Рішення

від 24.04.2018 по справі 815/5236/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5236/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

треті особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» до Головного управління ДФС в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Ларта Союз", товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Білд", товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Інком", товариство з обмеженою відповідальністю "Юст Оіл" про скасування податкових повідомлень-рішень №№0019541403, НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 14.07.2017р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 квітня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення №№0019541403, НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 14.07.2017р.; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ ЮСТ ОЙЛ , ТОВ ГРАНД ІНКОМ , ТОВ ЛЮКС-БІЛД , ТОВ ЛАРТА СОЮЗ , що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 19.10.2017 р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 02.11.2017р. за клопотанням представника позивача у зв'язку з необхідністю часу для ознайомлення з приєднаними в судовому засіданні запереченнями на адміністративний позов, на підставі п.4 ч.2 ст. 156 КАС України зупинено провадження по справі до 16.11.2017р.

Ухвалою суду від 16.11.2017р. за клопотанням представника позивача у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України зупинено провадження по справі до 05.12.2017р.

Ухвалою суду від 05.12.2017р. за клопотанням представника позивача, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156, ст. 102 КАС України продовжено зупинення провадження по справі до 12.12.2017р.

Ухвалою суду від 12.12.2017р. за клопотанням представника позивача, у зв'язку з неможливістю з'явитися до судового засідання (участь в судовому засіданні по кримінальній справі) та необхідністю надання додаткових доказів по справі, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156, ст. 102 КАС України продовжено зупинення провадження по справі до 09.01.2018 р.

Ухвалою суду від 09.01.2018 р., враховуючи, що 15.12.2017р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим КАС України викладено в новій редакції, визначено, що розгляд справи буде проводитися в порядку загального позовного провадження; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено підготовче засідання по справі на 31.01.2018 р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 31.01.2018 р., яка занесена до протоколу засідання, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15.02.2018 р. 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 15.02.2018 р., яка занесена до протоколу судового засідання, за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ТОВ "Ларта Союз", ТОВ "Люкс Білд", ТОВ "Гранд Інком", ТОВ "Юст Оіл" та оголошено перерву для повідомлення останніх про дату, час та місце засідання, яке призначено на 05.03 2018 р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 05.03.2018 р., яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів та призначено засідання по справі на 22.03.2018 р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 22.03.2018 р. підготовче провадження в адміністративній справі закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.04.2018 р. о 14 год. 15 хв.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.3, а.с. 69-71), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено про встановлення за результатами перевірки транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третій особі через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, що не мають реального характеру. На запит контролюючого органу від 31.05.2017р., врученого керівнику ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» на підставі п.85.2 ст.85 ПК України, про надання документів податкового та бухгалтерського обліку, які безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю суб'єкта господарювання у періоді з 26.01.2015р. по 31.12.2016р., та запит № 2 від 16.06.2017р. щодо встановлених порушень податкового законодавства, посадовими особами позивача не надано пояснень щодо виявлених перевіркою порушень. Відтак, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, оскільки позивачем не включено до складу рядка 2000 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вартість нафтопродуктів на суму 17812370 грн. від реалізованих стороннім особам, що призвело до заниження показників рядка 2000 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 5787724 грн. Щодо порушення позивачем п.185.1 ст.185, абз. б) п.187.1, п.189.1 ст. 189, п.198.5 ст.198 ПК України відповідач зазначив, що за наслідками перевірки встановлено відсутність будь-яких первинних документів, які б підтверджували передачу товару та надання послуг ТОВ ЮСТ ОЙЛ , ТОВ ГРАНД ІНКОМ , ТОВ ЛЮКС-БІЛД , ТОВ ЛАРТА СОЮЗ , тобто встановлено відсутність факту реалізації товару (дизельного палива, бензину) надання послуг на адресу вищевказаних покупців, встановлено відсутність даних товарів на балансі, а згідно інвентаризаційних відомостей по рахунку 281 Товари зазначені товари відсутні на балансі ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» , відповідно до оборотних відомостей по рахунку 281 Товари зазначені товари безоплатно передані невизначеним особам.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (т.3, а.с. 78-84), в якій, зокрема, зазначено, що акт перевірки складається відповідачем самостійно та виклад його змісту не залежить від позивача, а враховуючи стислі строки подання заперечень (п'ять днів), протягом яких позивач здійснює також власну регулярну діяльність, виготовлення копій первинних документів не вбачається можливим. Позивач також зазначив, що не відмовляв у наданні оригіналів документів контролюючому органу та надав повний доступ до всіх документів первинного обліку, що підтверджують товарність та реальність господарських операцій з його контрагентами, а відповідачем акт відмови від їх надання не складався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача до судового засідання явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що 15.12.2017 р. набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017р., котрим КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 р., розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу.

