Рішення

від 17.04.2018 по справі 910/644/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2018Справа № 910/644/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техношик

до Публічного акціонерного товариства Банк Богуслав

про стягнення 23199 грн. 98 коп.,

Суддя Отрош І.М.

секретар судового засідання Савінкова Ю.Б.

Представники учасників справи:

від позивача : не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Техношик з вимогами до Публічного акціонерного товариства Банк Богуслав про стягнення 23199 грн. 98 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Вальдена договору та виставленого останнім рахунку на оплату на суму 23199 грн. 98 коп., позивач 06.11.2017 перерахував на рахунок ТОВ Вальдена грошові кошти у розмірі 23199 грн. 98 коп. Вказаний рахунок було відкрито в Публічному акціонерному товаристві Банк Богуслав .

Однак, станом на дату перерахування позивачем грошових коштів рахунок ТОВ Вальдена в Публічному акціонерному товаристві Банк Богуслав вже було зарито.

Позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із вимогою про повернення помилково перерахованих грошових коштів, однак банк відповіді на вказану вимогу позивачу не надав, грошові кошти у сумі 23199 грн. 98 коп. позивачу не повернув.

При цьому, 06.11.2017 в Публічному акціонерному товаристві Банк Богуслав запроваджено тимчасову адміністрацію, у зв'язку з чим відповідач на підставі ч. 7 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (у зв'язку з неможливістю встановити належного отримувача) повинен був повернути грошові кошти у сумі 23199 грн. 98 коп. банку, що обслуговує позивача.

З огляду на те, що грошові кошти у сумі 23199 грн. 98 коп. відповідачем повернуті не були, позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно утримані грошові кошти у розмірі 23199 грн. 98 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 у справі № 910/644/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Техношик залишено без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 у справі № 910/644/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2018 відкрито провадження у справі №910/644/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, судове засідання призначено на 13.03.2018.

У судовому засіданні 13.03.2018 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 17.04.2018.

Представник позивача у судове засідання 17.04.2018 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 13.03.2018 та розпискою про оголошення перерви від 13.03.2018.

Представник відповідача у судове засідання 17.04.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103045111729 (ухвала суду направлялась на адресу місцезнаходження відповідача) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103045111737 (ухвала суду направлялась на адресу уповноваженої особи ФГВФО, яка вказана на сайті ФГВФО).

Відзиву на позовну заяву відповідачем у встановлені законом строки не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Підстав для відкладення (оголошення перерви) розгляду справи судом не встановлено.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 17.04.2018, неявку представників сторін та неповідомлення причин неявки, суд розглянув справу за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 17.04.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та складено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вальдена (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техношик (покупець) укладено Договір поставки № 162/ЮР-2017, відповідно до умов якого постачальник, здійснюючи оптову торгівлю непродовольчими товарами, передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставки № 162/ЮР-2017 від 01.06.2017 покупець зобов'язаний оплатити кожну узгоджену партію товару протягом 14 календарних днів після отримання товару.

Відповідно до п. 4.3 Договору поставки № 162/ЮР-2017 від 01.06.2017 оплата за товар виконується шляхом безготівкового перерахунку сум, вказаних у видаткових накладних, за відповідну партію товару, на рахунок постачальника, зазначений у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 06.11.2017 позивач перерахував на рахунок відповідача № 260083185001, який був відкритий в Публічному акціонерному товаристві Банк Богуслав , грошові кошти у розмірі 23199 грн. 98 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 560 від 06.11.2017, копія якого долучена позивачем до позовної заяви (платник - Товариство з обмеженою відповідальністю Техношик ; банк платника - ПАТ Райффайзен Банк Аваль ; отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Вальдена ; банк отримувача - Публічне акціонерне товариство Банк Богуслав ; рахунок отримувача - 260083185001; призначення платежу - за товар, згідно з рахунком №ZH-2433 від 19.10.2017).

У позовній заяві позивач вказав на те, що він помилково перерахував грошові кошти у розмірі 23199 грн. 98 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Вальдена на підставі рахунку №ZH-2433 від 19.10.2017, так як вказаний рахунок (260083185001) станом на дату здійснення платежу вже було закрито.

Судом встановлено, що рахунок 260083185001 в Публічному акціонерному товаристві Банк Богуслав було закрито Товариством з обмеженою відповідальністю Вальдена 26.10.2017, що підтверджується довідкою, виданою Публічним акціонерним товариством Банк Богуслав , вих № 203/06 від 26.10.2017, копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

Судом встановлено, що 29.11.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою (вих. № 5 від 29.11.2017) про повернення помилково перерахованих коштів, в якій зазначив, що 06.11.2017 з його рахунку були помилково перераховані кошти на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Вальдена № 260083185001 в Публічному акціонерному товаристві Банк Богуслав . Однак, станом на дату переказу вказаний рахунок було закрито (26.10.2017).

За таких обставин, позивач просив відповідача повернути грошової кошти, перерахувавши їх на рахунок позивача №260000533359 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль .

Судом встановлено, що вказана заява була отримана відповідачем 29.11.2017, що підтверджується вхідним реєстраційним штампом № 227/10.

Однак, як зазначив позивач у позовній заяві, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач не повернув позивачу грошові кошти у розмірі 23199 грн. 98 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1088 Цивільного кодексу України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 1091 Цивільного кодексу України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Відповідно до ч. 2 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні отримувач - це особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з п. 1.24 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ коштів (далі - переказ) - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ініціатором переказу може бути платник, а також обтяжувач чи отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом, 06.11.2017 позивач перерахував на рахунок відповідача № 260083185001, відкритий в Публічному акціонерному товаристві Банк Богуслав , грошові кошти у розмірі 23199 грн. 98 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 560 від 06.11.2017, копія якого долучена позивачем до позовної заяви (платник - Товариство з обмеженою відповідальністю Техношик ; банк платника - ПАТ Райффайзен Банк Аваль ; отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Вальдена ; банк отримувача - Публічне акціонерне товариство Банк Богуслав ; рахунок отримувача - 260083185001; призначення платежу - за товар, згідно з рахунком №ZH-2433 від 19.10.2017).

