Рішення

від 23.12.2010 по справі 2-1208/10

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Кагарлицький районний суд Київської області

м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3, 9200, (04453) 5-13-39

справа № 2-1208/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 року Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого – судді Шевченко І.І

при секретарі Балакіній С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: відділ Державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про стягнення заборгованості по аліментних зобов‘язаннях, -

в с т а н о в и в :

позивач просить суд стягнути з відповідача, ОСОБА_2, на її користь заборгованість по аліментним зобов'язаннях в сумі 4371,03 гривень та неустойку за кожен день прострочення аліментних платежів в сумі 12882,01 гривень, а всього 17253,04 гривень, від сплати судового збору та оплати витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи її звільнити на підставі, відповідно, п. 4 ст. 4 декрету KM України "Про державне мито" та n. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України, судові витрати ( оплату судового збору та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу ) покласти на відповідача, та стягнути з нього на її користь понесені нею витрати на юридичну допомогу, посилаючись на те, що згідно рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 23 січня 2001 року по цивільній справі № 2-64/01 відповідач зобов'язаний до щомісячної сплати аліментів на її користь на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 12.01.2001 року і до повноліття дитини.

Виконавчий лист нею пред'явлений для примусового виконання до Державної виконавчої служби і на протязі з дня пред'явлення до даного часу він знаходиться в Державній виконавчій службі Кагарлицького районного управління юстиції

У вказаний період відповідач працював отримував заробітну плату та сплачував аліменти. Про те, продовжуючи працювати відповідач державного виконавця про місце роботи не повідомив, а відтак виконавчий лист до роботодавця направлений не був, а добровільно відповідач аліменти сплачував нерегулярно та в розмірі, що не відповідає рішенню суду, і в результаті чого в нього виникла заборгованість по аліментних платежах з 09 грудня 2008 року по даний час.

Згідно частини 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні

За час, коли відповідач ухилявся від сплати аліментів, державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», визначена заборгованість в сумі 4371,03 гривень, які їй не виплачені до даного часу.

Загальна заборгованість відповідача по аліментним зобов'язанням визначена державним виконавцем та підтверджується доданими до заяви доказами - довідкою - розрахункам про стан заборгованості по аліментах.

Згідно частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів мас право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку, що додається, розмір неустойки, станом на день звернення до суду, складає 12882,01 гривень.

Позивач свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме: в частині заборгованості по аліментах. Під час розгляду справи ним було погашено частину заборгованості, а саме: 2200 грн. Стосовно пені, то він її не визнає, оскільки вважає, що заборгованість по аліментах у нього виникла по тій причині, що не має постійної роботи, а тому при першій можливості погасить остальну частину заборгованості.

Представник третьої особи позовні вимоги визнає частково з наступних причин. Відповідачем погашено частину заборгованості по аліментах в сумі 2200 грн., а тому позовні вимоги в цій частині не визнає. В іншій частині позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивачу необхідно відмовити.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 23 січня 2001 року по цивільній справі № 2-64/01 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний щомісячно сплачувати аліментів на користь позивача ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 12.01.2001 року і до повноліття дитини.

З 01 грудня 2008 року по 01 жовтня 2010 року позивач зобов’язаний був сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки в розмірі ? частини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 01.10.2010 року у відповідача виникла заборгованість, що становила 4371 грн. 03 коп.

Відділом Державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області було довідку – розрахунок про стан заборгованість по аліментах, яку було вручено відповідачу і яку було змінено, оскільки відповідачем проводилась оплата, яка не була врахована і остаточну довідку про стан заборгованості було вручено відповідачу 01.10.2010 року.

Сума боргу була нарахована відповідно середньомісячної заробітної плати з розрахунку на одного штатного працівника по Кагарлицькому районі, згідно щомісячних довідок відділу статистики в Кагарлицькому районі, оскільки відповідач не мав постійної роботи та постійного заробітку.

Під час розгляду даної справи відповідачем була проведена оплата в сумі 2200 грн. в рахунок погашення заборгованості, а тому заборгованість по аліментних зобов’язаннях зменшилась на дану суму і становить 2171,03 грн., на підтвердження цього в матеріалах справи є копії квитанцій та даний факт не оспорюється сторонами.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 2171,03 грн. не підлягає до задоволення, оскільки заборгованість виникла у відповідача не по договірних відносинах, а по виконавчому листу і не може двічі бути стягнення з відповідача, а тому суд відмовляє позивачу у задоволенні в цій частині позовних вимог.

Стосовно пені, то судом було встановлено, що третьою особою було вручено відповідачу довідку – розрахунок про стан заборгованості по аліментах 01.10.2010 року і даний факт не оспорюється сторонами.

З даний довідки видно, що заборгованість по аліментах виникла у відповідача не з його вини: відповідач не мав постійної роботи та постійного заробітку чи іншого доходу, однак намагався виконувати свій обов’язок в участі в утриманні дитини, про що свідчать проведені оплати за весь період заборгованості.

Оскільки, відповідач був попереджений 01.10.2010 року державним виконавцем про наявність заборгованості, про її розмір та строк погашення, тому саме з цієї дати слід нараховувати пеню за кожен день прострочення виплати заборгованості до її повного погашення.

Позивач ОСОБА_1 була попереджена судом щодо нарахування пені, що згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та п. 4 ст.. 10 ЦПК України, згідно якої суд прияє всебічному і повному з‘ясуванню обставин справи: роз‘яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов‘язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав. Проте позивач не уточнювала свої позовні вимоги та підтримала ті позовні вимоги, що подані до суду 20.10.2010 року.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, щодо відсутності підстав стягнення неустойки (пені) та ґрунтується на наданих сторонами доказах, що відповідають вимогам закону, а тому суд відмовляє позивачу в цій частині позовних вимогах.

Ст. 88 ЦПК України передбачено розподіл судових витрат між сторонами, оскільки у позивача є посвідчення громадянки постійно працює або проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, 4 категорії, тому суд звільняє позивача від сплати судових витрат.

Стосовно витрат на інформаційно – технічне забезпечення, то згідно ст.. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладається на сторону після розгляду справи судом, тому суд стягує з позивача витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду даної справи.

Стосовно витрат на юридичну допомогу, то в матеріалах справи відсутні докази понесених даних витрат позивачем, а тому суд відмовляє позивачу у стягненні даних витрат з відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, 197 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: відділ Державної виконавчої служби кагарлицького районного управління юстиції Київської області про стягнення заборгованості по аліментних зобов‘язаннях - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУДКУ у Київській області для Кагарлицького райсуду за інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи р\р 31211259700324, МФО 821018, код 23569487, банк - ГУДК у Київській області 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як громадянку, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, 4 категорії.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.І.Шевченко