Відтак, справу розглянуто в порядку загального позовного провадження, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС в Одеській області згідно пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.77.1 ст.77 ПК України, на підставі наказу на проведення перевірки та направлень на перевірку та відповідно плану-графіка на ІІ квартал 2017р., проведено документальну виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» (код ЄДРПОУ 395999250) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.01.2015р. по 31.12.2016р., валютного законодавства за період з 26.01.2015р. по 31.12.2016р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 26.01.2015 по 31.12.2016р.

За наслідками перевірки складено акт № 678/15-32-14-а/395992 від 23.06.2017р. (т.1, а.с. 14-89), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

1) п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, п.2 ст. 3, п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого за період з 01.01.2013р. по 30.09.2016р. занижено податок на прибуток всього в сумі 1041796 грн., в тому числі 2016р. в сумі 1041796 грн.;

2) п.185.1 ст.185, абз. б) п.187.1 ст. 187, п.189.1 ст. 189, п.198.5 ст.198, п.201.6 ст.201 розділу V ПК України, за період з 26.01.2015р. по 31.12.2016р., в результаті чого встановлено:

- заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 869691 грн., в наступних податкових періодах:

за квітень 2016 року - 31991 грн.;

за травень 2016 року - 237913 гр.;

за червень 2016 року - 106978 грн.;

за серпень 2016 року - 17474 грн.;

за грудень 2016року - 475335 грн.

- завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму податку на додану вартість у сумі 65084 грн., в тому числі по періодах: грудень 2016р. - на 65084 грн.;

3) п.231.6 ст.231 ПК України граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на суму 13606 грн.;

4) п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 ПК України, підприємством не надано податкові розрахунки по формі № 1-ДФ за ІІІ та ІV квартали 2015;

5) п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 15.12.2004р., в частині не оприбуткування в касі підприємства готівкових коштів в сумі 149000,00 грн.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_3 від 14.07.2017р., яким ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54, абз.1 п.123.1 ст.123 ПК України та на підставі акта № 678/15-32-14-03/39599250 від 23.06.2017р. та висновку на заперечення № 121/15-32-14-03/39599250 від 12.07.2017р., за порушення п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1302245,00 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 1041796 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 260449 грн. (т. 1, а.с. 92);

№ НОМЕР_1 від 14.07.2017р., яким ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» згідно з п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58 ПК України та на підставі акта № 678/15-32-14-03/39599250 від 23.06.2017р. та висновку на заперечення № 121/15-32-14-03/39599250 від 12.07.2017р., за порушення п.185.1 ст.185, абз. б) п.187.1 ст.187, п.189.1 ст. 189, п.198.5 ст.198, п.201.6 ст.201 розділу V ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 65084 грн. (т.1, а.с. 93);

№ НОМЕР_2 від 14.07.2017р., яким ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54, абз.1 п.123.1 ст.123 ПК України та на підставі акта № 678/15-32-14-03/39599250 від 23.06.2017р. та висновку на заперечення № 121/15-32-14-03/39599250 від 12.07.2017р., за порушення п.185.1 ст.185, абз. б) п.187.1 ст.187, п.189.1 ст. 189, п.198.5 ст.198, п.201.6 ст.201 розділу V ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1087114,00 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 869691 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 217423 грн. (т. 1, а.с. 94).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно пп.77.1 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Судом встановлено, що перевірка проводилась у період з 26.05.2017р. по 16.06.2017р. Термін проведення перевірки продовжувався з 10.06.2017р. по 16.06.2017р. згідно наказу Головного управління ДФС в Одеській області №1913 від 07.06.2017р.

