Рішення

від 12.04.2018 по справі 917/1595/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2018. Справа № 917/1595/17

м. Полтава

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полимя", вул. Марко Вовчок, 1, офіс 30, м. Суми, 40007

до Фізичної особи-підприємця Логачова Сергія Анатолійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 139000,00 грн.

Колегія суддів Господарського суду Полтавської області у складі: головуючий суддя Семчук О.С., суддя Бунякіна Г.І., суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники сторін:

від позивача: Коваленко О.І. (адвокат, ордер СМ № 140 від 29.08.2017); Дорошенко І.А. (керівник);

від відповідача: Роменська Т.В. (адвокат, ордер ПТ № 030538); Логачов С.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полимя" (далі - позивач/ ТОВ "Полимя") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Логачова Сергія Анатолійовича (далі - відповідач/ ФОП Логачов С.А.) про стягнення 139000 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач отримав грошові кошти в сумі 139000,00 грн., сплачені платіжними дорученнями № 123 від 29.06.2017, № 139 від 06.07.2017, № 154 від 21.07.2017, № 169 від 31.07.2017, № 171 від 03.08.2017, № 177 від 10.08.2017, без достатніх правових підстав.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.09.2017. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 17.10.2017.

Ухвалою від 17.10.2017. суд відклав розгляд справи на 07.11.2017.

07.11.2017. суд, за клопотанням сторін, виніс ухвалу про продовження строку вирішення спору на 15 днів та оголосив перерву в судовому засіданні до 28.11.2017.

28.11.2017. суд оголосив перерву в судовому засіданні до 06.12.2017. для надання відповідачем додаткових доказів.

Ухвалою від 06.12.2017. суд, за клопотанням відповідача, призначив справу до колегіального розгляду у складі трьох суддів з визначенням складу колегії за допомогою автоматизованої системи документообігу суду та відклав розгляд справи на 18.01.2017.

На виконання вимог ухвали суду від 06.12.2017. у справі № 917/1595/17 було здійснено автоматичне визначення складу колегії суддів, за наслідком якого справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Семчук О.С., суддя Бунякіна Г.І., суддя Пушко І.І. (протокол автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.01.2018.).

18.01.2018. у зв'язку з набранням чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, викладеною у розділі І Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017. N 2147-VIII (далі - ГПК України), суд постановив ухвалу про розгляд справи № 917/1595/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання та відкладення підготовчого засідання на 07.02.2018.

07.02.2018. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 14.03.2018., про що постановив відповідну ухвалу.

Ухвалою від 14.03.2018. суд, за клопотанням позивача, відклав розгляд справи на 12.04.2018.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що спірні кошти сплачувалися позивачем на виконання договору підряду, який укладено між сторонами.

В судовому засіданні 12.04.2018. представник позивача наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Полимя" перерахувало на рахунок ФОП Логачова С.А. грошові кошти на загальну суму 139000,00 грн., зокрема платіжними дорученнями:

- № 123 від 29.06.2017. - 20000,00 грн.,

- № 139 від 06.07.2017. - 29000,00 грн.;

- № 154 від 21.07.2017. - 40000,00 грн.;

- № 169 від 31.07.2017. - 20000,00 грн.;

- № 171 від 03.08.2017. - 5000,00 грн.;

- № 177 від 10.08.2017. - 25000 грн. (т. 1, а.с. 8 - 13).

При цьому у призначенні платежу вказаних платіжних доручень позивачем вказано: "Передоплата згідно договору підряду № 1 від 27.06.2017".

Позивач стверджує, що договір підряду № 1 від 27.06.2017. сторонами не укладався.

Таким чином, позивач вважає, що отримавши на свій рахунок грошову суму у розмірі 139000,00 грн. лише на підставі платіжних доручень, відповідач набув майно позивача (грошові кошти) без достатніх правових підстав.

В зв'язку з цим, позивачем двічі направлялася відповідачу вимога про повернення коштів (копія вимоги - т. 1, а.с. 15-17). На підтвердження надсилання відповідачу вимоги позивачем надано копії фіскальних чеків Укрпошти від 17.08.2017., від 28.08.2017., а також копію опису вкладення до цінного листа (т. 1, а.с. 14, 18).

Оскільки відповідач вимогу позивача щодо повернення коштів добровільно не виконав, позивач просить суд стягнути з ФОП Логачова С.А. безпідставно отримані ним грошові кошти в сумі 139000,00 грн.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що 27.06.2017. позивач надіслав на електронну пошту відповідача договір підряду з відтиском печатки позивача та його підписом. Крім цього, позивач здійснював електронне листування з відповідачем ще до укладання договору підряду, направляючи креслення конструкцій, які необхідно було виконати відповідачу.

