.

Згідно пунктів 27, 28 Інструкції П-7 про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується усіма особами що приймають в цьому участь. В акті повинно бути зазначено:

а) час і місце складання акта, найменування одержувача продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб);

б) найменування виробника (відправника), від якого надійшла продукція;

в) номер і дата рахунка-фактури і транспортної накладної, за якими надійшла продукція, і дата надходження її на склад одержувача, а при доставці продукції постачальником і при відпуску продукції зі складу постачальника - номер і дата накладної або рахунку-фактури, за якою здана продукція;

г) кількість місць і вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції;

д) вказівка про те, що зразки (проби) відібрано в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами і договором, з посиланням на їх номер і дату;

е) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;

ж) опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах);

з) інші дані, які особи, що беруть участь у відборі проб, вважають необхідним включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб). (п.26-27 Інструкції).

Пунктом 28 Інструкції передбачено, що з відібраних зразків (проб) один залишається у отримувача, інший надсилається виробнику (відправнику) продукції. Про здачу зразків (проб) на аналіз або випробування робляться відповідні позначки в акті відбору зразків (проб). Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися одержувачем, виробником (відправником) до вирішення спору про якість продукції, а у випадках передачі матеріалів про випуск недоброякісної продукції в органи прокуратури і суду - до вирішення справи в цих органах.

Відповідно до п.29 Інструкції П-7 за результатами приймання продукції за якістю і комплектності з участю представників, зазначених в п.п. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектності.

У цьому акті серед іншого має бути зазначено:

а) найменування одержувача продукції і його адреса;

б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених в п.п. 19 і 20 цієї Інструкції, проведена з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути вказані причини затримки приймання, час їх виникнення і усунення;

в) прізвища, ініціали людей, які брали участь у прийманні продукції за якістю і в складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата і номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції за якістю і комплектності, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

г) найменування та адреси виробника (відправника) і постачальника;

д) дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виготовлювача (відправника) або відмітка про те, що виклик виготовлювача (відправника) Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором не передбачений;

е) номери і дати договору на поставку продукції, рахунки-фактури транспортної накладної (коносамента) і документа, що посвідчує якість продукції;

н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред'явленої до огляду і фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, що підлягає виправленню у виробника або на місці, в тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, зазначеному в документі, що засвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків та їх характер;

о) підстави, за якими продукція переводиться у нижчий сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов'язкові правила;

п) кількість некомплектної продукції і перелік відсутніх частин, вузлів і деталей і вартість їх;

р) номера стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими проводилася перевірка якості продукції;

т) чи проведено відбір зразків та куди вони направлені;

ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їх виникнення.

Згідно з п.30 Інструкції П-7 акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не погоджується із змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.

В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, що містить дані, що не відповідають дійсності.

Якщо між виробником (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції за якістю або іншої компетентної організації.

Відповідно до п.33 Інструкції П-7 акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено Основними і Особливими умовами поставки іншими обов'язковими правилами і договором.

З аналізу викладених пунктів Інструкції П-7 вбачається, що в ній чітко визначено порядок здійснення приймання продукції за якістю, який передбачає складання двостороннього акта про фактичну якість та комплектність товару (або за участі представників, визначених п.20 Інструкції, у т.ч. у разі неявки представників виготовлювача), виклик при цьому представника виготовлювача (відправника), складання акта відбору зразків, їх опломбування етикетками підписаними особами, які беруть участь у відборі.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, саме на відповідача покладено обов'язок довести твердження про поставку продукції неналежної якості документальними доказами, визначеними приписами Інструкції П-7.

Відповідачем додано до матеріалів справи результати лабораторних досліджень вапнякового матеріалу, проведених Житомирською філією ДУ "Держгрунтохорона" від 03.10.2017р. №158-06/0303/400 на звернення ПСП "Восток-Запад" від 28.09.2017р (т.2, а.с.4).