Згідно акта перевірки, ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» проінформоване про проведення перевірки письмовим повідомленням № 158/15-32 від 11.04.2017р. та копією наказу № 1343 від 11.05.2017р., які направлено поштовим відправленням 13.05.2017р. Копії направлень на перевірку та наказу про проведення перевірки пред'явлені для ознайомлення директору ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» ОСОБА_3 26.05.2017р. та проведено перевірку з його відома та у його присутності.

За приписами пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Абзацом 1 п.123.1 ст.123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п.135.1 ст.135 базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити (ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Згідно акта перевірки, за період з 26.01.2015 по 31.12.2016р. ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» задекларовано дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 16590154 грн.

Перевіркою визначення доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за вказаний період встановлено його завищення у сумі 5787724 грн., в тому числі у 2016р. - у сумі 5787724 грн. (т.1, а.с. 16)

В ході перевірки встановлено, що в періоді, який перевірявся, ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» укладались договори поставки щодо реалізації нафтопродуктів (дизельне паливо, всі марки бензинів) на суму 5787724 грн. на адресу ТОВ ЮСТ ОЙЛ , ТОВ ГРАНД ІНКОМ , ТОВ ЛЮКС-БІЛД , ТОВ ЛАРТА СОЮЗ .

Судом встановлено, що 01.08.2016р. між ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» (підприємство) та ТОВ ЮСТ ОЙЛ (клієнт) укладено договір купівлі продажу нафтопродуктів № 10, за умовами якого ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» (як продавець) зобов'язується передавати клієнту (як покупцеві) у власність нафтопродукти, а саме: бензини А-95, А-92, А-76/80, дизельне паливо, а клієнт зобов'язується отримувати товар та повністю оплачувати вартість (ціну) товару (т.1, а.с. 141-147).

На підтвердження факту виконання умов цього договору позивач надав засвідчені копії листів, видаткових накладних (т.1, а.с. 148-158).

01.10.2016р. між ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» (підприємство) та ТОВ ГРАНД ІНКОМ (клієнт) укладено договір купівлі продажу нафтопродуктів № 34, за умовами якого ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» (як продавець) зобов'язується передавати клієнту (як покупцеві) у власність нафтопродукти, а саме : бензини А-95, А-92, А-76/80, дизельне паливо, а клієнт зобов'язується отримувати товар та повністю оплачувати вартість (ціну) товару (т.1, а.с. 118-124).

На підтвердження факту виконання умов цього договору позивач надав засвідчені копії листів, видаткових накладних (т.1, а.с. 125-140).

Пунктами 2.12-2.14 договорів купівлі продажу нафтопродуктів № 10 від 01.08.2016р., № 34 від 01.10.2016р визначено порядок та умови передачі товарів за цими договорами, зберігання товарів. Так, за умовами зазначених договорів підприємство зобов'язується передати клієнту товар у власність лише на підставі повної попередньої оплати товару (якщо інше не передбачено у додатку до цього договору) та повної попередньої оплати вартості (ціни) зберігання товару. Факт передачі товару у власність клієнта підтверджується підписанням уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної (накладної). Товар, придбаний клієнтом за цим договором передається підприємству на зберігання згідно з актом прийому-передачі товару на зберігання, який підписується представниками обох сторін в момент набуття клієнтом права власності на товар. Після підписання сторонами видаткової накладної підприємство видає клієнту по акту приймання-передачі бланків-дозволів бланки дозволи на кількість оплаченого та придбаного клієнтом товару. Товар повертається (видається) клієнту зі зберігання лише на підставі та в обмін на бланки дозволи, видані підприємством клієнту. Зберігання та видача (передача) товару зі зберігання здійснюється на автозаправних станціях (АЗС), перелік яких узгоджується сторонами у Додатку № 1 до цього договору і може змінюватися підприємством в односторонньому порядку. Видача (передача) товарів зі зберігання клієнту підтверджується фактом отоварення бланка-дозволу (тобто повернення підприємству бланка - дозволу в обмін на виданий (переданий) ним товар зі зберігання), що підтверджується касовими чеками, чеками POS - терміналів АЗС (POS - термінал - електронне обладнання, призначене для здійснення операцій відпуску товарів (послуг) шляхом використання бланків дозволів).

