Ухвала

від 19.04.2018 по справі 1-8/12

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

19 квітня 2018 р.

м. Київ

справа № 1-8/2012

провадження № 51-1581км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 01 серпня 2012 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хоньківці, Могилів-Подільського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 21 вересня 2010 року за ч.1 ст.296 КК України до штрафу в розмірі 510 грн,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

встановив:

Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 березня 2012 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Вирішено питання судових витрат і речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 01 серпня 2012 року зазначений вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2017 року відновлено засудженому строк на касаційне оскарження вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 березня 2012 року та ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 1 серпня 2012 року.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 28 квітня 2017 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області 27 лютого 2017 року, та прийнято відмову прокурора від апеляційної скарги.

За вироком суду ОСОБА_6 засуджено за те, що він 16 травня 2011 року близько 22:15 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території садиби ОСОБА_7 , розміщеної по АДРЕСА_1 , маючи умисел на пошкодження легкового автомобіля останнього марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за допомогою горючої суміші, шляхом підпалу, частково пошкодив вказаний транспортний засіб, завдавши матеріальної шкоди на суму 41621, 72грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати та направити справу на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог стверджує, про недоведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, неправильну кваліфікацію дій засудженого за ч. 2 ст. 194 КК України. Наголошує на тому, що судом апеляційної інстанції розглянуто справу щодо ОСОБА_6 із порушенням права засудженого на захист та на участь у розгляді справи.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_8 просив касаційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувавши ухвалу суду апеляційної інстанції, та направивши справу на новий апеляційний розгляд.

Мотиви Суду

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, підставою для скасування вироку, ухвали чи постанови, є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, тобто таке порушення, яке перешкодили чи могли перешкодити суду всебічно, повно та об`єктивно розглянути справу і постановити законне й обґрунтоване судове рішення.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки порушено право засудженого на захист.

Так, як убачається із матеріалів справи, не погоджуючись із постановленим вироком, засуджений ОСОБА_6 і прокурор подав апеляції, проте останній до початку розгляду справи відкликав свою апеляцію.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_6 , який був засуджений до позбавлення волі, мав загальні захворювання, через які він у процесі розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неодноразово тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні (стан після видалення пухлини головного мозку, посттравматична енцелопатія, судомний синдром (т. 2 а. с. 117)).

До початку розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_6 заявив клопотання про надання йому додатково часу для забезпечення себе захисником.

Попри те, що вказаний суд задовольнив клопотання ОСОБА_6 , розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувся без захисника та засудженого, причини неявки яких не з`ясовані.

При цьому, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першим протоколом та протоколами № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Як визначив Європейський суд з прав людини у справі «Мефта та інші проти Франції» (п. 40 рішення від 26 липня 2002 року), у справі «ФамХоанг проти Франції» (п. 39 рішення від 25 вересня 1992 року) та у справі «Максименко проти України» (п. 32 рішення від 20 грудня 2011 року), гарантії забезпечення права на захист не припиняють своєї дії після закінчення провадження у суді першої інстанції. Забезпечення обвинуваченому у вчиненні злочину юридичної допомоги є однією з гарантій, що здійснюється й у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Згідно з практикою Суду інтереси правосуддя в принципі вимагають забезпечення представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення свободи.

Наведені положення Конвенції та практика Європейського суду, які відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477- IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються при розгляді справ як джерело права, не були враховані в цьому конкретному випадку апеляційним судом, який не переконався в обов`язковості участі захисника з урахуванням стану здоров`я засудженого та його можливостей здійснити повноцінний захист своїх інтересів .

З огляду на вищевикладене, касаційна скарга захисника ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд повинен виконати вимоги ст. 358 КПК України (в редакції 1960 року), перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, ретельно перевірити доводи апеляції засудженого, та з урахуванням усіх обставин справи прийняти законне та обґрунтоване рішення,виклавши його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Керуючись статтями 394396 КПК України(у редакції 1960 року), п.11, 15 «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 01 серпня 2012 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3