Відповідач вважає, що ТОВ "Полимя" прийняло виконання договору підряду та визнало його укладеним шляхом проведення неодноразових оплат підрядних робіт, а відтак зазначене свідчить про погодження та виконання сторонами умов договору. Також відповідач зазначає, що він направляв позивачу акти виконаних робіт, але останній їх не підписав, при цьому будь - яких зауважень до виконаних робіт не надав.

Згідно наданої відповідачем копії договору підряду на капітальне будівництво зерноочисного комплексу (т. 1, а.с. 48-51) підрядник зобов'язується виконати роботи з будівництва зерноочисного комплексу за адресою: Полтавська область, Диканський район, с. Великі Будища, вул. Спортивна 15 (ФГ АГРОВАЛДІ) згідно затвердженої проектно-кошторисної документації і здати в експлуатацію об'єкт у встановлений термін. Відповідно до п. 1.2. договору підряду на капітальне будівництво зерноочисного комплексу замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

В пункті 9 цього договору визначено, що замовником є ТОВ "Полимя", а підрядником - ФОП Логачов С.А. При цьому підпис Логачова С.А. на договорі відсутній.

На підтвердження надіслання позивачем договору підряду відповідачу, останнім надано роздруківку вхідних листів електронної пошти (т. 1, а.с. 56).

Також відповідач надав підписані ним, але не підписані позивачем акти виконаних робіт на загальну суму 139000,00 грн. (а.с. 60-65); роздруківку вихідних листів електронної пошти на підтвердження направлення одного акту виконаних робіт позивачу ((а.с. 58), за твердженням відповідача інші акти були надані особисто керівнику позивача); копії креслень, що надсилалися позивачем відповідачу (а.с. 94-98).

На заперечення відповідача стосовно того, що спірні оплати здійснювалися позивачем в рахунок оплат по договору підряду на капітальне будівництво зерноочисного комплексу, останній зазначає, що договір підряду на капітальне будівництво зерноочисного комплексу не є тотожним договору № 1 від 27.06.2017. і не є укладеним з наступних підстав:

- надана відповідачем копія договору підряду на капітальне будівництво зерноочисного комплексу не містить ні номеру, ні дати його укладання;

- договір не містить ідентифікуючих даних сторін, зі змісту договору не вбачається, хто являється замовником та підрядником;

- договір не містить істотної умови, а саме підпису ФОП Логачова С.А.;

- станом на 20.11.2017. ТОВ "Полимя" не отримувало ні в письмовій формі, ні в електронному вигляді підписаний договір підряду, тобто, не отримано акцепт стороною договору.

Крім цього, позивач не погоджується з позицією відповідача стосовно того, що прийняття оферти відбулося шляхом вчинення відповідачем дій спрямованих на виконання договору підряду. Зокрема, позивач зазначає, що між сторонами ні предмет, ні проектна документації не погоджувалися, що свідчить про відсутність істотних умов договору. Відсутність погодженого предмету договору: обсягу, кількості, порядку виконання робіт, завдання, котрі ставилися перед підрядником, - унеможливлює початок будівництва. 12.06.2017. позивач направив на електронну адресу відповідача лише "Общий вид КЗС", що не є проектною документацією. Даний ескіз, за твердженням позивача, містить зображення об'єкту, який повинен був ввести в експлуатацію ТОВ "Полимя" на виконання умов договору з ФГ "Агровалді" від 12.04.2017.

Також позивач звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься остання сторінка договору з реквізитами ТОВ "Полимя" та ФОП Логачов С.А., однак 26 та 27 червня 2017 року позивач направляв проекти договорів без реквізитів. Жодного разу з електронної адреси ТОВ "Полимя" не відправлялося договору з реквізитами сторін, що містив печатку та підпис директора. Отже, на думку позивача, відповідачем було змінено текст договору та підроблено печатку та підпис підприємства на примірнику, що надано ним до справи (т. 1, а.с. 106 пояснення до позовної заяви) .

Твердження відповідача стосовно того, що на замовлення ТОВ "Полимя" він здійснював зварювальні роботи, позивач не заперечує, але при цьому стверджує, що проведена передоплата здійснена на підставі договору № 1 від 27.06.2017., що не передбачає проведення зварювальних робіт. Договір підряду капітального будівництва зерноочисного комплексу без номеру та дати також не передбачає проведення таких робіт. Натомість позивач зазначає, що зварювальні роботи виконувалися відповідачем на підставі іншого договору. Договір підряду завальної ями, було направлено на електронну адресу відповідача 26.06.2017. і який підписано відповідачем. Тобто, позивач вважає, що ТОВ "Полимя" є боржником з оплати за виконання зварювальних робіт та виступає кредитором щодо стягнення помилкового перерахованих коштів з призначенням платежу "передоплата згідно договору № 1 від 27.06.2017" (т. 1, а.с. 107-109 пояснення до позовної заяви).

