Постанова

від 16.04.2018 по справі 826/8293/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №826/8293/16 Головуючий у І інстанції - Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2018 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправних та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2016 №0016641306; визнання протиправним та скасування рішення від 08.04.2016 №0010811306; визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 №Ф-0010801306.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2018 позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 26.04.2016 №0016641306; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08.04.2016 №001081130 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; визнано протиправним та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08.04.2016 №Ф-0010801306.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем на підтвердження реальності господарських операцій не було подано належно оформлених документів, які посвідчують факт реалізації товарів, податковим органом виявлено порушення норм податкового законодавства, в результаті чого занижено суму чистого доходу та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідачу під час проведення перевірки надавались всі первинні та бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства для підтвердження товарності проведених операцій, проте ці документи не були взяті до уваги.

Представники позивача у судовому засідання заперечив проти апеляційної скарги зазначивши, що судом першої інстанції досліджено усі обставини справи, інших нових доказів щодо порушення позивачем норм податкового законодавства податковим органом не подано.

Представник відповідача у судовому засідання підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та наголосив, що позивачем порушено норми Податкового законодавства, на підставі чого були винесені правомірні податкові рішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 21.03.2016 по 01.04.2016 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наявності ліцензій фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 08.04.2016 №2816/26-52-13-06/НОМЕР_1, в якому встановлено порушення позивачем п.п.168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, завищено валові витрати на загальну суму 587498,86 грн, в результаті чого занижено суму чистого доходу у 2014 році на суму 587498,86 грн та не перераховано до бюджету податку з фізичних осіб в сумі 97358,08 грн; у 2015 році завищено валові витрати на загальну суму 587911,42 грн, в результаті чого занижено суму чистого доходу у 2015 році на суму 587911,42 грн та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 111603,96 грн. Донараховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 208962,04 грн.

Також встановлено порушення позивачем ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 не перераховано до бюджету єдиного внеску на загальну суму 135097,93 грн, в т.ч. за 2014 рік на суму - 79167,17 грн, за 2015 рік на суму - 55930,76 грн. Донараховано до бюджету єдиного внеску в сумі 135097,93 грн.

На підставі акту перевірки від 08.04.2016 №2816/26-52-13-06/НОМЕР_1 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0016641306 від 26.04.2016, яким за порушення позивачем п.п.168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 313443,06, у тому числі 208962,04 грн за основним платежем та 104481,02 грн штрафних (фінансових) санкцій; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0010811306 від 08.04.2016, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 13509,8 грн; вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010801306 від 08.04.2016, якою визначено суму недоїмки у розмірі 135097,93 грн.

Позивач не погоджуючись з вищевказаними рішенням податкового органу звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до п.п.164.1.3. п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 177.1 ст.177 Податкового кодексу України зазначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 ст.177 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що входить до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів.

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 177.10 ст. Податкового кодексу України).

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1025, відповідно до якого фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книги обліку доходів і витрат, в якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися в звітному (податковому) періоді. Дані Книги обліку доходів і витрат є підставою для формування податкової звітності, а відповідно і для нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з акту перевірки від 08.04.2016 №2816/26-52-13-06/НОМЕР_1 підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.04.2016 №0016641306 став висновок відповідача, що в порушення п.п.168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме завищення валових витрат на загальну суму 587498,86 грн, в результаті чого занижено суму чистого доходу у 2014 році на суму 587498,86 грн та не перераховано до бюджету податку з фізичних осіб в сумі 97358,08 грн; у 2015 році завищено валові витрати на загальну суму 587911,42 грн, в результаті чого занижено суму чистого доходу у 2015 році на суму 587911,42 грн та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 111603,96 грн. У зв'язку з зазначеним донараховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 208962,04 грн.

При цьому в акті перевірки перевіряючими зазначено, що відповідно до наданих на перевірку Книги обліку доходів та витрат, видаткових накладних, оборотно-сальдової відомості по розрахунках з покупцями, актів виконаних робіт, рахунків-фактур, платіжних доручень, було встановлено, що позивачем до складу валових витрат включено вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей (продуктів харчування), які не реалізовано в звітному періоді, та не можуть бути віднесені до складу валових витрат за 2015 рік на суму 587911,42 грн.

Перевіркою правильності визначення об'єкту оподаткування встановлено заниження обсягів оподатковуваного доходу за перевіряємий період на загальну суму 587911,42 грн.

Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2 за КВЕД є 46.17 діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Під час перевірки встановлено, що в перевіряємому періоді позивач здійснював діяльність у сфері оптової торгівлі продуктами харчування в асортименті (сир, масло, маргарин, рибна продукція, ковбасні та м'ясні вироби, майонез, кетчуп) та надання послуг вантажних перевезень.

З матеріалів справи вбачається, що основними контрагентами в період, що перевірявся були ТОВ Андріленд , ТОВ Дельта-Трейдінг , ТОВ Торгівельнаи Компанія Ардіс , ТОВ Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія , ТОВ Охтирська промислова компанія , ТОВ Андрушівськиймаслосирзавод , ТОВ Гайсинський молокозавод .

Позивачем на підтвердження здійснення господарської діяльності надано копії договорів, додаткових угод, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, банківські виписки.

Первинні документи на підтвердження закупівлі товарів та понесені витрати були також надані позивачем до перевірки.

Відповідачем у запереченнях на позову заяву зазначено, що відповідно до наданих на перевірку Книги обліку доходів та витрат, видаткових накладних, оборотно-сальдової відомості по розрахунках з покупцями, актів виконаних робіт, рахунків-фактур, платіжних доручень, було встановлено, що ФОП ОСОБА_2 до складу валових витрат включено вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей (продуктів харчування), які не реалізовані у звітному періоді та не можуть бути віднесені до складу валових витрат за 2014 рік, чим порушено п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України.

Разом з тим в запереченнях відповідача, в акті перевірки від 08.04.2016 №2816/26-52-13-06/НОМЕР_1 не зазначено, чому відповідачем не прийнято надані позивачем до перевірки первинні документи, в чому полягає їх розбіжність та яких документів не вистачає на підтвердження здійснених господарських операцій, натомість позивачем доведено, що всі його витрати за перевіряємий період підтвердженні первинними документами, які наявні в матеріалах справи та були надані до перевірки, тому позивач на законних підставах відніс до витрат суму в розмірі 587911,42 грн.

З аналізу положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вбачається, що єдиний внесок повинен сплачуватись із тієї суми доходу, з якої сплачується податок на доходи фізичних осіб.

Рішення від 08.04.2016 №001081130 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 №Ф-0010801306 є похідними від податкового повідомлення-рішення №0016641306 від 26.04.2016.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку податковий орган пов'язує формування неоподаткованого доходу із веденням Книги обліку доходів та витрат, при цьому у судовому засідання 16.04.2018 на запитання суду в чому полягає протиправність дій позивача, порушення норм податкового законодавства, чим підтверджується формування позивачем неоподаткованого доходу та існування такого доходу, представником відповідача жодних пояснень надано не було, акт перевірки, заперечення на позовну заяву та апеляційна скарга також таких посилань не містять.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи відсутність порушень норм Податкового кодексу України з боку позивача в частині заниження доходів, враховуючи, що позивачем документально підтверджено формування витрат в сумі 587911,42 грн, нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами є протиправним, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2016 №0016641306 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 №Ф-0010801306 в розмірі 135097,93 грн та рішення від 08.04.2016 №0010811306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 13209,80 грн є теж протиправними та підлягають скасуванню, як похідні рішення від скасованого податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2018 - без змін .

Постанова набирає законної з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23.04.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна