Ухвала

від 24.04.2018 по справі 659/182/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУНСС: 659/182/18

Справа №11-сс/791/177/18 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: накладення арешту на майно Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар ОСОБА_5

за участі прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

скаржника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «Технобут і Ко» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 13.03.2018 року про накладення арешту на рахунки у кримінальному провадженні №12016230210000398 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України,

встановила:

Цією ухвалою накладено арешт на всі рахунки відкриті в установі ПАТ КБ «Приватбанк» підприємствами та ФОП, у тому числі рахунки ТОВ «Технобут і Ко», ідентифікаційний номер юридичної особи 40414016, а також на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у кримінальному провадженні №12016230210000398 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 167, 170, 171 КПК України, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції директор ТОВ «Технобут і Ко» ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, прийняту з порушенням кримінального процесуального закону, а тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що під час розгляду клопотання слідчого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Слідчий суддя не звернув увагу на те, що у матеріалах кримінального провадження та в клопотанні слідчого відсутня обґрунтована підозра та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, арешт рахунків здійснений з підстав для забезпечення цивільного позову, який не відповідає вимогам закону, оскільки такий позов подається до початку судового розгляду та пред`являється до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи. При цьому повідомлення про підозру будь-які посадовій особі ТОВ «Технобут і Ко» не вручалося, а тому у слідчого судді були всі правові підстави відмовити в задоволенні клопотанні про накладання арешту на рахунки ТОВ «Технобут і Ко». Просить скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна, ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотанні про арешт майна.

Заслухавши суддю-доповідача, директора ТОВ «Технобут і Ко» ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на задоволенні апеляційної скарги, думку прокурора, який просив залишити апеляцію без задоволення, а рішення суду першої інстанції без зміни, вислухавши аналогічне прохання в судових дебатах, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, начальником СВ Нижньосірогозьким ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016230210000398 від 05 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження невстановлена особа, представляючись менеджером ТОВ «Прагматика Україна», 18.11.2016 року шляхом обману, під приводом продажу та постачання аміачної селітри та карбаміду заволоділи грошовими коштами голови фермерського господарства «ЯНС» ОСОБА_9 в сумі 253000 грн. Із роздруківки руху грошових коштів, яка отримана у законний спосіб, по розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 ТОВ «Прагматика Україна» (ЄДРПОУ 35962753) встановлено, що після перерахування коштів ОСОБА_9 з розрахункового рахунку ФГ «ЯНС» на р/р ТОВ «Прагматика Україна», починаючи з 22.11.2016 року кошти перераховувалися на інші підприємства та ФОП, в тому числі і на рахунки ТОВ «Технобут і Ко».

Органи досудового розслідування вважають встановленим, що група осіб, в тому числі службових осіб ряду суб`єктів господарювання, організували підприємства та ФОП виключно для створення банківських рахунків, через які можна отримати кошти, здобуті злочинним шляхом та обготівковувати їх, при цьому вести в оману правоохоронні ограни, діяльність яких спрямована на встановлення осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення та відшукування грошових коштів, якими незаконно заволоділи на розрахункових рахунках підприємств.

Органи досудового розслідування вказують на перелік суб`єктів господарювання, що задіяні в протиправному фінансово-економічному механізмі, які мають ознаки фіктивності та/або проводили фіктивні фінансові операції.

03 березня 2018 року начальник СВ Нижньосірогозьким ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_11 , звернувся до Нижньосірогозького суду Херсонської області з клопотання про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках у безготівковому вигляді, а саме на грошові кошти підприємств та ФОП у банківських установах, в тому числі і на ТОВ «Технобут і Ко».

Ухвалою слідчого судді Нижньосірогозького суду Херсонської області від 13.03.2018 року клопотання було задоволено.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки представником ТОВ «Технобут і Ко» ОСОБА_8 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах її апеляційної скарги, а щодо інших осіб, на рахунки яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на рахунки останніх колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12016230210000398, в частині накладення арешту на кошти, які знаходяться у безготівковому вигляді на рахунках ТОВ «Технобут і Ко» № НОМЕР_1 , слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення начальника СВ Нижньосірогозького ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на вказані грошові кошти, з огляду на те, що вони є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що ТОВ «Технобут і Ко» задіяне в протиправному фінансово-економічному механізмі і має ознаки фіктивності, слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на рахунки ТОВ «Технобут і Ко», в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Зокрема, в матеріалах, доданих до клопотання, не міститься жодного доказу того, що рахунки ТОВ «Технобут і Ко», задіяні в шахрайській схемі перерахування коштів від ТОВ «Прагматика Україна» до інших юридичних осіб чи ФОП.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий і прокурор не довели, що стосовно ТОВ «Технобут і Ко» існує обґрунтована підозра щодо вчинення його особами кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Також в матеріалах провадження відсутні дані про те, що грошові кошти на рахунках № НОМЕР_1 ТОВ «Технобут і Ко» відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, причому, слідчий не надав до суду постанову про визнання їх речовими доказами.

Крім того, кримінальне провадження №12016230210000398 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, яка не зазначена в ст. 96-3 КК України, а отже відсутні підстави для застосування щодо ТОВ «Технобут і Ко» заходів кримінально-правового характеру.

Також слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності ТОВ «Технобут і Ко», завданням кримінального провадження.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на на рахунках № НОМЕР_1 ТОВ «Технобут і Ко», як такого, що внесена до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області, -

постановила:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Технобут і Ко» ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Нижньосірогозького суду Херсонської області від 13.03.2018 року про накладення арешту на всі рахунки відкриті в установі ПАТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Технобут і Ко», ідентифікаційний номер юридичної особи 40414016, а також на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Технобут і Ко», який відкритий в установі ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, у кримінальному провадженні №12016230210000398 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотанні начальника СВ Нижньосірогозьким ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_11 про накладення арешту на всі рахунки відкриті в установі ПАТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Технобут і Ко», ідентифікаційний номер юридичної особи 40414016, а також на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Технобут і Ко», який відкритий в установі ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), м. Дніпро, вул Набережна Перемоги, 50, у кримінальному провадженні №12016230210000398 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

(підпис) (підпис) (підпис)

Судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_2