04.04.2016р. між ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» (продавець) та ТОВ ЛАРТА СОЮЗ (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів за допомогою автобензовозів №04/04н, відповідно до п.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти у кількості та асортименті, що передбачені в накладних на відпуск товару, виписаних продавцем, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору (т.1, а.с. 159-162).

На підтвердження факту виконання умов цього договору позивач надав засвідчені копії листів, видаткових накладних (т.1, а.с. 164-189).

01.08.2016р. між ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» (продавець) та ТОВ ЛЮКС-БІЛД (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів за допомогою автобензовозів №01/08, відповідно до п.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти у кількості та асортименті, що передбачені в накладних на відпуск товару, виписаних продавцем, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору (т.1, а.с. 190-193).

На підтвердження факту виконання умов цього договору позивач надав засвідчені видаткових накладних (т. 1, а.с. 194-195).

За умовами договорів поставки нафтопродуктів за допомогою автобензовозів №04/04н від 04.04.2016р., №01/08 від 01.08.2016р. одиниця виміру кількості товару та кількість поставки кожної партії товару підтверджується накладними на відпуск товару, виписаними продавцем. Товар постачається покупцю автомобільним транспортом на умовах FCA (Інкотермс 2010) - завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів нафтобаз, узгоджених сторонами додатково. Товар за даним договором може постачатись на умовах СРТ (Інкотермс 2010) - перевезення оплачене за реквізитами вказаними покупцем у відповідних заявках на поставку товару. Датою поставки вважається дата видаткової накладної на товар. Завантаження товару (товарної партії) та видачу відповідних документів на вантаж продавець здійснюється на підставі пред'явленого покупцем доручення на отримання товару (партії товару).

Під час судового розгляду позивачем надано до суду засвідчені копії документів: карточки рахунку 3.6.1, бухгалтерських довідок, довідок, накладних, актів приймання-передачі, накладних на відпуск товарів, актів приймання-передачі товарів нафтопродуктів на зберігання, актів прийому-передачі бланків-дозволів, (т.2, а.с.11-15, 28-250; т.3, а.с. 1-68).

З боку третіх осіб надано письмові пояснення щодо реальності господарських відносин з позивачем, копії податкових декларацій, розшифровки податкових зобов'язань (т.3, а.с. 116-155).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є: Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;Код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; Код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

За приписами п.85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2017р. керівнику ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» вручено запит контролюючого органу, в порядку п.85.2 ст. 85 ПК України про надання документів (т.1, а.с. 196), в якому зазначено про необхідність надання за період, який перевірявся (з 26.01.2015 по 31.12.2016р.), наступних документів:

установчі та дозвільні документи (статут підприємства, зміни до нього, підпорядкованості підприємства, склад засновників, їх доля в статутному фонді, розмір статутного фонду та чим, ким коли внесений, ліцензії, дозволи, патенти, накази та інші розпорядчі документи); договори, у т.ч. кредитні, зовнішньоекономічні контрактні, довідки, підтверджуючі статус нерезидента, рахунки;

прибуткові та видаткові накладні, акти наданих, отриманих (виконаних) робіт, послуг, акти списання ПММ, ТМЦ, подорожні листи, акти введення в експлуатацію, списання (ліквідації) основних фондів, відомості нарахування амортизаційних відрахувань по групам з повним переліком об'єктів основних виробничих фондів;

банківські та касові документи з додатками, авансові звіти, акти виконаних (наданих) робіт, послуг;