Щодо помилкового перерахування коштів відповідно до договору № 1 від 27.06.2017. позивач повідомив, що ТОВ "Полимя" дійсно мало намір укласти договір підряду № 1 від 27.06.2017. та погодити проектну документацію на будівництво. Необхідність негайного залучення будівельної компанії, пов'язано з взятими ТОВ "Полимя" обов'язками перед іншим контрагентом та необхідністю сплати пені за порушення строків його виконання.

12.04.2017. між ФГ "Агровалді" та ТОВ "Полимя" було укладено договір № 7 (т. 1, а.с. 116-127). Відповідно до умов договору ТОВ "Полимя" взяло на себе зобов'язання поставити обладнання, здійснити монтаж, виконати пусконалагоджувальні роботи. Відповідно до специфікації № 1 до договору, ТОВ "Полимя" повинно поставити наступне обладнання, зокрема яма завальна ЯЗС -50 (про неї йде мова в договорі від 26.06.2017 між відповідачем та позивачем), вказана завальна яма зображена на фотографіях наданих відповідачем до матеріалів справи. Інший об'єкт, який за твердженням відповідача він збудував, є металоконструкція ЗАВ 2*31 (т.1, стор. 107 пояснення до позовної заяви). Даний об'єкт будувався Головним управління ДСУ з надзвичайних ситуацій у Полтавській області на підставі укладеного з ТОВ "Полимя" договору № 727/735-юр від 12.06.2017. (т. 1, а.с. 128-129). Вказане підтверджується калькуляціями, приймально-здавальними актами та платіжними дорученнями на оплату (т. 1, а.с. 130-138).

Крім того, до будівництва зерноочисного комплексу залучалися провідні фахівці ВАТ "Борисовский завод "Металлист", що є постачальником обладнання та одноособовим засновником ТОВ "Полимя" на території України (накази про відрядження та посвідчення - т. 1, а.с. 142-149).

Ще одним підтвердженням неможливості будівництва відповідачем зерноочисного комплексу позивач називає те, що відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку відповідача від 10.08.2016., останній перебуває на спрощеній системі оподаткування на 2-й групі. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ № 1003259770 станом на 27.06.2017. ФОП Логачов С.А. не наділений правом укладати договір підряду та здійснювати будівництво. Відповідач не має працевлаштованих осіб, не є фахівцем у будівництві, а тому не мав навіть фізичної можливості здійснити початок будівництва зерноочисного комплексу вартістю понад 4,5 млн. грн.

На підставі вище викладеного, позивач вважає, що ним доведено та обґрунтовано відсутність факту укладання та вчинення договору підряду № 1 від 27.06.2017. і договору підряду на капітальне будівництво зерноочисного комплексу без номеру та дати; а також обґрунтовано, що зварювальні роботи проводилися на підставі іншого договору (т. 1, а.с. 108,109 пояснення до позовної заяви).

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою , передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 205, ч. 1 ст. 207, ч. 1ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося у не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604-607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013. у справі № 6-88цс13, від 24.09.2014. у справі № 6-122цс14, від 07.06.17. у справі № 923/1233/15.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами виникли підрядні правовідносини. Так, позивач підтвердив факт укладення між ним та відповідачем договору за яким проводились зварювальні роботи (т.1, а.с.109).

Твердження відповідача стосовно того, що на замовлення ТОВ "Полимя" він здійснював зварювальні роботи, позивач не заперечує, але при цьому стверджує, що проведена передоплата здійснена на підставі договору № 1 від 27.06.2017.

При цьому представник позивача (директор Дорошенко І.А.) в судовому засіданні підтвердив той факт, що він здійснював спірні оплати на рахунок відповідача за зварювальні роботи, які відповідачем не були виконані належним чином. Отже, позивач сам підтвердив та вказав на існування договірних відносин між сторонами (т. 1, а.с. 109, т. 2. а.с. 117)

Натомість, відповідач стверджує, що між ними укладався договір підряду на будівництво зерноочисного комплексу та він розумів, що виконує роботи саме за цим договором.

З цього приводу суд зазначає, що незалежно від того, який, на думку сторін, був укладений договір (чи договір підряду на капітальне будівництво зерноочисного комплексу, чи договір підряду на капітальне будівництво завальної ями, чи договір підряду № 1 від 27.06.17., що вказаний в платіжному доручені), вирішальним для застосування ст. 1212 ЦК України є відсутність правовідносин між сторонами. Отже, суд за наявними в матеріалах справи доказами встановлює саме цей факт.