Згідно з п. 30.1 ст. 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті отримувач/одержувач - це особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу в готівковій формі.

Як встановлено судом, рахунок 260083185001 в Публічному акціонерному товаристві Банк Богуслав було закрито Товариством з обмеженою відповідальністю Вальдена 26.10.2017, що підтверджується довідкою, виданою Публічним акціонерним товариством Банк Богуслав , вих № 203/06 від 26.10.2017, копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

Тобто, станом на дату здійснення позивачем переказу на користь відповідача грошових коштів у розмірі рахунок 260083185001 в Публічному акціонерному товаристві Банк Богуслав відповідачем було закрито.

Відповідно до п. 22.6 ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів . У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

У п. 2.31 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті зазначено, що банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей. Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування ". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.

Відповідно до п. 2.32 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача. Обмін запитами щодо уточнення цих реквізитів та відповідями здійснюється засобами платіжної системи в захищеному вигляді за допомогою окремих типів електронних документів, формати та правила заповнення яких визначаються цією платіжною системою. У разі надання банком платника уточнених даних щодо номера рахунку та/або коду отримувача з метою зарахування коштів на його рахунок банк отримувача оформляє меморіальний ордер на підставі електронного розрахункового документа та уточнених даних банку платника щодо номера рахунку та/або коду отримувача. У реквізиті "Призначення платежу" меморіального ордера банк отримувача зазначає номер і дату електронного розрахункового документа та повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього документа. Документ про уточнені дані щодо номера рахунку та/або коду отримувача зберігається разом із паперовою копією електронного розрахункового документа або в електронній формі. На вимогу отримувача банк надає йому паперову копію електронного розрахункового документа, реквізити якого уточнювалися, та копію документа про уточнені дані. Якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.

Згідно з п. 2.33 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.

Таким чином, з наведеного вбачається, що у випадку відсутності у банку отримувача відкритого рахунку отримувача (зокрема, у випадку закриття раніше відкритого рахунку), перераховані платником грошові кошти у будь-якому випадку не пізніше четвертого робочого дня повинні бути повернуті банком отримувачем банку, що обслуговує платника.

При цьому, судом встановлено, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 06 листопада 2017 року № 708-рш/БТ Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНК БОГУСЛАВ до категорії неплатоспроможних та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06 листопада 2017 року № 4928 Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ БАНК БОГУСЛАВ та делегування повноважень тимчасового адміністратора було запроваджено тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві Банк Богуслав на період з 06 листопада 2017 року до 05 грудня 2017 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 30 листопада 2017 року № 774-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНК БОГУСЛАВ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 01 грудня 2017 року № 5267 Про початок процедури ліквідації АТ БАНК БОГУСЛАВ та делегування повноважень ліквідатора банку .

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНК БОГУСЛАВ (далі - АТ БАНК БОГУСЛАВ ) з 01 грудня 2017 року до 30 листопада 2018 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Таким чином, сплачені позивачем грошові кошти у сумі 23199 грн. 98 коп. (відповідно до платіжного доручення № 560 від 06.11.2017, проведено банком платника 06.11.2017) надійшли до банку отримувача - Публічного акціонерного товариства Банк Богуслав протягом дії тимчасової адміністрації (тимчасову адміністрацію запровадження з 06.11.2017).

Відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб кошти, що надійшли протягом дії тимчасової адміністрації до неплатоспроможного банку, у разі неможливості встановити належного отримувача мають бути повернуті банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, оскільки сплачені позивачем грошові кошти у сумі 23199 грн. 98 коп. надійшли до Публічного акціонерного товариства Банк Богуслав протягом дії тимчасової адміністрації (06.11.2017), а рахунок ТОВ Вальдена для їх зарахування, який був вказаний у якості отримувача коштів, було закрито, на підставі ч. 7 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідач був зобов'язаний повернути кошти у сумі 23199 грн. 98 коп. банку, що обслуговує позивача протягом 4 робочих днів з дня виявлення такої ситуації.

Доказів повернення грошових коштів у розмірі 23199 грн. 98 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 23199 грн. 98 коп.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Техношик до Публічного акціонерного товариства Банк Богуслав про стягнення 23199 грн. 98 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2017 у справі №910/4669/17 (спір у справі виник у зв'язку з неповерненням банком (відповідачем) грошових коштів, перерахованих позивачем на закритий рахунок контрагента у період дії тимчасової адміністрації, в подальшому у банку було запроваджено процедуру ліквідації).

З огляду на встановлені судом обставини щодо запровадження з 01 грудня 2017 року у Публічному акціонерному товаристві Банк Богуслав процедури ліквідації, суд зазначає, що в межах даної справи судом здійснено захист прав позивача у зв'язку з встановленими обставинами порушення його прав, однак наявність судового рішення не може змінювати порядок та черговість задоволення вимог кредиторів банку, встановлених ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та порядок виконання рішення суду, враховуючи норми ст.ст. 37, 39 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк Богуслав (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 81; ідентифікаційний код: 34540113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техношик (02094, м. Київ, вул. Мурманська, буд. 3, офіс 45; ідентифікаційний код: 36564471) грошові кошти у розмірі 23199 (двадцять три тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.04.2018

Суддя І.М. Отрош