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, відбір зразків для проведення даного дослідження здійснювався за участю представників позивача.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечили той факт, що 28.09.2017р вони прибули до відповідача з метою з'ясування обставин щодо якості продукції. Вказали, що при огляді продукції встановлено, що речовина зовні частково схожа на продукцію позивача, зберігається відповідачем під відкритим небом, тобто з порушенням умов зберігання (не сформована в конуси - розгорнута по полю, у низинній місцевості, а частина продукції, яка зовні частково схожа на продукцію позивача, зберігається з дотриманням умов її зберігання. Однак, як вказав ОСОБА_1, ним було запропоновано провести відбір зразків продукції у місцях зберігання і заактувати такий відбір зразків і опломбувати їх, але відповідач відмовився це зробити, повідомивши, що для проведення відповідних аналізів він сам здійснить відбір зразків.

Проте, всупереч вимогам п.29 Інструкції П-7, покупцем не дотримано порядку приймання продукції по якості у відповідності до вищевказаних приписів. Зокрема, відповідачем не складався акт про фактичну якість одержаного товару за участю представників позивча, в якому б вказувались найменування одержувача продукції і його адреса; номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції; прізвища, ініціали осіб, які брали участь у прийманні продукції за якістю і в складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади; найменування та адреси виробника (відправника) і постачальника; номери і дати договору на поставку продукції, рахунки-фактури транспортної накладної (коносамента) і документа, що посвідчує якість продукції; (вага), повне найменування та перерахування пред'явленої до огляду і фактично перевіреної продукції тощо.

Жодних доказів на підтвердження складення відповідачем та за участю представника позивача, акту відбору зразків товару в якому було б зазначено: найменування виробника товару; номерів та дати накладних за якими отримувався товар; загальна кількість і вага товару; фактичне місце розташування; умови зберігання; кількості та номера місць з яких відбирались зразки, а також підписання сторонами складеного, відповідно вимог п.27 Інструкції, акту про відібрання зразків до матеріалів справи не надано, а тому, невідомо, який саме матеріал надавався ПСП "Восток-Запад" 28.09.2017р для дослідження Житомирській філії ДУ "Держгрунтохорона". У зв'язку з цим, у суду відсутні підстави приймати до уваги результати лабораторних досліджень Житомирської філії ДУ "Держгрунтохорона" від 03.10.2017р. №158-06/0303/400, оскільки з них неможливо достовірно встановити, що предметом дослідження був саме той матеріал, який відібрано з товару, поставленого позивачем за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р. До того ж в самому дослідженні вказано, що аналізи виконані по представлених зразках; за відбір зразка відповідальність несе замовник, яким уданому випадку є відповідач.

Відповідачем до матеріалів справи надано акт відбору зразків вапнякових матеріалів від 18.10.2017р (т.2, а.с.3). Із змісту акта вбачається, що складений він комісією, а саме: завідуючої лабораторії екологічної безпеки земель, довкілля та якості продукції Житомирської філії ДУ "Держґрунтохорона" ОСОБА_9, завідувачем лабораторії аналітичної забезпечення агрохімічних та агроекологічних досліджень і якості продукції Рівненської філії ДУ "Держґрунтохорона" ОСОБА_10, агрономом ПСП "Восток-Запад" ОСОБА_11 В акті зазначено, що комісія провела відбір 2 (двох) зразків вапнякового матеріалу для визначення якісних показників у вимірювальних лабораторіях Житомирської та Рівненської філіях ДУ "Держгрунтохорона". В акті також зазначено, що рівноцінний зразок залишено у агронома ПСП "Восток-Запад" ОСОБА_11 для проведення додаткових досліджень у разі необхідності.

За відібраними 18.10.2017р зразками Житомирською філією ДУ "Держґрунтохорона" та Рівненською філією ДУ "Держґрунтохорона" проведені дослідження про що складено протоколи лабораторних вимірювань №158-06/03.03/434 від 24.10.2017р та №158-16/03/537 від 24.10.2017р, відповідно (т.2, а.с.6-7). У протоколі Житомирської філії ДУ "Держґрунтохорона" від 24.10.2017р зазначено, що у зразку №1 (поле, орієнтовно 20т), масова частка вологи - 7,86, сумарна масова частка карбонатів Са і Мg, % - 7,14; у зразку №2 (піднавіс, орієнтовно 300 тонн) масова частка вологи - 2,23, сумарна масова частка карбонатів Са і Мg, % - 7,58; нормативній документ ДСТУ 7446:2013. У протоколі Рівненської філії ДУ "Держґрунтохорона" від 24.10.2017р зазначено, що у зразку №1 (поле, орієнтовно 20т), масова частка вологи - 7,9, сумарна масова частка карбонатів Са і Мg, % - 7,4; у зразку №2 (піднавіс, орієнтовно 300 тонн) масова частка вологи - 2,9, сумарна масова частка карбонатів Са і Мg, % - 7,8; нормативний документ ДСТУ 7446:2013.