оборотно-сальдові відомості та журнали-ордера по рахункам бухгалтерського обліку 10, 11, 12, 13, 15, 20, 22, 23, 26, 28, 30, 31, 33, 36, 37, 50, 60, 63, 64, 65, 66, 68, 70, 71, 73, 74, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 97 в розрізі субрахунків щомісячно, щоквартально 2014- 2016рр., головну книгу;

дані ведення податкового обліку валових доходів та валових витрат, пояснення та документальне підтвердження коригування валових втрат;

декларації, звіти, подані до державної податкової служби;

видані та отримані податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, розрахунки коригування до податкових накладних; фінансова звітність за 2014- 2016рр.;

інші документи, що підтверджують показники Декларацій, звітів, поданих до державної податкової служби.

В акті перевірки зафіксовано, що письмові пояснення щодо взаємовідносин з вищенаведеними покупцями, оригінали первинних документів та засвідчені копії первинних документів за запит від 31.05.2017р. посадовими особами ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» не надавались (арк. акта 12; т.1, а.с. 25).

Таким чином, встановленого п.85.2 ст. 85 ПК України обов'язку платника податків позивач не виконав та витребуваних вказаним запитом документів не надав, жодних пояснень з цього приводу до контролюючого органу не направив, протилежного не доводилось та не підтверджено позивачем належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, актом перевірки № 678/15-32-14-а/395992 від 23.06.2017р. встановлено відсутність первинних документів (арк. 8 акта перевірки) (т.1, а.с. 21), зокрема до перевірки не надано договору з контрагентом ТОВ Гранд Інком (код ЄДРПОУ 40122367). Крім того, до перевірки не надано первинних документів, які б підтверджували фактичну передачу товарів та їх перевезення на адресу вищевказаних покупців, акти прийому-передачі ТМЦ, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ від покупців, товарно-транспортні накладні, подорожні листи.

Крім того, контролюючим органом з урахуванням п.п.83.1.2 п.83.1 ст. 83 ПК України враховано інформаційні дані інформаційної систем, податкової інформації встановлено відсутність первинних документів, передбачених договорами (бланк-дозвіл, спеціальна відомість, видаткова накладна, чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент безпосереднього отримання пального з АЗС, бланки-дозволи, що передані на АЗС при одержанні палива, звіт пресингового центру та операційний звіт, заявки на поставку товару, видаткові накладні), в зв'язку з чим встановлено неможливість підтвердження фактичної реалізації товару (дизельного пального, бензину) на адресу вищевказаних покупців (т.1, а.с. 23).

Суд зазначає, що за приписами п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи) (п.44.7 ст. 44 ПК України).

Позивачем згідно п. 44.6 ст. 44 ПК України після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами перевірки не надавались документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, які не були надані під час перевірки. Протилежного позивач з наданням відповідного документального підтвердження не довів.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст.187 ПК України).

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п.189.1 ст. 189 ПК України).

Згідно п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом п.198.3 п.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно акта перевірки, за період з 26.01.2015 по 31.12.2016р. ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 3403359 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 26.01.2015 по 31.12.2016р. встановлено їх заниження всього в сумі 934745,58 грн. (а.с. 28).

Відповідно до акта перевірки за період з 26.01.2015 по 31.12.2016р. ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету р. 25, р. 18 у сумі 494 грн.; від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість р.19 у сумі 1073178грн.; від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду р. 24 у сумі 1105789 грн. (т.1, а.с. 44-45).

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 26.01.2015р. по 31.12.2016р. встановлено його заниження на суму 869691 грн. та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду р.21 в грудні 2016р. в сумі 65084 грн.

Як було встановлено судом, між ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» укладено договори з ТОВ ЮСТ ОЙЛ , ТОВ ГРАНД ІНКОМ , ТОВ ЛЮКС-БІЛД , ТОВ ЛАРТА СОЮЗ , умови яких досліджено судом, про що зазначено вище.

