Ухвала

від 24.04.2018 по справі 809/719/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"24" квітня 2018 р.                                                            Справа № 809/719/18

м. Івано-Франківськ

          Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

          Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання про забезпечення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗ" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 27.04.2017, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗ" звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 27.04.2017.

Одночасно із поданням позову, позивачем подано заяву про забезпечення позову від 19.04.2018, в якій в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України просить зупинити дію оскарженого рішення. Клопотання мотивоване тим, що оскаржене рішення прийняте поза межами наданих повноважень.

Розглянувши дану заяву про забезпечення адміністративного позову, судом встановлено наступне.

Процесуальні питання та процедура вирішення питання забезпечення адміністративного позову врегульовано в главі 10 розділу I «Загальні положення».

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 КАС України).

З системного аналізу даних норм КАС України слідує, що вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Існування таких обставин повинно бути доведене належними доказами.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Натомість, в поданій суду заяві позивач не навів суду належних доказів існування таких обставин.

При цьому, рішення від 27.04.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, прийняте головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, не має триваючої дії в часі, а тому вичерпало свою дію після його реалізації.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання будівельних робіт у замовника виникає після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Чинність оскаржуваних рішень не має прямого причинного зв'язку із набуттям позивачем права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності із проведення будівництва вказаного об'єкта нерухомості, яким є декларація про початок виконання будівельних робіт.

Також суд не може погодитись з доводами позивача про очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення зв'язку із прийняттям поза межами наданих повноважень, оскільки встановлення такої протиправності є предметом розгляду даної адміністративної справи. Як наслідок, задовольняючи заяву позивача шляхом зупинення дії оскарженого рішення від 27.04.2017, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає завданню та меті правового інституту забезпечення позову.

Таким чином, позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

З огляду на вищезазначене, суд вважає що заява позивача про забезпечення позову, не підлягає задоволенню з підстав її необгрунтованості та недоведеності.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 150, 151, 154, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗ" про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                       Кафарський В.В.