Крім того, на адвокатський запит, Рівненська філія ДУ "Держґрунтохорона" у відповіді від 16.02.2018р №158-16/03/101 повідомила, що сумарна масова частка карбонатів у зразках №1, №2 не відповідає також вимогам ДСТУ 14069:2012 (т.2, а.с.2).

В матеріалах справи міститься також наданий відповідачем протокол лабораторних вимірювань Житомирської філії ДУ "Держгрунтохорона" №158/06.0303/78 від 19.02.2018р., з якого вбачається, що дослідження проводилось із зразків, які відбирались за актом відбору зразків від 18.10.2017р. (т.2, а.с.5).

Щодо акту відбору зразків вапнякових матеріалів від 18.10.2017р та проведених на його підставі досліджень Рівненської та Житомирської філій ДУ "Держґрунтохорона", судом враховується таке.

В порушення вимог п.27 Інструкції, в акті відбору зразків від 18.10.2017р зокрема не вказано: час і місце складання акта, найменування одержувача продукції; найменування виробника (відправника), від якого надійшла продукція; номери і дати накладної за якою надійшла продукція; кількість місць і вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції; чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами; інші дані, які особи, що беруть участь у відборі проб, вважають необхідним включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб). Вказаний акт також не містить інформації про те, чи були опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах).

Отже, з акту відбору зразків від 18.10.2017р. також не вбачається за можливе встановити з якого саме товару (хто виробник, коли товар було одержано, яка кількість товару оглянута, її вага та фактичне місце розташування, умови зберігання, кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки) було відібрано зразки для проведення досліджень щодо її якості.

Крім того, у зазначеному акті відсутні відомості щодо присутності та/або нез'явленні (у разі виклику) представників ПАТ "Житомирагрохім" 18.10.2017р при відборі зразків для лабораторних досліджень. Доказів повідомлення позивача про те, що 18.10.2017р буде проведено відбір зразків у комісійному складі за участю працівників Житомирської та Рівненської філій ДУ "Держґрунтохорона" матеріали справи не містять.

Також відповідачем не надано доказів направлення відповідних зразків відбору проб постачальнику (позивачу у справі), що свідчить про порушення ним положень Інструкції та створило перешкоди для участі постачальника у перевірці якості продукції, заявлення ним своїх заперечень, право на що передбачено чинним законодавством.

В протоколах лабораторних вимірювань Житомирської та Рівненської філій ДУ "Держґрунтохорона" від 24.10.2017р, від 19.02.2018р зазначено, що виробником є ПАТ "Житомирагрохім", маса партії - орієнтовно 320 тонн: зразок №1 (поле, орієнтовно 20т), зразок №2 (піднавіс, орієнтовно 300 тонн), хоча акт відбору зразків такої інформації не містить. Також в протоколах відсутні відомості щодо опечатування або опломбування зразків та чи порушені/непорушені пломби при їх відкритті для проведення досліджень.

За таких обставин, судом критично оцінюються висновки лабораторних вимірювань Житомирської та Рівненської філій ДУ "Держґрунтохорона", надані відповідачем на підтвердження доводів щодо неякісності товару, оскільки такі лабораторні дослідження проводились на підставі зразків матеріалів, відібраних за актом відбору зразків від 18.10.2017р, який складено з порушенням вимог Інструкції П-7. При цьому, судом також враховується, що в зазначених протоколах лабораторних вимірювань жодним чином не досліджувалось питання щодо умов зберігання товару, зокрема того, що знаходився у полі та впливу погодних умов на його якісні характеристики.