Про наявність правовідносин між сторонами та виконання відповідачем зварювальних робіт свідчить: листування між сторонами електронною поштою щодо виконання підрядних робіт ( з 12.06.17. по 20.07.17.); пересилання креслень, ескізів, паспортних даних, виписок, кодів; направлення один одному для погодження проектів договорів, в тому числі с підписами сторін; надсилання позивачем на електронну адресу відповідача копії платіжного доручення в підтвердження оплати (29.06.17. на суму 20 000грн.); здійснення неодноразової оплати (6 платежів протягом 2 місяців з 26.06.17. по 10.08.17.), погодження зразка акту виконаних робіт (21.07.17), тощо.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що роботи проводились на території, що була надана позивачем за адресою: Полтавська область, Диканський район, с. Великі Будища, вул. Спортивна 15 (ФГ АГРОВАЛДІ) , тобто позивач надав відповідачу майданчик (фронт робіт) та відповідні матеріали. Цей факт не спростовується та підтверджується керівником позивача Дорошенко І.А. та представником позивача.

Таким чином, матеріали справи свідчать і позивач та відповідач підтверджують те, що між сторонами існували договірні відносини. Позивач також підтверджує факт виконання відповідачем певних робіт за спільною домовленістю. Безпідставність набуття відповідачем спірних грошових коштів позивач обґрунтовує тим, що в призначенні платежу ним вказувався договір з реквізитами № 1 від 27.06.2017. і оскільки договір за вказаним номером і датою між сторонами не укладався, позивач вважає, що відповідач не має права зараховувати отримані кошти як оплату за виконані ФОП Логачовим С.А. роботи.

Такі твердження позивача, на думку суду, є помилковими.

Відсутність укладеного між сторонами договору з реквізитами № 1 від 27.06.2017. не може свідчити про відсутність договірних відносин, адже реквізити договору зазначав саме позивач (в призначені платежу), а відповідач, неодноразово приймаючи кошти, не заперечував, що саме такі реквізити для договірних відносин є вірними.

При прийнятті рішення суд враховує, що конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм гл. 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна. Майно не можна вважати набутим та збереженим без достатніх правових підстав, якщо в момент його набуття (збереження) це відбулося хоч і не прямо передбаченим, але в усякому разі - не забороненим цивільним законодавством способом з метою досягнення учасниками відповідних правовідносин певного правового результату в майбутньому, якщо в подальшому цей результат настав.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт безпідставного набуття відповідачем майна (грошових коштів). Навпаки, позивачем не заперечується факт перерахування коштів за зварювальні роботи, що зроблені відповідачем, тобто фактично грошові кошти були сплачені за виконання договірних зобов'язань, а отже за наявності правової підстави (правочину).

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Статтями 76 і 77 ГПК України встановлено вимоги щодо належності та допустимості доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи позивачем не представлено до матеріалів справи належних та допустимих у розумінні Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження факту того, що грошові кошти в сумі 139000,00 грн. є безпідставно набутим відповідачем майном. Навпаки, судом встановлено, що такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано у порядку ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні та відмовляє в позові у повному обсязі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім інших, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідач у клопотанні від 28.11.2017. просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати у вигляді надання правової допомоги за послуги адвоката в розмірі 5220,00 грн. До вказаного клопотання відповідачем додано копію договору № 2/17 від 12.10.2017. про надання правової допомоги, згідно якого виконавець - адвокат Роменська Таїсія Валеріївна зобов'язується надати замовнику - ФОП Логачову С.А. послуги з правового супроводження судової справи в Господарському суді Полтавської області, де замовник виступає стороною у справі № 917/1595/17, а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги. Вартість послуг адвоката складає 5220,00 грн. (п. 1.1., п. 3.1. договору № 2/17 від 12.10.2017. про надання правової допомоги). Також відповідачем надано копії акта прийняття-передачі наданих послуг від 28.11.2017., квитанції № 02/17 від 14.10.2017. на суму 5220,00 грн. та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Роменською Т.В. (т. 1, а.с. 174-177). Надані відповідачем докази підтверджують факт понесення ним витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що відповідач належними доказами підтвердив розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Таким чином, витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, які склали 5220,00 грн. у зв'язку із відмовою в задоволенні позову, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в позові повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полимя" (вул. Марко Вовчок, 1, офіс 30, м. Суми, 40007; код ЄДРПОУ 40949320) на користь Фізичної особи-підприємця Логачова Сергія Анатолійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 5220 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 23.04.2018.

Головуючий суддя О.С. Семчук

Суддя Г.І. Бунякіна

Суддя І.І. Пушко