Рішення

від 18.04.2018 по справі 925/61/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2018Справа № 925/61/17

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграфуд Трейдінг

про визнання договору недійсним.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Котьолкін Д.С. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги указаного позову про визнання недійсним договору поставки сільськогосподарської продукції № 31/03/16-1 від 31.03.2016 (далі - Договір), оскільки на думку Позивача підпис директора та печатка товариства на договорі підроблені, а відтак Позивачем такий Договір не укладався. Тому, на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) його слід визнати недійсним.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що оспорюваний Договір був підписаний директором Позивача, який мав на те відповідні повноваження. Доказів підробки підпису вказаної особи матеріали справи не містять.

Судом було витребувано оригінал оспорювваного Договору та ухвалою суду від 27.03.2017 призначено у справі судову експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи були виконані підписи ОСОБА_2 на сторінках 1-2 внизу кожної зі сторінок у графі "постачальник ___ М.П." та на сторінці 2 у графі "директор __ ОСОБА_2." Договору саме ОСОБА_2?

Від призначеної судом експертної установи через відділ діловодства суду надійшов висновок експерта № 25545/17/32/25546/17-32 від 16.02.2018.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 26.02.2018 було поновлено провадження у справі, а також зважаючи на предмет доказування та характер спірних правовідносин вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням попереднього судового засідання.

Ухвалою суду від 26.03.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2018.

У судове засідання представник Відповідача не з'явився. Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений.

Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у цьому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2016 між Позивачем як постачальником та Відповідачем як покупцем було укладено оспорюваний Договір, предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції. Зі змісту вказаного Договору вбачається, що від імені Позивача він підписаний директором Позивача ОСОБА_2, який діяв на підставі статуту.

Позивач підтверджує факт того, що на момент укладання Договору вказана особа дійсно була директором Позивача. Даний факт також підтверджується і наявним у матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформованим на запит від 11.01.2017 № НОМЕР_1.

Однак, Позивач у своїх поясненнях стверджує, що ОСОБА_2 оспорюваний Договір ніколи не підписував.

За результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи 16.02.2018 було складено висновок експерта № 25545/17/32/25546/17-32, із якого слідує, що підписи від імені ОСОБА_2 у оспорюваному Договорі виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підписи від імені ОСОБА_2 у графах ОСОБА_3. та Директор ОСОБА_2. оспорюваного Договору, виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Таким чином, судовою експертизою підтверджено ту обставину, що Договір від імені Позивача підписано не його тодішнім директором ОСОБА_2, а іншою особою, повноваження якої на укладання Договору від імені Позивача, усупереч статтям 76-79 ГПК України, не підтверджені Відповідачем належними, допустимими та переконливими доказами.

Тому суд дійшов висновку, що Договір від імені Позивача був вчинений особою, яка не мала жодних повноважень діяти від імені Позивача. А отже, має місце недотримання одного з основних принципів цивільного права - принципу свободи договору (стаття 3 ЦК України).

Частиною 1 статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аргументи Відповідача про те, що Договір було підписано ОСОБА_2 спростовуються висновком експерта № 25545/17/32/25546/17-32 від 16.02.2018.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частин 2 та 3 статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Однак, як встановлено судом, Договір було вчинено без відповідного волевиявлення Позивача, особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину, а тому на підставі частини 1 статті 215 ЦК України оспорюваний Договір підлягає визнанню недійсним.

Інші доводи сторін, наведені у наданих суду позові та відзиві, усних та письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Відповідно до статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

З матеріалів справи слідує, що Позивачем, окрім сплати судового збору, були також понесені витрати на проведення судової експертизи у сумі 5952 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 424 від 06.07.2017 та актом здачі-приймання висновку судово-почеркознавчої експертизи від 16.02.2018, які долучені до матеріалів справи.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір поставки сільськогосподарської продукції від 31.03.2016 № 31/03/16-1, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Дружба (Черкаська обл., Уманський р-н, с. Острівець, вул. Центральна, 4; ідентифікаційний код 03794348) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграфуд Трейдінг" (м. Київ, вул. Сагайдачного, 12; ідентифікаційний код 39940309).

Стягнутий з Товариства з обмеженою відповідальністю Аграфуд Трейдінг (м. Київ, вул. Сагайдачного, 12; ідентифікаційний код 39940309) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (Черкаська обл., Уманський р-н, с. Острівець, вул. Центральна, 4; ідентифікаційний код 03794348) витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. та 5952 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. витрат на проведення судової експертизи.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 23.04.2018

СуддяСташків Р.Б.