Як встановлено вище, у даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 260000,00грн за частину товару, який поставлявся за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р. (частина товару за даною накладною на суму 100000,00грн оплачена).

Таким чином, у даному випадку, суд оцінює подані до матеріалів справи докази в розрізі заявлених у даній справі позовних вимог, а саме щодо поставки неоплаченого відповідачем товару за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р, а не в цілому всього товару, який поставлявся у 2017 році.

Судом також досліджено та встановлено, що згідно пояснень представника відповідача, доставку товару від позивача здійснювали перевізники ФОП ОСОБА_12 та ДП "Ємільчинське лісове господарство". При цьому, товар вивозився водіями як під навіс за адресою: смт.Ємільчине, вул. Незалежності, 177 так і у поля - на території Кулішівської сільської ради.

Відповідно до поданих до матеріалів справи відповідачем нотаріально посвідчених заяв водіїв - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які здійснювали доставку вказаного товару відповідачу, ними здійснювалась доставка товару у липні 2017р на поля і під навіс (т.1, а.с.184-185). Згідно нотаріально посвідченої заяви водія - ОСОБА_7, він здійснював доставку товару відповідачу в кінці серпня та у вересні виключно на поля ПСП "Восток-Запад" (т.1, а.с.186).

Отже, з наведеного випливає, що товар за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р вивозився виключно на поля ПСП "Восток-Запад".

Із змісту протоколів лабораторних вимірювань Житомирської та Рівненської філій ДУ "Держґрунтохорона" №158-06/03.03/434 від 24.10.2017р та №158-16/03/537 від 24.10.2017р, №158-06/03.03/78 від 19.02.2018р вбачається, що орієнтовна кількість товару, який знаходився у полі становила лише 20 тонн, тоді як за накладною №2 від 25.09.2017р загальна кількість товару становила 1000 тонн, а кількість неоплаченого товару становить 722,22. тонни.

Будь-яких інших доказів (актів щодо якості товару, складених у відповідності до вимог закону та умов договору, лабораторних досліджень, висновків експертів), окрім зазначених вище, щодо невідповідності якості поставленого позивачем товару за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р на суму 260000,00грн, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, доводи відповідача щодо поставки йому позивачем за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р товару на суму 260000,00грн неналежної якості, в т.ч. як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі, суд визнає необґрунтованими.

Розглядаючи позовні вимоги, з урахуванням вищевикладених встановлених обставин справи, господарський суд приймає до уваги наступне.

За статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як уже зазначалось, оплату отриманого від позивача товару за видатковою накладною №2 від 25.09.2017р. відповідачем проведено частково на суму 100000,00грн. Неоплаченим відповідачем, станом на час звернення позивача з позовом у даній справі, залишився товар на суму 260000,00 грн.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Розділом 4 договору купівлі-продажу №1 від 07.02.2017р сторони погодили ціну та умови оплати. Так, за змістом п.4.3 договору сторони передбачили лише певний розмір попередньої оплати товару. Строки проведення остаточних розрахунку за переданий товар, сторони у договорі не визначили.

У відповідності до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В претензії №36 від 24.10.2017р позивач вимагав протягом семи днів провести оплату товару на суму 260000,00грн. Дану претензію представник відповідача одержав 30.10.2017р, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 1000106393340 (а.с.22-23).

Проте, у зазначений строк відповідач розрахунки з позивачем на суму 260000,00грн не провів.

Згідно поданих до справи документів вказана сума заборгованості не змінилась станом на день розгляду справи.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На час прийняття рішення, відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості 260000,00 грн. не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПАТ "Житомрагрохім" про стягнення з ПСП "Восток-Запад" заборгованості в сумі 260000,00грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Восток-Запад" (11200, Житомирська область, Ємільчинський район, смт.Ємільчине, вул. Військова, буд.27; ідентифікаційний номер 32187750)

на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирагрохім" (10001, Житомирська область, м.Житомир, вулиця Київська, буд.77; ідентифікаційний код 05488443):

- 260000,00грн основного боргу,

- 3900,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.04.18

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2,3 - сторонам (рек.з пов.).