Актом перевірки зафіксовано відсутність будь-яких первинних документів, підтверджуючих передачу товару на адресу вищевказаних контрагентів позивача - покупців за договорами. Податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 934745,58 грн. були включені ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» в реєстр виданих податкових накладних та, відповідно, нараховані податкові зобов'язання з ПДВ (т.1, а.с.33-34).

Згідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей, бухгалтерських карток, головних книг, товари (дизпаливо, бензин в талонах, картках) підприємством оприбутковувались та акумулювались на бухгалтерському рахунку 281 Товари , 203 Виробничі запаси , що складалась бухгалтерська проводка: Дт 281 Товари - Кт Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

Перевіркою встановлено, що згідно інвентаризаційних відомостей, на момент перевірки вищевказані товари відсутні на балансі ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» , а відповідно до оборотних сальдових відомостей по рахунку 281 Товари встановлено, що дані товари списувались у відповідних періодах, про що складалась бухгалтерська проводка 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями - Кт 702 Дохід від реалізації товарів , Дт 902 Собівартість реалізованих товарів - Кт 281 Товари , Дт 702 Дохід від реалізації товарів - Кт 643 Податкові зобов'язання (т. 1, а.с. 34).

Враховуючи відсутність первинних документів, передбачених договорами, відповідач дійшов висновку про неможливість підтвердження факту реалізації позивачем товару (дизельного палива, бензину) на адресу покупців, в зв'язку з чим зазначив про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту третій особі за відсутності реального товарного характеру.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Зокрема, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України№88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищеокреслених законодавчих положень вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів (робіт, послуг) однією стороною, та їх отримання іншою стороною, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі, якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів. До того ж, наявність цивільно-правового договору також не є безумовним свідченням правомірності та реальності вчинення платником податку господарської операції навіть у тому разі, якщо такий договір не визнано недійсним у судовому порядку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Тобто, з наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використанні їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Предметом доказування у цій справі, який пов'язаний, зокрема, із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (Постанова Верховного Суду України від 1 вересня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 4970766), докази, на які посилається позивач у справі (податкові накладні, акт виконаних робіт), є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справах цієї категорії становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.

У зв'язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарських операцій позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

З огляду на це, предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій з поставки товару та наданні послуг, а тому й обґрунтованість визначення позивачем його податкових зобов'язань. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує. Аналогічну правову позицію неодноразово висловлено Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року по справі №808/7886/13-а (адміністративне провадження №К/9901/2438/18); від 06 березня 2018 року по справі №805/1913/17-а (адміністративне провадження №К/9901/1999/17).

З огляду на встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази, контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій та правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість позивач як суб'єкт господарювання не спростував доводів суб'єкта владних повноважень, заперечуючи їх обґрунтованість.

Враховуючи встановлені судом обставини суд погоджується з висновком контролюючого органу про порушення ТОВ «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» вимог п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, п.2 ст. 3, п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.185.1 ст.185, абз. б) п.187.1 ст.187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст.198, п. 201.6 ст.201 розділу V ПК України в результаті чого за період з 01.01.2013р. по 30.09.2016р. занижено податок на прибуток всього в сумі 1041796 грн., податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 869691 грн., в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення №№0019541403, НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 14.07.2017р. прийняті відповідачем з дотриманням вимог ПК України, ч. 2 ст. 2 КАС України, є правомірними та не підлягають скасуванню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ТРАНС ЛОГІСТІК» (65039, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Транспортна, будинок 3, корпус Б, поверх 2; код ЄДРПОУ 39599250) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Ларта Союз" (04209, м.Київ, вулиця Озерна, будинок 3, приміщення 338; код ЄДРПОУ 39870876), товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Білд" (04073, м.Київ, проспект Московський, будинок 13-В, офіс 52; код ЄДРПОУ 40148703), товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Інком" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок, 21, нежиле приміщення 2; код ЄДРПОУ 40122367), товариство з обмеженою відповідальністю "Юст Оіл" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 52; код ЄДРПОУ 40317408) про скасування податкових повідомлень-рішень №№0019541403, НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 14.07.2017р.,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.04.2018 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.