Рішення

від 10.04.2018 по справі 205/5164/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

10.04.2018 Єдиний унікальний номер 205/5164/17

Єдиний унікальний номер № 205/5164/17

Провадження № 2/205/162/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Сахончик Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі ОСОБА_2 міської ради, треті особи: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора та Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив № 186 , про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 11.08.2017 року звернулась до суду з позовом до територіальної громади в особі ОСОБА_2 міської ради, треті особи: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора та Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив № 186 , про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що після смерті її батька ОСОБА_3, померлого 14.05.2016 року, відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Після його смерті спадкоємцем першої черги за законом є позивач. Однак постановою нотаріуса від 23.03.2017 року було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру в зв'язку з тим, що право власності на квартиру не зареєстровано за померлим. ОСОБА_3 отримав спірну квартиру на підставі ордеру від 09.08.1973 року, був членом ЖБК № 186, вартість квартири сплачена в повному обсязі.

Позивач просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 14.05.2016 року.

У заяві від 10.04.2018 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник територіальної громади в особі ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. про причини неявки суд не повідомив. Письмових заяв від нього не надходило.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача.

02.01.2018 року до суду надійшов лист третьої особи - Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори з проханням слухати справу у відсутності представника Другої ДДНК відповідно до діючого законодавства.

Представник третьої особи - Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив № 186 у клопотанні від 03.03.2018 року просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 в житлово-будівельному кооперативі № 186 була надана на підставі ордеру № 704, виданого 09.08.1973 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих, ОСОБА_3 на сім'ю з чотирьох осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_5 (дружина), ОСОБА_6 (донька), ОСОБА_7 (донька) (а.с. 15).

ОСОБА_3 був членом ЖБК № 186, пайовий внесок у розмірі 6390,63 руб. за вищезазначену квартиру виплачено повністю, заборгованість відсутня (а.с. 16).

14.05.2016 року ОСОБА_3 помер (а.с. 14). Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом як донька спадкодавця (а.с. 9), належним чином прийняла спадщину, оскільки у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с. 45 оберт).

23.03.2017 року позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 52). Постановою державного нотаріуса Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 від 23.03.2017 року позивачу відмовлено в видачі свідоцтва у зв'язку з тим, що право власності на квартиру не зареєстровано за спадкодавцем (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про власність , який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного, чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

За змістом п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Верховним Судом України у листі Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013 р. від 01.02.2014р. роз'яснено, що виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. Аналогічна правова позиція зазначена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3.1 листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього ж Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

На підставі ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З огляду на викладене, а також враховуючи існування перешкод для оформлення у нотаріальному порядку спадкових прав ОСОБА_1, суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту її прав як спадкоємця шляхом визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 14.05.2016 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 1216-1218, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст. 15 Закону України Про власність , ст. ст. 3, 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 4, 12-13, 82, 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 274, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: 49128 АДРЕСА_3) до територіальної громади в особі ОСОБА_2 міської ради (код ЄДРПОУ: 26510514, місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75), треті особи: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 49128 м. Дніпро, вул. Метробудівська, 1) та Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив № 186 (код ЄДРПОУ: 23068153, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Коробова, буд. 12), про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: 49128 АДРЕСА_3) право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого 14.05.2016 року .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду, яка відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 19 квітня 2018 року.

Суддя Н.В. Басова