Ухвала

від 20.04.2018 по справі 916/1153/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1153/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Олеся" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018

за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Єдність"

до Селянського (фермерського) господарства "Олеся"

про зобов'язання виконати умови договору,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 916/1153/17 повернуто апеляційну скаргу та додані до неї документи Селянському фермерському господарству Олеся без розгляду.

02.04.2018 (згідно з реєстраційним штампом) Селянським (фермерським) господарством "Олеся" подано касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 916/1153/17 до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2018 року у справі №916/1153/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Олеся", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Brualla Gomez de La Torre v. Spain, 19.12.1997, Repotrs 1997-VIII, п. 35).

Згідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають вимогам вищенаведеної статті 129 Конституції України.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувана ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 прийнята за правилами, що встановлені вже новою редакцією Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), отже у питанні наявності чи відсутності права на касаційне оскарження слід виходити з положень Кодексу саме в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ.

Приймаючи ухвалу про повернення апеляційної скарги Селянському (фермерському) господарству "Олеся", суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства ОЛЕСЯ залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, та роз'яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом 7 денний строк, апеляційну скаргу буде повернуто.

Проте, позивач у встановлений судом термін недоліки апеляційної скарги не усунув, а саме у встановленому законом порядку до суду апеляційної інстанції не надав: докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, з листом з описом вкладання учасникам судового процесу; докази сплати судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Беручи до уваги повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, з якого вбачається, що копію ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 про залишення апеляційної скарги без руху позивач отримав 22.02.2018, відтак перебіг строку, встановленого судом для усунення недоліків, розпочався з наступного дня - 23.02.2018 та закінчився 01.03.2018.

Відповідно до ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

Таким чином, згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів."

Згідно з ч.ч.1-3 ст.311 вказаного Кодексу:

"1. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

2. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

3. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню."

В касаційній скарзі взагалі не наведено норм процесуального права, які були неправильно застосовані судом апеляційної інстанцій.

З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Олеся" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 916/1153/17, оскільки у даній справі правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), Верховний Суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Олеся" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 916/1153/17 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський